Постанова

від 21.03.2013 по справі 6/5005/4141/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 6/5005/4141/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівФролової Г.М., Швеця В.О. (доповідач) розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.13 у справі№ 6/5005/4141/2012 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Техноцентр" простягнення 39 273,53 грн.

за участю представників сторін від:

позивача : Чипіжко Г.С. (дов. від 27.12.12),

відповідача : не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноцентр" про стягнення 29 727,88 грн. пені та 9 545,65 грн. штрафу за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 1208 від 26.08.11. Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на неналежне виконання Товариством зобов'язань за вказаним договором в частині надання послуг на суму 136 366,41 грн. З огляду на що, позивачем і були заявлені до стягнення пеня та штраф нараховані від суми ненаданих відповідачем послуг. При цьому позивач посилався на приписи статей 525, 526, 551, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 218, 230 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.12, ухваленим суддею Коваленко О.О., позов задоволено частково щодо стягнення з відповідача 8 181,99 пені та 9 545,65 грн. штрафу, у решті позову відмовлено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем зобов'язання за укладеним між сторонами договором були виконані частково на суму 38 547,82 грн. З огляду на що, суд визнав обґрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язання понад 30 днів у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно наданих послуг та вимоги щодо стягнення пені тільки за 30 календарних днів, а не за 109 календарних днів. Вказаний висновок суду вмотивований неможливістю притягнення двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення. При цьому суд керувався приписами статті 61 Конституції України.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Сизько І.А. - головуючого, Герасименко І.М., Кузнецової І.Л., постановою від 15.01.13 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, в позові відмовив. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виконання договору підряду в натурі обмежується строком дії договору, закінчення якого виключає можливість нарахування неустойки за прострочення виконання договору. З огляду на що, апеляційний суд дійшов висновку про неможливість нарахування позивачем неустойки за період з 01.01.12 до 18.04.12, оскільки зобов'язання відповідача щодо виконання робіт, обумовлених договором, існували у останнього до закінчення терміну дії угоди, а саме до 31.12.11. При цьому суд апеляційної інстанції керувався приписами статей 611, 626, 631, 837, 849 Цивільного кодексу України, статей 180, 230 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, з урахуванням уточнення, просить постанову у справі скасувати повністю, а рішення у справі скасувати в частині відмови у стягненні 21 545,89 грн. пені та прийняти у цій частині нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник зазначає про те, що ні законодавством, ні договором не визначена така підстава припинення зобов'язань як закінчення строку дії договору. Водночас вказує скаржник і на безпідставний висновок апеляційного суду про наявність між сторонами усної домовленості щодо об'єму виконаних робіт, прийнятих по акту від 29.12.11, та про недоцільність виконання всього об'єму робіт за договором. Внаслідок цього, на думку скаржника, судом були порушені приписи статей 509, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.08.11 між ПАТ "ДНІПРОЕНЕРГО", правонаступником якого є ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (замовник) та ТОВ "Техноцентр" (виконавець) укладено договір № 1208 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого виконавець зобов'язується у 2011 році надати замовникові послуги з ремонту зливостоків головного корпусу Криворізької ТЕС ПАТ "ДНІПРОЕНЕРГО", а замовник - прийняти і оплатити послуги. Відповідно до пункту 3.1. договору ціна договору становить 185 098,61 грн. у тому числі ПДВ 20 % - 30 849,77 грн. Пунктом 5.1. договору сторони визначили, що строк (термін) надання послуг: серпень-жовтень 2011 року. Згідно з пунктом 5.5. договору надані виконавцем послуги згідно з цим договором оформляються актами здачі-приймання наданих послуг. Відповідно до пункту 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань, а саме порушення виконавцем строків надання послуг, передбачених цим договором, при закупівлі послуг за бюджетні кошти виконавець сплачує замовнику пеню за кожен прострочений день у розмірі 0,2 % від суми несвоєчасно наданих послуг; за порушення строків надання послуг понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно наданих послуг. Згідно з пунктом 10.1. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.11, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань. Судами встановлено, що 09.09.11 сторони підписали додаткову угоду № 1 про внесення змін до пункту 3.1. договору та викладення його в такій редакції: "пункт 3.1. Ціна цього договору становить 174 914,23 грн. у тому числі ПДВ 20 % - 29 152,37 грн.". Також судами встановлено, що на адресу позивача відповідачем було направлено лист від 24.10.11, яким останній просив позивача надати дозвіл на продовження строку виконання робіт за договором до закінчення його дії, тобто до 31.12.11. Позивачем факсимільним повідомленням № 136/26 від 28.10.11 було задоволено прохання відповідача. Водночас встановлено судами і те, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав на суму 38 547,82 грн., про що сторонами 29.12.11 було підписано акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" до ТОВ "Техноцентр" про стягнення 29 727,88 грн. пені та 9 545,65 грн. штрафу, нарахованих від суми ненаданих відповідачем послуг за договором № 1208 від 26.08.11. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України. Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до приписів частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Колегія суддів відзначає, що місцевий господарський суд, частково відмовляючи у стягненні пені, дійшов помилкового висновку про застосування до відповідача подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов'язання. Так, відповідно до статті 217 Господарського кодексу України одним із видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню. Згідно зі статтею 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведеним спростовується висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для стягнення пені, нарахованої з 01.01.12 за 109 календарних днів. Водночас колегія суддів визнає помилковим і висновок апеляційного суду про відсутність підстав для нарахування позивачем неустойки за період з 01.01.12 до 18.04.12 у зв'язку із закінченням 31.12.11 строку дії договору. Відповідно до приписів статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Відповідне положення міститься також у статті 631 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України однією із загальних умов припинення господарського зобов'язання є його виконання, проведене належним чином. З цією нормою кореспондують і приписи статті 599 Цивільного кодексу України. Відтак, узгоджений сторонами строк дії договору дозволяє визначити виконання договірних зобов'язань у часі як належне, що є умовою припинення господарських зобов'язань. Отже, сплив строку дії договору не звільняє сторони від його виконання на умовах, визначених у цьому договорі. Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Відповідно до приписів частини 1 статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. За таких обставин, постанова у справі та рішення в оскаржуваній частині не відповідають вимогам чинного законодавства, тому постанова підлягає скасуванню повністю, а рішення скасуванню в частині відмови у стягненні 21 545,89 грн. пені, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову. Відтак, доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" знайшли своє підтвердження. Судовий збір відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.13 у справі Господарського суду Дніпропетровської області № 6/5005/4141/2012 скасувати.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.12 в частині відмови у стягненні пені в сумі 21 545,89 грн. скасувати, з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову про стягнення 21 545,58 грн. пені.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноцентр" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" 2 547,97 грн. судового збору за розгляд позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

Видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Повернути Публічному акціонерному товариству "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві) 344,10 грн. судового збору, зайво сплаченого згідно з платіжним дорученням від 24.01.13 № 1395.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Г. Фролова

В. Швець