Постанова

від 27.03.2013 по справі 39/122

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 39/122 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фундамент"

на рішення господарського суду міста Києва від

24.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного

господарського суду від 13.12.2012 р.

у справі № 39/122 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія Житлобудекспрес"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фундамент"

про стягнення 64 434,06 грн.

за участю представників:

ТОВ "Компанія Житлобудекспрес" - не з'явилися;

ТОВ "Фундамент" - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Житлобудекспрес" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд, з урахуванням уточненого розрахунку, стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент" 64 847,36 грн., у т.ч. 45 921,88 грн. основного боргу, 15 063,24 грн. збитків від інфляції, 3 862,24 грн. процентів річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду № 29/11-07 від 29.11.2007 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт (т.1 а.с.5-7, 66-67).

Відповідач у справі - ТОВ "Компанія Житлобудекспрес" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що акт виконаних робіт за серпень 2008 року підписаний з боку відповідача неуповноваженою особою, акт виконаних робіт за вересень 2008 року відповідач не отримував та не підписував (т.1 а.с.60-62).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 29 301,91 грн. основного боргу, 9 728,23 грн. збитків від інфляції та 2 444,50 грн. процентів річних. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач не оплатив виконані та прийняті у серпні 2008 року роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у розмірі 29 301,91 грн.;

- за порушення виконання грошових зобов'язань ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність у вигляді зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, у зв'язку з чим вимоги позивача у цій частині мотивовані;

- при цьому, у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за роботи, виконані у вересні 2008 року, відмовлено, у зв'язку з тим, що акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року відповідачу не направлявся (т.1 а.с.169-180).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р. залишено без змін (т.2 а.с.141-151).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Фундамент" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права (т.2 а.с.164-168).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

29.11.2007 р. між сторонами у справі укладено договір підряду № 29/11-07, згідно умов якого позивач зобов'язався у встановлений договором строк виконати будівельно-монтажні роботи по муруванню стін з цегли та піноблоків на об'єкті "Будівництво житлового будинку № 9 по вул. Коцюбинського ж/масиву УК "Екосорб" в с. Чайка Києво-Святошинського р-ну Київської обл.", а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2.3 договору остаточна вартість робіт визначається як підсумок актів виконаних робіт, підписаних сторонами впродовж терміну дії договору.

Положеннями п. 4.1 договору визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі акта виконаних робіт, підписаного замовником і підрядником, не пізніше десяти днів з моменту підписання шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок підрядника.

За умовами договору замовник зобов'язаний, зокрема, забезпечити своєчасне фінансування робіт (п. 6.1.2 договору), а підрядник - щомісячно надавати замовнику для підпису та проведення розрахунків акти виконаних робіт (п. 6.3.4 договору).

У відповідності до п.п. 8.1, 8.2 договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за відповідним актом протягом 5 (п'яти) днів. У випадку мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і терміни їх виконання.

Як визначено п. 2.2 договору, підрядник сплачує замовнику (або виключення з акту виконаних робіт) послуги генпідряду у розмірі 3 % від вартості виконаних робіт за місяць.

Судами встановлено, що позивачем у серпні 2008 року виконані роботи вартістю 30 208,15 грн., які здані ним та прийняті відповідачем без зауважень, про що підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року. Між тим, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодилась апеляційна інстанція, дійшов правильного висновку про те, що оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт у визначений строк, допустивши заборгованість у розмірі 30 208,15 грн. (за вирахуванням вартості послуг генпідряду у розмірі 906,24 грн.), вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 29 301,91 грн. є обгрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судами факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, ними зроблено правильний висновок щодо задоволення вимог про стягнення процентів річних у розмірі 2 444,50 грн. та збитків від інфляції у розмірі 9 728,23 грн., нарахованих на суму основного боргу у розмірі 29 301,91 грн.

В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 16 619,98 грн. вартості виконаних у вересні 2008 року робіт судами правомірно відмовлено.

Так, судами встановлено, що позивачем на підтвердження проведених ним робіт підписаний відповідний акт приймання - передачі виконаних робіт за вересень 2008 року на суму 17 134,00 грн. Вказаний акт підписаний лише з боку позивача.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків виконаних робіт, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Умовами договору визначено, що підрядник зобов'язаний щомісячно надавати замовнику для підпису та проведення розрахунків акти виконаних робіт (п. 6.3.4.).

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за відповідним актом протягом 5 (п'яти) днів (п. 8.1 договору).

Згідно п 8.2 договору, у випадку мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і терміни їх виконання.

Між тим, судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження виконання позивачем обов'язку, передбаченого п. 6.3.4 договору, щодо щомісячного надання відповідачу для підпису та проведення розрахунків актів виконаних робіт, зокрема, акта № 9 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року.

Так, підтверджуючи факт направлення відповідачу акта № 9, позивач посилається на: лист № 27 від 11.02.2009 р., відповідно до якого позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату спірних робіт та повернення акта приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року; повідомлення про вручення поштового відправлення № 01568854; претензію на суму 45 921,88 грн. № 3 від 12.01.2010 р.; повідомлення про вручення поштового відправлення № 02096549 та факсокопію акта № 9 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року.

Однак, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що зазначені документи не є належними і допустимими доказами, оскільки жодним чином не підтверджують факт надання (направлення) позивачем відповідачу для підписання спірного акта № 9 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року.

Доводи скаржника не приймаються до уваги, оскільки були предметом дослідження судів попередніх інстанцій та їм дана відповідна правова оцінка.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р., якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р., відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р. у справі № 39/122 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.