Ухвала

від 19.03.2013 по справі 918/112/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2013 р. Справа № 918/112/13-г

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТімпекс-Енерджи Груп"

до відповідача Публічне акціонерне товариство "Любомирський вапняно-силікатний завод"

про стягнення в сумі 2 473 049 грн. 80 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: Колоша С.В. довіреність №03 від 02.01.2013 року;

від відповідача: Курись О.П. довіреність №25 від 15.05.2013 року

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТімпекс-Енерджи Груп" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" про стягнення 2473049 грн. 80 коп., з яких 2344289 грн. 50 коп. основний борг, 64321 грн. 61 коп. пеня, 46885 грн. 79 коп. штраф, 4688 грн. 58 коп. інфляційні збитки та 12864 грн. 32 коп. проценти за користування чужими грошовими коштами.

26.02.2013 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просить стягнути з відповідача 2344289 грн. 50 коп. основного боргу, 105748 грн. 10 коп. пені, 46885 грн. 79 коп. штрафу, 9386 грн. 54 коп. інфляційних втрат та 21149 грн. 62 коп. процентів за користування чужими коштами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала вимоги з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзиву суду не надав, проте у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд, -

ВСТАНОВИВ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» (надалі - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Любомирський вапняно-силікатний завод» (надалі - Покупець) укладено Договір постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року (надалі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався постачати ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» природний газ, а ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах вказаного Договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник бере на себе зобов'язання постачати покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору, відповідно до наступного графіка: - в строк до 01-го числа звітного періоду постачання газу, покупець сплачує на рахунок постачальника 33% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді постачання газу; - в строк до 15-го числа звітного періоду постачання газу, покупець сплачує на рахунок постачальника 33% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді постачання газу; - в строк до 23-го числа звітного періоду постачання газу, покупець сплачує на рахунок постачальника 34% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді постачання газу.

Згідно з п.2.1.1. Договору Постачальник зобов'язався 2.1.1. передати Покупцю газ в обсязі, узгодженому Сторонами в цьому Договорі та/або в додаткових угодах до цього Договору.

Згідно п.п.2.2.1., 2.2.2. Договору Покупець зобов'язався прийняти обсяги газу, що поставляються Постачальником, та в строки і у порядку, значеному цим Договором і чинним законодавством України, підписати відповідний акт приймання-передачі Газу; оплатити Постачальнику вартість Газу, що поставляється, в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України.

Відповідно до п. 4.5. Договору також визначено, що у разі, якщо кінцевий термін сплати чергового платежу за газ згідно з графіком, вказаним у п.4.4. Договору, припадає на вихідний або неробочий день, кінцевий строк сплати чергового платежу за природний газ переноситься на останній робочий день, що передує даті сплати чергового платежу згідно з графіком. Остаточний розрахунок за обсяги фактично спожитого газу здійснюється Покупцем до 05-го числа місяця, наступного за звітним періодом (місяцем) споживання газу.

Згідно п.3.1. Договору сторони погодили, що загальна кількість Газу, що постачається за цим Договором, визначається як сума всього обсягу газу, поставленого Постачальником Покупцю на підставі Актів приймання-передачі Газу протягом всього строку дії цього Договору.

Згідно п.3.7. Договору Акт приймання-передачі є підставою для проведення остаточних взаєморозрахунків між сторонами.

Відповідно до п.4.4. Договору Покупець сплачує Постачальнику вартість Газу, що постачається в кожному звітному періоді (місяці) та вказана у відповідному рахунку, шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі, відповідно до наступного графіка:

4.4.1. в строк до 01-го числа звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 33% (тридцять три відсотки) від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу;

4.4.2. в строк до 15-го числа звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 33% (тридцять три відсотки) від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу;

4.4.3. в строк до 23-го числа звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 34% (тридцять чотири відсотки) від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу.

Відповідно до п.4.5. Договору остаточний розрахунок за Обсяги фактично спожитого Газу здійснюється Покупцем до 05-го числа місяця, наступного за звітним періодом (місяцем) споживання Газу.

Відповідно до п.2.2.3. Договору покупець зобов'язаний повідомляти постачальника про свою потребу в обсязі природного газу на звітний період (місяць) шляхом надання постачальнику в письмовій формі заявки щодо запланованого місячного обсягу споживання газу, яка надається постачальнику в строк до 20-го числа місяця, що передує звітному періоду (місяцю) постачання газу.

Так, листом за вих. №170 від 19 жовтня 2012 року ПАТ «ЛСВЗ» надало заявку про потребу підприємства в природному газі на листопад місяць 2012 року в загальному обсязі 300 тис.куб.м. На підставі вищевказаного та керуючись умовами Договору ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» подало необхідні документи до ДК «Укртрансгаз» і ПАТ «ЛСВЗ» станом на 01 листопада 2012 року було включено до планового розподілу постачання природного газу споживачам на листопад місяць 2012 року в загальному обсязі 300 тис.куб.м..

Виходячи із ціни природного газу, що визначена Договором, а саме 4210,02 грн. за одну тисячу кубічних метрів природного газу (у тому числі цільова надбавка - 70,18 грн. та ПДВ 701,67 грн.), вартість запланованих до поставки ПАТ «ЛВСЗ» на листопад 2012 року обсягів природного газу склала 1031451,00 грн., крім цього цільова надбавка 21054,00 грн. та ПДВ 210501,00 грн., разом 1263 006,00 грн..

ПАТ «ЛВСЗ» відповідно до п.2.3. Договору, протягом листопада 2012 року подало ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» заявку на корегування обсягів газу, який був запланований до передачі (постачання) в листопаді 2012 року в сторону збільшення.

Відповідно до листа від 12 листопада 2012 року за вих. №216 ПАТ «ЛВСЗ» просило у зв'язку із збільшенням обсягів виробництва до завести на листопад 2012 року додатково природний газ в обсязі 300 тис.куб.м. Таким чином очікуваний загальний обсяг споживання природного газу ПАТ «ЛВСЗ» в листопаді 2012 року становив 600 тис.куб.м..

На підставі вищевказаного та керуючись умовами Договору ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» подало необхідні документи до ДК «Укртрансгаз» щодо корегування планових обсягів споживання природного газу ПАТ «ЛСВЗ» в листопаді поточного року і станом на 15 листопада 2012 року обсяг споживання природного газу ПАТ «ЛВСЗ» було скориговано на 300 тис.куб. до загального обсягу 600 тис.куб.м..

При цьому, відповідно до Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13 вересня 2012 року №1181, у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Таким чином, вартість додатково заявленого ПАТ «ЛВСЗ» обсягу природного газу на листопад 2012 року склала 1031451,00 грн., крім цього цільова надбавка 21054,00 грн. та ПДВ 210501,00 грн., разом 263 006.00 грн. і повинна була бути сплачена покупцем в строк до 20 листопада 2012 року.

Проте, ПАТ «ЛВСЗ» не виконало умови Договору і не сплатило позивачу вартість природного газу, запланованого до постачання для потреб ПАТ «ЛВСЗ» у листопаді 2012 року.

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу за Договором №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року, що підтверджений у тому числі підписом та печаткою газотранспортної організації - ДК «Укртрансгаз» (в особі Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів), ПАТ «ЛВСЗ» у листопаді 2012 року до моменту примусового відключення споживача-боржника від газопостачання було фактично спожито 592,465 тис.куб.м. природного газу. Вказане також підтверджується Реєстром поставки природного газу промисловим споживачам постачальником ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» газовими мережами «Рівненського ЛВУМГ УМГ Львівтрансгаз» в листопаді 2012 року, що складений та підписаний газопостачальником (ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп») і газотранспортною організацією («Рівненське ЛВУМГ УМГ Львівтрансгаз») на виконання вимог чинного законодавства у галузі постачання природного газу.

Таким чином, виходячи із ціни природного газу, що визначена Договором, вартість фактично спожитого ПАТ «ЛВСЗ» у листопаді 2012 року природного газу склала 2036995,39 грн., крім цього цільова надбавка 41579,19 грн. та ПДВ - 415714,92 грн., разом 2494289,50 грн. Обсяг і вартість природного газу, що був фактично поставлений ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» та спожитий ПАТ «ЛВСЗ» у листопаді 2012 року, підтверджується також Актом №322 прийому-передачі природного газу на підставі Договору №1810/2012 від 18.10.2012 року за листопад 2012 року, що датований 30 листопада 2012 року і підписаний та скріплений печатками ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» та ПАТ «ЛВСЗ».

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» умови Договору постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року виконало належним чином та у повному обсязі, що стверджується відсутністю зі сторони Публічного акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод» претензій чи повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

При цьому, ПАТ «ЛВСЗ» було допущено порушення умов Договору постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року, зокрема за період з 18 жовтня 2012 року по 21 січня 2013 року від ПАТ «ЛВСЗ» на рахунок ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» в оплату вартості природного газу за Договором надійшло 150000,00 грн. трьома платежами по п'ятдесят тисяч гривень - 28, 30 листопада та 06 грудня 2012 року. Таким чином, станом на 21 січня 2013 року борг Публічного акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» за поставлений і фактично спожитий у листопаді 2012 року природний газ за Договором постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року становить 2344289,50 грн..

З метою досудового врегулювання спору Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» направлено ПАТ «ЛВСЗ» претензію за вих. №772 від 10 грудня 2012 року, яка була отримана відповідачем 22 грудня 2012 року. Проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пп.6.1., 6.2. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13 вересня 2012 року №1181, розрахунки за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договорів. Розрахунки з постачальником за поставлений природний газ здійснюються за узгодженою сторонами ціною, що не перевищує граничний рівень ціни, встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, для відповідної категорії споживачів, та на умовах авансових та/або планових платежів із розрахунку договірного обсягу природного газу на розрахунковий період.

Так, умовами Договору постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року, укладеного між сторонами, передбачена сплата вартості товару (природного газу) протягом звітного періоду (місяця) споживання природного газу частинами згідно з графіком (планові платежі).

Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.п.5.3. 5.4. Договору сторони передбачили також відповідальність ПАТ «ЛВСЗ» у разі невиконання або несвоєчасного виконання останнім своїх зобов'язань з оплати вартості природного газу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та штрафу у розмірі 2% (два відсотки) від суми заборгованості у разі якщо прострочення виконання зобов'язання триває понад 15 календарних днів.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст.231 ГК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст.627 ЦК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказані позиції, зокрема, містяться в постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року у справі № 06/5026/1052/2011 та від 09 квітня 2012 року у справі № 20/246-08.

З прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем на суму боргу нараховано: на підставі п.5.3. Договору - пеню в розмірі 105748,10 грн., на підставі п.5.4 Договору - штраф за прострочення оплати вартості природного газу понад 15 календарних днів в розмірі 46885,54 грн., інфляційні втрати в розмірі 9386,54 грн., 3% річних в розмірі 21149,62 грн. (а.с.59-65). Розрахунки перевірено судом та визнано вірними.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2344289 грн. 50 коп. основного боргу, 105748 грн. 10 коп. пені, 46885 грн. 79 коп. штрафу, 9386 грн. 54 коп. інфляційних втрат та 21149 грн. 62 коп. процентів за користування чужими коштами є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по судовому збору в розмірі 49461 грн. 00 коп..

Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" (35321, Рівненський район, Рівненська область, с. Нова Любомирка, вул. Промислова, буд.1, код ЄДРПОУ 05467240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТімпекс-Енерджи Груп" (04112, м. Київ, вул. Гонти, буд. 3А код 36531598) 2344289 грн. 50 коп. основного боргу, 105748 грн. 10 коп. пені, 46885 грн. 79 коп. штрафу, 9386 грн. 54 коп. інфляційних втрат та 21149 грн. 62 коп. 3% річних, а також 49461 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний "25" березня 2013 року