Постанова

від 27.05.2013 по справі 918/112/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року Справа № 918/112/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

позивача: представник Колоша С.В.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" на рішення господарського суду Рівненської області від 19.03.13р. у справі № 918/112/13-г (суддя Мамченко Ю. А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТімпекс-Енерджи Груп"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод"

про стягнення в сумі 2 473 049 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/112/13-г від 19.03.13р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2344289 грн. 50 коп. основного боргу, 105748 грн. 10 коп. пені, 46885 грн. 79 коп. штрафу, 9386 грн. 54 коп. інфляційних втрат та 21149 грн. 62 коп. процентів за користування чужими коштами є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по судовому збору в розмірі 49461 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Любомирський вапняно-силікатний завод" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 19.03.13р. у справі 918/112/13-г в частині стягнутих штрафних санкцій на суму 46885 грн. 54 коп. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині (щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати вартості природного газу в розмірі 46885 грн. 54 коп.) відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції щодо стягнення штрафу за прострочення оплати вартості природного газу в розмірі 46885 грн. 54 коп. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати вартості природного газу в розмірі 46885 грн. 54 коп. є порушення ст. 61 Конституції України.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 19.03.13р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить копія реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції від 17.05.13 р. Рівненського апеляційного господарського суду.

Оскільки явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 19.03.13р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» (надалі - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Любомирський вапняно-силікатний завод» (надалі - Покупець) укладено Договір постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року (надалі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався постачати ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» природний газ, а ПАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах вказаного Договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник бере на себе зобов'язання постачати покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору, відповідно до наступного графіка: - в строк до 01-го числа звітного періоду постачання газу, покупець сплачує на рахунок постачальника 33% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді постачання газу; - в строк до 15-го числа звітного періоду постачання газу, покупець сплачує на рахунок постачальника 33% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді постачання газу; - в строк до 23-го числа звітного періоду постачання газу, покупець сплачує на рахунок постачальника 34% від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді постачання газу.

Згідно з п.2.1.1. Договору Постачальник зобов'язався 2.1.1. передати Покупцю газ в обсязі, узгодженому Сторонами в цьому Договорі та/або в додаткових угодах до цього Договору.

Згідно п.п.2.2.1., 2.2.2. Договору Покупець зобов'язався прийняти обсяги газу, що поставляються Постачальником, та в строки і у порядку, значеному цим Договором і чинним законодавством України, підписати відповідний акт приймання-передачі Газу; оплатити Постачальнику вартість Газу, що поставляється, в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України.

Відповідно до п. 4.5. Договору також визначено, що у разі, якщо кінцевий термін сплати чергового платежу за газ згідно з графіком, вказаним у п.4.4. Договору, припадає на вихідний або неробочий день, кінцевий строк сплати чергового платежу за природний газ переноситься на останній робочий день, що передує даті сплати чергового платежу згідно з графіком. Остаточний розрахунок за обсяги фактично спожитого газу здійснюється Покупцем до 05-го числа місяця, наступного за звітним періодом (місяцем) споживання газу.

Згідно п.3.1. Договору сторони погодили, що загальна кількість Газу, що постачається за цим Договором, визначається як сума всього обсягу газу, поставленого Постачальником Покупцю на підставі Актів приймання-передачі Газу протягом всього строку дії цього Договору.

Згідно п.3.7. Договору Акт приймання-передачі є підставою для проведення остаточних взаєморозрахунків між сторонами.

Відповідно до п.4.4. Договору Покупець сплачує Постачальнику вартість Газу, що постачається в кожному звітному періоді (місяці) та вказана у відповідному рахунку, шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі, відповідно до наступного графіка:

4.4.1. в строк до 01-го числа звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 33% (тридцять три відсотки) від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу;

4.4.2. в строк до 15-го числа звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 33% (тридцять три відсотки) від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу;

4.4.3. в строк до 23-го числа звітного періоду (місяця) постачання (споживання) газу, Покупець сплачує на рахунок Постачальника 34% (тридцять чотири відсотки) від загальної вартості газу, який запланований до постачання у звітному періоді (місяці) постачання (споживання) газу.

Відповідно до п.4.5. Договору остаточний розрахунок за Обсяги фактично спожитого Газу здійснюється Покупцем до 05-го числа місяця, наступного за звітним періодом (місяцем) споживання Газу.

Відповідно до п.2.2.3. Договору покупець зобов'язаний повідомляти постачальника про свою потребу в обсязі природного газу на звітний період (місяць) шляхом надання постачальнику в письмовій формі заявки щодо запланованого місячного обсягу споживання газу, яка надається постачальнику в строк до 20-го числа місяця, що передує звітному періоду (місяцю) постачання газу.

Так, листом за вих. №170 від 19 жовтня 2012 року ПАТ «ЛСВЗ» надало заявку про потребу підприємства в природному газі на листопад місяць 2012 року в загальному обсязі 300 тис.куб.м. На підставі вищевказаного та керуючись умовами Договору ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» подало необхідні документи до ДК «Укртрансгаз» і ПАТ «ЛСВЗ» станом на 01 листопада 2012 року було включено до планового розподілу постачання природного газу споживачам на листопад місяць 2012 року в загальному обсязі 300 тис.куб.м..

Виходячи із ціни природного газу, що визначена Договором, а саме 4210,02 грн. за одну тисячу кубічних метрів природного газу (у тому числі цільова надбавка - 70,18 грн. та ПДВ 701,67 грн.), вартість запланованих до поставки ПАТ «ЛВСЗ» на листопад 2012 року обсягів природного газу склала 1031451,00 грн., крім цього цільова надбавка 21054,00 грн. та ПДВ 210501,00 грн., разом 1263 006,00 грн..

ПАТ «ЛВСЗ» відповідно до п.2.3. Договору, протягом листопада 2012 року подало ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» заявку на корегування обсягів газу, який був запланований до передачі (постачання) в листопаді 2012 року в сторону збільшення.

Відповідно до листа від 12 листопада 2012 року за вих. №216 ПАТ «ЛВСЗ» просило у зв'язку із збільшенням обсягів виробництва до завести на листопад 2012 року додатково природний газ в обсязі 300 тис.куб.м. Таким чином очікуваний загальний обсяг споживання природного газу ПАТ «ЛВСЗ» в листопаді 2012 року становив 600 тис.куб.м..

На підставі вищевказаного та керуючись умовами Договору ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» подало необхідні документи до ДК «Укртрансгаз» щодо корегування планових обсягів споживання природного газу ПАТ «ЛСВЗ» в листопаді поточного року і станом на 15 листопада 2012 року обсяг споживання природного газу ПАТ «ЛВСЗ» було скориговано на 300 тис.куб. до загального обсягу 600 тис.куб.м..

При цьому, відповідно до Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13 вересня 2012 року №1181, у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Таким чином, вартість додатково заявленого ПАТ «ЛВСЗ» обсягу природного газу на листопад 2012 року склала 1031451,00 грн., крім цього цільова надбавка 21054,00 грн. та ПДВ 210501,00 грн., разом 263 006.00 грн. і повинна була бути сплачена покупцем в строк до 20 листопада 2012 року.

Проте, ПАТ «ЛВСЗ» не виконало умови Договору і не сплатило позивачу вартість природного газу, запланованого до постачання для потреб ПАТ «ЛВСЗ» у листопаді 2012 року.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Відповідно до Акту приймання-передачі природного газу за Договором №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року, що підтверджений у тому числі підписом та печаткою газотранспортної організації - ДК «Укртрансгаз» (в особі Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів), ПАТ «ЛВСЗ» у листопаді 2012 року до моменту примусового відключення споживача-боржника від газопостачання було фактично спожито 592,465 тис.куб.м. природного газу. Вказане також підтверджується Реєстром поставки природного газу промисловим споживачам постачальником ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» газовими мережами «Рівненського ЛВУМГ УМГ Львівтрансгаз» в листопаді 2012 року, що складений та підписаний газопостачальником (ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп») і газотранспортною організацією («Рівненське ЛВУМГ УМГ Львівтрансгаз») на виконання вимог чинного законодавства у галузі постачання природного газу.

Таким чином, виходячи із ціни природного газу, що визначена Договором, вартість фактично спожитого ПАТ «ЛВСЗ» у листопаді 2012 року природного газу склала 2036995,39 грн., крім цього цільова надбавка 41579,19 грн. та ПДВ - 415714,92 грн., разом 2494289,50 грн. Обсяг і вартість природного газу, що був фактично поставлений ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» та спожитий ПАТ «ЛВСЗ» у листопаді 2012 року, підтверджується також Актом №322 прийому-передачі природного газу на підставі Договору №1810/2012 від 18.10.2012 року за листопад 2012 року, що датований 30 листопада 2012 року і підписаний та скріплений печатками ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» та ПАТ «ЛВСЗ».

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» умови Договору постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року виконало належним чином та у повному обсязі, що стверджується відсутністю зі сторони Публічного акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод» претензій чи повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

При цьому, ПАТ «ЛВСЗ» було допущено порушення умов Договору постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року, зокрема за період з 18 жовтня 2012 року по 21 січня 2013 року від ПАТ «ЛВСЗ» на рахунок ТОВ «БІТімпекс-Енерджи Груп» в оплату вартості природного газу за Договором надійшло 150000,00 грн. трьома платежами по п'ятдесят тисяч гривень - 28, 30 листопада та 06 грудня 2012 року. Таким чином, станом на 21 січня 2013 року борг Публічного акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» за поставлений і фактично спожитий у листопаді 2012 року природний газ за Договором постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року становить 2344289,50 грн..

З метою досудового врегулювання спору Товариство з обмеженою відповідальністю «БІТімпекс-Енерджи Груп» направлено ПАТ «ЛВСЗ» претензію за вих. №772 від 10 грудня 2012 року, яка була отримана відповідачем 22 грудня 2012 року. Проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пп.6.1., 6.2. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13 вересня 2012 року №1181, розрахунки за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договорів. Розрахунки з постачальником за поставлений природний газ здійснюються за узгодженою сторонами ціною, що не перевищує граничний рівень ціни, встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, для відповідної категорії споживачів, та на умовах авансових та/або планових платежів із розрахунку договірного обсягу природного газу на розрахунковий період.

Так, умовами Договору постачання природного газу №1810/2012 від 18 жовтня 2012 року, укладеного між сторонами, передбачена сплата вартості товару (природного газу) протягом звітного періоду (місяця) споживання природного газу частинами згідно з графіком (планові платежі).

Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.п.5.3. 5.4. Договору сторони передбачили також відповідальність ПАТ «ЛВСЗ» у разі невиконання або несвоєчасного виконання останнім своїх зобов'язань з оплати вартості природного газу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та штрафу у розмірі 2% (два відсотки) від суми заборгованості у разі якщо прострочення виконання зобов'язання триває понад 15 календарних днів.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст.231 ГК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст.627 ЦК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказані позиції, зокрема, містяться в постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року у справі № 06/5026/1052/2011 та від 09 квітня 2012 року у справі № 20/246-08.

Проте, основним обґрунтуванням своєї апеляційної скарги відповідач зазначає крім інших нормативно-правових актів, ч. 1 ст. 61 Конституції України, згідно якої не можна застосовувати за порушення одного і того ж самого грошового зобов'язання два різні види стягнення.

З огляду на вищезазначене, судом апеляційної інстанції не приймається до уваги доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі.

З прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем на суму боргу нараховано: на підставі п.5.3. Договору - пеню в розмірі 105748,10 грн., на підставі п.5.4 Договору - штраф за прострочення оплати вартості природного газу понад 15 календарних днів в розмірі 46885,54 грн., інфляційні втрати в розмірі 9386,54 грн., 3% річних в розмірі 21149,62 грн. (а.с.59-65). Розрахунки перевірено судами обох інстанцій та визнано вірними.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, який дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2344289 грн. 50 коп. основного боргу, 105748 грн. 10 коп. пені, 46885 грн. 79 коп. штрафу, 9386 грн. 54 коп. інфляційних втрат та 21149 грн. 62 коп. процентів за користування чужими коштами є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі щодо стягнення штрафу за прострочення оплати вартості природного газу в розмірі 46885 грн. 54 коп., є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, у тому числі і щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення оплати вартості природного газу в розмірі 46885 грн. 54 коп., а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" від 11.04.13р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 19 березня 2013 року у справі №918/112/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/112/13-г повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.