Ухвала

від 25.03.2013 по справі 9/5005/8683/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 березня 2013 року Справа № 9/5005/8683/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.(доповідач), перевіривши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 у справі №9/5005/8683/2012 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до відповідачів Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2", Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради провизнання недійсним договору купівлі - продажу

ВСТАНОВИВ:

Подана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Згідно ч. 4 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

В пункті 6 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (ст. 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 3 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України).

У наданих скаржником до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги відсутні докази надіслання її копії третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальному підприємству "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

Згідно п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.11.2011, а п. 2 цих положень внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінено словами "судовий збір" у відповідному відмінку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в сумі 1 147, 00 грн.

До касаційної скарги Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не додано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір".

Разом з тим, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області просить суд відстрочити строк сплати судового збору за подання касаційної скарги. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на недостатність коштів на рахунках регіонального відділення, на підтвердження чого надає довідку від 19.02.2013.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 05.07.2012 N 01-06/869/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому слід зазначити, що за приписами норм вказаної статті звільнення сторони від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Обґрунтовуючи причини відстрочення сплати судового збору заявник посилається на недостатність коштів для сплати судового збору на рахунках Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, однак самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 у справі №9/5005/8683/2012 Господарського суду Дніпропетровської області задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги, а клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилено, це є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Крім того, як свідчать матеріали справи, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду в даній справі була прийнята 28.01.2013.

Згідно з частиною 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Частиною 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

З касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення скаржник звернувся 19.02.2013, згідно з вхідним штемпелем Дніпропетровського апеляційного господарського суду, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодексу України для її подання, та без клопотання про відновлення процесуального строку.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 86, 111, п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012 у справі №9/5005/8683/2012 Господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Л. Гольцова

Л. Іванова