Рішення

від 27.03.2013 по справі 5011-36/16337-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/16337-2012 27.03.13 За позовом Приватного підприємства «Фірма «Відродження»

До Фізичної особи - підприємця Константинова Олександра

Анатолійовича

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Дьомін Д.С. - по дов. №33 від 01.11.2012р.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Фірма «Відродження» до Фізичної особи - підприємця Константинова Олександра Анатолійовича про:

усунення перешкод у користуванні Приватним підприємством «Фірма «Відродження» належним їй на праві власності нерухомим майном шляхом виселення Фізичної особи - підприємця Константинова Олександра Анатолійовича з нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 32.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з закінченням строку дії договору оренди нежитлового приміщення №04/11 від 01.11.2011р. відповідач не звільнив приміщення передавши його по акту прийому-передачі, чим перешкоджає в користуванні ним.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2012р. порушено провадження у справі №5011-36/16337-2012, розгляд справи призначено до розгляду на 12.12.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 р., відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд даної справи відкладено на 16.01.2013 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Представником позивача у судовому засіданні 16.01.2013р. надано додаткові докази, для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.01.2013р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що договір оренди нежилого приміщення № 04/11 від 01.12.2011р. продовжує діяти та не припинив свою дію на момент подачі позову, оскільки на адресу відповідача не надходило жодного листа чи претензії стосовно розірвання договору оренди чи будь-яких майнових претензій. Таким чином, у зв'язку з відсутністю заперечень позивача протягом одного місяця після закінчення логовору оренди нежилого приміщення № 04/11 від 01.12.2011р., зазначений договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Підтвердженням договірних відносин між позивачем та відповідачем, які на сьогоднішній день існують, є те, що відповідач продовжує сплачувати орендну плату за користування приміщенням, а позивач приймати їх.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2013 р. провадження у справі № 5011-36/16337-2012 зупинено до набранням законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2012р. у справі №5011- 18/16339-2012 за позовом Приватного підприємства "Фірма "Відродження" до Фізичної особи -підприємця Константинова Олександра Анатолійовича про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення нежитлового приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Судом встановлено, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі №5011-36/16337-2012 усунено, у зв'язку з чим, суд визнав за необхідне поновити провадження у даній справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 27.03.2013р.

В судовому засіданні 27.03.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі із підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач представника в судове засідання 27.03.2013р. не направив. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду направлялась на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідач.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.12.2011р. між Приватним підприємством «Фірма «Відродження» (далі позивач) та Фізичною особою - підприємцем Константи новим Олександром Анатолійовичем (надалі відповідач) був укладений договір оренди нежилого приміщення №04/11.

Відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове володіння та користування, що належить на праві власності орендодавцю, об»єкт оренди - приміщення площею 100, 00 кв.м. по вул.. Турівська, 32 у м. Києві.

Об»єкт, що орендується використовується відповідачем для розміщення магазину та офісу для здійснення діяльності. (п. 2 договору).

Згідно акту прийняття - передачі нежитлового приміщення від 01.12.2011р. (додаток № 1 до Договору) орендодавець передав, а відповідач прийняв вищевказане нежиле приміщення площею 100,00 кв.м. на вул. Турівська, 32 в м. Києві.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк оренди сторони визначили 5 (п»ять) місяців з моменту підписання акту приймання - передачі об»єкту, що орендується ( п. 4.1 договору).

Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно з п. 8.1. договору, при передачі об'єкта, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами за договором.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що об'єкт, що орендується, повинен бути переданий орендодавцеві у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду на момент підписання акту приймання-передачі об'єкту, що орендується.

Відповідно до п. 4.1. договору, строк оренди: 5 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, що орендується. Тобто, договір чинний до 01.05.2012 року.

Листом вих. №15 від 14.09.2012 року позивач звертався до відповідача з проханням надати пропозиції стосовно подальшої співпраці.

У претензій вих. №18 від 30.10.2012 року позивач просить відповідача звільнити займане приміщення та негайно погасити суму заборгованості за користуванням приміщення в розмірі 67 609,00 грн.

Згідно з п. 8.1. договору, при передачі об'єкта, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами за договором.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що об'єкт, що орендується, повинен бути переданий орендодавцеві у тому ж стані, в якому він був переданий в оренду на момент підписання акту приймання-передачі об'єкту, що орендується.

В матеріалах справи немає зворотнього акту приймання-передачі, який би свідчив про те, що відповідач повернув позивачеві об'єкт оренди після закінчення дії договору.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припиненні договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ .

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу .

ГПК перелічує такі факти залежно від того, суд якої юрисдикції виніс судовий акт: а) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, що розглядає господарські спори);

б) питання, чи мали місце певні дії та чи вчинені вони певною особою, встановлені вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили;

в) факти, які мають значення для вирішення спору, встановлені рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2012р. у справі №5011-18/16339-2012, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р., позовні вимоги Приватного підприємства "Фірма "Відродження" про стягнення з Фізичної особи -підприємця Константинова Олександра Анатолійовича неустойки за несвоєчасне повернення майна задоволено повністю. Даним рішенням встановлено, що договір оренди №04/11 від 01.12.2012р. припинив свою дію і відповідач не виконав свого зобов'язання за договором і не повернув позивачеві об'єкт оренди після закінчення договору оренди.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2012р. у справі №5011-18/16339-2012, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р., встановлений преюдиційний факт припинення дії договору оренди нежилого приміщення №04/11 від 01.12.2012р.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Це стосується відповідача який повинен був належними засобами доказування довести належне виконання умов договору в частині оплати орендних платежів в строки обумовлені договором.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідач не виконав свого зобов'язання за договором і не повернув позивачеві об'єкт оренди після закінчення договору оренди, однак продовжував ще деякий період сплачувати орендні платежі.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір по справі, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у користуванні Приватним підприємством «Фірма «Відродження» (04071, м. Київ, вул. Турівська. 32, код ЄДРПОУ 16401416) нерухомим майном шляхом виселення Фізичної особи - підприємця Константинова Олександра Анатолійовича (03142, м. Київ, вул. Ушакова, 20-А, кВ. 29, ідентифікаційний номер 21986155) з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 32.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Константинова Олександра Анатолійовича (03142, м. Київ, вул. Ушакова, 20-А, кВ. 29, ідентифікаційний номер 21986155) на користь Приватного підприємства «Фірма «Відродження» (04071, м. Київ, вул.. Турівська. 32, код ЄДРПОУ 16401416) 1 073 грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.03.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.