Ухвала

від 05.03.2013 по справі 2а-3685/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р. Справа № 147654/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Коваля Р.Й., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної організації № 9 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до Житлово-експлуатаційної організації № 9 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2011 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулась до суду з адміністративним позовом до Житлово-експлуатаційної організації № 9, яким з врахуванням зміни розміру позовних вимог просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1306340,76 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року позов задоволено повністю. Постанова мотивована тим, що сума податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами. Крім того, позивачем відповідачу надсилалися перша та друга податкові вимоги, які відповідачем не оскаржені та не задоволені.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п. 3.10 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, нарахування пені на суму несплаченого податкового зобов'язання не проводиться у випадках передбачених законом. На думку апелянта, такий випадок передбачений ч. 2 ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію», відповідно до якої на суму реструктуризованої заборгованості житлово-комунальним підприємствам пеня не нараховується. Однак суд першої інстанції не врахував, що на момент розгляду справи існує реструктуризована заборгованість за комунальні послуги, надані відповідачем. Також апелянт зазначає, що всупереч вимогам п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України позивач не надіслав податкової вимоги, тому у нього відсутнє право звернення до суду з даним позовом. Крім того, на думку апелянта, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську пропустила шестимісячний строк зварення до суду, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, Житлово-експлуатаційна організація № 9 зареєстрована як юридична особа і перебуває на обліку платників податків.

Станом на день подання позову у відповідача був наявний податковий борг на загальну суму 1306340,76 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум та штрафних санкцій з наступних платежів:

податку на додану вартість в сумі 971822,81 грн., який виник внаслідок несплати угоджених податкових зобов'язань згідно поданих декларацій за період з 20.06.2008 року до 18.05.2011 року на загальну суму 606237,63 грн., штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання на суму 117890,32 грн., пені, що обліковується в картці особового рахунку в розмірі 97865,82 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 149829,04 грн.;

податку з доходів найманих працівників в сумі 290126,52 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно поданих декларацій в сумі 282474,11 грн., пені, що обліковується в картці особового рахунку в розмірі 131,82 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 7520,59 грн.;

податку на прибуток підприємств в сумі 7421,85 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, пені, що обліковується в картці особового рахунку в розмірі 6092,26 грн. та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 1329,59 грн.;

земельного податку з юридичних осіб в сумі 36563,09 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно поданих розрахунків, штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, пені, що обліковується в картці особового рахунку та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу;

по адміністративних штрафах та інших санкціях в сумі 406,49 грн., що виник внаслідок несплати пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу.

Також за результатами проведених невиїзних документальних перевірок своєчасності сплати податку на додану вартість податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 24.06.2010 року № 0004451502/0, від 26.04.2010 року № 0002761502/0, від 12.02.2010 року № 0000771502/0, від 24.12.2010 року № 0009551502/0, від 06.10.2010 року № 0006601502/0, від 19.03.2009 року № 0002001502/0, від 24.01.2009 року № 0000361502/0, від 21.09.2009 року № 0006921502/0, від 03.12.2009 року № 0009651502/0, від 24.10.2008 року № 00154502/0, від 17.06.2008 року № 0012511502, якими відповідачу були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 117870,43 грн.

Також Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську провела невиїзні документальні перевірки відповідача щодо своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов'язкових платежів, за результатами яких були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 17.12.2009 року № 0017431503/0 та від 28.10.2010 року № 0011551503/0, якими відповідачу були визначені податкові зобов'язання із сплати земельного податку на загальну суму 15113,29 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу та отримані ним, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Житлово-експлуатаційна організація № 9 оскаржила в судовому порядку лише податкове повідомлення-рішення від 17.12.2009 року № 0017431503/0, яким йому визначене податкові зобов'язання зі сплати земельного податку на суму 12289,64 грн., яке скасоване постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року. Однак зазначена постанова на час розгляду даної справи не набрала законної сили у зв'язку з її оскарженням в апеляційному порядку, тому податкове зобов'язання, визначене цим податковим повідомленням-рішенням, не являється узгодженими і не може бути податковим боргом відповідача.

Факт наявності у Житлово-експлуатаційної організації № 9 податкового боргу у вказаній вище сумі підтверджується дослідженими та перевіреними судом податковими деклараціями з податку на додану вартість, податковими розрахунками земельного податку, податковими деклараціями з податку на доходи фізичних осіб та картками особового рахунку платника податку, а також довідкою про борг за платежами, що контролюються органами державної податкової служби і обліковуються в картках особового рахунку від 16.06.2011 року № 258 та розрахунками пені на суму несплаченого податкового боргу.

До 01.01.2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. п. 1.2-1.5 ст. 1 цього Закону податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Пунктом 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, а податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону - у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (у випадку адміністративного чи судового оскарження рішень податкового органу).

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 даного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 пп. 6.2.2 п.6.2 ст. 6 Закону).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з ст. 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцям. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 27 цього Закону передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст. 56 цього Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську на підставі пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 14.03.2003 року вручила відповідачу першу податкову вимогу від 12.03.2003 року № 1/554/8957/24-1-205, а 17.04.2003 року - другу податкову вимогу від 15.04.2003 року № 2/885/13332/24-1-205, факт отримання яких підтверджується розписками уповноважених посадових осіб Житлово-експлуатаційної організації № 9 на корінцях вимог.

Однак, відповідач не оскаржив зазначених вимог та не погасив податкового боргу.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про те, що всупереч вимогам п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України позивач не надіслав йому податкової вимоги, оскільки зазначені вище податкові вимоги, винесені відповідно до чинного на той час законодавства, не відкликані і не скасовані, а, отже, є чинними, тому у позивача не було підстав і обов'язку надсилати відповідачу нової податкової вимоги.

При цьому п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що самостійно нараховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях та які ним в повному обсязі не сплачені з податку на додану вартість, податку з доходів найманих працівників, податку на прибуток підприємств та земельного податку, а також штрафні (фінансові) санкції і пеня, які не сплачені відповідачем, усього податкові зобов'язання на загальну суму 1306340,76 грн. являються податковим боргом відповідача і підлягають стягненню.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідно до пп. «г» п. 3.10 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, пеня не нараховується на несвоєчасно сплачені суми податкових зобов'язань, якщо ненарахування пені передбачено законами України, а таким законом є Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію», відповідно до ч. 2 ст. 5 якого на суму реструктуризованої заборгованості житлово-комунальним підприємствам пеня не нараховується, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з поданої суду довідки від 20.12.2011 року № 953 сума реструктуризованого боргу населення перед відповідачем за житлово-комунальні послуги становить 212000,00 грн. та підтверджується договорами про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, вказаний борг реструктуризований відповідачем населенню, а не самому відповідачу, тому положення ч. 2 ст. 5 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію» не поширюється на спірні правовідносини в частині нарахування Житлово-експлуатаційній організації № 9 пені за несплату податкового боргу.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську пропустила шестимісячний строк зварення до суду, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній на час подання позовної заяви, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проте Кодекс адміністративного судочинства України не містить спеціальних строків для звернення податкових органів із позовами про стягнення податкового боргу з платників податків.

В свою чергу спеціальний строк звернення до суду з такими позовами встановлений Податковим кодексом України, п.102.4 ст. 102 якого передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної організації № 9 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2012 року у справі № 2а-3685/11/0970 за позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби до Житлово-експлуатаційної організації № 9 про стягнення податкового боргу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Святецький