Постанова

від 27.03.2013 по справі 5002-24/2081-2010

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року Справа № 5002-24/2081-2010

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіБожок В.С. суддівКорсака В.А., Костенко Т.Ф.

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 у справігосподарського суду Автономної Республіки Крим за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного підприємства "Едельвейс" провизнання недійсним договору субпідряду за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" простягнення 623 823, 05 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаРесницький В.У.

- - відповідачаСудаков О.Г. - - третьої особине з'явився В С Т А Н О В И В:

В квітні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Профіль" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар", в якій просило суд визнати договір субпідряду № 7/08 від 09.07.2008 недійсним. Даний позов заявлений на підставі статей 16, 215, 638 Цивільного кодексу України, статей 180, 181, 207, 317, 318 Господарського кодексу України (з урахуванням заяви про зміну підстав позову).

У травні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" подало зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 7/08 від 09.07.2008 за виконання будівельно-монтажних робіт зі здійснення монтажу внутрішніх систем опалення, водопроводу та каналізації, а також зовнішнього водопроводу та каналізації в смт. Гурзуф Автономної Республіки Крим в "Рекреаційному комплексі з пляжними спорудами" блок "А" у розмірі 623 823, 05 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2010 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено приватне підприємство "Едельвейс".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.08.2011 (суддя Колосова Г.Г.) у справі № 5002-24/2081-2010 у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" заборгованість у розмірі 70 958, 03 грн., державне мито у розмірі 709, 58 грн. та 26, 84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість провадження судово-економічної експертизи по справі №2-24/2081-2010 у розмірі 2 577, 60 грн. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість судово-економічної експертизи по справі № 2-24/2081-2010 у розмірі 2 577, 60 грн. В частині стягнення заборгованості у розмірі 552 865, 02 грн. у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 (головуючий Фенько Т.П., судді Антонова І.В., Воронцова Н.В.) у справі № 5002-24/2081-2010 вказане судове рішення в частині часткової відмови зустрічного позову скасовано. Прийнято у цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" заборгованість у розмірі 623 823, 05 грн., судовий збір у розмірі 9 359, 12 грн. за подачу позовної заяви та апеляційної скарги, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 472 грн., 6 444 грн. за проведення експертизи в суді першої інстанції, та 20,000 грн. за здійснення повторної комплексної судово-економічної експертизи та будівельно-технічної експертизи по справі № 2-24/2081-2010. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз, вартість здійснення судово-економічної експертизи у розмірі 5155, 20 грн. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Профіль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі. В обґрунтування своєї касаційної скарги скаржник посилається на те, що зобов'язання з оплати виконаних робіт у товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" не виникло, оскільки відповідні акти, на підставі яких заявлений зустрічний позов, фактично не йому направлялись. Скаржник зазначає, що відсутність доказів повідомлення з боку субпідрядника про готовність передачі робіт, що виключає можливість посилання на не підписані сторонами акти приймання виконаних робіт як на підставу наявності грошових зобов'язань генпідрядника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" та приватне підприємство "Едельвейс" письмових відзивів на касаційну скаргу не надали.

Третя особа - приватне підприємство "Едельвейс" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлені належним чином.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.03.2012 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Божок В.С., судді - Корсак В.А., Костенко Т.Ф. для розгляду справи № 5002-24/2081-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" (субпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Профіль" (генпідрядник) укладено договір субпідряду № 7/08 від 09.07.2008 (далі - договір), за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних робіт: виробництво монтажу внутрішніх систем опалення, водопроводу і каналізації, зовнішнього водопроводу і каналізації в смт. Гурзуф в "рекреаційному комплексі з пляжними спорудами "Блок А".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіль" в своєму позові (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) посилається на те, що цей договір слід визнати недійсним оскільки при його укладенні сторонами не були погоджені усі істотні (суттєві) умови. Також позивач посилається на те, що оспорюваний договір не відображає реального волевиявлення, порушує його права та інтереси, що і стало підставою для звернення до суду за захистом свого права. Позовні вимоги заявлені на підставі статей 16, 215, 638 Цивільного кодексу України, статей 180, 181, 207, 317, 318 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абзац 3 пункту 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Отже з наведеного випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованих і законних висновків щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення первісного позову, оскільки недосягнення згоди між сторонами з усіх істотних умов господарського договору не може слугувати підставою для визнання його недійсним, а фактичне виконання оскаржуваного договору свідчить про досягнення згоди між сторонами щодо предмету та цінам підрядних робіт, тому відсутні підстави вважати його неукладеним.

Визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся), може мати місце на стадії укладання господарського договору, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.02.2009 у справі № 10/33/08).

Зустрічний позов про стягнення заборгованості за вказаним договором у розмірі 623 823, 05 грн. мотивований тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Профіль" не розрахувалось з товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" за виконані будівельно-монтажні роботи. Даний позов заявлений на підставі статей 875, 879 Господарського кодексу України. Заявлена до стягнення сума заборгованості розрахована як різниця між твердою сумою ціни договору, та сумою, яка вже сплачена відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, умовами укладеного між сторонами договору субпідряду від 09.07.2008 № 7/08, передбачено, що генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних робіт: виробництво монтажу внутрішніх систем опалення, водопроводу і каналізації, зовнішнього водопроводу і каналізації в с.м.т. Гурзуф в "рекреаційному комплексі з пляжними спорудами "Блок А".

Відповідно до пункту 1.3 даного договору ТОВ "Енергосервісна компанія "Солар" в межах твердої договірної ціни, виконує на власний ризик власними силами і способами всі передбачені договором роботи, здає в обумовлені строки виконані роботи ТОВ "Профіль".

Обставини виконання робіт, які відповідають технічним умовам і будівельним нормам, та факт їх прийняття на загальну суму 1 954 435, 20 грн., підтверджуються відповідними актами приймання-передачі по формі № КБ - 2в, підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками ( т. 1, а. с. 65 - 117 ), та висновком судово-технічної експертизи від № 1895 від 27.01.2011.

Відповідно до банківських виписок за період з липня 2008 року по червень 2009 року генпідрядником за договором субпідряду №7/08 від 09 липня 2008 року сплачено 1876176,95 грн.

Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робітКБ-2в за квітень 2009 р. Позивач повернув відповідачу матеріальних ресурсів на суму 7300,22 грн.

На підставі викладеного, судом першої інстанції встановлено, що заборгованість відповідача за вказаними підписаними і прийнятими актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2В за період з липня 2008 року по травень 2009 року склала 70 958,03 грн. Ця сума заборгованості ТОВ "Профіль" не оспорюється.

Предметом зустрічного позову є вимога в стягнення заборгованості за договором субпідряду №7/08 від 09 липня 2008 року у сумі у сумі 623 823,05 грн, з яких, як встановлено судами попередніх інстанцій, сума у розмірі 70 958,03 грн визнана генпідрядником.

Частиною 1 статті 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні частини зустрічного позову у сумі 552 865,02 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вказана заборгованість виникла на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в за липень 2009 року № 2108-2-1, липень 2009 року №2107-2-1, липень 2009 року №2106-2-1, за липень 2105-2-1, які не підписані генпідрядником, а оскільки субпідрядником не надано доказів направлення або вручення ТОВ «Профіль» зазначених актів у відповідача не виникли зобов'язання з їх оплати.

Оскільки відносини "Енергосервісна компанія "Солар" та ТОВ "Профіль" врегульовані договором субпідряду №7/08 від 09 липня 2008 року, то, відповідно, зобов'язання повинні виконуватись відповідно до умов цього договору.

За правилами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1.3. договору, субпідрядник в межах твердої договірної ціни, виконує на власний ризик власними силами і способами всі передбачені договором роботи, здає в обумовлені строки виконані роботи генпідряднику.

У пункті 4.2. договору сторони передбачили, що генпідрядник, який одержав повідомлення субпідрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного субпідряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний протягом 3-х днів розпочати їх прийняття.

Пунктом 4.1., 4.5. договору передбачено, що передача робіт субпідрядником і прийняття їх генпідрядником оформлюється актом ( форма КБ - 2в ), підписаними обома сторонами. У разі мотивованої відмови генпідрядником прийняти виконані роботи, генпідрядник складає акт з переліком претензій до субпідрядника. Після підписання акту ( форма КБ - 2в ), проводиться звірка взаємних розрахунків по сплаті генпідрядником виконаних робіт. У разі наявності у взаєморозрахунках з генпідрядником заборгованості зі сторони генпідрядника, генпідрядник зобов'язаний в десятиденний строк погасити заборгованість.

Відповідно до частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, момент виникнення зобов'язань генпідрядника з прийняття виконаних субпідрядником робіт, та, відповідно, їх оплати, виникає у 3-денний строк з моменту повідомлення субпідрядником про готовність передачі робіт та з моменту оформлення та підписання Акту виконаних робіт за певний етап (вказівка на подію, що неминуче має настати).

Судом першої інстанції встановлено, що акти виконаних робіт форми №КБ-2в за липень 2009 року № 2108-2-1, липень 2009 року №2107-2-1, липень 2009 року №2106-2-1, за липень 2105-2-1, не підписані генпідрядником, який в свою чергу посилається на те, що ці акти йому не направлялись та не надавались. Повідомлення про закінчення робіт він не отримував. Оскільки субпідрядником не надано доказів направлення або вручення ТОВ «Профіль» зазначених актів виконаних робіт форми №КБ -2 за липень 2009 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що не виникли зобов'язання генпідрядника з оплати зазначених у цих актах будівельних робіт.

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи в апеляційному провадженні сторонами, у порядку, визначеному зазначеною статтею не подано додаткових доказів, які б підтверджували факт направлення або вручення ТОВ «Профіль» зазначених актів виконаних робіт форми №КБ -2 за липень 2009 року. Таким чином висновок суду апеляційної інстанції щодо направлення зазначених актів прийнято з порушення вимог процесуального законодавства.

Посилання суду апеляційної інстанції на лист товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар" вих. №31 від 25.07.2009, щодо направлення актів виконаних робіт для підписання, за відсутності доказів направлення або вручення цього листа генпідряднику не можна визнати обґрунтованим.

Посилання суду апеляційної інстанції на норму частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, яка визначає правила оформлення передання робіт підрядником і прийняття їх замовником, є передчасним, оскільки субпідрядником не доведено обставин виконання частини першої вказаної статті та умов розділу 4 (порядок здачі та приймання робіт) договору субпідряду №7/08 від 09 липня 2008 року щодо належного повідомлення генпідрядника про готовність до передання робіт.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Постанова апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає.

З приводу доводів касаційної скарги щодо недостовірності висновку №151/11 від 23.10.2012 повторної комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи у господарській справі №5002-24/2081-2010 колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, в своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі і вирішити питання про їх достовірність.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.

Відповідно до частини 1 статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 6 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2012 року у справі № 5002-24/2081-2010 скасувати.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2011 року у справі № 5002-24/2081-2010 залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Солар"(95034, Автономна Республіка Крім , місто Сімферополь вул. Київська будинок 84 квартира 55, ідентифікаційний код юридичної особи 31717593) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль" (95011 Автономна Республіка Крім , місто Сімферополь вул. Чехова, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 22295011) , витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в сумі 7041,13 грн.

Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідні накази у урахуванням вимог статті 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Божок

С у д д і В.А. Корсак

Т.Ф. Костенко