Рішення

від 21.01.2013 по справі 2608/7267/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/7267/12

пр. № 2/759/295/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Борденюка В.В.,

при секретарі - Зубченку П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог просив стягнути з відповідача 10 383 588,85 грн. посилаючись на те, що 02.11.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики. Крім того, просив стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд, вважає за можливе розглядати справу у його відсутність та ухвалити у справі заочне рішення.

Крім того, у межах судового засідання 21 січня 2013 року представником ПАТ «Банк «Київська Русь» було подано заяву про вступ даної фінансової установи у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Дана заява обґрунтована тим, що за умовами договору іпотеки ОСОБА_2 передав банку в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Водночас за ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24.09.2012 року, що була постановлена у даній справі, з метою забезпечення позову на зазначену квартиру було накладено арешт. Відтак, на думку банку ухвалення рішення у даній справі може вплинути на майнові права банку щодо предмету переданої йому іпотеки.

Вислухавши доводи представника банку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення ПАТ «Банк «Київська Русь» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у даній справі, виходячи із такого.

Згідно з частиною 1 статті 35 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.

Так, предметом даного позову є вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової заборгованості за укладеними між сторонами договорами позики.

При цьому накладення на вказану квартиру арешту в порядку статті 152 ЦПК України є процесуальною дією із забезпечення заявленого позову і не зумовлює переходу до позивача прав власника щодо вказаного майна. Із наведеного вбачається, що банк не є учасником взаємних спірних матеріально-правових цивільних відносин сторін даного спору, а ухвалення судового рішення у даній справі про стягнення із відповідача грошового боргу жодним чином не зможе вплинути на правомочність банку, як іпотекодержателя по відношенню до вказаної квартири, що свідчить про відсутність підстав для залучення ПАТ «Банк «Київська Русь» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у даній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 02.11.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики грошей. За цим договором позивач надав відповідачу грошову суму у розмірі 250 000,00 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути до 01.03.2010 року (а.с. 7).

22.11.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики грошей. За цим договором позивач надав відповідачу грошову суму у розмірі 130 000,00 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути до 30.04.2010 року (а.с. 95).

10.12.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики грошей. За цим договором позивач надав відповідачу грошову суму у розмірі 135 262,00 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути до 30.04.2010 року (а.с. 96).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, відповідач свої зобов'язання із повернення грошових коштів, отриманих ним на підставі договорів позики не виконав, внаслідок чого у нього виникло зобов'язання з повернення взятих у позику грошових коштів у розмірі 515 262,00 доларів США та сплати винагороди за користування грошима у розмірі 708 100,00 доларів США (пункт 6 договорів позики), а разом 1 223 362,00 доларів США (що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 9 774 662,28 грн.)

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).

Дослідивши складений позивачем розрахунок заборгованості за договорами позики, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, що свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача трьох відсотків річних у розмірі 76 244,49 доларів США(що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 609 193,57грн.)

Із наведеного вбачається наявність підстав для задоволення даного позову про стягнення з відповідача заборгованості за договорами позики у розмірі 10 383 855,85 грн.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судові витрати у розмірі 3219,00 грн., які відповідно до статей 81 , 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 525 , 526 , 625 , 1046 , 1047 , 1049 , 1050 ЦК України , ст.ст. 10 , 59 , 60 , 88 , 209 , 212 , 213 , 215 , 218 , 224-226 ЦПК України , суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (іпн - НОМЕР_1, зареєстрований у АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_2) заборгованість за договорами позики у розмірі 10 383 855,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 219,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: