Постанова

від 02.04.2013 по справі 5011-51/14031-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. Справа№ 5011-51/14031-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Гура Л. Г. - представник за довіреністю № 69 від 01.04.2013

Карасевич В. М. - директор

від відповідача: Білик К. В. - представник за довіреністю № 2 від 22.10.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-конструкторське бюро «Роторні екологічні системи»

на рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013

у справі № 5011-51/14031-2012 (головуючий суддя Пригунова А. Б., судді: Любченко М. О., Івченко А. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-конструкторське бюро «Роторні екологічні системи»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-чеське підприємство «Алмікорп ДТД» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити дії та стягнення 23 549,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання недійсним з моменту укладення договору поставки від 17.08.2012, про зобов'язання відповідача зняти належний йому товар з відповідального зберігання та вивезти його з території підприємства та повернути неналежні йому грошові кошти у розмірі 7 701,60 грн., про відшкодування витрат підприємства по відповідальному зберіганню товару у розмірі 22 000 грн., стягнення з відповідача 8,99 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та 1 540,32 грн. штрафу за поставку товару неналежної якості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2013, повний текст якого підписаний 18.02.2013, у справі № 5011-51/14031-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору ґрунтується на тому, що позивачем не наведено суду передбачених нормами чинного законодавства України обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину, та не надано доказів, які б свідчили про те, що укладений між сторонами договір поставки суперечить положенням закону, іншим актам цивільного законодавства тощо, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.

Відмовляючи в задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача зняти належний йому товар з відповідального зберігання та вивезти його з території підприємства, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту положень законодавства слідує, що домовленість про передачу майна на зберігання обов'язково має бути зафіксована на письмових носіях, в той час як у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення позивачем дій, передбачених ст. 937 ЦК України та, відповідно, відсутні докази, які б підтверджували факт прийняття спірного товару на зберігання іншою особою. Також, суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем у прохальній частині позовної заяви не вказано найменування та місцезнаходження майна, щодо якого заявлені вимоги, а також не наведено будь-яких інших індивідуальних ознак, за якими його можливо було б ідентифікувати.

Відмова у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути неналежні йому грошові кошти у розмірі 7 701,60 грн., які фактично становлять вартість поставленого відповідачем позивачу товару, який, за твердженням останнього, є неналежної якості, ґрунтується на тому, що позивач при прийнятті спірної продукції порушив вимоги Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного виробництва за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР від 25.04.1966, а відтак, посилання позивача на те, що відповідач поставив позивачу товар неналежної якості, не підтверджені належними та допустимим доказами.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач не повідомив відповідача про відмову від договору, як це передбачено ст. 678 ЦК України, з огляду на що у суду відсутні правові підстави для повернення позивачеві даної суми.

Щодо вимог позивача про відшкодування витрат підприємства по відповідальному зберіганню товару у розмірі 22 000 грн. судом першої інстанції зазначено, що договір про відповідальне зберігання спірного майна позивачем з іншою особою не укладався, і, відповідно, коштів на виконання такого договору позивачем не перераховувалось, відмови від прийняття товару в порядку п.1 ст. 690 ЦК України позивачем не здійснювалось. Також, суд першої інстанції зазначив про те, що позивач не заявляє вимогу про зобов'язання відповідача відшкодувати витрати підприємства, а фактично просить суд відшкодувати вказані витрати, не зазначаючи при цьому особу, за рахунок якої такі витрати повинні бути відшкодовані. Та про те, що позивачем не наведено суду обставин та не надано відповідних доказів щодо наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та витратами позивача.

Відмова в частині позовних вимог про стягнення 8,99 грн. 3 % річних та 1 540, 32 грн. штрафу обґрунтована тим, що по-перше, враховуючи висновки суду першої інстанції, у відповідача відсутнє прострочення грошового зобов'язання перед позивачем, а по друге, між сторонами відсутній письмовий правочин щодо неустойки (штрафу).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-конструкторське бюро «Роторні екологічні системи» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 по справі № 5011-51/14031-2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-конструкторське бюро «Роторні екологічні системи» посилається на те, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини справи та порушив норми матеріального права. В обґрунтування заявлених позовних вимог в апеляційній скарзі позивач посилається на ті саме обставини, що й у позовній заяві.

Під час розгляду справи представники позивача апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, представник відповідача проти її задоволення заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 216 від 15.08.2012, в якому просив виготовити листи з гофрокартону марки ЗС (бур/тур) Т-21 в кількості та за розмірами: 540Х850 - 2160 л, напрямок гофри паралельно другої цифри розміру листа; 690Х690 - 1094 л, напрямок гофри паралельно першої цифри розміру листа (а.с. 15 т. 1).

На оплату спірного товару 15.08.2012 відповідач виставив позивачеві рахунок-фактуру №СФ-220 на оплату гофролистів 540Х850 мм Т21С кількістю 2160л.; 690Х690 мм Т21С кількістю 1100л. на загальну суму 7 701,60 грн. (а.с. 78 т. 1).

Платіжним дорученням № 2120 від 16.08.2012 (а.с. 16 т. 1) позивач перерахував відповідачеві 7 701,60 грн. з призначенням платежу: «За гофролист зг. рах СФ-220 від 15.08.12».

На виконання обов'язку по поставці спірного товару відповідач поставив позивачу гофролисти розміром 540Х850 мм в кількості 2160л. та розміром 690Х690 в кількості 1100л. (далі Товар), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної № РН-108 від 22.08.2012 (а.с. 77) та товарно-транспортної накладної ПГКЗ3/08/2 від 21.08.2012 (а.с. 17).

Факт поставки зазначеного товару сторонами не заперечується, проте позивачем у видатковій накладній №РН-108 від 22.08.2012 зроблено напис наступного змісту: «Довіреність на отримання товару № 491 від 22.08.2012 анульована наказом по ТОВ «ДБК «Ротекс» № 14-з від 22.08.2012. Товар прийнятий на відповідальне зберігання відповідно до Акту приймання продукції за якістю від 22.08.2012. Товар, поставлений ТОВ Спільне українсько-чеське підприємство «Алмікорп ДТД», має видимі дефекти з якості та не відповідає замовленню ТОВ «ДБК «Ротекс». Додаток: Акт від 22.08.2012. Директор Карасевич В. М. (печатка) (підпис) 23.09.2012.

22.08.2012 позивачем видано наказ № 14-з «Про створення комісії з приймання партії Товару за якість» (а.с. 18-20 т. 1), яким встановлено, що:

- 22.08.2012 від відповідача надійшла партія Товару, в процесі приймання якого виявлено: відсутність документів, що підтверджують господарську операцію (оригінали договору, рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної); відсутність документів, підтверджуючих якість партії Товару та відповідно до яких чинних документів він виготовлений; Товар не відповідає вимогами позивача щодо якості та технічних параметрів, викладених в замовленні; відсутність пакувальних ярликів з інформацією про виробника Товару, дати виготовлення, відповідність Товару щодо якості та кількості; відсутність зовнішнього пакування Товару;

- Товар при початковому зовнішньому огляді мав: видиме розшарування слоїв картону; нерівномірний бурий колір поверхні Товару.

З огляду на вказані обставини, наказом № 14-з від 22.08.2012 позивача вирішено:

- призупинити приймання Товару;

- створити комісію з приймання Товару у складі: представників позивача (директор з якості, фахівець з постачання групи з постачання та митно-брокерського забезпечення; начальника цеху №2, комірника складського господарства), представника ТОВ «Перфект стайл», представника постачальника - відповідача;

- звернутися з клопотанням до ТОВ «Перфект стайл» про виділення компетентного працівника для участі у роботі комісії з приймання Товару;

- призначено дату та час проведення комісії - 27.08.2012 о 10-00, за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 46. Про дату та час проведення комісії телеграмою повідомити відповідача;

- продовжити розвантаження Товару та прийняти його на відповідальне зберігання на додатково орендованій площі приміщень;

- комісії здійснити початковий огляд Товару після його розвантаження за допомогою фіксації його стану на фотокамеру «Nikon coolpix 7900»;

- витребувати у відповідача документи, що підтверджують здійснення господарської операції і повинні бути передані відповідачу, сертифікати якості та відповідності Товару технічним параметрам, технічні умови на виготовлення даного виду товару;

- довіреність позивача № 491 від 22.08.2012, видна фахівцю з постачання Кочубею Ю. Т. на отримання Товару від відповідача, анулювати та вважати недійсною з моменту підписання наказу;

- зважаючи на необхідність взяття в оренду додаткової площі виробничих приміщень для зберігання Товару, взятого на відповідальне зберігання - укласти договір з ПАТ «Завод експериментальних промислових технологій» на оренду додаткової площі виробничих приміщень, та з ПП «Бюро охорони та розшуку 1» - укласти договір на охорону Товару, взятого на відповідальне зберігання;

- з огляду на умови договорів з ПАТ «Завод експериментальних промислових технологій» та ПП «Бюро охорони та розшуку 1», встановити плату за відповідальне зберігання Товару в сумі 1 000 грн. за кожну календарну добу з урахуванням створення умов для належного зберігання товару даного виду з 30.08.2012. Головному бухгалтеру (Вороніній В. І.) забезпечити вчасне оформлення документів бухгалтерського обліку по відповідальному зберіганню Товару;

- помічнику директора з юридичних питань (Бенедіктовій О. О.) забезпечити інформування органів податкової служби за місцем знаходження відповідача про господарську операцію, що не відбулась, чим проконтролювати податкові зобов'язання відповідача та включити до податкового кредиту операції відповідального зберігання.

Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перфект стійл» з листом № 225/1 від 22.08.2012, в якому просив виділити співробітника для участі у роботі комісії з приймання Товару за якістю та кількістю, отриманого 22.08.2012 від відповідача, яка розпочне роботу 22.08.2012 о 12-00 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 46 (а.с. 21 т. 1).

Листом № 166/1 від 22.08.2012 (Посвідчення № 4) ТОВ «Перфект стайл» направило представника для участі у роботі комісії (а.с. 22 т. 1).

22.08.2012 комісією з приймання Товару (створеною вищезгаданим наказом позивача № 14-з від 22.08.2012) у складі: представників позивача (директора з якості, фахівеця з постачання групи з постачання та митно-брокерського забезпечення; начальника цеху №2, комірника складського господарства), представника ТОВ «Перфект стайл», та за відсутність представника відповідача складено акт приймання продукції за якістю (а.с. 23-24), у якому зазначено, що:

- представник відповідача викликався засобами телефонного зв'язку, та на час проведення обстеження не прибув;

- обстеження проводилось при денному освітленні з 12-00 до 17-00 та було комісійно задокументовано і зафіксовано стан Товару фотокамерою марки «Nikon coolpix 7900»;

- в процесі комісійного огляду Товару виявлено, що відповідачем не дотримано правил пакування на даний вид товару (відсутні транспортні ярлики установленої форми), що не діє змоги визначити виробника та постачальника Товару, марку та дату його виготовлення, відповідність Товару вимогами щодо якості та кількості, відповідальна особа, що його виготовила чи перевірила якість, особливі умови транспортування та зберігання; Товар не відповідає вимогами позивача щодо якості та технічних параметрів, викладених в замовленні; відсутнє зовнішнє пакування Товару;

- Товар при початковому огляді мав: нерівномірний бурий колір поверхні; на листах гофрокартону формату 540х850 мм частково видно розшарування, що перевищує допуски для даного виду товару, на поверхні видно внутрішні не проклеєні місця («пухирі») та чути характерний хруст; замість листів формату 690х690 мм відповідач без згоди позивача здійснив поставку листів більшого формату, що виготовлені з іншої сировини меншої щільності, мають нерівну «рвану» лінію відрізу, зламані гофри, значні розшарування, що не діють можливості підтвердити необхідну якість товару після обрізу крайок, з деформуванням поверхні, листи між краями та серединою вигнуті на 10-15 см.

Комісія дійшла висновку, що з метою отримання пояснень та зібрання комісії у повному складі за участю представника відповідача у роботі комісії слід зробити перерву та зібрати її 27.08.2012 о 10-00 за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 46.

До матеріалів акту додано фотознімки партії Товару (а.с. 25-37 т. 1).

22.08.2012 позивач направив відповідачу телеграму (а.с. 41) наступного змісту: «Товар товаро-транспортної накладної ПГЗ3/08/2 від 21.08.12 без відповідних документів якості видаткових накладних не відповідає замовленню відсутні транспортні ярлики. Товар взятий на відповідальне зберігання. 27.08.2012 адресою: Київ, вул.Машинобудівна, 46 10.00 год розпочне роботу комісія з прийомці товару якістю. Участі роботі комісії представнику мати посвідчення. Вимагаємо документи якості товару інші підтверджуючі господарську діяльність.»

З наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення телеграми (а.с. 43 т. 2) слідує, що вказана телеграма вручена 23.08.2012 особі, уповноваженій на прийом кореспонденції, фахівцю Божур.

Відповідач проти отримання вказаної телеграми саме 23.08.2012 заперечив, зазначивши у відзиві на позов (а.с.111-119 т. 1), що дана телеграма ним була отримана лише 29.08.2012, і, як вірно встановлено судом першої інстанції, з наявної в матеріалах справи довідки Укрпошти (а.с. 28 т. 2) слідує, що 23.08.2012 спірна телеграма була не вручена відповідачеві наручно, а вкладена в абонементну скриньку, яку орендує відповідач.

27.08.2012 комісією з приймання Товару (створеною вищезгаданим наказом позивача № 14-з від 22.08.2012) у складі: представників позивача (директора з якості, фахівця з постачання групи з постачання та митно-брокерського забезпечення; начальника цеху №2, комірника складського господарства), представника ТОВ «Перфект стайл», та за відсутність представника відповідача складено акт приймання продукції за якістю (а.с. 38-40 т. 1), у якому зазначено, що:

- комісія відновила свою роботу після перерви 27.08.2012 о 10-00 год;

- станом на 27.08.2012 представник відповідача не прибув, а витребувані документи не надійшли;

- обстеження проводилось при денному освітленні з 10-00 до 12-00;

- члени комісії додатково пересвідчились у наявних видимих дефектах Товару та невідповідності Товару замовленню позивача відповідно до акту приймання продукції за якістю від 22.08.2012.

Висновками комісії встановлено, що:

- комісія додатково пересвідчились, що Товар у вигляді листів гофрокартону формату 540х850 мм має нехарактерні якісному гофрокартону видимі дефекти, а саме: нерівномірний бурий колір поверхні, характерний хруст, що свідчить про надмірну сухість Товару, листи виготовлені з іншої сировини меншої щільності, всі аркуші мають нерівну «рвану» лінію відрізу (розриви і розрізи кромки більше 10 мм від краю; розшарування по краю листа на величину більше 10 мм від краю; зламані гофри (не мають повного профілю висоти гофри по всій площі листа); деформування поверхні, притаманне неякісній сировині чи невідповідності температурного режиму при її виготовленні; листи між краями та серединою вигнуті більш, ніж на 20 мм на 1 м листа картону;

- комісія дійшла висновку що Товар у вигляді листів гофрокартону формату 540х850 мм не може бути використаний як сировина для виробничих потреб позивача з огляду на вимоги Технічних умов ТУ У 21.2-22865597-001:2007 щодо якості сировини;

- комісія визнала партію Товару, отриманого 22.08.2012 від відповідача, таким, що не відповідає замовленню та вимогам щодо якості даного виду товару;

- Товар у вигляді листів гофрокартону формату 690х810 мм та 690х770 мм не відповідає вимогам щодо розміру та замовленню позивача та підлягає поверненню відповідачеві;

- комісія дійшла висновку, що видимі дефекти Товару свідчать про порушення відповідачем умов Договору з огляду на невиконання ним зобов'язання поставити якісний Товар, наділений певними характерними властивостями та у відповідному асортименті, а також у нездійсненні огляду Товару перед його передачею для транспортування перевізнику;

- дефекти Товару не притаманні пошкодженням, які могли виникнути внаслідок неналежних умов перевезення Товару від відповідача до позивача.

29.08.2012 позивач та ПАТ «Завод експериментальних промислових технологій» уклали договір на оренду нежилого приміщення № З-29/08, за умовами якого ПАТ «Завод експериментальних промислових технологій» зобов'язався передати, а позивач прийняти в оплатне строкове користування частину нежилого приміщення загальною площею 20 кв.м., яке розташоване по вул. Машинобудівній, 46 у місті Києві ,на строк з 30.08.2012 до 28.09.2012. Згідно п. 3.1 зазначеного договору позивач прийняв на себе обов'язок уплатити за користування приміщенням на протязі встановленого договором строку орендну плату, яка включає комунальні послуги, в сумі 14 000 грн. в місяць (а.с. 45-47 т. 1).

29.08.2012 позивач та ПП «Бюро охорони та розшуку 1» уклали договір № 13, за умовами якого позивач доручив, а ПП «Бюро охорони та розшуку1» зобов'язався надати послуги виїзної охорони частини нежилого приміщення загальною площею 20 кв.м. по вул. Машинобудівній, 46 у місті Києві, в якому розміщений Товар, що перебуває на відповідальному зберіганні позивача. Згідно п. 4.1 зазначеного договору вартість охоронних послуг, які надаються позивачу, складається з щомісячної плати в сумі 16 000 грн. (а.с. 48-51 т. 1)

29.08.2012 позивач направив відповідачу телеграму (а.с. 52 т. 1) наступного змісту: «Неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу гофрокартону вимагаю повернути грошові кошти одержані якості передоплати Забрати товар Плата за відповідальне зберігання Товару 1 000 грн. за календарну добу починаючи з 30 серпня 2012 року». З наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення телеграми (а.с. 54 т. 1), слідує, що вказана телеграма 29.08.2012 була вручена особисто директору відповідача

Відповідач у відзиві на позов посилається на те, що ним 29.08.2012 на адресу позивача було направлено лист №74 (а.с. 124 т. 1), в якому відповідач, у відповідь на телеграму від 29.08.2012, повідомив, що представники відповідача для з'ясування обставин і рекламацій по Товару будуть направлені на підприємство позивача 03.09.2012 о 12:00.

Матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа, в той час як позивач проти його отримання заперечив.

03.09.2012 комісією у складі представників відповідача складено акт приймання продукції за якістю (а.с. 125 т. 1), зі змісту якого слідує, що представник позивача заборонив огляд і перевірку по якості Товару у зв'язку з відсутністю директора та членів комісії позивача, з огляду на що комісія у складі працівників відповідача дійшла висновку про необхідність повідомити про вищезазначене адміністрацію позивача та здійснити повторну перевірку якості поставленої продукції. Факт направлення на адресу позивача вищезазначеного акту підтверджується наявною у матеріалах справи копією фіскального чеку №1141 від 03.09.2012 (а.с. 125 зворот т. 1).

13.09.2012 позивач направив відповідачу телеграму (а.с. 56 т. 1) наступного змісту: «Товар поставлений 22.08.2012 взятий на відповідальне зберігання. Право власності Товар залишається за Вашим підприємством. Невиконана вимога № 234 29.08.2012 повернення грошових коштів Товар». З наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення телеграми (а.с. 58 т.1), слідує, що вказана телеграма 14.09.2012 була вручено особисто уповноваженому на прийом кореспонденції головному бухгалтеру Дворецькій.

05.09.2012 та 19.09.2012 позивач направив на адресу відповідача рахунки № 849 від 03.09.2012 та № 924 від 19.09.2012 на оплату послуг відповідального зберігання, а також акти № 62 від 03.09.2012 та № 63 від 19.09.2012 здачі-прийняття наданих послуг відповідального зберігання (а.с. 59-72 т. 1).

Листом № 259 від 13.09.2012 позивач повідомив Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва про те, що господарська операція між позивачем та відповідачем щодо поставки гофролистів марки Т21С форматів 540*850 мм та 690*690 мм не відбулась та право власності на вищевказаний товар залишається за відповідачем, з огляду на що позивач просив забезпечити належний контроль за станом надання відповідачем податкової звітності за вищевказаний період. (а.с. 73-76 т. 1).

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається на те, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору поставки в частині передачі позивачу документів на Товар, при цьому, поставлений відповідачем Товар є неналежної якості та інших параметрів, ніж зазначений в заявці, з огляду на що позивач просить визнати договір поставки від 17.08.2012 недійсним, зобов'язати відповідача зняти належний йому товару з відповідального зберігання та вивезти його з території підприємства, зобов'язати відповідача повернути неналежні йому грошові кошти у розмірі 7 701,60 грн., відшкодувати витрати підприємства по відповідальному зберіганню товару у розмірі 22 000 грн. та стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 8,99 грн., які нараховані за прострочення виконання зобов'язання по поверненню передоплати в сумі 7 701,60 грн., та штраф в сумі 1 540,32 грн. за поставку товару неналежної якості.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, з чим колегія суддів погоджується з огляду на наступні обставини.

Згідно ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ст. 207 ЦК України:

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

- правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 626 ЦК України договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на вищезгадані норми ЦК України та ГК України та враховуючи той факт, що саме 15.08.2012 сторони вчинили певні дії, а саме - позивач направив відповідачу замовлення, а відповідач виставив позивачу рахунок на його оплату, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме 15.08.2012 між сторонами шляхом вчинення фактичних дій укладено договір поставки у спрощений спосіб.

При цьому, позивач зазначає про укладення між сторонами договору 17.08.2012 та просить визнати його недійсним.

Як слідує зі змісту письмових пояснень позивача (а.с. 18-22 т. 2), як на підставу для задоволення позовних вимог про визнання спірного договору недійсним позивач посилається на те, що відповідач не вчинив дії, які б свідчили про його намір досягнути реальних юридичних наслідків договору, оскільки, враховуючи факт поставки товару неналежної якості, порушив приписи ЦК України та ГК України, з огляду на що такий договір суперечить приписам ч. 5 ст. 203 ЦК України та має бути визнаний недійсним.

Колегія суддів вважає таку правову позицію позивача помилковою з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з нормами статей 525, 526, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, згідно приписів чинного законодавства зобов'язання має виконуватися належним чином, і у випадку його невиконання настають наслідки, які встановлені законом та договором, проте, факт неналежного виконання зобов'язання не дає правових підстав для визнання його недійсним.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не наведено передбачених нормами чинного законодавства України обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину, та не надано доказів, які б свідчили про те, що укладений між сторонами договір поставки суперечить положенням закону, іншим актам цивільного законодавства тощо, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання спірного договору недійсним. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача зняти належний йому Товар з відповідального зберігання та вивезти його з території підприємства, зобов'язання відповідача повернути неналежні йому грошові кошти у розмірі 7 701,60 грн., відшкодування витрат підприємства по відповідальному зберіганню товару у розмірі 22 000 грн., стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 8,99 грн., які нараховані за прострочення виконання зобов'язання по поверненню передоплати в сумі 7 701,60 грн., та стягнення штрафу в сумі 1 540,32 грн. за поставку товару неналежної якості слід зазначити таке.

Всі перелічені вище позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Товар, що його відповідач поставив позивачеві, був неналежної якості, а тому, для вирішення по суті спору сторін в цій частині, перш за все, слід встановити, чи підтверджується належними та допустимими доказами факт неякісності Товару.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно з ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Укладений між сторонами у спрощений спосіб договір поставки не містить посилань на те, в якій спосіб має проводитися приймання товару за якістю, з огляду на що, відповідно до приписів чинного законодавства, до таких правовідносин (приймання товару за якість) слід застосовувати приписи Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Так, Інструкцією П-7 встановлено, що:

- при обнаружении несоответствия качества, комплектности, маркировки поступившей продукции, тары или упаковки требованиям стандартов, технических условий, чертежам, образцам (эталонам), договору либо данным, указанным в маркировке и сопроводительных документах, удостоверяющих качество продукции (п. 14 настоящей Инструкции), получатель приостанавливает дальнейшую приемку продукции и составляет акт, в котором указывает количество осмотренной продукции и характер выявленных при приемке дефектов.

Получатель обязан обеспечить хранение продукции ненадлежащего качества или некомплектной продукции в условиях, предотвращающих ухудшение ее качества и смешение с другой однородной продукцией. Получатель также обязан вызвать для участия в продолжении приемки продукции и составления двустороннего акта представителя иногороднего изготовителя (отправителя), если это предусмотрено в Основных и Особых условиях поставки, других обязательных правилах или договоре.

В договорах могут быть предусмотрены случаи, когда явка представителя иногороднего изготовителя (отправителя) для участия в приемке продукции по качеству и комплектности и составления акта является обязательной.

При одногородней поставке вызов представителя изготовителя (отправителя) и его явка для участия в проверке качества и комплектности продукции и составления акта являются обязательными (п. 16);

- в уведомлении о вызове, направленном изготовителю (отправителю), должно быть указано:

а) наименование продукции, дата и номер счета-фактуры или номер транспортного документа, если к моменту вызова счет не получен;

б) основные недостатки, обнаруженные в продукции;

в) время, на которое назначена приемка продукции по качеству или комплектности (в пределах установленного для приемки срока);

г) количество продукции ненадлежащего качества или некомплектной продукции (п. 17);

- уведомление о вызове представителя изготовителя (отправителя) должно быть направлено (передано) ему по телеграфу (телефону) не позднее 24 час., а в отношении скоропортящейся продукции немедленно после обнаружения несоответствия качества, комплектности, маркировки продукции, тары или упаковки установленным требованиям, если иные сроки не установлены Основными и Особыми условиями поставки, другими обязательными для сторон правилами или договором (п. 18);

- при неявке представителя изготовителя (отправителя) по вызову получателя (покупателя) в установленный срок и в случаях, когда вызов представителя иногороднего изготовителя (отправителя) не является обязательным, проверка качества продукции производится представителем соответствующей отраслевой инспекции по качеству продукции, а проверка качества товаров - экспертом бюро товарных экспертиз либо представителем соответствующей инспекции по качеству.

При отсутствии соответствующей инспекции по качеству или бюро товарных экспертиз в месте нахождения получателя (покупателя), при отказе их выделить представителя или неявке его по вызову получателя (покупателя) проверка производится:

а) с участием компетентного представителя другого предприятия (организации), выделенного руководителем или заместителем руководителя этого предприятия (организации), либо

б) с участием компетентного представителя общественности предприятия-получателя, назначенного руководителем предприятия из числа лиц, утвержденных решением фабричного, заводского или местного комитета профсоюза этого предприятия, либо

в) односторонне предприятием-получателем, если изготовитель (отправитель) дал согласие на одностороннюю приемку продукции (п. 20).

- по результатам приемки продукции по качеству и комплектности с участием представителей, указанных в пп. 19 и 20 настоящей Инструкции, составляется акт о фактическом качестве и комплектности полученной продукции. Акт должен быть составлен в день окончания приемки продукции по качеству и комплектности. (п. 29).

Отже, Інструкцією П-7, яка застосовується до правовідносин сторін з прийняття товарів за якістю, передбачений обов'язок позивача, у випадку виявлення факту поставки відповідачем неякісного товару, обов'язково письмово викликати представника відповідача для участі в прийманні такого товару (повідомлення про виклик має містити певний перелік відомостей), а у випадку якщо відповідач не направить представника для участі у прийманні продукції за якістю, приймання продукції (Товару) слід проводити за участю представника відповідної галузевої інспекції по якості продукції, або експерта бюро товарних експертиз, або представника відповідної інспекції з якості, і лише у випадку відсутності відповідної інспекції з якості, або бюро товарних експертиз в місці знаходження покупця, або у випадку відмови таких осіб направити представника, або у випадку неявки такого представника на виклик перевірка проводиться за участю компетентного представника іншого підприємства або компетентного представника громадськості.

Як слідує з матеріалів справи, позивач в порушення приписів п. 16 Інструкції П-7 представника відповідача письмово (із зазначенням визначених законодавством відомостей) не викликав, в порушення приписів п. 20 Інструкції П-7 - для участі у прийманні Товару, враховуючи неявку представників відповідача, ані представника відповідної галузевої інспекції по якості продукції, ані експерта бюро товарних експертиз, ані представника відповідної інспекції з якості не викликав, а одразу запросив для участі у прийманні Товару за якістю представника іншого підприємства.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, факт поставки Товару неналежної якості має бути підтверджений у порядку, встановленому Інструкцією П-7.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, саме на позивача покладений обов'язок довести обставини, на які він посилається, - факт неякісності Товару.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач при прийнятті спірної продукції порушив вимоги Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного виробництва за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу Ради Міністрів СРСР від 25.04.1966, а відтак, посилання позивача на те, що відповідач поставив позивачу Товар неналежної якості, не підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на даний факт, та враховуючи, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача зняти належний йому Товар з відповідального зберігання та вивезти його з території підприємства та повернути неналежні йому грошові кошти у розмірі 7 701,60 грн., про відшкодування витрат підприємства по відповідальному зберіганню товару у розмірі 22 000 грн., стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 8,99 грн., які нараховані за прострочення виконання зобов'язання по поверненню передоплати в сумі 7 701,60 грн., та стягнення штрафу в сумі 1 540,32 грн. за поставку товару неналежної якості ґрунтуються саме на тому, що відповідач поставив позивачеві Товар неналежної якості, належних та допустимих доказів чого позивач суду не надав, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову у задоволенні всіх вказаних позовних вимог. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-конструкторське бюро «Роторні екологічні системи» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 5011-51/14031-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

При цьому, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме, у відзиві на позов № 1/2510 від 25.10.2012 (а.с. 111-119 т. 1) та в додаткових обґрунтуваннях № 1/0312 від 18.01.2013 (а.с. 52-57 т. 2) просив суд відшкодувати за рахунок позивача витрати відповідача на оплату послуг адвоката в сумі 5 000 грн. та 10 000 грн. відповідно, проте судом першої інстанції питання про розподіл даних господарських витрат відповідача не вирішено.

Порядок усунення вказаних недоліків передбачений ст. 88 ГПК України і не відноситься до компетенції апеляційного суду.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-конструкторське бюро «Роторні екологічні системи».

Водночас слід зазначити таке.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Предметом розгляду в даній справі є як майнові (стягнення 23 549,31 грн.), так і немайнові (визнання договору недійсним та зобов'язання вчити дії) вимоги.

Рішенням від 11.02.2013 у справі № 5011-51/14031-2012 в позові відмовлено повністю.

Позивачем рішення суду першої інстанції оскаржене повністю як в частині майнових, так і в частині немайнових вимог, за що, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати та дати звернення позивача з апеляційною скаргою, відповідно до підпункту «4» п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», він мав сплатити судовий збір в розмірі 1 433,75 грн., з яких 860,25 грн. становить державне мито за оскарження майнових вимог, а 573,50 грн. - за оскарження немайнових вимог.

Позивачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 1 434 грн. (платіжне доручення № 2221 від 21.02.2013), що на 0,25 грн. більше за встановлений законодавством розмір.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається судом в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, судовий збір в сумі 0,25 грн. (1 434-1 433,75) підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-конструкторське бюро «Роторні екологічні системи» на рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 5011-51/14031-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 5011-51/14031-2012 залишити без змін.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Дослідно-конструкторське бюро «Роторні екологічні системи» (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 46, ідентифікаційний код 22865597) судовий збір в сумі 0 (нуль) грн. 25 коп., перерахований платіжним дорученням № 2221 від 21.02.2013, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

4. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 5011-51/14031-2012.

Повний текст постанови складено: 03.04.2013

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Баранець О.М.

Пашкіна С.А.