Рішення

від 18.02.2009 по справі 33/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/211

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.02.09 р.                                                                                                       Справа № 33/211                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Промислово-будівельної компанії „АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю  м. Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш”             м. Донецьк

про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 46152грн.60коп., суми пені 798грн.01коп., суми 3% річних у розмірі 98грн.22коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Серпокрил М.П. за дов. №2 від 12.01.2009р.

від відповідача: Жукова Н.О. за дов. №16/09-ЮВ-2к від 16.09.2008р.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 04.02.2009р. по 18.02.2009р.

          СУТЬ СПОРУ: Промислово-будівельна компанія „АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк звернулася до Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк з позовом про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 46152грн.60коп., суми пені 798грн.01коп., суми 3% річних у розмірі 98грн.22коп.                    

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки продукції №Ф20-05 від 04.01.2005р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої продукції; специфікацію від 01.10.2008р. до договору; видаткову накладну №981 від 01.10.2008р., видаткову накладну №994 від 03.10.2008р., видаткову накладну №1005 від 09.10.2008р.; довіреність №1251 від 30.09.2008р., довіреність №1299 від 03.10.2008р., довіреність №1357 від 09.10.2008р.; норми Цивільного кодексу України.

          Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір поставки продукції №Ф20-05 від 04.01.2005р., згідно якого Промислово-будівельна компанія „АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк зобов'язалась поставити, а Відкрите акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк прийняти та сплатити продукцію.  

На виконання договору поставки продукції №Ф20-05 від 04.01.2005р., згідно видаткової накладної №981 від 01.10.2008р., видаткової накладної №994 від 03.10.2008р., видаткової накладної №1005 від 09.10.2008р. на адресу відповідача була поставлена продукція на загальну суму 54261грн., яка була отримана відповідачем відповідно 01.10.2008р., 03.10.2008р., 09.10.2008р.  

Пунктом 3.1 договору поставки продукції №Ф20-05 від 04.01.2005р. встановлено, що строки, умови поставки продукції та, у разі потреби, перелік відправників вантажу та вантажоодержувачів визначаються у специфікаціях, доданих до договору.

Відповідно до п. 3 специфікації від 01.10.2008р. до договору поставки продукції №Ф20-05 від 04.01.2005р., покупець здійснює 100% сплату поставленої продукції у грошовій формі, включаючи компенсацію ПДВ у розмірі 20% договірної вартості протягом 25 банківських днів від дати отримання відвантажувальних документів.

Внаслідок неповної сплати відповідачем отриманої продукції виникла заборгованість у розмірі 45470грн.54коп., яка заявлена позивачем до стягнення.

За порушення строку оплати отриманої продукції, згідно з п.7.5 договору       №Ф20-05 від 04.01.2005р. позивачем нараховано суму пені у розмірі 798грн.01коп., ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 98грн.22коп. та інфляційну складову у розмірі 682грн.06коп.

У відзиві на позовну заяву №56 від 26.01.2009р., наданого до суду 29.01.2009р., відповідач надав пояснення, згідно яких сума основного боргу у розмірі 45486грн. була перерахована позивачу платіжним дорученням №27 від 03.10.2008р. через філію “Куйбишевське відділення ПІБ у м. Донецьку”. Проте, вказані грошові кошти були списані з розрахункового рахунку ВАТ „Рутченківський завод „Гормаш” та заблоковані відповідно до постанови Правління Національного банку України №308 від 07.10.2008р. Як вказує відповідач, прострочення платежу мало місце не з вини ВАТ „Рутченківський завод „Гормаш”, внаслідок чого просив суд відмовити у задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією представників сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив.

          Промислово-будівельною компанією „АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю  м. Донецьк (далі – постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк (далі – покупець) був підписаний договір поставки продукції №Ф20-05 від 04.01.2005р.

          Відповідно до п.1.1 цього договору Промислово-будівельна компанія „АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк поставляє, а Відкрите акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк приймає та сплачує продукцію, згідно специфікаціям, доданим до дійсного договору.

          Пунктом 10.1 договору №Ф20-05 від 04.01.2005р. сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2005р., а в частині взаємних розрахунків до їх повного закінчення.

          Додатковою угодою №2 від 31.12.2005р., підписаною обома сторонами, п. 10.1 викладений в новій редакції: “Дійсний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2006р.”.

          Додатковою угодою від 29.12.2006р. сторони продовжили строк договору      №Ф20-05 від 04.01.2005р. до 31.12.2007р.

          В-подальшому, сторонами укладена додаткова угода від 28.12.2007р., відповідно до якої термін дії договору №Ф20-05 від 04.01.2005р. був продовжений до 31.12.2008р.

          Пунктами 2.1, 3.1 та 4.1 договору поставки продукції №Ф20-05 від 04.01.2005р. встановлено, що номенклатура, асортимент, кількість, строки, умови та ціна продукції вказані в специфікаціях, доданих до дійсного договору.  

01.10.2008р. сторонами була укладена специфікація №б/н до договору поставки продукції №Ф20-05 від 04.01.2005р., відповідно до якої постачальник (Промислово-будівельна компанія „АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю             м. Донецьк) поставляє, а покупець (Відкрите акціонерне товариство „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк) приймає та сплачує товар на загальну суму з ПДВ 54261грн.

Згідно п.3 специфікації від 01.10.2008р. до договору №Ф20-05 від 04.01.2005р. строк відвантаження - жовтень 2008р.

Згідно видаткової накладної №991 від 01.10.2008р., видаткової накладної №994 від 03.10.2008р., видаткової накладної №1005 від 09.10.2008р., підписаними уповноваженими представниками обох сторін, на адресу відповідача була поставлена продукція (уголок 75x75x8 3пс у кількості 0.2000тн., полоса 60x18 Ст. 3 у кількості 2.3000тн., круг 16 Ст.3 у кількості 1.2000тн., полоса 10x60 ст 3 у кількості 1.2000тн., круг 24 Ст. 3сп у кількості 2.3000тн., круг 22 Ст.35 у кількості 1.0000тн.) на суму 54261грн. з ПДВ, яка була отриманий відповідачем 01.10.2008р., 03.10.2008р., 09.10.2008р.

За умовами пункту 3 специфікації від 01.10.2008р. до договору №Ф20-05 від 04.01.2005р., покупець здійснює 100% сплату поставленої продукції у грошовій формі, включаючи компенсацію ПДВ у розмірі 20% договірної вартості протягом 25 банківських днів від дати отримання відвантажувальних документів.

З боку відповідача продукція була прийнята уповноваженими на ці дії особами, що підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями (довіреність №1251 від 30.09.2008р., довіреність №1299 від 03.10.2008р., довіреність №1357 від 09.10.2008р.) на отримання від  Промислово-будівельної компанії „АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк цінностей виданими на ім'я Алексєєвої Галини Олександрівни, Мариєвського Івана Олександровича, Комара Антона Олександровича.  

Обов'язок сплатити суму поставленої продукції у розмірі 54262грн. виник у відповідача протягом 25 банківських днів від дати отримання відвантажувальних документів – до 13.11.2008р.

          Відкритим акціонерним товариством „Рутченківський завод „Гормаш” м. Донецьк частково здійснено оплату поставленої продукції, несплаченою залишилась сума у розмірі 45470грн.54коп.

          Відповідно до п.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське   зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

          Разом з тим, статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, на момент звернення до суду із позовом, обумовлене невиконанням відповідачем своїх обов'язків, у позивача існувало право вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 45470грн.54коп. з оплати поставленої продукції.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Доказів того, що сума заборгованості в розмірі 45470грн.54коп. оплачена в повному обсязі відповідачем не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність задоволення позовних вимог в цій частині.

Позивач також наполягає на стягненні з відповідача суми пені, нарахованої за період з 14.11.2008р. по 10.12.2008р. у розмірі 798грн.01коп.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею); договором може бути встановлений інший вид забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В обґрунтування вказаної вимоги посилається на п.7.5 договору поставки продукції №Ф20-05 від 04.01.2005р., відповідно до якого, у разі несвоєчасної оплати отриманої продукції покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більш, ніж за 6 місяців.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням викладеного, а також фактичні обставини справи, суд, користуючись правом, наданим Господарським процесуальним кодексом України, зменшує розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 498грн.01коп. Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 300грн.

Одночасно, позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних за період з 14.11.2008р. по 10.12.2008р. у розмірі 98грн.22коп. та суму інфляційної складової за листопад 2008р. у розмірі 682грн.06коп.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо пред'явлення до стягнення сум 3% річних у розмірі 98грн.22коп. та інфляційної складової у розмірі 682грн.06коп.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

          Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

          Позовні вимоги Промислово-будівельної компанії „АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гармаш” м. Донецьк про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 46152грн.60коп., суми пені 798грн.01коп., суми 3% річних у розмірі 98грн.22коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Рутченківський завод „Гармаш” м. Донецьк (83025, м. Донецьк, вул. Петровського, 74, ЄДРПОУ 00176383) на користь Промислово-будівельної компанії „АлМар” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк (83050, м. Донецьк, вул. Шекспіра, 13, ЄДРПОУ 19376386) суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 46152грн.60коп., суму пені за період з 14.11.2008р. по 10.12.2008р. у розмірі 300грн., суму 3% річних за період з 14.11.2008р. по 10.12.2008р. у розмірі 98грн.22коп., державне мито в розмірі 465грн.51коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 116грн.75коп.  

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні вимог про стягнення суми пені у розмірі 498грн.01коп. відмовити.

В судовому засіданні від 18.02.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя