Рішення

від 20.02.2009 по справі 2/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/17

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.02.09 р.                                                                                                       Справа № 2/17                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь

до відповідача: Приватного підприємства “Даріна-Азов” м. Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі  1242,81 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:        Левада Ю.М.– за довір.

від відповідача:   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства “Даріна-Азов” м. Маріуполь  про стягнення заборгованості в розмірі 1242,81 грн. з яких 918,17 грн. – сума основного боргу, 288,23грн. – індекс інфляції, 36,41грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 4382 від 22.03.2005р., акти, рахунки.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 18 лютого 2009р. значиться Приватне підприємство „Даріна-Азов” за адресою: 87537, м. Маріуполь, пр-т. Леніна, 135/77 за зазначеною адресою Господарським судом направлялися рекомендовані листи з повідомлення про вручення поштового відправлення.    

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

22.03.2005р. між Комунальним підприємством “Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (Виконавець) та Приватним підприємством “Даріна-Азов” (Абонент) був укладений договір № 4382 на відпуск питної води і прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації.

За цими договором Виконавець бере на себе зобов'язання забезпечувати об'єкти Абонента питною водою, яка відповідає ДСТУ 2874-82 “Вода питна” або дозволу Держстандарту України та Міністерству охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, згідно з Графіком водопостачання в об'ємі встановленого ліміту, а також приймання від нього стічні води в об'ємі встановленого ліміту та в межах встановлених дозвільних концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, а Абонент бере на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, виконувати усі приписи Виконавця, направлені на поліпшення якості обліку наданих послуг, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також виконувати інші умови цього договору та нормативних актів стосовно водопостачання та водовідведення.

Згідно до п. 2.13., 3.5 договору кількість води, використаної Абонентом, визначається за показниками перевірених водолічильників та інших приладів обліку, які мають бути опломбовані та зареєстровані у Виконавця. Кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначаються за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих та власних джерел, згідно з показаннями водолічильників, а в разі відсутності останніх – за діючими нормами водоспоживання та іншими видами взаємних розрахунків з Абонентом згідно з п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України.

Відповідно до п. 4.5. договору при об'єми поданої води та приймання стоків між Виконавцем та Абонентом щомісячно підписується акт. Акт підписується уповноваженими особами Виконавця та Абонента. У разі відсутності уповноваженої особи Абонента при складанні акту, Виконавець складає акт з будь-яким робітником Абонента, зазначаючи у акті його прізвище та посаду. Цей акт є дійсним. У разі відмови представника (а у разі відсутності - працівника) Абонента підписати акт, він підписується Виконавцем і робиться напис „Відмова від підпису”. Оформлений таким чином акт є дійсним і обов'язковим до взаєморозрахунків.

Пунктом 4.6. договору встановлено, що на підставі Акту виписується рахунок за надані послуги. Рахунок вручається уповноваженій особі Абонента за місцезнаходженням останнього. Якщо під час вручення рахунку уповноважена особа Абонента відсутня, або ухиляється від прийому рахунку, останній може бути вручений будь-якому іншому робітнику Абонента. У реєстрі вручення рахунків представник Виконавця робить запис кому вручений рахунок та дату вручення рахунку. Вручений таким чином є дійсним і підлягає обов'язковій оплаті. Рахунок також може направлятися поштою.

Абонент за спожиту питну воду і скидання стоків в міську каналізацію здійснює оплату зі свого розрахункового рахунку на рахунок Постачальника у термін до п'яти календарних днів із моменту отримання рахунку в повному обсязі (п. 4.7. договору).

Згідно до п. 5.8. договору Абонент, якщо він прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Виконавця зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три проценти річних із простроченої суми за весь час прострочки.

Вказаний договір, укладений терміном до 31 грудня 2005р., вступає в силу після його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї зі сторони про відмову від даного договору або його перегляду (п. 7.1. договору).

Відповідно до дислокації об'єктів на які подається питна вода і від яких приймаються стоки об'єктом водопостачання та приймання стоків є магазин „Дарина”, що розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Купріна, 31.

В підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано акти зняття показань водолічильника від 17.08.2007р., 14.09.2007р., 12.10.2007р., 13.11.2007р., які підписані з обох сторін без зауважень.

На підставі актів знаття показань водолічильника позивачем виставлялися рахунки від 21.08.2007р. на суму 370,01грн., від 18.09.2007р. на суму 280,93грн., від 15.10.2007р. на суму 267,23грн., а всього на загальну суму 918,17грн.

Факт вручення рахунків відповідача підтверджується реєстрами вручення рахунків, що додані до матеріалів справи.

Відповідач умови договору не виконав, за отримані послуги з водопостачання та водовідведення у період з серпня 2007р. по жовтень 2007р. не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим за останнім обчислюється заборгованість в розмірі 918,17грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 918,17грн. суд не надав, заявлені вимоги не спростував, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення суми боргу обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню в цій частині.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 36,41 грн. за період з 01.08.2007р. по 21.01.2009р. та індекс інфляції в розмірі 288,27грн. за серпня 2007р. по січень 2009р. на підставі ст. 625 ЦК України та п. 5.8. договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 36,41 грн. та індексу інфляції в розмірі 288,27грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Згідно до приписів ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” м. Донецьк до Приватного підприємства „Даріна-Азов” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 1242,81грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Даріна-Азов” (87539, м. Маріуполь, пр. Леніна, 135/77, р/р 26004054037501 в Маріупольській філії Приватбанку, МФО 335429, ЗКПО 33331371) на користь Комунального підприємства „Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (87500, м. Маріуполь, вул. Варганова, 7, р/р 26007215006790 у Донецькій філії АКБ Укрсоцбанк, МФО 334011, ЗКПО 03361508) суму боргу в розмірі 918,17грн., індекс інфляції в розмірі 288,23грн., 3% річних в розмірі 36,41грн., судові витрати: державне мито у розмірі 102грн., та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя