Ухвала

від 17.12.2008 по справі 22ц-1165/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 1165/08

Головуючий в 1 інстанції: Іщук Л

Справа № 22ц -

1165/08                                             

Головуючий в 1 інстанції: Іщук Л.П.

Категорія :

19                                                             

Доповідач: Завидовська -Марчук О.Г.    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД 

ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р 

І  Ш  Е 

Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

"17"

грудня 2008 року                                                                                                     місто Луцьк

            Колегія суддів судової палати в

цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

            головуючого

судді  Завидовської - Марчук О.Г.,

            суддів Данилюк В.А., Осіпука

В.В.,

            при секретарі  Савчук О.В.

з участю :

            позивача ОСОБА_1.

            представників позивача

ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства «Луцький домобудівельний комбінат»,

ОСОБА_5про визнання недійсним договору на участь у пайовому будівництві з

фіксованою ціною за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1на рішення Луцького

міськрайонного суду від 27 жовтня 2008 року,

В С Т А Н О В И Л А :

            В квітні 2008 року ОСОБА_1.

звернувся до суду з указаним позовом, покликаючись на те, що 27 вересня 2005

року він уклав із Закритим акціонерним товариством (далі ЗАТ) «Луцький

домобудівельний комбінат» договір на участь у пайовому будівництві 16/14.

Відповідно до умов договору відповідач прийняв його у пайове будівництво

трьохкімнатної квартири за № 14, гаражного та підвального приміщень у

16-квартирному житловому будинку поАДРЕСА_1 (у зв'язку з переплануванням

квартир в процесі будівництва будинок став 15-квартирним, а номер його квартири

змінився на № 13) та зобов'язався по закінченні будівництва та здачі будинку в

експлуатацію передати йому усі необхідні документи для оформлення права

власності на квартиру та сприяти в оформленні йому цього права.

            Він належним чином виконав свої

зобов'язання за договором, повністю і в строк сплатив усю суму вартості

квартири, гаражного та підвального приміщень, а відповідач передав йому вказану

квартиру за актом прийняття-передачі від 7 вересня 2006 року, однак згодом став

чинити перешкоди в оформленні права власності на квартиру, вимагаючи додаткової

оплати грошових коштів.

Так в квітні-травні 2007 року відповідач до нього

звернувся з позовом про визнання права власності на зазначену квартиру та

розірвання з ним договору на участь у пайовому будівництві, справа до цього

часу знаходиться на розгляді у цьому ж суді.

            Нещодавно йому стало відомо, що

згідно рішення постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній

біржі від 22.11.2007 року у справі № 98-2007 р. визнано право власності на

належну йому квартиру, гаражне та підвальне приміщення поАДРЕСА_1за ОСОБА_5 та

визнано дійсним договір на участь у пайовому будівництві з фіксованою ціною

15/13 від 5 січня 2007 року трьохкімнатної квартири № 13 та гаражного і

підвального приміщень у 15-ти квартирному будинку по АДРЕСА_1, укладеного між

ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» та ОСОБА_5.

            Вважає договір укладений між

відповідачем недійсним, оскільки на час його укладення ще існували договірні

відносини між ним і ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат», будівництво

будинку, в якому розташована спірна квартира, яку він повністю проплатив, було

закінчено і будинок був зданий в експлуатацію.

            Оспорюваний договір було укладено з

порушенням вимог Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління

майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», а відтак є недійсним

відповідно до вимог ст. 227 ЦК України.

            Даний договір, який був укладений

між відповідачами, має ознаки договору купівлі-продажу, який ЗАТ «Луцький

домобудівельний комбінат», не будучим власником квартири, не мав права його

укладати, а тому договір суперечить вимогам ст. 658 ЦК України, що згідно  ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для

визнання його недійсним.

            Крім цього, цей договір укладався

між відповідачами з метою позбавити його законних  прав на квартиру, а тому відповідно до ст.

228 ЦК України є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

            Покликаючись на зазначені обставини,

просив визнати недійсним укладений між ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» і

ОСОБА_5. договір на участь у пайовому будівництві  з фіксованою ціною 15/13 від 05.01.2007 року.

            Рішенням Луцького міськрайонного

суду від 27 жовтня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

            Не погоджуючись із рішенням суду,

позивач подав апеляційну скаргу, покликаючись на невідповідність висновків суду

встановленим обставинам справи, на неповне з'ясування обставин справи, на

недоведеність обставин, що мають значення для справи та на порушення і

неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.

            З цих підстав просив рішення суду

скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

            В запереченні на апеляційну скаргу

відповідач ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» просив в її задоволенні

відмовити, покликаючись на законність і обґрунтованість рішення суду і

безпідставність апеляційної скарги.

            Відповідачі в судове засідання не з'явились,

хоч належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

            Заслухавши

позивача, його представників, які апеляційну скаргу підтримали із наведених у

ній підстав, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і

обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.

            Відмовляючи

у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що укладений 05.01.2007 року

між ЗАТ «Луцький домобудівельний

комбінат» та ОСОБА_5. договір на участь у пайовому будівництві з фіксованою

ціною відповідає вимогам закону, не порушує публічний порядок, не приховує іншу

угоду і до укладення цього договору, договір на пайову участь з позивачем був

розірваний, а тому підстав для визнання оспорюваного договору недійсним немає.

            Проте такі висновки суду не

відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального прав, що

відповідно до ч.1 п.п.3,4 ст. 309 ЦПК України , є підставами для скасування

рішення суду і ухвалення нового рішення.

            З оспорюваного договору (а.с.51)

вбачається, що 5 січня 2007 року між відповідачами по справі було укладено

договір на участь у пайовому будівництві з фіксованою ціною, за яким ЗАТ

«Луцький домобудівельний комбінат» зобов'язувався побудувати і передати

ОСОБА_5. трьохкімнатну квартиру № 13 та гаражне приміщення у 15-ти квартирному

житловому будинку по АДРЕСА_1, а останній зобов'язувався оплатити вартість

будівництва квартири, починаючи з січня по березень 2007 року.

            Даний договір є недійсним з таких

підстав.

            Відповідно до ст. 228 ЦК України,

правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був

спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини, громадянина,

знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної

Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Право чин,

який порушує публічний порядок є нікчемним.

            Про те, що оспорюваний договір

порушує публічний порядок і спрямований на порушення конституційних прав

позивача свідчать слідуючі обставини.

            Так, з матеріалів справи (а.с. 7,8)

вбачається, і про що зазначав позивач, між ним і відповідачем ЗАТ «Луцький

домобудівельний комбінат» 27 вересня 2005 року було укладено договір на участь

у пайовому будівництві, згідно якого ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат»

зобов'язувався прийняти позивача у пайове будівництво трьохкімнатної квартири

та гаражного приміщення по АДРЕСА_1, закінчити будівництво в третьому кварталі

2006 року і по закінченні будівництва та здачі будинку в експлуатацію передати

позивачу всі необхідні документи для оформлення права власності на квартиру, а

позивач зобов'язувався оплатити обумовлену в договорі вартість (355134 грн.)

квартири до 20 жовтня 2006 року.

            5 жовтня 2006 року згідно акту

державної приймальної комісії (а.с. 16-19) будинок по АДРЕСА_1був зданий в

експлуатацію і по акту прийняття-передачі (а.с.8) трьохкімнатна квартира № 13 в

цьому будинку була передана позивачу без будь-яких претензій  щодо виконання сторонами  умов договору.

            Згідно копій прибуткових касових

ордерів (а.с. 58-65) позивачем в передбачений у договорі строк була оплачено

вартість будівництва квартири в сумі 362870 грн.

            Отже, відповідно до умов укладеного

між позивачем і ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» договору (п.п. 1,1; 1.2;

1.3; 4.1; 4.2; 4.3) сторони були учасниками інвестиційного процесу і виниклі

між ними правовідносини регулюються 

Законом України «Про інвестиційну діяльність», який встановлює загальні

принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних

осіб в інвестиційну діяльність.

            Відповідно до ст. 9 зазначеного

закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між

суб'єктами інвестиційної діяльності є договір (угода).

            Згідно п.п. 7.1; 7.2 вказаного

договору у випадку систематичного порушення умов договору однією стороною ,

друга сторона має право розірвати даний договір достроково із стягненням усіх

збитків, що виникли з винної сторони у розмірі фактичних витрат. У цьому

випадку кожна із сторін зобов'язується повідомити другу сторону про це за

двадцять днів до моменту припинення дії договору. Взаємовідносини сторін

припиняються шляхом складання окремої угоди або акту про розірвання договору.

            Будь-яких належних доказів про

розірвання цього договору між позивачем і ЗАТ «Луцький домобудівельний

комбінат» станом на 05.01.2007 року, тобто на час укладення договору між ЗАТ

«Луцький домобудівельний комбінат» і ОСОБА_5., позивач не надав, а

перерахування ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» 24 жовтня 2008 року коштів

згідно договору в сумі 362870 грн. на ім'я ОСОБА_1., при наявності в

провадженні цього ж суду з травня 2007 року справи за позовом ЗАТ «Луцький

домобудівельний комбінат» до ОСОБА_1. про розірвання договору і визнання права

власності (а.с.11,12) та зустрічним позовом ОСОБА_1. до обох тепер

відповідачів  і органу місцевого

самоврядування  про визнання права

власності за ним на спірну квартиру та визнання незаконним рішення Луцької

міської ради не підтверджує розірвання цих договірних відносин на даний час.

   Та обставина , що

будівництво будинку , в якому розташована спірна квартира, було закінчено і в

жовтні 2006 року будинок був прийнятий в експлуатацію, а спірна квартира була

передана позивачу, позбавляла права ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» на

укладення 5 січня 2007 року договору на участь у пайовому будівництві цієї

ж    квартири з ОСОБА_5.

            Крім цього, як вбачається з довідки

ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» від 17 грудня 2007 року (а.с. 20)

власником спірної квартири ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат» зазначає

позивача ОСОБА_1.

            Покликання в рішення суду, як на

підставу відмови в позові, на рішення постійно діючого третейського суду при

Рівненській товарній біржі від 22.11.2007 року (а.с. 13,14), згідно якого

визнано дійсним договір на участь у пайовому будівництві з фіксованою ціною

15/13 від 5 січня 2007 року укладений між ЗАТ «Луцький домобудівельний

комбінат» і ОСОБА_5. та визнано право власності на трьохкімнатну квартиру № 13

загальною площею 99,3 кв.м., гаражне приміщення площею 21.6 кв.м. та підвальне

приміщення площею 13.8 кв.м. у житловому будинку по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 є

неправильним, оскільки право власності на новостворене нерухоме майно (будинки,

квартири) відповідно до ст. 331 ч. 2 ЦК України виникає з моменту державної

реєстрації, а вирішення спору про визнання права власності відповідно до ст.

ст. 386, 392 ЦК України належить до компетенції загальних судів.

            Отже, зазначене рішення третейського

суду про визнання права власності на спірну квартиру прийнято поза межами його

підвідомчості.

Крім цього, суд при цьому залишив поза увагою рішення

Луцької міської ради № 259-3 (а.с. 87), згідно якого 19 квітня 2007 року право

власності на спірну квартиру оформлено на ЗАТ «Луцький домобудівельний

комбінат», законність якого, як вбачається з апеляційної скарги, оспорюється

позивачем в цьому ж суді.

            Аналізуючи вище наведені докази та

відповідно до ст. 227 ЦК України колегія суддів дійшла висновку про задоволення

позовних вимог ОСОБА_1. про визнання недійсним договору на пайову участь у

будівництві з фіксованою ціною, укладеного 5 січня 2007 року між ЗАТ «Луцький

домобудівельний комбінат» та ОСОБА_5.

            Колегія суддів вважає за необхідне

покласти судові витрати на відповідача ЗАТ «Луцький домобудівельний комбінат»,

оскільки не розірвавши договірних відносин з позивачем, ЗАТ «Луцький

домобудівельний комбінат» уклав договір на участь у пайовому будівництві з

ОСОБА_5., причому на закінчений будівництвом об'єкт, призвівши тим самим до

виникнення даного спору.

            Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316,

317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

            Апеляційну скаргу задовольнити.

            Рішення Луцького міськрайонного суду

від 27 жовтня 2008 року по даній справі скасувати.

            Позов ОСОБА_1до ЗАТ «Луцький

домобудівельний комбінат», ОСОБА_5про визнання недійсним договору на пайову

участь в будівництві з фіксованою ціною задовольнити.

            Визнати недійсним договір на пайову

участь в будівництві з фіксованою ціною 15/13, укладеного між ЗАТ «Луцький

домобудівельний комбінат» та ОСОБА_5 від 5 січня 2007 року.

            Стягнути з Закритого акціонерного

товариства «Луцький домобудівельний комбінат», р/р 26002055441070 В «ВГРУ» ЗАТ

КБ «Приватбанк» МФО 303440 інд.под. № 300890003177 ЄДРПОУ 30089004 в дохід

держави 1640 (одну тисячу шістсот сорок) грн. 50 коп. недоплаченого позивачем

судового збору при подачі позову до суду та в користь ОСОБА_1969 (дев'ятсот

шістдесят дев'ять) грн. 50 коп. понесених ним судових витрат (за подачу позову

та апеляційної скарги).

            Рішення набирає законної сили з

моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду

України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий

-//- підпис

Судді

-//-підписи

Згідно з

оригіналом.

Суддя

апеляційного суду Волинської області                         О.Г.

Завидовська-Марчук