Ухвала

від 27.03.2013 по справі 5015/241/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

27.03.13 Справа№ 5015/241/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали

скарги Львівської міської ради, м.Львів

на дії органу державної виконавчої служби - Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів

у справі №5015/241/12

за позовом Прокурора Франківського району м.Львова в інтересах держави в особі

позивача-1 Львівської міської ради, м.Львів

позивача-2 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон", м.Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Установи дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Франківського району м.Львова, м.Львів

про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.

За участю представників сторін:

від скаржника: Гнатковська М.І. - представник (довіреність № 1.7.-вих.-142 від 11.12.2012р.);

від Франківського ВДВС: Білецький І.М. - державний виконавець (довіреність від 13.03.2013р. № 5160);

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - старший прокурор прокуратури м.Львова (посвідчення №005508 від 24.09.2012р.);

від позивача-2: Романяк М.О. - представник (довіреність № 2302-вих-1 від 02.01.2013р.)

від боржника: не з"явився.

від третьої особи: не з"явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Львівської міської ради на дії органу державної виконавчої служби - Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі №5015/241/12.

Відповідно до рішення зборів суддів господарського суду Львівської області від 07.12.2012р. №10 та розпорядження голови господарського суду Львівської області від 18.02.2013р. №9-15, голова господарського суду Львівської області розпорядився передати матеріали справи №5015/241/12 за позовом Прокурора Франківського району м.Львова в інтересах держави в особі позивача-1 Львівської міської ради та позивача-2 Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Установи дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Франківського району м.Львова про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння судді Сухович Ю.О. для розгляду поданої скарги на постанову державного виконавця у справі №5015/241/12.

Ухвалою суду від 21.02.2013р. прийнято скаргу до розгляду та призначено її до судового розгляду на 13.03.2013р. Ухвалою суду від 13.03.2013р. розгляд заяви було відкладено на 27.03.2013р.

Представники прокуратури, скаржника та позивача-2 вимоги викладені у скарзі, підтримали повністю, просили її задоволити, визнати недійсною постанову Франківського ВДВС ЛМУЮ від 14.11.2012р. ВП № 35151006; зобов"язати державного виконавця відкрити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області від 02.04.2012р. у справі № 5015/2411/12 та виконати наказ про витребування з незаконного володіння ТзОВ "Оріон" нерухомого майна площею 223,2 кв.м., що знаходиться за адресою: вул.Героїв УПА, 78 у м.Львові.

Представник позивача-2 подав письмове пояснення на скаргу від 26.03.2013р. вих.№ 1.7.-208/2302 (вх.№8870/13 від 27.03.2013р.), в якому виклав свою позицію аналогічну тій, що міститься у скарзі поданій Львівською міською радою.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, ухвалою суду від 13.03.2013р. його явка не визнавалась обов'язковою.

Боржник явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на адресу суду повернулися поштові конверти з ухвалами господарського суду від 21.02.2013р. та від 13.03.2013р., без вручення їх ТзОВ "Оріон", з довідкою поштового відділення про те, що причиною повернення є вибуття адресата із вказаної адреси. Ухвали надсилалась боржнику на адресу вказану в матеріалах справи, а саме: 79015, м.Львів, вул.Героїв УПА, 78.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом . Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відтак, суд виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення боржника про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Представник Франківського ВДВС заперечив проти доводів представників прокуратури, скаржника та позивача-2, письмово нормативно та документально обґрунтовані заперечення не подав. Зокрема зазначив, що Законом України "Про виконавче провадження", яким керуються органи виконавчої служби при виконанні рішень судів, не передбачено такого порядку виконання, як витребування майна з чужого незаконного володіння, наказ господарського суду Львівської області від 02.04.2012р. не відповідає вимогам ст.18 вказаного закону.

Згідно положень ч.2 ст.121 2 ГПК України неявка боржника, третьої особи в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Розглянувши скаргу на дії Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, заслухавши представників скаржника, прокуратури, позивача-2 та Франківського ВДВС, судом встановлено:

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.03.2012р. у справі № 5015/241/12 задоволено позов прокурора Франківського району міста Львова, поданого в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, а саме витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" на користь Львівської міської ради нерухоме майно площею 223,2 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Героїв УПА, 78 у м. Львові.

На примусове виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області 02.04.2012р. видано наказ.

07.02.2013р. на адресу Львівської міської ради надійшла постанова Франківського ВДВС ЛМУЮ від 14.11.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з посиланням на п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник посилається на те, що виконавець не зазначив у постанові, яким законом визначено, що не передбачення порядку виконання рішення суду про витребування нерухомого майна із незаконного володіння є обставиною, яка виключає здійснення виконавчого провадження. Вимога прокурора заявлена в інтересах Львівської міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та задоволена господарським судом Львівської області може бути виконана в процесі виконавчого провадження, жодних неясностей, на думку скаржника, у виконавчому документі, виданому судом, немає, а тому обставини, які б виключали можливість здійснення виконавчого провадження, відсутні.

На думку скаржника, дії державного виконавця щодо невідкриття виконавчого провадження, свідчать про ухилення від здійснення виконавчих дій, що порушує права стягувача на виконання рішення суду.

З посиланням на главу 7, ч.1 ст.25, ст.ст.32,78 Закону України "Про виконавче провадження", ч.1ст.4 5 , ст.115 ГПК України, ст.124 Конституції України, скаржник просить поновити Львівській міській раді строк на подання скарги на постанову Франківського ВДВС ЛМУЮ від 14.11.2012р. ВП №35151006; визнати недійсною постанову Франківського ВДВС ЛМУЮ від 14.11.2012р. ВП№35151006 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа); зобов'язати Франківський ВДВС ЛМУЮ відкрити виконавче провадження та вжити заходи щодо примусового виконання судового рішення та наказу господарського суду Львівської області у справі № 5015/241/12.

Розглянувши скаргу на дії органу Державної виконавчої служби, дослідивши долучені до неї документи, заслухавши пояснення представників скаржника, позивача-2, прокуратури, представника органу Франківського ВДВС, суд дійшов висновку наявності підстав для задоволення скарги з огляду на наступне :

Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Зокрема, ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.1 ст.121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений ч.1 ст.121 2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відмовідно до вимог ст.53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника.

В матеріалах справи міститься оригінал поштового конверту, в якому скаржнику було надіслано оскаржувану постанову Франківського ВДВС ЛМУЮ, з якого вбачається, що кореспонденція була відправлена 06.02.2013р.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи супровідного листа Франківського ВДВС ЛМУЮ від 14.11.2012р. № 943 В-1657532, оскаржувана постанова була отримана Львівською міською радою 07.02.2013р., що підтверджується штемпелем реєстрації вхідної кореспонденції.

Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Матеріалами справи підтверджено факт отримання Львівською міською радою оскаржуваної постанови Франківського ВДВС ЛМУЮ 07.02.2013р., скарга подана Львівською міською радою до суду 18.02.2013р. Враховуючи положення ст.253 ЦК України щодо порядку перебігу строку, суд дійшов висновку, що скарга подана Львівською міською радою в останній день 10-ти денного строку встановленого ч.1 ст.121 2 ГПК України, з огляду на те, що скаржнику стало відомо про наявність оскаржуваної постанови саме 07.02.2013р., відповідно строк для оскарження почався з 08.02.2013р. Відтак, на думку суду скаржник не пропустив встановлений ч.1 ст.121 2 ГПК України строк.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" вказано, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, наказу в тому числі, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, а ч.1 ст.25 цього ж Закону зобов'язує державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження , якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження зазначені в ст.26 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається із оскаржуваної постанови від 14.11.2012р. ВП № 35151006, підставою для відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа державний виконавець вказав п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Главою 7 Закону України "Про виконавче провадження" визначено умови виконання рішень, за якими боржник зобов"язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Статтею 78 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішення суду про виселення боржника, який є аналогічним порядку витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так згідно ст.78 вказаного закону, виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5 із змінами та доповненнями (далі по тексті - Інструкція).

Відповідно до п.8.4. вказаної Інструкції визначено порядок виконання рішень про виселення боржника.

Згідно ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень, є зокрема, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, що виконання рішення суду про витребування нерухомого майна із незаконного володіння є обставиною, яка виключає здійснення виконавчого провадження.

Відтак, наявний факт грубого порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні наказу господарського суду Львівської області у справі №5015/241/12, а постанова прийнята 14.11.2012р. державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП № 35151006 є незаконною, оскільки державний виконавець своїми діями позбавив стягувача гарантованого Конституцією України, Господарським процесуальним кодексом України права на виконання рішення суду.

Слід зазначити, що з метою забезпечення виконання рішення суду у даній справі Львівська міська рада зверталась до господарського суду Львівської області із заявою про роз"яснення порядку виконання судового рішення, оскільки постановою державного виконавця Франківського ВДВС ЛМУЮ Гринів Т. від 17.05.2012р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що резолютивна частина виконавчого документа є незрозумілою, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено порядку виконання рішення суду про витребування майна із незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.10.2012р. було відмовлено у задоволенні заяви Львівської міської ради про роз'яснення порядку виконання рішення суду з тих підстав, що порядок та умови здійснення виконавчого провадження, а також встановлення порядку виконання рішень передбачено Законом України "Про виконавче провадження", а положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено роз"яснення порядку виконання судового рішення.

Вищевказані обставини додатково підтверджують незаконність дій державних виконавців Франківського ВДВС ЛМУЮ.

Відповідно до ст.4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.ст.115, 116 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що стягувач (скаржник за заявою) звернувся до Франківського ВДВС ЛМУЮ в межах строку пред'явлення наказу до виконання, наказ відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження" і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, що зобов'язує державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені в скарзі є правомірними, доведеними матеріалами справи і підлягають задоволенню.

У п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. із змінами і доповненнями "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 121 2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Львівської міської ради на дії Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задоволити.

2 . Визнати недійсною постанову Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 14.11.2012р. ВП №35151006.

3. Зобов"язати Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження та вжити заходи щодо примусового виконання наказу господарського суду Львівської області виданого 02.04.2012р. у справі № 5015/241/12 про витребування із незаконного володіння Товариства з обмеденою відповідальністю "Оріон" (79015, м.Львів, вул.Героїв УПА, 78, код ЄДРПОУ 13839566) на користь Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896) нерухомого майна площею 223,2 кв.м., що знаходиться за адресою: вул.Героїв УПА, 78 у м.Львові.

4. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані в ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.