Постанова

від 21.01.2009 по справі 11/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "21" січня 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 11/235

Суддя господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна, розглядаючи справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецькоїобласті

до Колективне підприємство "Глибоцький райагробуд"

про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - 15010,80грн.

за участю представників:

позивача: Михайлюк О.Д.

відповідача:

прокурора

СУТЬ СПОРУ:

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М. при секретарі судового засідання Єршовій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі Чернівецької області звернулось з позовом до КП  “Глибоцький райагробуд” смт.Глибока Чернівецької області про стягнення заборгованості в сумі 15010,80 грн. з відшкодування пільгових пенсій за період з квітня  по листопад 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з квітня  по листопад 2008 року та довідок відповідача видані працівникам товариства, що визначають періоди їх роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 25.11.2008 року  відкрито провадження у справі та судове засідання призначено на 22.12.2008 року.

22.12.2008 року відповідач у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було перенесено на 21.01.2009 року.

21.01.2009 року відповідач повторно не використав права на участь у судовому засіданні та подання відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.  

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд  

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається  з довідок та подань відповідача, гр. гр. Жук А.І., Мартинюк С.П. призначено пільгові пенсії на підставі статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення”.

Судовим слуханням встановлено, що позивач у квітні  по листопаді 2008 року виплатив вказаним громадянам пільгові пенсії у сумі 15010,80 грн., що підтверджується довідкою відділення № 10 ВАТ КБ “Надра” . Дані кошти відповідачем не компенсовані.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” у редакції від 05.11.1991 року підприємства та організації з коштів, призначених  на  оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів  "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році.

Законом України ”Про внесення змін і доповнень до статті 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” N 198/96-ВР від 16.05.1996 року внесено зміни до згаданої норми права і визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів  "б"-"з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року, тобто з 1996 року підприємства повинні відшкодовувати 100 процентів витрат на виплату і доставку пенсій.

Пунктом 2 Закону України ”Про внесення змін до деяких законів України» N 1461-III від 17 лютого 2000 року вилучено частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а пункт 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про   пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, і яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція), відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату  та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових  умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників,  зазначених  у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на  виплату  і доставку пенсій,   призначених   відповідно   до   абзацу  першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам,  які  працювали  або  працюють  на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв,  робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.  

Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Вище названі працівники, набули необхідного пільгового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах і представлені позивачем на отримання ними пільгової пенсії, а тому відшкодування витрат покладається саме на відповідача.

Органами Пенсійного фонду призначена пенсія вище названим працівникам на пільгових умовах з урахуванням уточнюючих довідок, які залучені до матеріалів справи.

Судовим слуханням з достовірністю встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня  по листопад 2008 року, у зв'язку з чим з відповідача стягується 15010,80 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій за період з квітня  по листопад 2008  року.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з колективного підприємства “Глибоцький райагробуд” смт.Глибока Чернівецької області, вул. Хотинська, 9-а, (код 03587968):

·          на користь Управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі, смт.Глибока, вул. Першотравнева, 10, (код 21430615) – 15010,80 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій;

·          у дохід державного бюджету 150,10 грн. державного мита.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гушилик