Постанова

від 24.02.2009 по справі 41/115

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/115

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.02.2009                                                                                           № 41/115

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:            Борисенко  І.В.

          Євсікова О.О.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - не з"явились

 від відповідача - не з"явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.09.2008

 у справі № 41/115 (Спичак О.М.)

 за позовом                               ЗАТ "УкрРосТранснефтепродукт"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс"

 про                                                   стягнення 18050,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Закрите товариство „УкрРосТранснефтепродукт” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фактор Коммерс” про стягнення 18 050,55 грн.

19.09.2008р. представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог в якій просив суд стягнути 18050,55 грн. як збитки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.09.2008р. у справі № 41/115 позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив повністю скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду суперечить нормам матеріального права, а саме: ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, що є підставою для скасування такого рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2009р. розгляд справи було відкладено на 24.02.2009р. у зв'язку з витребуванням додаткових документів.

Представники Позивача та Відповідача у судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили, документів, які витребував суд не надали.

Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення сторін про час і місце розгляду даної справи, що підтверджується ухвалою від 10.02.2009 року та повідомленнями про вручення поштового відправлення, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників Позивача та Відповідача.

Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, враховуючи наступне.

16.08.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір комісії № 17/ДК, за умовами якого позивач як комісіонер зобов'язався відвантажити нафтопродукти після надання відповідачем (комітентом) рознарядки на відвантаження із вказівкою об'ємів, доріг і станцій призначення, а також реквізити отримувачів і їх гарантованого підтвердження на прийом вказаної в рознарядці кількості вантажу, крім того, виступити вантажовідправником вантажів відповідача, здійснити оформлення залізно дорожніх вантажовідправник документів.

Відповідно до пп. 2.2.3 Договору на Відповідача покладено відповідальність за правильність, достовірність і своєчасність надання Позивачу заявок на відвантаження нафтопродуктів.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2006 року на виконання умов Договору Відповідач подав Позивачу рознарядку № 33/12/6 про необхідність здійснити навантаження дизельного пального в кількості 60 тонн для отримувача ВТФ «ЛЕО» за адресою, 09113, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 10.

Проте, 05.01.2007 року працівниками залізничної станції Біла Церква ДТГО «Південно - Західна залізниця» було складено акт загальної форми № 1 про невідповідність цифрового коду (3516) одержувача вантажу - ВТФ «ЛЕО» коду (4193) зазначеного Відповідачем у залізничній накладній № 32744021 від 02.01.2007р. - на підставі якої останнім було здано до перевезення ДТГО «Південно - західна залізниця» (за договором № ПЗ/ДН-3-05134/ДНЮ-4 від 01.06.2005р.) дизельне паливо, на виконання зобов'язань перед Відповідачем (по договору комісії № 17/ДК від 16.08.2005р.) по доставці останнього отримувачу ВТФ «ЛЕО» у кількості 60 тонн, за адресою: м. Біла Церква, вул. Привокзальна. 10.

Згідно ст. 24 Статуту залізниць України (далі - Статут) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця мас право (але не зобов'язана) перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів (далі - Правила), які затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантажовідправником   заповнюються  (в  обов'язковому  порядку)  визначені  цим   пунктом

графи комплекту перевізних документів, зокрема щодо "Одержувача вантажу", де зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код.

Згідно пп. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту, а факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом - загальної форми.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами, а порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

Статтею 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адрес) одержувача, саме з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту і при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 Статуту, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З огляду на представлені сторонами докази, апеляційна інстанція вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги Позивача підлягають задоволенню повністю.

Як вбачається з матеріалів справи,  Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та ДТГО «Південно - Західна залізниця» звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ «УкрРосТранснефтепродукт» про стягнення з останнього штрафних санкцій за неправильне зазначення коду одержувача вантажу у накладній.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.2007р. у справі № 47/139, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2007р. по даній справі, позовні вимоги Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та ДТГО «Південно - Західна залізниця» задоволено повністю, а саме: стягнуто з ЗАТ «УкрРосТранснефтепродукт» на користь ДТГО «Південно - Західна залізниця» 17755, 00 грн. штрафу, 177, 55 грн. державного мита та 118. 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення суду Позивачем було виконане, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними вимогами № 1131/13 від 03.04.2008 року та № 1131/13 від 12.05.2008 року.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції) понесені стороною яка зазнала збитків.

Поряд з цим, статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем порушено вимоги ст. 118 і ст. 122 Статуту залізниць України та п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, внаслідок чого було неправильно зазначено цифровий код одержувача вантажу - ВТФ «ЛЕО» у залізничній накладній № 32744021 від 02.01.2007р., чим Позивачу було завдано збитки в розмірі 18 050,55 грн. Отже вищевказана сума збитків підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача у порядку регресу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, Відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження вимог  апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2008р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, отже підстав для його скасування не вбачається.

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фактор Коммерс” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва у справі  № 41/115 від 19.09.2008р. залишити без змін.

Матеріали справи № 41/115 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Євсіков О.О.