Рішення

від 13.04.2009 по справі 41/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/115

13.04.09

За позовом      Приватного підприємства "Фірма Регент"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна - виробнича компанія Етап"

простягнення 45332, 34 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:       Баранович М.В. –дов. № б/н від 11.03.2009 року;

від відповідача:   Говоров І.В. –дов. № б/н від 30.11.2009 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Фірма Регент" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія Етап" про стягнення 39925, 00 грн. основного боргу, 1968, 75 грн. пені, 1196, 24 грн. інфляційних втрат, 246, 10 грн. 3 % річних,  1996, 25 штрафних санкцій.

Крім того, позивач просить покласти на з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в супереч умовам договору укладеного між сторонами не розрахувався за поставлені йому канцтовари, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 39925, 00 грн.

Ухвалою від 27.02.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.03.2009.

В судовому засіданні 30.03.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, а також надав суду додаткові документи по справі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у наданому відзиві, свою правову позицію обґрунтував тим, що строк дії договору на який посилається позивач закінчився, у зв'язку з цим просив суд припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

          У судовому засіданні 30.03.2009 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 13.04.2009 року.

В судовому засіданні 13.04.2009 року представник позивача надав суду  письмові заперечення на відзив відповідача, а також письмові пояснення по справі.

Представники відповідача надав суду письмові пояснення по справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.04.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

В С Т А Н О В И В :

          03.01.2006 року між Приватним підприємством "Фірма Регент" (далі-продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно –виробнича компанія Етап" (далі –покупець, відповідач) укладено договір № 14/К (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити бумагу,  канцтовари (далі-товар) у відповідності до умов Договору.

Згідно до п. 2.1.1 Договору, позивач зобов'язувався надавати відповідачу товар по ціні, в асортименті та в кількості, зазначеній у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною Договору.

П. 5.2 Договору, сторони передбачили, що товар вважається поставленим покупцю з моменту оформлення уповноваженими особами учасників Договору накладної або акта приймання-передачі товару.

Порядок розрахунків сторони погодили розділом 7 Договору, в силу положень якого, покупець здійснює розрахунки за поставлений товар/партії товару з продавцем шляхом перерахування коштів, зазначених в накладній, рахунку-фактурі, які є невід'ємною частиною Договору, на розрахунковий рахунок продавця протягом 21 календарного дня з моменту підписання накладної або акта приймання-передачі на кожну конкретну партію товару.  

Як встановлено п.п 6.1, 6.4, Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2006 року.

Якщо жодна з сторін не заявить про розірвання Договору за 30 днів до закінчення строку його дії, Договір вважається продовженим на один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив та передав у власність відповідача канцтовари, що підтверджуються видатковою накладною № 00019436 від 12.11.2008 року,  проте відповідач за поставленні канцтовари не розрахувався, у зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 39925, 00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України,суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що Договір міг бути пролонгований лише на 1 рік, а тому поставка по накладній відбулась по за межами дії Договору.

Оскільки, на думку відповідача, поставка відбулась по за межами дії Договору і вимоги про сплату коштів позивач йому не пред'явив, строк оплати по накладній не настав, що виключає можливість задоволення позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що доводи відповідача є необґрунтовані з наступних підстав.

П 6.1 Договору сторони обумовили, що Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2006 року.

Згідно до п. 6.4 Договору, якщо жодна із сторін не заявить про розірвання Договору за 30 днів до закінчення строку його дії, Договір вважається продовженим на один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України, у випадках встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Оскільки, сторонами протягом 2006-2007 років не було заявлено про намір розірвання Договору, умови якого, згідно п. 6.4 автоматично продовжувались на 1 рік, станом на день розгляду справи в суді зазначений Договір сторонами не розірвано, крім того, згідно до наданих сторонами письмових пояснень будь-яких інших договорів сторони не укладали.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 39925, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених  п.п. 2.2., 7.1. Договору, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5 % від несплаченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від несплаченої суми.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлені канцтовари, керуючись п. 8.1 Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1968, 75 грн. та штраф у розмірі 1996, 25 грн.

Господарський суд здійснивши перерахунок штрафних санкцій, встановив, що позивач вірно визначив періоди та суму прострочення відповідачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 246, 10  грн. та 1196, 24 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині та їх розмір визначений позивачем вірно, у повній відповідності до норм чинного законодавства, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія Етап" (04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7, 02160, м. Київ, вул. Регенераторна, 4 з-д. "Вулкан", код ЄДРПОУ 24939199), на користь Приватного підприємства "Фірма Регент" (03047, м. Київ, пр. Перемоги, 50, 04053, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 21, кв. 31,  код ЄДРПОУ 24370345) 39 925 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. основного боргу,  1968 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 75  коп. пені, 1996 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 25 коп. штрафу, 1196 (одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 24 грн. інфляційних втрат, 246 (двісті сорок шість ) грн. 10 коп. 3 % річних, 453 (чотириста п'ятдесят три) грн. 32 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                      О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

      29.04.2009р.