Ухвала

від 28.03.2013 по справі 2а-7880/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 р. Справа № 132115/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Костіва М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у адміністративній справі №2а-7880/10/1370 за адміністративним позовом Релігійної громади Української Православної церкви Сихівського району м. Львова до Львівської обласної державної адміністрації, третя особа Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району м. Львова про визнання незаконним розпорядження,-

В С Т А Н О В И Л А:

Релігійна громада Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова звернулася до суду з адміністративним позовом до Львівської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Релігійної громади Української Православної Церкви Св. Володимира Великого Київського Патріархату про встановлення відсутності компетенції (повноважень) станом на 17 вересня 1991 року у Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА) здійснювати державну реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви; визнання протиправними дій та рішень (розпорядження) суб'єкта владних повноважень Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА) видати «ДУБЛІКАТ Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви»від 17 вересня 1991 року за № 495; визнання нечинним та скасування «ДУБЛІКАТА Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви»від 17 вересня 1991 року за № 495; зобов'язання Львівської обласної державної адміністрації скасувати (вчинити дії по припиненню дії) «ДУБЛІКАТА Свідоцтва»; визнання протиправним та скасування пункту 5.1.1. Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 31.08.1993 року за № 787 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель», в частині реєстрації змін до статуту релігійної громади УПЦ-КП, вул. Б.Антоненка-Давидовича-Криворізька, Галицький район міста Львова, щодо заміни слів «Українська Православна Церква»на «Українська Православна Церква - Київський Патріархат».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Державну реєстрацію статутів релігійних організацій на території Львівської області у вересні 1991 року здійснював виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів відповідно до вимог Закону України «Про свободу совісті та релігійних організацій». Згідно тексту спірного дублікату Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви від 17 вересня 1991 року № 495 - реєстрацію статуту цієї релігійної громади здійснено ніби - то у Львівській обласній державній адміністрації Представником Президента України у Львівській області ОСОБА_7, тобто вказано орган влади, який станом на 17.09.1991 року взагалі в державі ще не існував. Підпис на спірному дублікаті Свідоцтва вчинено не ОСОБА_7 - про що підтверджуємо належним та допустимим доказом: Експертним Висновком №3965 від 16.10.2008 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України, в якому зазначено, що «Підпис від імені ОСОБА_7, зображення якого знаходиться на електрофотографічній копії дублікату свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади УПЦ за №495 від 17 вересня 1991 р., виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою». Зміни до Статуту релігійної громади УПЦ КП вул. Б.Антоненка-Давидовича-Криворізька, Галицький район міста Львова щодо заміни слів «Українська Православна Церква» на «Українська Православна Церква - Київський Патріархат», які зареєстровані пунктом 5.1.1. Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель» від 31 серпня 1993 року № 787, - містять явні протиправні ознаки, оскільки проводились щодо релігійної організації, яка не мала на час цієї реєстраційної дії та не має до даного часу належного документу про реєстрацію свого статуту, а спірний дублікат Свідоцтва, як первинний установчий документ, на підставі якого діє ця релігійна організація та яким керувався суб'єкт владних повноважень при видачі розпорядження про перереєстрацію - є незаконним, оскільки містить недостовірні дані. Хронологічний порядок реєстраційних дій щодо позивача, за процесуальним законодавством не підлягає доказуванню, оскільки такий був належно перевірений у Рішенні господарського суду Львівської області від 14.05.2009 року у справі № 9/215, яке набрало законної сили у встановленому порядку та згідно відповіді Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 29.05.2012 за вих. № 34-773, поштовий номер 89 на проспекті Червоної Калини у м. Львові не присвоювався.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 р. позов задоволено частково. Встановлено відсутність компетенції (повноважень) станом на 17 вересня 1991 року у Львівської обласної державної адміністрації здійснювати державну реєстрацію Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви; визнано протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації в частині щодо видачі «ДУБЛІКАТУ Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви» від 17 вересня 1991 року за № 495; визнано протиправним і скасовано Дублікат Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви» від 17 вересня 1991 року за № 495; визнано протиправним та скасовано пункт 5.1.1. Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 31.08.1993 року за № 787 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель». В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, третьою особою, Релігійною громадою Української Православної церкви Київського патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району м. Львова подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема зазначає, що судом першої інстанції безпідставно було взято до уваги обставини, встановлені рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2009 р., не враховано, що оскаржуване розпорядження Львівська обласна державна адміністрація не видавала, підпис на час видачі дубліката здійснено першим заступником відповідача та вважає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що діями відповідача порушено права та інтереси позивача. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, з підстав зазначених у скарзі та просив скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що постанова суду є законною та обґрунтованою, просив залишити скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного розгляду справи апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне. 14.07.1991 року до виконкому Львівської обласної ради народних депутатів подано заяву від громадян на реєстрацію статуту (положення) громади Української Православної Церкви м. Львова району «Сихів» прийнятих зборами віруючих 14.07.1991 року. 17.09.1991 року рішенням №495 виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів «Про реєстрацію статутів релігійних громад» вирішено п. 1. зареєструвати статути релігійних громад, п. 1.1. Української Православної Церкви (УПЦ, м. Львів, Галицький район, вул. Фадеєва - Криворізька). 17.09.1991 року виконкомом Львівської обласної ради народних депутатів видано свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади № НОМЕР_1, в якому зазначено, що цього дня зареєстровано статут релігійної громади Української Православної Церкви м. Львів, територія, на яку поширюється діяльність релігійної громади м. Львів, Галицький район, Сихівський житловий масив, керівний орган релігійної громади парох, виконавчий орган, підстава - Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про свободу совісті та релігійні організації», на свідоцтві підпис голови виконкому Львівської обласної ради народних депутатів В.М. Чорновола та печатка виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів.

17.09.1991 року видано дублікат свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади № 495, в якому зазначено, що цього дня зареєстровано статут релігійної громади Української Православної Церкви в м. Львові, Галицького району, вул. Фадеєва - Криворізька, територія, на яку поширюється діяльність релігійної громади м. Львів, керівний орган релігійної громади парох, виконавчий орган, підстава для реєстрації - Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про свободу совісті та релігійні організації», на свідоцтві підпис Представника Президента України у Львівській області ОСОБА_7, скріплений печаткою Представника Президента України у Львівській області Львівської обласної державної адміністрації.

На зворотній стороні вказаного дублікату свідоцтва зазначено про зміни до статуту релігійної громади УПЦ-КП зареєстровані розпорядженням облдержадміністрації від 31.08.1993 року за №787, слова «Українська Православна Церква» замінити на «Українська Православна Церква Київського Патріархату», підпис Представника Президента України у Львівській області ОСОБА_7, скріплений печаткою Представника Президента України у Львівській області Львівської обласної державної адміністрації.

24.09.1991 року ОСОБА_10 отримав свідоцтво за № НОМЕР_1 від 17.09.1991 року.

16.07.1993 року Львівській обласній державній адміністрації подано заяву від громадян на реєстрацію змін і доповнень до статуту Української Православної Церкви у м. Львові - Сихів (вул. Криворізька, 89) Галицького району Львівської області, який зареєстрований Львівським облвиконкомом 17.09.1991 року за № 495.

31.08.1993 року розпорядженням Представника Президента України Львівської обласної державної адміністрації №787 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель», п. 5 зареєстровано зміни до статутів релігійних громад, замінивши слова «Українська Автокефальна Православна Церква», «Українська Православна Церква»на «Українська Православна Церква - Київський Патріархат», п. 5.1. міста Львова, 5.11. УПЦ-КП, вул. Б.Антоненка - Давидовича - Криворізька, Галицький район ( зареєстрований статут УПЦ рішенням облвиконкому від 17.09.1991 р. № 495).

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що повноваження відповідача щодо реєстрації статутів виникли лише з 12.01.1994 р., висновками судово - почеркознавчих експертиз встановлено, що підпис від імені ОСОБА_7 виконаний не ним, а іншою особою, а підписи від імені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 також виконані іншими особами.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції. вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про свободу совісті та релігійні організації», введеного в дію з дня опублікування - 6 червня 1991 року, який діяв на час спірних правовідносин, законодавство Української РСР про свободу совісті та релігійні організації складається з цього ж Закону та інших законодавчих актів Української РСР, виданих відповідно до нього ж.

Відповідно до ст. 12 цього ж Закону, статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього ж Закону.

Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях. Статут (положення) релігійної організації повинен містити крім інших відомості про місцезнаходження.

Cтаттею 14 цього ж Закону, станом на 17.09.1991 р., було передбачено, що для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до виконавчого комітету обласної, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, а у Кримській АРСР - до Уряду Кримської АРСР. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

23.12.1993 року Законом України, «Про внесення доповнень і змін до Закону Української РСР «Про свободу совісті та релігійні організації», який набрав чинності 12.01.1994 року, внесено зміни до ст. 14 вказаного Закону, відповідно до яких, для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим.

Відповідно до ст. 30 цього ж Закону, Державний орган Української РСР у справах релігій покликаний забезпечувати проведення державної політики щодо релігій і церкви. З цією метою він здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього ж Закону, а також змін і доповнень до них.

Указом Президента України №166 від 20.03.1992 року «Про призначення Представника Президента України у Львівській області», призначено ОСОБА_7 Представником Президента України у Львівській області.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №266 від 20.02.2012 року підпис від імені ОСОБА_7 на вказаному дублікаті виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою.

Що стосується реєстрації змін до Статуту, то така відбулась на підставі заяви від 16.07.1993 року про реєстрацію змін і доповнень до статуту, однак Висновком №266 від 20.02.2012 року судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи від імені ОСОБА_11 та ОСОБА_12, розташовані в графі «Підписи авторів заяв» на заяві від 16.07.1993 року виконані іншими особами.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, в частині відсутності компетенції (повноважень) станом на 17 вересня 1991 року у Львівської обласної державної адміністрації здійснювати державну реєстрацію Статуту Релігійної громади Української Православної Церкви; визнання протиправними дій Львівської обласної державної адміністрації в частині щодо видачі «ДУБЛІКАТУ Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви» від 17 вересня 1991 року за № 495; визнання протиправним і скасування Дубліката Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви» від 17 вересня 1991 року за № 495; визнання протиправним та скасування пункту 5.1.1. Розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 31.08.1993 року за № 787 «Про реєстрацію статутів релігійних громад і передачу культових будівель», з тих підстав, що у відповідача були відсутні повноваження щодо реєстрації статутів (положень) релігійних організацій та щодо видачі Дублікату «Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви» від 17 вересня 1991 року за № 495; відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості видачі дублікату свідоцтва, зокрема заяви із зазначенням причин видачі спірного дублікату, рішення про його видачу, відмітки про його видачу та відсутністю у відповідача станом на 17.09.1991 року повноважень здійснювати державну реєстрацію статуту релігійної громади, реєстраційну дію відповідачем було здійснено на підставі документів, що не відповідали вимогам чинного законодавства; назва релігійної громади в Дублікаті Свідоцтва не відповідає назві зазначеній у самому Свідоцтві.

Крім цього, відповідно до ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2009 року по справі № 9/215 за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова до ТОВ «Румпекс ЛТД» за участю третіх осіб про визнання незаконними дій та рішення про відмову у виготовленні технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки розміром 0,5686 га, розміщеної у місті Львові по проспекту Червоної Калини, 89 (в минулому: м. Львів, Криворіжська-Фадеєва, в мікрорайоні № 19 житлового масиву «Сихів») для потреб релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського житлового масиву м. Львова, господарським судом встановлено, що позивач є юридичною особою (п. 1.8. Статуту), Статут релігійної громади Української Православної Церкви, зареєстрований у встановленому законом порядку, 17 вересня 1991 року за реєстраційним № 495/1, перереєстрацію Статуту проведено 12 червня 2001 року, реєстраційний № 617, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Статуту № 495/1 від 17.09.1991 року, та Свідоцтвами про державну перереєстрацію Статуту № 617 від 12.06.2001 року, Статутом релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова, номер запису: 1 515 120 0000 021461, Свідоцтвом про державну реєстрацію Статуту (нова редакція) за № 1482/0/5-08 від 15 грудня 2008 року, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 від 206140, Випискою з ЄДР серії ААА № 381071, довідкою Головного управління статистики у Львівській області про включення до ЄДРПОУ № 2922, позивачу йому присвоєно ідентифікаційний код 25262853, організаційно-правова форма господарювання: релігійна організація, місцезнаходження: 79000, м. Львів, Галицький район, Сихівський житловий масив, вул. Енергетична, будинок 7, кв. 4.

17.09.1991 року, вперше, було зареєстровано Статут релігійної громади Української Православної Церкви м. Львів, Сихівського житлового масиву м. Львова, про що було видано Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади за № 495/1.

12.06.2001р. головою Львівської обласної державної адміністрації зареєстровано Статут (із змінами) релігійної громади Української православної церкви Сихівського житлового масиву м. Львова, про що було видано Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади за № 617 (оригінал оглянуто в судовому засіданні - копія у справі).

В подальшому, для приведення у відповідність до вимог чинного законодавства, у зв'язку з завершенням адміністративного переділу меж Сихівського району міста Львова, зміни найменування релігійної громади, у встановленому законом порядку, зареєстровано Статут (нова редакція) релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної громади УПЦ Сихівського району м. Львова (нова редакція) за № 1482/0/5-08.

Релігійна організація: Релігійної громади Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова, з часу своєї первинної державної реєстрації юридичної особи, з 17.09.1991 року під найменуванням: релігійна громада Української Православної церкви м. Львів, Сихівський житловий масив, по даний час, під найменуванням: релігійна громада Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова, є правонаступником всіх прав та обов'язків, майнових та немайнових прав попередньої юридичної особи: релігійної громади Української Православної Церкви м. Львів, Сихівського житлового масиву, що стосуються офіційно діючої в Україні релігійної конфесії - Української православної Церкви.

Таким чином, релігійна громада Української Православної Церкви Сихівського району м. Львова, на підставі вимог ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», та на підставі чинного законодавства України, яке регулює вказані правовідносини, з часу своєї первинної реєстрації, як юридичної особи, з 17.09.1991р. по даний час, є юридичною особою, наділена дієправоздатністю, з моменту реєстрації Статуту, є правонаступником попередньої юридичної особи, під найменуванням: релігійна громада Української Православної Церкви м. Львова Сихівський житловий масив, що стосуються офіційно діючої в Україні релігійної конфесії - Української православної Церкви.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними рішення (розпорядження) відповідача щодо видачі спірного дублікату «Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади Української Православної Церкви»від 17 вересня 1991 року за № 495, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що такі до задоволення ге підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутні у визначеній законодавцем формі рішення (розпорядження) відповідача, що видачі спірного дублікату свідоцтва та відповідачем не приймалось рішення (розпорядження), щодо видачі спірного дублікату свідоцтва.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату парафії Святого Володимира Великого Сихівського району м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у адміністративній справі №2а-7880/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

М.В. Костів