Постанова

від 05.04.2013 по справі 372/91/13- к

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/91/13- к

П О С Т А Н О В А

05 квітня 2013 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Проць Т. В. ,

при секретарі - Шаховій Ю.В.

з участю прокурора Власенко Я.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Обухівського районного суду знаходиться дана кримінальна справа.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він будучи раніше судимим 12.12.2010 року, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ще з двома невстановленими слідством особами, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 шляхом застосування насильства, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилося в нанесені ударів руками та ногами в різні частини тіла потерпілого ОСОБА_6, відкрито заволоділи мобільним телефоном потерпілого «Нокіа 6233» та «Самсунг СІ 3555» та 20 гривнями загальною вартістю з аксесуарами 1195 грн. Крім того продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 02.01.2011 року від кафе-бару «Гороскоп» по вул.Каштановій в м.Обухові Київської області, пішли за ОСОБА_3, який в цей час направлявся до себе додому, а саме до будинку АДРЕСА_1 Дійшовши до вказаного будинку ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 здійснили напад ОСОБА_3, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось у нанесенні щонайменше двох ударів кулаком в праву верхню частину голови, від чого потерпілий впав на землю та втратив свідомість, відкрито заволоділи грошима в сумі близько 400 грн., кварцевим годинником вартістю 40 грн., ланцюжком із срібним хрестиком вагою 5 г, вартістю 25 грн. за 1 г, на суму 125 грн., чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 595 грн.

23.01.2013 року на адресу суду надійшло клопотання МГО «Наше місто», в якому ставиться питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України, на підставі ст. 47 КК України, з передачею його на поруки колективу МГО «Наше місто».

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 в змозі довести своє виправлення, а колектив МГО «Наше місто» здатний забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Засновник молодіжної громадської організації «Наше місто» ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити з викладених у ньому обставин.

Підсудний ОСОБА_4, захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2 клопотання підтримали.

Прокурор та потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили через його необґрунтованість.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінальної справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

При цьому суд виходить з наступного.

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, відповідно до ч. 1 ст.47 КК України, може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України є правом, а не обов'язком суду.

Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, роз'яснив, що щире каяття, як обов'язкова умова звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 45, 47 КК України, характеризується суб'єктивним ставленням винної особи до вчиненого нею злочину та виявляється у тому, що особа визнає свою вину, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання. Підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна.

ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині не визнав.

Крім того, суду не надано доказів того, що ОСОБА_4 є членом МГО «Наше місто», а з матеріалів справи слідує, що він до застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на постійній основі у вказаному об»єднанні не працював, у зв'язку з чим твердження в клопотанні, що колектив МГО «Наше місто» здатний забезпечити належні заходити виховного характеру щодо ОСОБА_4 судом до уваги не приймається.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для задоволення клопотання відсутні правові підстави.

Керуючись ст. 47 КК України, ст.296 КПК України, 1960 року, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання МГО «Наше місто» про звільнення підсудного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.2 ст.187 КК України, з передачею його на поруки колективу МГО «Наше місто» - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

СуддяПроць Т. В.