Постанова

від 28.03.2013 по справі 2а-10031/11/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2013 р. об 11:08 Справа №2а-10031/11/0170/4

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., за участі представників сторін:

від позивача - Панасюк О.О.,

від відповідача - Безверха Ю.А., Чекамов Ю.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим, з урахуванням змінених позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.04.2011 року №0000970700, №00001010700; від 25.07.2011 року №0001370700; №0001380700.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про завищення бюджетного відшкодування з ПДВ, від'ємного значення з ПДВ, невідповідністю рішень чинному законодавству оскільки наявні усі необхідні первинні документи на підтвердження правовідносин позивача з відповідними контрагентами за грудень 2010 року та січень 2011 року.

Ухвалами суду від 12.08.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 10.11.2011 року призначена у справі судова економічна експертиза та зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 22.10.2012 року провадження у справі поновлено.

Ухвалами суду від 15.11.2012 року призначено по справі судово-економічну експертизу, зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.02.2013 року провадження у справі поновлено з 18.03.2013 року.

Ухвалою суду від 18.03.2013 року відповідача у справі Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим замінено на правонаступника - Красноперекопську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, надав пояснення по суті спору.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, висновки проведеної судово-економічної експертизи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" (до зміни назви - Закрите акціонерне товариство "Кримський ТИТАН") є юридичною особою, ідентифікаційний код 32785994, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку у Красноперекопській ОДПІ АРК ДПС (а.с.11-12 т.1, а.с.138 т.2).

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2011 року №137/17-00/32785994 (далі - Акт) (а.с.32-94 т.1).

За висновками акту встановлено порушення позивачем: п.п.14.1.18, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст188, п.п.187.1.«а» ст..187, п.200.17 ст.200, п.201.1, п. 201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України); пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями) - встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на 311815,00 грн.; завищення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7886615 грн., який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації за січень 2011 року).

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ ВПП у м.Сімферополі АРК прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.04.2011 року №0000970700 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 311815 грн. за січень 2011 року, та від 28.04.2011 року №00001010700 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 886 615 грн. за січень 2011 року (а.с.28-29 т.1)

Зазначені рішення були оскаржені позивачем до ГНА в АР Крим (а.с.95-99) та відповідно до рішення про результати розгляду первинної скарги Державної податкової адміністрації в АР Крим №2616/10/25-023 від 13.07.2011 року скасовані з причини невідповідності порядку оформлення вказаних податкових повідомлень-рішень в частині визначення повного найменування платника податків, його адреси та номеру рішення а також незастосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн.

СДПІ ВПП в м. Сімферополі зобов'язано винести повторні повідомлення-рішення.

На підставі акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги Державної податкової адміністрації в АР Крим СДПІ ВПП у м. Сімферополі АРКрим винесено податкові повідомлення-рішення від 25.07.2011 року №0001370700 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 311815 грн. за січень 2011 року із застосуванням штрафної санкції у розмірі 1,00 грн., та від 25.07.2011 №000138070 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7886615 грн. за січень 2011 року із застосуванням штрафної санкції у розмірі 1,00 грн.(а.с.100-113).

В подальшому, в результаті оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 28.04.2011 року №0000970700, №00001010700 до ДПС України, рішенням від 26.09.2011 року №2081/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги позивача ці податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.54-56).

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення позивачем законодавства в частині завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7886615 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на суму 311815 грн. у зв'язку з завищенням податкового кредиту з ПДВ у розмірі 8198369,40 грн. та заниженням податкового зобов'язання у розмірі 60,65 грн., що нарахований, на думку ДПІ, у зв'язку з наступними порушеннями:

- ПДВ в розмірі 22611 грн. по операціях з контрагентами, які не відобразили податкові зобов'язання за січень 2011 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ Фірма «Партнер» у розмірі 4083,34 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Дніпровський автобусний завод» у розмірі 12228,17 грн.; по взаємовідносинам із ПАТ «МТС Україна» у розмірі 2050,72 грн.; по взаємовідносинам із ПП НТП «Олта» у розмірі 2160,00 грн.;по взаємовідносинам із ТОВ «Гарантсервіс» у розмірі 2088,77 грн.;

- ПДВ в розмірі 518,52 грн. по операціях з контрагентами з сумнівним станом, відмінним від 0 - «Основний платник» за січень 2011 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ «Експерт зварювання» у розмірі 221,20 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Енергоднепр» у розмірі 297,32 грн.;

- ПДВ у розмірі 25973,33 грн., включене до податкового кредиту січня 2011 року по операціям придбання у ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс" автомобілю Шевроле ЕРІСА R4XR57J в період дії Закону України «Про податок на додану вартість»;

- ПДВ у розмірі 7838512,47 грн., відкореговане за січень 2011 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ДК "Газ України" у розмірі 7 833 045,81 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "НВП-СТ-Кварц" у розмірі 4 466,66 грн.;

- ПДВ у розмірі 135129,51 грн. по операціях з контрагентами, які не відобразили податкові зобов'язання за грудень 2010 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ «Підприємство Будвироби» у розмірі 114606,85 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» у розмірі 7736,53 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «ТК «Белавтоком» у розмірі 9 752,80 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Технолітбуд» у розмірі 3 033,33 грн.;

- ПДВ у розмірі 162207,61 грн. по операціях з контрагентами з сумнівним станом, відмінним від 0 - «Основний платник» за грудень 2010 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ «Енергоднепр» у розмірі 2 460,96 грн.;по взаємовідносинам із ТОВ «Крініум» у розмірі 637,70 грн.;по взаємовідносинам із ТОВ «Стандартпромсервіс» у розмірі 9 553,05 грн.;по взаємовідносинам із ПП «Оптметпромторг» у розмірі 1 477,50 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Укрпромізол» у розмірі 5 066,72 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «ПВК «Авеко» у розмірі 56 682,82 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «ЕМВ Енерго АВ» у розмірі 2800,00 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «НВЦ «Сінергія» у розмірі 43 571,29 грн.;по взаємовідносинам із ТОВ «Універсал адвентайзінг груп» у розмірі 17 282,71 грн.; по взаємовідносинам із ПП «Промарма трейд» у розмірі 11 891,66 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Батіман» у розмірі 10783,20 грн.;

- ПДВ у розмірі 60,65 грн., відкореговане податкове зобов'язання у грудні 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ "Житомир спецтранс-1";

- ПДВ у розмірі 7 056,00 грн., включене до податкового кредиту за грудень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ «Техенергохім», перевіркою якого встановлено нікчемність правочинів;

- ПДВ у розмірі 7 360,96 грн., включене до податкового кредиту за грудень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ «Татенерго», перевіркою якого встановлено нікчемність правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

До набрання чинності ПК України порядок оподаткування податком на додану вартість було врегульовано нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону № 168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону №168 Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналогічні положення встановлені розділу V Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року.

Так, згідно зі ст.198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що у період спірних правовідносин позивач здійснював операції з наступними контрагентами: ТОВ Фірма «Партнер», ПАТ «МТС Україна», ПП НТП «Олта», ТОВ «Гарантсервіс», ТОВ «Експерт зварювання», ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс", ТОВ "НВП-СТ-Кварц", ТОВ «Підприємство Будвироби», ТОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ», ТОВ «ТК «Белавтоком», ТОВ «Крініум», ТОВ «Укрпромізол», ТОВ «ПВК «Авеко», ТОВ «ЕМВ Енерго АВ», ТОВ «НВЦ «Сінергія», ТОВ «Універсал адвентайзінг груп», ТОВ «Батіман» , ТОВ "Житомир спецтранс-1", ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Татенерго».

Вищезазначені контрагенти, згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення.

Також, встановлено, що у період спірних правовідносин позивач здійснював операції з наступними контрагентами: ДК "Газ України", ТОВ «Дніпровський автобусний завод», які станом на час розгляду справи перебувають у процесі припинення, однак згідно відомостей з реєстру платників ПДВ (http://sts.gov.ua/reestr), станом на день розгляду справи, їх свідоцтва платників ПДВ не анульовано та вони перебувають в реєстрі платників ПДВ.

Крім того, у період спірних правовідносин позивач здійснював операції з наступними контрагентами: ПП «Промарма трейд», ТОВ «Енергоднепр», ТОВ «Технолітбуд», ТОВ «Стандартпромсервіс», ПП «Оптметпромторг», державна реєстрація припинення юридичної особи яких відбулася вже після спірних правовідносин (02.04.2013 року, 05.07.2011 року, 09.09.2012, 07.04.2011, 14.03.2012)

Тобто на момент здійснення відповідних операцій контрагенти мали повноваження виписувати податкові накладні.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі вказаного судом встановлено, що контрагенти позивача є юридичними особами, що мають належний обсяг цивільної право та дієздатності.

Під час розгляду справи встановлено, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами у спірний період всього на суму ПДВ у розмір 8198369,40 грн., що підтверджується наступним.

Позивачем у січні 2011 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 22611 грн., невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами, які не відобразили податкові зобов'язання за січень 2011 року у тому числі: ТОВ Фірма «Партнер» у розмірі 4083,34 грн. ПДВ; ТОВ «Дніпровський автобусний завод» у розмірі 12228,17 грн.; ПАТ «МТС Україна» у розмірі 2050,72 грн.; ПП НТП «Олта» у розмірі 2160,00 грн.; ТОВ «Гарантсервіс» у розмірі 2088,77 грн.

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з цими контрагентами, оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 22611 грн., у.т.ч:

- по правовідносинам з ТОВ Фірма «Партнер» у розмірі 4083,34 грн. ПДВ, зокрема: договір №938/з від 29.06.2010 року, видаткова накладна, прибутковий ордер, вимоги-накладні, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.2 - 8, 203-208 т.3);

- по правовідносинам з ПП НТП «Олта» у розмірі 2160,00 грн. ПДВ, зокрема: договір від 20.07.2010 року №87/з, видаткова накладна, прибутковий ордер, вимога-накладна, податкова накладна, платіжні доручення (а.с.14 - 22, 195-198 т.3);

- по правовідносинам з ПАТ «МТС Україна» у розмірі 2050,72 грн. ПДВ, зокрема: договір №1.11080825 від 19.07.2010 року, рахунок за телекомунікаційні послуги, податкова накладна, платіжне доручення, витяг з реєстру податкових накладних (а.с.23 - 26, 199 - 202 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ «Дніпровський автобусний завод» у розмірі 12228,17 грн. ПДВ, зокрема: видаткова накладна, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання, здачі відремонтованих об'єктів (а.с.229 - 238 т.2);

- по правовідносинам з ТОВ «Гарантсервіс» у розмірі 2088,77 грн. ПДВ, зокрема: договір від 10.09.2010 року №561/В, акти виконаних робіт, податкова накладна, платіжні доручення (а.с.3-6 т.4, 6-19 т.5).

Позивачем у січні 2011 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 518,52 грн., невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами, які мають стан відмінний від 0 - «Основний платни» - не знаходяться за місцезнаходженням, у тому числі: ТОВ «Експерт зварювання» у розмірі 221,20 грн., ТОВ «Енергоднепр» у розмірі 297,32 грн.

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з цими контрагентами, оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 518,52 грн., у.т.ч:

- по правовідносинам з ТОВ «Енергоднепр» у розмірі 297,32 грн. ПДВ, зокрема: договір №659/В від 01.10.2010 року із специфікаціями, видаткова накладна, прибутковий ордер, податкова накладна, платіжні доручення (а.с.112-125 т.4, а.с.1 - 5 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ «Експерт зварювання»у розмірі 221,20 грн. ПДВ, зокрема: договір №1506/з від 12.07.2010 року, видаткова накладна, прибутковий ордер, вимога накладна, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.9 - 13, 193-194 т.3).

Позивачем у січні 2011 року віднесено до складу податкового кредиту (та бюджетного відшкодування) суми ПДВ у розмірі 25973,33 грн., невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс" при купівлі автомобілю Шевроле ЕРІСА R4XR57J.

Відповідно до пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону №168 не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Цей Закон України згідно п.2 розділу XIX Прикінцевих положень втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України.

Норми ж ПК України не містять обмежень щодо включення до складу податкового кредиту, сплачених платником податку сум ПДВ при придбанні легкового автомобіля.

Судом встановлено, що з метою використання легкового автомобіля в межах господарської діяльності філія «Іршанський ГЗК» ПрАТ «Кримський ТИТАН» зробила передплату у грудні 2010 року (платіжне доручення №6116 від 29.12.2010 року), на суму якої постачальником виписана податкова накладна №31597 від 29.12.2010 року і направлена поштою, яка отримана у січні 2011 року, що підтверджено штампом на поштовому конверті. Автомобіль також фактично отримано в січні 2011 року, що підтверджується видатковою накладною, актом приймання-передачі внутрішнього переміщення (а.с.223-229 т.2).

Віднесення позивачем суми ПДВ за цією податковою накладною до податкового кредиту січня 2011 року правомірно здійснено за правилом другої події, передбаченим п.198.2 ст.198 ПК України (дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною).

Отже, первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс", оплату придбаного товару, право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів всього на суму ПДВ у розмірі 25973,33 грн.

Позивачем у січні 2011 року було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 7838512,47 грн., у тому числі: по взаємовідносинам із ДК "Газ України" у розмірі 7833045,81 грн., по взаємовідносинам із ТОВ "НВП-СТ-Кварц" у розмірі 4466,66 грн. відповідно отриманих факсимільних копій податкових накладних.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.2 ст.50 ПК України передбачено, що платник податків не має права надавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

Оскільки оригінали податкових накладних були отримані позивачем у лютому 2011 року після реєстрації в Єдиному реєстрі накладних в лютому 2011 року, тому ним було зроблено виправлення самостійно виявленої помилки за січень 2011 року. Вказані суми були виключені зі складу податкового кредиту січня 2011 року, та включені до податкового кредиту лютого 2011 року (у р.16.1 декларації ПДВ за лютий 2011 року (зменшується податковий кредит за січень 2011 року) і включило в р.10.1 декларації за лютий 2011 року) (а.с.26-27

Предметом перевірки позивача була достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року.

Фактично позивачем було виправлено податковий кредит за лютий 2011 року, вказана сума податкового кредиту заявлена до бюджетного відшкодування у березні 2011 року, а отже не є об'єктом перевірки, тому твердження відповідача в цій частині є необґрунтованим.

Відповідність податкових накладних та інших первинних документів нормам діючого законодавства за правовідносинами позивача з ДК "Газ України", ТОВ "НВП-СТ-Кварц" податковими органами не оспорюється, порушень по таких операціях під час перевірки в акті не встановлено.

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з цими контрагентами, оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 7838512,47 грн., у т.ч:

- по правовідносинам з ДК "Газ України" у розмірі 7833045,81 грн. ПДВ, зокрема: договір №06/10-504/743/з від 21.06.2010 року, акт прийому-передачі, податкова накладна, витяг з реєстру податкових накладних, платіжні доручення (а.с.245-251,26-37 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ "НВП-СТ-Кварц" у розмірі 4466,66 грн. ПДВ, зокрема: договір №485/В від 01.07.2008 року з додатковими угодами, акти прийому-передачі, податкова накладна, витяг з реєстру податкових накладних, платіжні доручення (а.с.245-251,26-37 т.3, а.с.7-12 т.4).

Отже, твердження відповідача про порушення позивачем норм діючого законодавства є необґрунтованим, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Позивачем у грудні 2010 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі у розмірі 135129,51 грн. (які у січні 2011 року включені до суми бюджетного відшкодування з ПДВ), невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами, які не відобразили податкові зобов'язання за грудень 2010 року у т.ч.: ТОВ «Підприємство Будвироби» у розмірі 114606,85 грн., з ТОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» у розмірі 7736,53 грн., з ТОВ «ТК «Белавтоком» у розмірі 9752,80 грн., з ТОВ «Технолітбуд» у розмірі 3033,33 грн.

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «Підприємство Будвироби», ТОВ «ТК «Белавтоком» ТА ТОВ «Технолітбуд», оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 135129,51 грн., у.т.ч:

- по правовідносинам з ТОВ «Підприємство Будвироби» у розмірі 114606,85 грн. ПДВ, зокрема: договір №1462/з від 12.07.2010 року із специфікаціями, видаткові накладні, прибуткові ордери, податкові накладні, вимоги-накладні, платіжні доручення (а.с.67 - 100, 221-228 т.3,);

- по правовідносинам з ТОВ «ТК «Белавтоком» у розмірі 9752,80 грн. ПДВ, зокрема: договір №608/В від 20.10.2008 року з додатковою угодою, видаткові накладні, прибуткові ордери, податкові накладні, рахунки, платіжні доручення (а.с.98-104 т.4, а.с.156-215 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ «Технолітбуд» у розмірі 3033,33 грн. ПДВ, зокрема: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок, платіжне доручення, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) (а.с.243-248 т.2).

У той же час судом встановлено, що правовідносини позивача з ТОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» на суму ПДВ у розмірі 7736,53 грн., оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) первинними документами не підтверджуються, виходячи з наступного.

Як зазначалося судом раніше, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (п.п.7.2.6 п. 7.2. ст.7 Закону №168).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону № 168).

Судом встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» у розмірі 8333,33 грн., однак первиними документми позивача, зокрема: податковою накладною №009026 від 06.12.2010 року, платіжним дорученням, актом виконаних робіт, рахунком підтверджується виконання робіт (надання послуг) на суму 596,80 грн. ПДВ (а.с.239-242 т.2).

Отже, фактично сума податкового кредиту підтверджена податковою накладною на суму 596,80 грн., що також встановлено висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи, тому висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту, а отже суми ПДВ що підлягає бюджетному відшкодування частково підтверджується у розмірі 7736,53 грн.

Позивачем у грудні 2010 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 162207,61 грн. (які у січні 2011 року включені до суми бюджетного відшкодування з ПДВ), невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами з сумнівним станом, відмінним від 0 - «Основний платник», у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ «Енергоднепр» у розмірі 2460,96 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Крініум» у розмірі 637,70 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Стандартпромсервіс» у розмірі 9553,05 грн.; по взаємовідносинам із ПП «Оптметпромторг» у розмірі 1477,50 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Укрпромізол» у розмірі 5066,72 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «ПВК «Авеко» у розмірі 56682,82 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «ЕМВ Енерго АВ» у розмірі 2800,00 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «НВЦ «Сінергія» у розмірі 43571,29 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Універсал адвентайзінг груп» у розмірі 17282,71 грн.;по взаємовідносинам із ПП «Промарма трейд» у розмірі 11891,66 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ «Батіман» у розмірі 10783,20 грн.

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з цими контрагентами, оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 162207,61 грн., у т.ч:

- по правовідносинам з ТОВ «Енергоднепр» у розмірі 2460,96 грн. ПДВ, зокрема: договір №659/В від 01.10.2010 року із специфікаціями, прибуткові ордери, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (а.с.112-125 т.4; а.с.216-225 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ «Крініум» у розмірі 637,70 грн. ПДВ, зокрема: договір №1239/з від 13.07.2010 року, прибутковий ордер, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.217-220 т.3; а.с. 60-66 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ «Стандартпромсервіс» у розмірі 9553,05 грн., зокрема: договір №266/В від 04.06.2010 року із специфікаціями, прибуткові ордери, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, платіжні доручення (а.с.105-111 т.4, а.с.122-132 т.5);

- по правовідносинам з ПП «Оптметпромторг» у розмірі 1477,50 грн. ПДВ, зокрема: договір №45-11/01 від 12.11.2010 року, прибутковий ордер, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.66-69 т.5, а.с.13-14 т.4);

- по правовідносинам з ТОВ «Укрпромізол» у розмірі 5066,72 грн. ПДВ, зокрема: договір №458/з від 01.04.2009 року, прибутковий ордер, вимоги-накладні, податкова накладна, платіжні доручення (а.с.101-126 т.3, а.с. 213-216 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ «ПВК «Авеко» у розмірі 56682,82 грн. ПДВ, зокрема: договір №792/В від 20.10.2008 року із додатковими угодами, специфікаціями, комерційний запит, прибуткові ордери, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладна, платіжні доручення (а.с.126-135 т.4, а.с.70-116 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ «ЕМВ Енерго АВ» у розмірі 2800,00 грн. ПДВ, зокрема: договір №10/11 від 10.11.2010 року із специфікацією, прибутковий ордер, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.26-29 т.5, а.с.87-90 т.4);

- по правовідносинам з ТОВ «НВЦ «Сінергія» у розмірі 43571,29 грн. ПДВ, зокрема: договір №714/В від 17.10.2008 року із додатковою угодою, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.136-139 т.4; а.с.117-121 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ «Універсал адвентайзінг груп» у розмірі 17282,71 грн. ПДВ, зокрема: договори з додатковими угодами, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.15-85 т.4; а.с.30-65 т.5);

- по правовідносинам з ПП «Промарма трейд» у розмірі 11891,66 грн. ПДВ, зокрема: договір №948/з від 05.07.2010 року зі специфікацією, прибуткові ордери, видаткові накладні, вимоги накладні, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.37-59 т.3, а.с.209-212 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ «Батіман» у розмірі 10783,20 грн. ПДВ, зокрема: договір №611/В від 20.10.2008 року з додатковою угодою, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.133-155 т.5, а.с.91-97 т.4).

Позивачем у грудні 2010 року було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ розмірі 14416,96 грн., невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами, у зв'язку з нікчемністю правочинів, у т.ч: у розмірі 7056,00 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Техенергохім», та 7360,96 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Татенерго».

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з цими контрагентами, оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 14416,96 грн. у т.ч:

- по правовідносинам з ТОВ «Техенергохім» у розмірі 7056,00 грн. ПДВ, зокрема: договір №931/з від 22.07.2010 року із специфікаціями, прибутковий ордер, податкова накладна, видаткова накладна, накладні-вимоги,платіжні доручення (а.с.127-139, 229-231 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ «Татенерго». у розмірі 7360,96 грн. ПДВ, зокрема: договір №1967/з від 21.12.2009 року із специфікаціями, прибуткові ордери, видаткові накладні, вимоги накладні, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) податкові накладні, платіжні доручення (а.с.140-193, 232-244 т.3).

Судом встановлено, що зменшення позивачу бюджетного відшкодування на 60,65 грн. пов'язано з висновками акту документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року №72/7/32785994 від 11.03.2011 року, якою встановлено, що у порушення пп.15.3.1. п.15.3 ст.15 Закону України від 21.12.2000 року №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон№2181) позивач у грудні 2010 року відобразив зменшення податкового зобов'язання по ПДВ на суму 60,65 грн. згідно розрахунку коригування №1012/1088-005 від 31.12.2010 року до податкової накладної №1088-005 від 31.10.2007 року, виписаного на адресу ТОВ "Житомир спецтранс-1", що призвело до заниження податкового зобов'язання за грудень 2010 року (а.с.249-250 т.2, а.с.1 т.3).

Абзацом 2 п.5.1. ст.5 Закону N2181передбачено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 ПКУ, зазначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Виходячи з викладеного, коригування позивачем податкового зобов'язання за грудень 2010 року у сумі 60,65 грн. повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Отже, матеріалами справи та висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи частково підтверджується висновки податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на 7736,53 грн. по взаємовідносинам із ТОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ», у частині ж завищення позивачем задекларованої суми відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року 30078,47 грн., та завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 7886615,00 грн. висновки СДПІ ВПП у м. Сімферополі, викладені в акті перевірки спростовуються.

Судом встановлено, що позивач формував податковий кредит та бюджетне відшкодування за реально здійсненими господарськими операціями з вищезазначеними контрагентами, які були окремими платниками податків, а тому за приписами статті 61 Конституції України несуть самостійну (індивідуальну) відповідальність за своєчасність нарахування та повноту сплати податкових зобов'язань за такими господарськими операціями.

Як зазначалось вище, висновок податкового органу частково засновані на тому, що правочини, укладені між позивачем та деякими контрагентами мають ознаки "нікчемності" та "безтоварності".

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду доказів, які б вказували на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та вищезазначеними контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Крім того, однією з підстав, за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків податкового кредиту та визначення бюджетного відшкодування з ПДВ за операціями з декількома контрагентами є відсутність їх за місцезнаходженням.

В той же час, доказів про відсутність посадових осіб за зареєстрованим місцезнаходженням та про дату внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність підприємств за зареєстрованим місцезнаходженням не зазначено в акті перевірки і не надано відповідачем під час судового розгляду справи.

Посилання відповідача в акті перевірки на результати досудового слідства у кримінальній справі не є належним доказом у справі, оскільки у відповідності до положень ст.72 КАС України таким доказом може бути лише вирок суду, який набрав законної сили, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства.

Також варто зазначити, що відповідно до статті 121 КПК України дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Оскільки з акта перевірки неможливо встановити, чи використовуються дані досудового слідства з дозволу слідчого або прокурора, то існують сумніви щодо правомірності використання і розголошення цієї інформації.

На підставі наведеного суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами, а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та право на визначення бюджетного відшкодування в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із п.2 ст.3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Що стосується права позивача на нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011року, яке виникло, у тому числі за рахунок від'ємного значення у грудні 2010 року, то суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14 ПК України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п.200.17 ст. 200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що спірна сума бюджетного відшкодування за січень 2011 року визначена позивачем за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року.

Як було встановлено судом вище, позивачем частково обґрунтовано визначено суму податкового кредиту грудня 2010 року по зазначеним вище контрагентам та сформовано від'ємне значення з ПДВ. А отже, за січень 2011 року позивач частково мав право на бюджетне відшкодування, яке визначено з урахуванням суми податкового кредиту попереднього звітного періоду.

Зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 7886616 грн. у спірному податковому повідомленні-рішенні від 25.07.2011 року №0001380700 та застосування штрафних санкцій за цим рішенням у сумі 1,00 грн. взагалі не відповідає ані висновкам акту перевірки (яким було встановлено лише завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 7886615 грн.) ані декларації позивача за січень 2011 року (де не було визначено суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7886615 грн.).

Результатами документальної перевірки щодо завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 7886615 грн. спростовуються матеріалами справи, що також підтверджено висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи, тому і для застосування штрафних санкцій у цьому податковому повідомленні-рішенні не має правових підстав.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, зокрема в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень СДПІ ВПП у м.Сімферополі АРК: від 28.04.2011 року №00001010700 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за січень 2011 року у розмірі 7886615 грн.; від 28.04.2011 року №0000970700 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 304078,47 грн.; від 25.07.2011 року №0001380700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 7886616 грн., у т.ч. 7886615 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.07.2011 року №0001370700 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 304078,47 грн. - за основним платежем.

Решта частини позову щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень СДПІ ВПП у м.Сімферополі АРК від 28.04.2011 року №0000970700 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 7736,53 грн.; від 25.07.2011 року №0001370700 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 7737,53 грн., у т.ч. 7736,53 грн. за основним платежем, 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями задоволенню не підлягають. Цього висновку суд дійшов, оскільки під час розгляду справи підтверджено висновки перевірки щодо завищення позивачем задекларованої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року в сумі 7736,53 грн. по взаємовідносинам із ТОВ з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» (відсутня податкова накладна чи інші документи на підтвердження включення до податкового кредиту грудня 2010 року зазначеної суми ПДВ), отже й застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн. за це порушення відповідає нормам діючого законодавства, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи (а.с.100 т.2).

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.2 ст.94 КАС України).

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, суд вважає необхідним здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 3,40 грн.(3,40 Ч99,90563%), де 99,90563% - відсоток задоволених вимог.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст.92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу особливої складності за нормативної вартості експертогодини 73,70 грн. і витрачено на її проведення 386,97 годин.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році" №172/5 від 30.01.2012 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за №153/20466.

Платіжним дорученням №54343 від 31.01.2013 року підтверджується перерахування позивачем вартості витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 28520,00 гривень.

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом позовні вимоги позивача задоволено частково, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема в сумі 28493,09 грн. (28520,00 Ч 99,90563%), де 99,90563% - відсоток задоволених вимог.

В судовому засіданні 28.03.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі буде складено 02.04.2013 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 28.04.2011 року №0000970700 в частині зменшення Закритому акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 304078,47 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 28.04.2011 року №00001010700 про зменшення Закритому акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 7886615 грн.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 25.07.2011 року №0001370700 в частині зменшення Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 304078,47 грн. - за основним платежем.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 25.07.2011 року №0001380700 про зменшення Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 7886616 грн., у тому числі 7886615 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

6. У задоволенні решти частини позову відмовити.

7.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 28493,09 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

8.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.