Ухвала

від 17.06.2013 по справі 2а-10031/11/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10031/11/0170/4

17.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан"- Мельник Марина Олександрівна, довіреність № 01-02-14/77 від 04.01.13

представник відповідача - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № 6553/10/00 від 14.06.13

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 28.03.13 у справі № 2а-10031/11/0170/4

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (Північна промзона,Армянськ,Красноперекопський район, Автономна Республіка Кр,96012)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 28.04.2011 року №0000970700 в частині зменшення Закритому акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 304078,47 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 28.04.2011 року №00001010700 про зменшення Закритому акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 7886615 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 25.07.2011 року №0001370700 в частині зменшення Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 304078,47 грн. - за основним платежем.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим від 25.07.2011 року №0001380700 про зменшення Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 7886616 грн., у тому числі 7886615 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні решти частини позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 28493,09 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН" (ідентифікаційний код 32785994) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 17.06.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач є юридичною особою, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку у Красноперекопській ОДПІ АРК ДПС (а.с.11-12 т.1, а.с.138 т.2).

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 08.04.2011 року №137/17-00/32785994 (далі - Акт) (а.с.32-94 т.1), яким встановлені порушення позивачем:

- п.п.14.1.18, п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст188, п.п.187.1."а" ст..187, п.200.17 ст.200, п.201.1, п. 201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України);

- пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями) - встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на 311815,00 грн.; завищення залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7886615 грн., який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації за січень 2011 року).

На підставі вказаного акту перевірки СДПІ ВПП у м.Сімферополі АРК прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 28.04.2011 року №0000970700 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 311815 грн. за січень 2011 року;

- від 28.04.2011 року №00001010700 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 886 615 грн. за січень 2011 року (а.с.28-29 т.1).

Зазначені рішення були оскаржені позивачем до ДПА в АР Крим (а.с.95-99) та відповідно до рішення про результати розгляду первинної скарги Державної податкової адміністрації в АР Крим №2616/10/25-023 від 13.07.2011 року скасовані з причини невідповідності порядку оформлення вказаних податкових повідомлень-рішень в частині визначення повного найменування платника податків, його адреси та номеру рішення, а також незастосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1 грн.

СДПІ ВПП в м. Сімферополі зобов'язано винести повторні повідомлення-рішення.

На підставі акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги Державної податкової адміністрації в АР Крим СДПІ ВПП у м. Сімферополі АР Крим винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 25.07.2011 року №0001370700 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 311815 грн. за січень 2011 року із застосуванням штрафної санкції у розмірі 1,00 грн.,

- від 25.07.2011 №000138070 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 7886615 грн. за січень 2011 року із застосуванням штрафної санкції у розмірі 1,00 грн.(а.с.100-113).

В подальшому, в результаті оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень від 28.04.2011 року №0000970700, №00001010700 до ДПС України, рішенням від 26.09.2011 року №2081/6/10-2115 про результати розгляду повторної скарги позивача ці податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.54-56).

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення позивачем законодавства в частині завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7886615 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на суму 311815 грн. у зв'язку з завищенням податкового кредиту з ПДВ у розмірі 8198369,40 грн. та заниженням податкового зобов'язання у розмірі 60,65 грн., що нарахований, на думку ДПІ, у зв'язку з наступними порушеннями:

- ПДВ в розмірі 22611 грн. по операціях з контрагентами, які не відобразили податкові зобов'язання за січень 2011 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ Фірма "Партнер" у розмірі 4083,34 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Дніпровський автобусний завод" у розмірі 12228,17 грн.; по взаємовідносинам із ПАТ "МТС Україна" у розмірі 2050,72 грн.; по взаємовідносинам із ПП НТП "Олта" у розмірі 2160,00 грн.;по взаємовідносинам із ТОВ "Гарантсервіс" у розмірі 2088,77 грн.;

- ПДВ в розмірі 518,52 грн. по операціях з контрагентами з сумнівним станом, відмінним від 0 - "Основний платник" за січень 2011 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ "Експерт зварювання" у розмірі 221,20 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Енергоднепр" у розмірі 297,32 грн.;

- ПДВ у розмірі 25973,33 грн., включене до податкового кредиту січня 2011 року по операціям придбання у ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс" автомобілю Шевроле ЕРІСА R4XR57J в період дії Закону України "Про податок на додану вартість";

- ПДВ у розмірі 7838512,47 грн., відкореговане за січень 2011 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ДК "Газ України" у розмірі 7 833 045,81 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "НВП-СТ-Кварц" у розмірі 4 466,66 грн.;

- ПДВ у розмірі 135129,51 грн. по операціях з контрагентами, які не відобразили податкові зобов'язання за грудень 2010 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ "Підприємство Будвироби" у розмірі 114606,85 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" у розмірі 7736,53 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "ТК "Белавтоком" у розмірі 9 752,80 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Технолітбуд" у розмірі 3 033,33 грн.;

- ПДВ у розмірі 162207,61 грн. по операціях з контрагентами з сумнівним станом, відмінним від 0 - "Основний платник" за грудень 2010 року, у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ "Енергоднепр" у розмірі 2 460,96 грн.;по взаємовідносинам із ТОВ "Крініум" у розмірі 637,70 грн.;по взаємовідносинам із ТОВ "Стандартпромсервіс" у розмірі 9 553,05 грн.;по взаємовідносинам із ПП "Оптметпромторг" у розмірі 1 477,50 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Укрпромізол" у розмірі 5 066,72 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "ПВК "Авеко" у розмірі 56 682,82 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "ЕМВ Енерго АВ" у розмірі 2800,00 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "НВЦ "Сінергія" у розмірі 43 571,29 грн.;по взаємовідносинам із ТОВ "Універсал адвентайзінг груп" у розмірі 17 282,71 грн.; по взаємовідносинам із ПП "Промарма трейд" у розмірі 11 891,66 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Батіман" у розмірі 10783,20 грн.;

- ПДВ у розмірі 60,65 грн., відкореговане податкове зобов'язання у грудні 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ "Житомир спецтранс-1";

- ПДВ у розмірі 7 056,00 грн., включене до податкового кредиту за грудень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ "Техенергохім", перевіркою якого встановлено нікчемність правочинів;

- ПДВ у розмірі 7 360,96 грн., включене до податкового кредиту за грудень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ "Татенерго", перевіркою якого встановлено нікчемність правочинів.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Судова колегія зазначає, що при вирішенні цієї справи суд керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

До набрання чинності ПК України порядок оподаткування податком на додану вартість було врегульовано нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону № 168, є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 визначені обов'язкові реквізити, яки повинна містити податкова накладна.

Вищезазначені норми кореспондуються з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198 ПК України).

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що у період спірних правовідносин позивач здійснював операції з наступними контрагентами: ТОВ Фірма "Партнер", ПАТ "МТС Україна", ПП НТП "Олта", ТОВ "Гарантсервіс", ТОВ "Експерт зварювання", ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс", ТОВ "НВП-СТ-Кварц", ТОВ "Підприємство Будвироби", ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ", ТОВ "ТК "Белавтоком", ТОВ "Крініум", ТОВ "Укрпромізол", ТОВ "ПВК "Авеко", ТОВ "ЕМВ Енерго АВ", ТОВ "НВЦ "Сінергія", ТОВ "Універсал адвентайзінг груп", ТОВ "Батіман" , ТОВ "Житомир спецтранс-1", ТОВ "Техенергохім", ТОВ "Татенерго".

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Вищезазначені контрагенти, згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб ( http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), на момент здійснення відповідних операцій мали повноваження виписувати податкові накладні.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що контрагенти позивача є юридичними особами, що мають належний обсяг цивільної право та дієздатності.

Судом встановлено, що позивачем у січні 2011 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 22611 грн., невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами, які не відобразили податкові зобов'язання за січень 2011 року у тому числі: ТОВ Фірма "Партнер" у розмірі 4083,34 грн. ПДВ; ТОВ "Дніпровський автобусний завод" у розмірі 12228,17 грн.; ПАТ "МТС Україна" у розмірі 2050,72 грн.; ПП НТП "Олта" у розмірі 2160,00 грн.; ТОВ "Гарантсервіс" у розмірі 2088,77 грн.

На підтвердження виконання зобов'язань по договорам, позивачем надані:

- по правовідносинам з ТОВ Фірма "Партнер" у розмірі 4083,34 грн. ПДВ, зокрема: договір №938/з від 29.06.2010 року, видаткова накладна, прибутковий ордер, вимоги-накладні, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.2 - 8, 203-208 т.3);

- по правовідносинам з ПП НТП "Олта" у розмірі 2160,00 грн. ПДВ, зокрема: договір від 20.07.2010 року №87/з, видаткова накладна, прибутковий ордер, вимога-накладна, податкова накладна, платіжні доручення (а.с.14 - 22, 195-198 т.3);

- по правовідносинам з ПАТ "МТС Україна" у розмірі 2050,72 грн. ПДВ, зокрема: договір №1.11080825 від 19.07.2010 року, рахунок за телекомунікаційні послуги, податкова накладна, платіжне доручення, витяг з реєстру податкових накладних (а.с.23 - 26, 199 - 202 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ "Дніпровський автобусний завод" у розмірі 12228,17 грн. ПДВ, зокрема: видаткова накладна, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання, здачі відремонтованих об'єктів (а.с.229 - 238 т.2);

- по правовідносинам з ТОВ "Гарантсервіс" у розмірі 2088,77 грн. ПДВ, зокрема: договір від 10.09.2010 року №561/В, акти виконаних робіт, податкова накладна, платіжні доручення (а.с.3-6 т.4, 6-19 т.5).

Позивачем у січні 2011 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 518,52 грн., невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами, які мають стан відмінний від 0 - "Основний платни" - не знаходяться за місцезнаходженням, у тому числі: ТОВ "Експерт зварювання" у розмірі 221,20 грн., ТОВ "Енергоднепр" у розмірі 297,32 грн.

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з цими контрагентами, оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 518,52 грн., у.т.ч:

- по правовідносинам з ТОВ "Енергоднепр" у розмірі 297,32 грн. ПДВ, зокрема: договір №659/В від 01.10.2010 року із специфікаціями, видаткова накладна, прибутковий ордер, податкова накладна, платіжні доручення (а.с.112-125 т.4, а.с.1 - 5 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ "Експерт зварювання"у розмірі 221,20 грн. ПДВ, зокрема: договір №1506/з від 12.07.2010 року, видаткова накладна, прибутковий ордер, вимога накладна, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.9 - 13, 193-194 т.3).

Позивачем у січні 2011 року віднесено до складу податкового кредиту (та бюджетного відшкодування) суми ПДВ у розмірі 25973,33 грн., невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс" при купівлі автомобілю Шевроле ЕРІСА R4XR57J.

Відповідно до пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону №168, не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Цей Закон України згідно п.2 розділу XIX Прикінцевих положень втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що норми ПК України не містять обмежень щодо включення до складу податкового кредиту, сплачених платником податку сум ПДВ при придбанні легкового автомобіля.

З метою використання легкового автомобіля в межах господарської діяльності філія "Іршанський ГЗК" ПрАТ "Кримський ТИТАН" зробила передплату у грудні 2010 року (платіжне доручення №6116 від 29.12.2010 року), на суму якої постачальником виписана податкова накладна №31597 від 29.12.2010 року і направлена поштою, яка отримана у січні 2011 року, що підтверджено штампом на поштовому конверті. Автомобіль також фактично отримано в січні 2011 року, що підтверджується видатковою накладною, актом приймання-передачі внутрішнього переміщення (а.с.223-229 т.2).

Віднесення позивачем суми ПДВ за цією податковою накладною до податкового кредиту січня 2011 року правомірно здійснено за правилом другої події, передбаченим п.198.2 ст.198 ПК України (дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною).

З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку про підтвердження первинними документами здійснення господарських операцій з ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс", оплату придбаного товару, право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів всього на суму ПДВ у розмірі 25973,33 грн.

Позивачем у січні 2011 року було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 7838512,47 грн., у тому числі: по взаємовідносинам із ДК "Газ України" у розмірі 7833045,81 грн., по взаємовідносинам із ТОВ "НВП-СТ-Кварц" у розмірі 4466,66 грн. відповідно отриманих факсимільних копій податкових накладних.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків не має права надавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом (п. 50.2 ст.50 ПК України).

Оскільки оригінали податкових накладних були отримані позивачем у лютому 2011 року після реєстрації в Єдиному реєстрі накладних в лютому 2011 року, тому ним було зроблено виправлення самостійно виявленої помилки за січень 2011 року. Вказані суми були виключені зі складу податкового кредиту січня 2011 року, та включені до податкового кредиту лютого 2011 року (у р.16.1 декларації ПДВ за лютий 2011 року (зменшується податковий кредит за січень 2011 року) і включило в р.10.1 декларації за лютий 2011 року) (а.с.26-27

Предметом перевірки позивача була достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року.

Колегія суддів звертає увагу, що фактично позивачем було виправлено податковий кредит за лютий 2011 року, вказана сума податкового кредиту заявлена до бюджетного відшкодування у березні 2011 року, а отже не є об'єктом перевірки, тому твердження відповідача в цій частині є необґрунтованим.

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з цими контрагентами, оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 7838512,47 грн., у т.ч:

- по правовідносинам з ДК "Газ України" у розмірі 7833045,81 грн. ПДВ, зокрема: договір №06/10-504/743/з від 21.06.2010 року, акт прийому-передачі, податкова накладна, витяг з реєстру податкових накладних, платіжні доручення (а.с.245-251,26-37 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ "НВП-СТ-Кварц" у розмірі 4466,66 грн. ПДВ, зокрема: договір №485/В від 01.07.2008 року з додатковими угодами, акти прийому-передачі, податкова накладна, витяг з реєстру податкових накладних, платіжні доручення (а.с.245-251,26-37 т.3, а.с.7-12 т.4).

Позивачем у грудні 2010 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі у розмірі 135129,51 грн. (які у січні 2011 року включені до суми бюджетного відшкодування з ПДВ), невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами, які не відобразили податкові зобов'язання за грудень 2010 року у т.ч.: ТОВ "Підприємство Будвироби" у розмірі 114606,85 грн., з ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" у розмірі 7736,53 грн., з ТОВ "ТК "Белавтоком" у розмірі 9752,80 грн., з ТОВ "Технолітбуд" у розмірі 3033,33 грн.

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ "Підприємство Будвироби", ТОВ "ТК "Белавтоком" ТА ТОВ "Технолітбуд", оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 135129,51 грн., у.т.ч:

- по правовідносинам з ТОВ "Підприємство Будвироби" у розмірі 114606,85 грн. ПДВ, зокрема: договір №1462/з від 12.07.2010 року із специфікаціями, видаткові накладні, прибуткові ордери, податкові накладні, вимоги-накладні, платіжні доручення (а.с.67 - 100, 221-228 т.3,);

- по правовідносинам з ТОВ "ТК "Белавтоком" у розмірі 9752,80 грн. ПДВ, зокрема: договір №608/В від 20.10.2008 року з додатковою угодою, видаткові накладні, прибуткові ордери, податкові накладні, рахунки, платіжні доручення (а.с.98-104 т.4, а.с.156-215 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ "Технолітбуд" у розмірі 3033,33 грн. ПДВ, зокрема: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок, платіжне доручення, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) (а.с.243-248 т.2).

Разом з тим, правовідносини позивача з ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" на суму ПДВ у розмірі 7736,53 грн., оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) первинними документами не підтверджуються, з огляду на таке.

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (п.п.7.2.6 п. 7.2. ст.7 Закону №168).

П.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону № 168 зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ" у розмірі 8333,33 грн., однак первинними документами позивача, зокрема: податковою накладною №009026 від 06.12.2010 року, платіжним дорученням, актом виконаних робіт, рахунком підтверджується виконання робіт (надання послуг) на суму 596,80 грн. ПДВ (а.с.239-242 т.2).

Таким чином, фактично сума податкового кредиту підтверджена податковою накладною на суму 596,80 грн., що також встановлено висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи, з урахуванням чого висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту, а отже суми ПДВ що підлягає бюджетному відшкодування частково підтверджується у розмірі 7736,53 грн.

Судом встановлено, що позивачем у грудні 2010 року віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 162207,61 грн. (які у січні 2011 року включені до суми бюджетного відшкодування з ПДВ), невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами з сумнівним станом, відмінним від 0 - "Основний платник", у тому числі: по взаємовідносинам із ТОВ "Енергоднепр" у розмірі 2460,96 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Крініум" у розмірі 637,70 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Стандартпромсервіс" у розмірі 9553,05 грн.; по взаємовідносинам із ПП "Оптметпромторг" у розмірі 1477,50 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Укрпромізол" у розмірі 5066,72 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "ПВК "Авеко" у розмірі 56682,82 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "ЕМВ Енерго АВ" у розмірі 2800,00 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "НВЦ "Сінергія" у розмірі 43571,29 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Універсал адвентайзінг груп" у розмірі 17282,71 грн.;по взаємовідносинам із ПП "Промарма трейд" у розмірі 11891,66 грн.; по взаємовідносинам із ТОВ "Батіман" у розмірі 10783,20 грн.

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з цими контрагентами, оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 162207,61 грн., у т.ч:

- по правовідносинам з ТОВ "Енергоднепр" у розмірі 2460,96 грн. ПДВ, зокрема: договір №659/В від 01.10.2010 року із специфікаціями, прибуткові ордери, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (а.с.112-125 т.4; а.с.216-225 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ "Крініум" у розмірі 637,70 грн. ПДВ, зокрема: договір №1239/з від 13.07.2010 року, прибутковий ордер, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.217-220 т.3; а.с. 60-66 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ "Стандартпромсервіс" у розмірі 9553,05 грн., зокрема: договір №266/В від 04.06.2010 року із специфікаціями, прибуткові ордери, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, платіжні доручення (а.с.105-111 т.4, а.с.122-132 т.5);

- по правовідносинам з ПП "Оптметпромторг" у розмірі 1477,50 грн. ПДВ, зокрема: договір №45-11/01 від 12.11.2010 року, прибутковий ордер, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.66-69 т.5, а.с.13-14 т.4);

- по правовідносинам з ТОВ "Укрпромізол" у розмірі 5066,72 грн. ПДВ, зокрема: договір №458/з від 01.04.2009 року, прибутковий ордер, вимоги-накладні, податкова накладна, платіжні доручення (а.с.101-126 т.3, а.с. 213-216 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ "ПВК "Авеко" у розмірі 56682,82 грн. ПДВ, зокрема: договір №792/В від 20.10.2008 року із додатковими угодами, специфікаціями, комерційний запит, прибуткові ордери, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладна, платіжні доручення (а.с.126-135 т.4, а.с.70-116 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ "ЕМВ Енерго АВ" у розмірі 2800,00 грн. ПДВ, зокрема: договір №10/11 від 10.11.2010 року із специфікацією, прибутковий ордер, видаткова накладна, податкова накладна, платіжне доручення (а.с.26-29 т.5, а.с.87-90 т.4);

- по правовідносинам з ТОВ "НВЦ "Сінергія" у розмірі 43571,29 грн. ПДВ, зокрема: договір №714/В від 17.10.2008 року із додатковою угодою, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.136-139 т.4; а.с.117-121 т.5);

- по правовідносинам з ТОВ "Універсал адвентайзінг груп" у розмірі 17282,71 грн. ПДВ, зокрема: договори з додатковими угодами, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.15-85 т.4; а.с.30-65 т.5);

- по правовідносинам з ПП "Промарма трейд" у розмірі 11891,66 грн. ПДВ, зокрема: договір №948/з від 05.07.2010 року зі специфікацією, прибуткові ордери, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.37-59 т.3, а.с.209-212 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ "Батіман" у розмірі 10783,20 грн. ПДВ, зокрема: договір №611/В від 20.10.2008 року з додатковою угодою, прибуткові ордери, видаткові накладні, рахунки, податкові накладні, платіжні доручення (а.с.133-155 т.5, а.с.91-97 т.4).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем у грудні 2010 року було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ розмірі 14416,96 грн., невизнані СДП ВПП у м.Сімферополі АРК по взаємовідносинам з контрагентами, у зв'язку з нікчемністю правочинів, у т.ч: у розмірі 7056,00 грн. по взаємовідносинам із ТОВ "Техенергохім", та 7360,96 грн. по взаємовідносинам із ТОВ "Татенерго".

Первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій з цими контрагентами, оплату придбаного товару (робіт, послуг), право позивача на формування податкового кредиту та використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності одержаних товарів (робіт, послуг) всього на суму ПДВ у розмірі 14416,96 грн. у т.ч:

- по правовідносинам з ТОВ "Техенергохім" у розмірі 7056,00 грн. ПДВ, зокрема: договір №931/з від 22.07.2010 року із специфікаціями, прибутковий ордер, податкова накладна, видаткова накладна, накладні-вимоги,платіжні доручення (а.с.127-139, 229-231 т.3);

- по правовідносинам з ТОВ "Татенерго". у розмірі 7360,96 грн. ПДВ, зокрема: договір №1967/з від 21.12.2009 року із специфікаціями, прибуткові ордери, видаткові накладні, вимоги накладні, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) податкові накладні, платіжні доручення (а.с.140-193, 232-244 т.3).

Щодо висновків відповідача про зменшення позивачу бюджетного відшкодування на 60,65 грн. на підставі акту документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року №72/7/32785994 від 11.03.2011 року, якою встановлено, що у порушення пп.15.3.1. п.15.3 ст.15 Закону України від 21.12.2000 року №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон№2181) позивач у грудні 2010 року відобразив зменшення податкового зобов'язання по ПДВ на суму 60,65 грн., згідно розрахунку коригування №1012/1088-005 від 31.12.2010 року до податкової накладної №1088-005 від 31.10.2007 року, виписаного на адресу ТОВ "Житомир спецтранс-1", що призвело до заниження податкового зобов'язання за грудень 2010 року (а.с.249-250 т.2, а.с.1 т.3), судова колегія зазначає наступне.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (аб 2 п.5.1. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" )

Як встановлено п. 50.1. ст. 50 ПКУ, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Аналіз наведених норм, дає судовій колегії право на висновок, що коригування позивачем податкового зобов'язання за грудень 2010 року у сумі 60,65 грн. повністю підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Вищезазначене співпадає з висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи щодо часткового підтвердження висновку податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на 7736,53 грн. по взаємовідносинам із ТОВ з іноземними інвестиціями "Цеппелін Україна ТОВ", у частині ж завищення позивачем задекларованої суми відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року 30078,47 грн., та завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 7886615,00 грн. висновки СДПІ ВПП у м. Сімферополі, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності.

Зокрема, безпідставними є також висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з контрагентами правочинів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо права позивача на нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011року, яке виникло, у тому числі за рахунок від'ємного значення у грудні 2010 року, судова колегія зазначає наступне.

Бюджетним відшкодуванням, згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14 ПК України, є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

П.200.17 ст. 200 ПК України встановлено, що забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірна сума бюджетного відшкодування за січень 2011 року визначена позивачем за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року.

Як зазначалось вище, позивачем частково обґрунтовано визначено суму податкового кредиту грудня 2010 року по зазначеним вище контрагентам та сформовано від'ємне значення з ПДВ. Таким чином, за січень 2011 року позивач частково мав право на бюджетне відшкодування, яке визначено з урахуванням суми податкового кредиту попереднього звітного періоду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 7886616 грн. у спірному податковому повідомленні-рішенні від 25.07.2011 року №0001380700 та застосування штрафних санкцій за цим рішенням у сумі 1,00 грн. не відповідає ані висновкам акту перевірки (яким було встановлено лише завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 7886615 грн.), ані декларації позивача за січень 2011 року (де не було визначено суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7886615 грн.).

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, зокрема в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень СДПІ ВПП у м.Сімферополі АРК: від 28.04.2011 року №00001010700 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за січень 2011 року у розмірі 7886615 грн.; від 28.04.2011 року №0000970700 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 304078,47 грн.; від 25.07.2011 року №0001380700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 7886616 грн., у т.ч. 7886615 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 25.07.2011 року №0001370700 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року на загальну суму 304078,47 грн. - за основним платежем.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.03.13 у справі № 2а-10031/11/0170/4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва