Рішення

від 04.03.2013 по справі 2-1568/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-1568/12

Провадження № 2/752/131/13

РІШЕННЯ

Іменем України

04.03.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко Л.С.,

при секретарі Чорнобай Т.В., Крекотень О.В., Черковій Ю.С., Руденко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Теріс до ОСОБА_1 про визнання поширеної інформації недостовірною, про захист ділової репутації, зобов'язання припинити поширення недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання поширеної інформації недостовірною, про захист ділової депутації шляхом спростування недостовірної інформації через відкликання листів, про зобов'язання припинити поширення недостовірної інформації та про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_15. о 21:56 годин електронними засобами зв'язку (електронною поштою) відповідач направила письмове звернення під назвою ІНФОРМАЦІЯ_14 з приводу діяльності позивача в різні інстанції, а саме:

- в Міністерство охорони здоров'я;

- до Київської міської державної адміністрації;

- до Київської міської ради;

- в Генеральну дирекцію з обслуговування іноземних представництв;

- в Міністерство охорони навколишнього середовища України;

- в МНС України;

- до Державної санітарно-епідеміологічної служби України;

- в редакцію газети Українська правда ;

- в редакцію журналу Корреспондент ;

- в редакцію журналу Обозреватель ;

- на телевізійний канал 1+1

за відповідними електронними адресами цих інстанцій.

В своєму зверненні відповідач поширила недостовірну інформацію про діяльність підприємства позивача - хімчистки Ун Моменто та її підрозділу хімчистки Оскар в приміщенні жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2, чим порушила особисті немайнові права позивача, а саме право на недоторканість його ділової репутації. Такими діями відповідача, за твердженнями позивача, останньому було завдано моральної шкоди, що виявилось в приниженні престижу та ділової репутації позивача, яку останній оцінює в сумі 50 000 гривень.

Свою вимогу про відшкодування відповідачем спричиненої ТОВ Теріс моральної шкоди, яка полягає у приниженні його ділової репутації у зв'язку із поширенням ОСОБА_1 недостовірної інформації про позивача, останній обґрунтовує тим, що виходячи із змісту звернення відповідача, у значної кількості осіб складається хибне враження про діяльність хімчистки; про порушення та нехтування позивачем нормативів, які регулюють діяльність хімчистки; про перевищення позивачем граничних допустимих норм шкідливих викидів та про небезпеку для здоров'я мешканців будинку, яку створює підприємницька діяльність позивача.

Крім того, враховуючи те, що підприємство позивача працює в будинку 16 років, починаючи з 1995р., і за цей час доклало значних зусиль для залучення клієнтів та створення у них стійкого уявлення про підприємство, як заклад побутового обслуговування населення найвищої якості, відтак, для відновлення своєї ділової репутації знадобиться значний час та великі затрати.

Також, у зв'язку із зверненням відповідача, і, як наслідок, численними перевірками контролюючих органів, створюється нервова напруга у трудовому колективі підприємства позивача, а також зменшується кількість клієнтів, які не бажають перебувати в зоні конфлікту, що знайшло своє відображення в зменшенні обсягу реалізації послуг.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі. Зазначивши, що машина сухого хімічного чищення в приміщенні будинку не працює з квітня 2010р., а в січні 2011 року вона була демонтована та взагалі видалена з приміщення будинку, про що відповідачеві було відомо. Починаючи з квітня 2010р. підприємство позивача у вказаному будинку надає лише послуги з прання на пральних машинах, які за технологією є аналогічними побутовій пральній машині, з використанням безфосфатних пральних та миючих засобів. Крім того, позивач в своїй діяльності не використовує жодних небезпечних для людини хімічних речовин. Відтак діяльність позивача не може спричиняти шкоди відповідачеві та іншим мешканцям будинку.

Відповідач та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що інформація, поширена відповідачем, про те, що розміщення підприємства позивача - хімчистки Ун Моменто та її підрозділу хімчистки Оскар в будинку по АДРЕСА_2 загрожує здоров'ю сім'ї відповідача, а також сім'ям інших мешканців даного будинку, насправді відповідають дійсності. При цьому представник відповідача посилався на положення п. 26 додатку № 4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996р. № 173, згідно якого санітарно-захисна зона для хімчисток повинна становити 100 метрів. Тому, розміщення хімчистки в житловому будинку є порушенням Правил, що в свою чергу, є загрозою для здоров'я та життя людини та майбутніх поколінь, а також загрозою виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.

Також, відповідач пояснив суду, що поширена нею інформація про те, що переважно всі діти, що мешкають в будинку, страждають на алергічні захворювання та інші розлади здоров'я, є правдивою, що підтверджується наданими відповідачем медичними довідками щодо стану здоров'я її та її дитини.

Крім того, за твердженням представника відповідача, позивач, опублікувавши в ЗМІ, а саме у інтернет-виданні Українська правда. Київ від 25 листопада 2011р. в статті Киянка влаштувала війну з хімчисткою: пральні порошки отруюють мешканців? власне тлумачення справи, вже захистив своє право відповідно до ст. 277 ЦК України.

Також, відповідач та її представник пояснили, що поширена відповідачем інформація про перевищення у повітрі будинку допустимих норм шкідливих речовин є достовірною та ґрунтується на даних замірів повітря в будинку, зроблених ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України , про результати яких відповідачеві було повідомлено представником санітарно-епідеміологічної станції Голосіївського району м. Києва без зазначення прізвища, ім'я та по-батькові.

Відповідач, крім іншого, зазначила, що, дійсно, позивач проводить хімічні роботи в будинку, навівши в підтвердження таких міркувань дані акту перевірки СЕС від 19,24 лютого 2010р. з переліком обладнання у виробничому приміщенні позивача за адресою: АДРЕСА_2, серед якого фігурує машина для сухого чищення одягу та дві пральні машини.

Крім того, за твердженням представника відповідача, підтвердженням проведення в будинку хімічних робіт є надання послуг з плямовидалення, яке на може виконуватись без застосування хімічних препаратів.

Відповідач та її представник просили також відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не підтвердив факт поширення відповідачем інформації, яка не відповідає дійсності, а також тим, що позивач не надав достовірних доказів факту приниження ділової репутації позивача внаслідок поширення інформації відповідачем (порушення особистих немайнових прав позивача). Відтак за словами представника відповідача, відсутні підстави для застосування положень ст.ст. 23 та 227 ЦК України.

Вислухавши пояснення сторін вивчивши надані письмові докази у сукупності та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з наданої позивачем паперової роздруківки, ІНФОРМАЦІЯ_15. електронними засобами зв'язку (електронною поштою) відповідач письмово звернулась до наступних адресатів:

- в Міністерство охорони здоров'я;

- до Київської міської державної адміністрації;

- до Київської міської ради;

- в Генеральну дирекцію з обслуговування іноземних представництв;

- в Міністерство охорони навколишнього середовища України;

- в МНС України;

- до Державної санітарно-епідеміологічної служби України;

- в редакцію газети Українська правда ;

- в редакцію журналу Корреспондент ;

- в редакцію журналу Обозреватель ;

- на телевізійний канал 1+1

за електронними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 . з письмовим зверненням під назвою ІНФОРМАЦІЯ_14 , в якому повідомила, що розміщення хімчистки Ун Моменто та її підрозділу хімчистки Оскар в будинку АДРЕСА_2 загрожує життю і здоров'ю сім'ї відповідача та сім'ям всіх мешканців будинку, а також є причиною постійного запаху хімічних речовин у під'їзді та помешканнях жильців будинку. Крім того, відповідач в своєму зверненні повідомила, що мешканці та переважно всі діти страждають на алергічні захворювання та інші розлади здоров'я. Також відповідач в своєму зверненні зазначила, що інститутом ім. Марзєєва за результатами замірів повітря у будинку встановлено наявність шкідливих речовин, що перевищує допустимі норми. Крім того, за твердженням відповідача хімчистка Ун Моменто та її підрозділ хімчистка Оскар проводять у будинку хімічні роботи.

Судом встановлено, що підприємство здійснює свою діяльність на підставі висновку № 6309 Санітарно-епідеміологічної станції Голосіївського району міста Києва від 09 листопада 2004р. про відповідність наявних приміщень (споруд) вимогам санітарних норм та правил щодо здійснення виробничої, торговельної та інших видів господарської діяльності.

Згідно наданих позивачем та оглянутих судом Протоколів № 1/1166 від ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України від 01 квітня 2010р. дослідження повітря житлових приміщень та громадських приміщень, а саме: на цокольному поверсі біля шахти ліфту знайдена концентрація тетрахлоретилену (перхлоетилену) визначалась на рівні 0,5 мг/м 3 при гранично-допустимій концентрації 0,5 мг/м 3 ; на 9 поверсі біля квартири № 32, в якій мешкає відповідач, концентрація тетрахлоетилену (перхлоетилену) взагалі не визначалась на рівні чутливості методу.

Відповідно до протоколу № 2/1166 ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України від 01 квітня 2010р. вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, а саме в витяжній трубі, яка виходить безпосередньо з цеху хімчистки, середня масова концентрація тетрахлоретилену (перхлоетилену) в викидах становила 2,3 мг/м 3 при нормативі викиду 100 мг/м 3 .

Протоколом № 3/1166 ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України від 01.04.2010р. дослідження повітря робочої зони, а саме місцях прийому та видачі одягу, швачки та прасувальниці концентрація тетрахлоретилену не визначалась на рівні чутливості методу.

Крім того, судом в оглянуто розрахунок ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України розсіювання викидів тетрахлоретилену (перхлоретилену) від хімчистки Ун Моменто ТОВ ТЕРІС за адресою: АДРЕСА_2 та прийнято до уваги встановлений цією установою висновок про те, що розсіювання тетрахлоретилену (перхлоетилену) на відстанях 50 м, 100м, 150м, 250м та 300 м від цеху хімчистки не дає перевищень гігієнічного нормативу ГДК м.р., в межах встановленої санітарно-захисної зони 100м.

Також, в розрахунку зазначено, що згідно із чинним діючим санітарним законодавством, забруднення атмосферного повітря тетрахлоетиленом (перхлоетиленом), що викидається під час діяльності хімчистки Ун Моменто ТОВ ТЕРІС , не складає загрози для здоров'я мешканців прилеглої території.

Постановою державної санітарно-епідеміологічної служби України про застосування адімінстративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 20 квітня 2010р. позивачеві заборонено, з посиланням на протокол № 2/1166 від 01 квітня 2010р. ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України , проведення робіт з чищення одягу в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2.

Представник позивача, допитаний також в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2, який з січня 2008р. являється директором ТОВ Теріс , пояснив суду, що машина сухого хімічного чищення в виробничому приміщенні позивача в будинку фактично припинила свою роботу з квітня 2010р., в листопаді 2010р. була опечатана печаткою санітарно-епідеміологічною станцією Голосіївського району м. Києва, а в січні 2011р. демонтована та вивезена з приміщення будинку, про що ним підписано відповідний акт.

ОСОБА_2 також пояснив, що, починаючи з квітня 2010р., шкідливий хімічний препарат тетрахлоетилен (перхлоетилен), який використовується в роботі машини сухого хімічного чищення, позивачем не застосовується, а, оскільки працює лише пральня, відтак використовуються виключно побутові безфосфатні пральні та миючі засоби торгових марок Аmway та Henkel . Жодних хімічних препаратів позивач в своїй діяльності, починаючи з квітня 2010р., не використовує.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, яка працювала приймальником замовлень з жовтня 2010 року по січень 2011р., пояснила, що в жовтні 2010р., коли вона почала працювати на підприємстві позивача у будинку АДРЕСА_2, машина сухого хімічного чищення на підприємстві не працювала, а пізніше була опечатана печаткою СЕС Голосіївського району м. Києва.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_4, яка працює приймальником замовлень на підприємстві позивача за адресою: АДРЕСА_2 з початку 2011р. та станом на дату судового розгляду справи, машина сухого хімічного чищення була демонтована та видалена з приміщення будинку в січні 2011р., а працювали лише приймальний пункт та пральня. Речі, які приймались на приймальному пункті для надання послуг з хімічного чищення, передавались власним автотранспортом позивача в інший виробничий цех, у зв'язку із чим підприємство несе значні матеріальні витрати, пов'язані з доставкою речей.

Також свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пояснили, що в приміщенні виробничого цеху підприємства позивача надаються послуги з плямовиведення з використанням води, пари та побутового засобу Vanish . Тетрахлоетилен (перхлоетилен) при плямовиведенні не використовується.

Пояснення представників позивача, а також свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджуються Актом про демонтаж машини сухого хімічного чищення ILSA Basic 320 заводський номер В 216 Р10581 з виробничого цеху ТОВ ТЕРІС по АДРЕСА_2 від 05 січня 2011р., підписаним представниками позивача та балансоутримувача будинку - Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв КМДА.

Дослідивши вказані вище докази та вивчивши підтверджені ними обставини справи, суд прийшов до висновку, що, починаючи з квітня 2010р., машина хімічного чищення в приміщенні будинку не працює та послуги з хімічного чищення підприємством позивача не надаються, відтак шкідлива хімічна речовина тетерахлоетилен (перхлоетилен) в приміщенні будинку не використовується.

Крім того, суду надано лист санітарно-епідеміологічної станції Голосіївського району м. Києва від 20 квітня 2010р. (вих. № 963), адресований відповідачеві, яким її повідомлено про заборону проведення робіт з хімічного чищення одягу з демонтажем відповідного обладнання.

Згідно оглянутого судом Акту роботи спільної виїзної комісії Голосіївської районної державної у м. Києві державної адміністрації від 08 листопада 2010р., в присутності відповідача обстежено приміщення хімчистки. Даним Актом зафіксовано відсутність запахів, подразників тощо, а також факт опечатування машини хімічного чищення печаткою СЕС Голосіївського району м. Києва .

Оглянувши зазначені вище письмові докази суд приходить до висновку, що на дату поширення свого звернення відповідачеві було відомо про те, що машина сухого хімічного чищення на підприємстві позивача не працює та хімічний препарат тетрахлоретилен (перхлоретилен) позивачем не використовується, відтак хімічні роботи в будинку позивач не проводить.

Також, судом досліджено Акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 06 грудня 2011р. СЕС Голосіївського району м. Києва, яку проведено за зверненням відповідача. Так, даним Актом зафіксовано, що в обстежених приміщеннях машина сухого хімічного чищення демонтована та видалена з приміщення.

Листом СЕС Голосіївського району м. Києва (вих. № 3562 від 09 грудня 2011р.) позивача повідомлено, що у зв'язку із черговим надходженням заяви мешканки будинку по АДРЕСА_2 на наявність запахів хімічних речовин в під'їзді та квартирах мешканців будинку, пов'язаних із роботою приймального пункту хімчистки ТОВ Теріс , фахівцями районної та міської санепідстанції проведено обстеження з лабораторними дослідженнями повітря в приміщеннях приймального пункту, в тому числі, в присутності мешканців будинку.

Обстеженням встановлено, що постанова Головного санітарного лікаря СЕС Голосіївського району м.Києва від 20.04.2010р. № 98 виконана - машина з хімічного чищення демонтована, в приймальному пункту хімчистки хімічне чищення одягу не проводиться. За результатами проведених лабораторних досліджень концентрації тетрахлоретилену виявлені на рівні 1,5 -1,6 мг/м 3 , що майже в 10 разів нижче гранично-допустимої концентрації, що становить 10 мг/м 3 .

Крім того, для встановлення або виключення зв'язку появи запахів хімічних речовин в квартирах мешканців та роботою приймального пункту, СЕС Голосіївського району м. Києва запропонувала позивачеві провести дослідження тетрахлоетилену в житлових приміщеннях мешканців будинку.

Судом оглянуто надані позивачем протоколи ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України № 1 від 02.2012р. дослідження повітря житлових та громадських приміщень та № 1 від 29.02.2012р. дослідження повітря робочої зони.

Так, згідно даних досліджених протоколів станом на 29 лютого 2012р. на робочому місці приймання та видачі одягу хімчистки, а також в повітрі квартир №№ 48,22,32 (квартирі відповідача) та 36 житлового будинку по АДРЕСА_2 та в атмосферному повітрі на рівні 3,4 та 9 поверхів (балкони) концентрації тетрахлоетилену не визначались на рівні чутливості методу.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведена та спростовується даними проведених замірів наявність зв'язку між появою запахів хімічних речовин в квартирах мешканців будинку та роботою підприємства позивача, відтак поширена відповідачем інформація про діяльність позивача як про причину постійних запахів хімічних речовин в приміщеннях будинку, є такою, що не відповідає дійсності.

Згідно ст. 94 ЦК України Особисті немайнові права юридичної особи юридична особа має, крім іншого, право на недоторканість її ділової репутації. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Пункти 3 та 9 частини 2 ст. 16 глави 3 ЦК України, передбачають одним із способів захисту цивільних прав та інтересів припинення дії, яка порушує право, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За аналогією закону ст. 8 ЦК України до захисту особистих немайнових прав юридичної особи може бути застосовано правові норми ЦК України, що регулюють захист особистих немайнових прав фізичних осіб.

Так, відповідно до ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що спричинило це порушення.

Згідно із ч. 1 ст. 277 ЦК України юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Частина 3 ст. 277 ЦК України встановлює, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до ч. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності.

Згідно із ч. 2 п. 15 цієї ж Постанови під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Частина 5 п. 15 Постанови визначає, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Як було встановлено судом відповідач, виклала в своєму листі від ІНФОРМАЦІЯ_15., адресованому конкретному колу осіб та направленому ним з використанням електронних засобів зв'язку - електронною поштою під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_14 , негативну інформацію про підприємницьку діяльність позивача, який в будинку АДРЕСА_2 надає послуги під торговими марками Ун Моменто та OSKAR Luxury Cleaning Studio . В своєму зверненні відповідач, навела не оціночні судження щодо підприємницької діяльності позивача, а зазначила фактичні дані щодо того що розташування підприємства позивача в будинку протирічить санітарним нормам, відтак є незаконним та загрожує життю та здоров'ю сім'ї відповідача, а також сім'ям мешканців даного будинку; в під'їзді будинку та у помешканнях жильців постійно відчувається запах хімічних речовин завдяки діяльності позивача; відповідно до результатів замірів повітря, проведених Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України, встановлено перевищення допустимих норм шкідливих речовин в приміщенні будинку; підприємство позивача проводить хімічні роботи в будинку; після того, як відповідач відмовилась врегулювати питання з позивачем мирним шляхом, останній написав на неї скаргу в міліцію, щоб відповідач не заважала позивачеві працювати.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду справи відповідач не надала судові належних та достовірних доказів про те, що викладені нею в зверненні фактичні дані відповідають дійсності.

З іншого боку, в ході судового розгляду справи, на підставі доказів, наданих позивачем, є доведеною недостовірність інформації, поширеної відповідачем в зверненні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в своєму листі від ІНФОРМАЦІЯ_15. поширила завідомо неправдиву інформацію, чим завдала шкоди особистому немайновому праву позивача, а саме його діловій репутації.

В той же час суд не може прийняти до уваги доводи відповідача та її представника, які надані на підтвердження інформації про те, що розташування в будинку підприємства позивача загрожує життю та здоров'ю сім'ї відповідача та сім'ям мешканців будинку.

Так, представник відповідача на підтвердження достовірності розповсюдженої інформації посилається на положення п. 26 додатку № 4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996р. № 173, згідно якого санітарно-захисна зона для хімчисток повинна становити 100 метрів.

Твердження відповідача про створення ТОВ Теріс загрози мешканцям будинку є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки наведена вище норма поширюється на підприємства, які безпосередньо здійснюють діяльність з хімічного чищення, судом встановлено, що, позивач не здійснював роботи з хімічного чищення в будинку, починаючи з квітня 2010р., про що відповідачеві було відомо.

Судом встановлено, що поширена відповідачем інформація, що мешканці будинку, а особливо діти, переважно всі, страждають на алергічні захворювання та інші розлади здоров'я, є неправдивою з огляду на наступне.

Судом розглянуто надані відповідачем результати аналізів та консультаційний висновок відповідача про наявність у неї алергічних реакцій незрозумілої етіології, а також виписку з медичної картки дитини відповідача щодо діагнозу атопічний дерматит . Після огляду наведених вище доказів суд встановив, що надані докази наявності алергії у двох мешканців будинку, в тому числі, однієї дитини, не доводять наявності алергічних захворювань та інших розладів здоров'я у мешканців будинку, а особливо, переважно всіх, дітей .

Крім того, надані відповідачем докази не встановлюють наявність причинного зв'язку між захворюванням відповідача, її дитини та здійсненням підприємством позивача своєї діяльності в будинку.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_4, з моменту, коли вона почала працювати на підприємстві позивача з початку 2011р., жоден працівник підприємства позивача не скаржився на прояви алергійних реакції, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків, а також на будь-які інші розлади здоров'я, з огляду на те, що всі працівники щороку проходять медичне обстеження, в тому числі, огляд дерматолога.

Також, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пояснили, що жоден інший мешканець будинку, крім відповідача, на скаржився на погіршення здоров'я у зв'язку із діяльністю позивача в будинку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що поширена відповідачем інформація про те, що у зв'язку із знаходженням в будинку підприємства позивача мешканці будинку, а особливо діти, переважно всі, страждають на алергічні захворювання та інші розлади здоров'я, є неправдивою.

Згідно із ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

Частина 3 ст. 277 ЦК України встановлює, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.

Так, представник відповідача в підтвердження достовірності поширеної відповідачем інформації надав судові для огляду протокол № 1/1166 від 01 квітня 2010р. ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України та звернув увагу суду на те, що згідно протоколу знайдена максимальна концентрація тетрахлоетилена на цокольному поверсі біля шахти ліфта становить 0,8 мг/м 3 при гранично допустимій концентрації цієї речовини на рівні 0,5 мг/м 3.

Дослідивши висновок санітарного лікаря, викладений в протоколі, суд встановив, що середня концентрація тетрахлоретилена визначалась на рівні 0,5 мг/м 3 при гранично допустимій концентрації цієї речовини на рівні 0,5 мг/м 3 , а на 9-му поверсі біля квартири № 32, де мешкає відповідач, концентрації не визначались на рівні чутливості методу. Відтак, суд приходить до висновку, що дані протоколу спростовують доводи відповідача про перевищення в повітрі будинку допустимих норм шкідливих речовин та підтверджують відсутність перевищення гранично допустимої концентрації тетрахлоетилену в повітрі будинку.

Також, суд оглянув наданий представником відповідача протокол санітарно-гігієнічної лабораторії Київської міської СЕС № 2 від 24 лютого 2010р. дослідження повітря робочої зони та встановив, що згідно даних протоколу у відібраних пробах повітря концентрація тетрахлоетилену на робочих місцях приймальника та прасувальника не перевищує гранично допустимої концентрації, а на робочому місці апаратника під час вигрузки речей після сухої чистки перевищує гранично допустиму концентрацію в два рази.

Суд не приймає до уваги дані вказаних вище протоколів з наступних підстав.

Як вбачається з даних протоколів, відбір проб повітря проводився 24 лютого та 01 квітня 2010р. Судом також встановлено, що саме на підставі наведених протоколів СЕС Голосіївського району м. Києва своєю постановою від 20 квітня 2010р. про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства заборонила проведення робіт з хімічного чищення одягу в приміщеннях будинку.

З огляду на те, що, як достеменно встановлено судом, діяльність підприємства позивача з надання послуг з хімічного чищення на виконання постанови СЕС було припинено з кінця квітня 2010р., про що відповідачеві було відомо, відтак посилання на наведені вище протоколи є безпідставним та не доводить правдивості поширеної відповідачем інформації.

Жодних інших доказів перевищення у зв'язку із діяльністю позивача в повітрі будинку допустимих норм шкідливих речовин станом на дату звернення відповідач не надала.

Таким чином, суд приходить до висновку, що поширена відповідачем інформація про перевищення у зв'язку із діяльністю позивача в повітрі будинку допустимих норм шкідливих речовин є недостовірною.

Також, суд встановив, що інформація, яка міститься в зверненні відповідача про те, що підприємство позивача проводить в будинку хімічні роботи, не відповідає дійсності з наступних підстав.

Так, представник відповідача на підтвердження того, що поширена інформація відповідає дійсності, посилається на дані Акту перевірки дотримання санітарного законодавства Голосіївської рай СЕС від 19, 24 лютого 2010р., яким зафіксовано розміщення в приміщенні позивача в будинку обладнання для прання та хімічного чищення, а також тим, що згідно інформації з сайту позивача, ним в приміщенні будинку надаються послуги з плямовиведення. Оскільки, незважаючи на видалення з приміщення машини сухого хімічного чищення, у позивача продовжують працювати пральні машини та надаються послуги з плямовидалення, а подібні послуги без застосування хімічних препаратів надавати неможливо, відтак вважає, що відповідач прийшла до вірного висновку, що позивач проводить в будинку хімічні роботи.

Як встановлено судом з даних Акту, складеного станом на лютий місяць 2010р., в приміщенні позивача знаходилися:

- кімната для зберігання миючих засобів без визначення найменування та кількості таких миючих засобів;

-машина для сухого хімічного чищення одягу;

- машина SPOTMASTER для попереднього оброблення виробів перед завантаженням в машину сухого хімічного чищення;

- пральна машина на 20 кг речей;

- пральна машина на 11 кг речей;

- відпарювальна машина;

- прасувальний стіл;

- п'ятновидалення;

- пакувальна машина.

Крім того, як випливає з Акту, за період 1995-2010 рр. скарг від мешканців будинку в санітарно-епідеміологічну службу не надходило.

Також, Актом підтверджується, що приміщення обладнане загальнообмінною вентиляцією, а машина хімічного чищення - місцевою вентиляцією.

Як було встановлено судом, з квітня 2010 року машина сухого хімічного чищення позивачем не використовується, а виконується лише прання на 2-х пральних машинах з використанням побутових безфосфатних пральних порошків торгівельних марок Аmway та Henkel , а також надаються послуги з плямовиведення за допомогою води, пари та засобу Vanish .

Жодних інших доказів щодо використання позивачем хімічних сполук, які завдають шкоди мешканцям будинку, в тому числі, результатів замірів уповноважених установ, відповідач не надала, а її пояснення містять лише припущення щодо використання позивачем в своїй діяльності хімічних препаратів.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача, який вважає, що відповідач, вживши в своєму поширеному зверненні термін загроза щодо ситуації , насправді висловила оціночне судження ситуація, що загрожує , а не поширила фактичні (стверджуючі) дані щодо оцінки підприємницької діяльності позивача. Відтак, такі оціночні судження не є предметом судового захисту відповідно до ст. 277 ЦК України.

Так, в ході судового розгляду справи судом визначено характер поширеної інформації щодо позивача та з'ясовано, що вона є фактичним твердженням, оскільки містить фактичні дані, а саме посилання на наявність запахів хімічних речовин, алергічні захворювання та інші розлади здоров'я мешканців будинку, дані замірів про наявність шкідливих речовин, що перевищують допустимі норми у зв'язку із тим, що у будинку знаходиться хімчистка Ун Моменто та її підрозділ хімчистка Оскар .

Крім того, викладені відповідачем в зверненні факти в ході судового розгляду справи на підставі наданих сторонами доказів перевірено судом на відповідність їх дійсності та встановлено їх неправдивість. Відтак захист порушених прав позивача підлягає захисту на підставі ст.ст.16, 94, 275 та 277 ЦК України.

Також суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що позивач вже захистив своє право, опублікувавши в ЗМІ, а саме у інтернет-виданні Українська правда. Київ власне тлумачення справи відповідно до ст. 277 ЦК України.

При цьому він посилається на абзац 4 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , відповідно до якої якщо особа, яка вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь та ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Так, вказане положення Постанови Пленуму Верховного Суду України не підлягає застосуванню, оскільки, як було встановлено, в зверненні відповідача викладені не оціночні судження та думки, а конкретна інформація щодо позивача. Крім того, предметом судового розгляду є не опублікування відповідачем недостовірної інформації в засобі масової інформації - Інтернет-виданні Українська правда. Київ , а розповсюдження її в зверненнях від ІНФОРМАЦІЯ_15., адресованих конкретному, переліченому в позовній заяві, колу осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дану публікацію не можна вважати реалізацією позивачем свого права на відповідь та на власне тлумачення справи.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача завдану ним позивачеві моральну шкоду, яку останній оцінює в розмірі 50 000 гривень.

Ст. 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пункт 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлює, що моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Так, судом встановлено факт поширення відповідачем недостовірної інформації про позивача, що, відповідно, призвело до приниження його ділової репутації.

Шкода діловій репутації позивача полягає в тому, що, виходячи із змісту звернення відповідача, у значної кількості осіб складається хибне враження про діяльність хімчистки; про порушення та нехтування позивачем нормативів, які регулюють його діяльність; про перевищення позивачем граничних допустимих норм викидів та про небезпеку для мешканців будинку у зв'язку із здійсненням підприємством позивача своєї господарської діяльності.

Дане призвело до зменшення кількості клієнтів підприємства позивача, що підтверджується даними довідки позивача про обсяги реалізації послуг (вих. 07/02-2 від 07 лютого 2012р. ), які залежать від кількості осіб, котрі звертались до позивача за наданням послуг.

Суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту приниження його ділової репутації та про наявність причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та завданою позивачеві моральною шкодою.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно зменшити і визначити у розмірі 3000 гривень.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності та приймаючи до уваги покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, обставини, викладені в позові, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи положення ст.ст. 84, 88 ЦПК України, суд, задовольняючи позов, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1064,60 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 8, 16, 23, 94, 275, 277, 302 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) у письмових зверненнях, направлених ІНФОРМАЦІЯ_15. о 21:56 годин електронними засобами зв'язку (електронною поштою) в наступні інстанції, а саме:

- в Міністерство охорони здоров'я;

- до Київської міської державної адміністрації;

- до Київської міської ради;

- до Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв;

- в Міністерство охорони навколишнього середовища України;

- в Міністерство Надзвичайних Ситуацій України;

- до Державної санітарно-епідеміологічної служби України;

- в редакцію газети Українська правда ;

- в редакцію журналу Кореспондент ;

- в редакцію журналу Обозреватель ;

- на телевізійний канал 1+1

за наступними електронними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Зобов'язати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом відкликання письмових звернень через направлення письмових повідомлень, протягом місяця з дня набрання рішення суду законної сили, наступного змісту: У зв'язку із визнанням Голосіївським районним судом м. Києва недостовірною інформацію, поширеною мною у письмовому зверненні від ІНФОРМАЦІЯ_15., направленому Вам електронним засобом зв'язку під назвою ІНФОРМАЦІЯ_14 , відкликаю своє звернення та прошу вважати його таким, що неподане , електронними засобами зв'язку (електронною поштою)

- в Міністерство охорони здоров'я;

- до Київської міської державної адміністрації;

- до Київської міської ради;

- до Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв;

- в Міністерство охорони навколишнього середовища України;

- в Міністерство Надзвичайних Ситуацій України;

- до Державної санітарно-епідеміологічної служби України;

- в редакцію газети Українська правда ;

- в редакцію журналу Кореспондент ;

- в редакцію журналу Обозреватель ;

- на телевізійний канал 1+1

за наступними електронними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_2; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Заборонити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) поширювати недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю Теріс .

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ТОВ Теріс (ЄДРПОУ 31812450) 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ТОВ Теріс (ЄДРПОУ 31812450) судовий збір, у розмірі 1064,60 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя