Постанова

від 03.04.2013 по справі 7/060-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р. Справа№ 7/060-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Остапенка О.М.

за участю представників:

від позивача - Липська Н.В., представник за довіреністю № 010-01/542 від 05.07.2011;

від першого відповідача - представник не прибув;

від другого відповідача - Дудник І.О., представник за довіреністю № 1 від 08.01.2013;

від третьої особи - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" на рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013 у справі № 7/060-12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Антонова В.М., судді: Бацуца В.М., Заєць Д.Г.) за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до приватного підприємства "Референт", товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" про стягнення 44 488 057 грн. 46 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства "Референт" та товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 151310N3 від 20.10.2010 в сумі 44 488 057 грн. 46 коп., з яких: за кредитним договором №151310К22: 9 200 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом (основним боргом); 56 454 грн. 17 коп. - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу); 1 359 555 грн. 53 коп. - заборгованість за процентами; 62 956 грн. 68 коп. - пеня за прострочення сплати процентів; 31 280 грн. 92 коп. - заборгованість за комісією за управління кредитом та комісією за зміну умов кредитного договору; 1 467 грн. 36 коп. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом та комісії за зміну умов кредитного договору; 23 742 грн. 42 коп. - 3 % річних у зв'язку з простроченням зобов'язань за договором по сплаті кредиту, процентів, комісій; за кредитним договором №151311К3: 30 000 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом (основним боргом); 183 272 грн. 92 коп. - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу); 3 258 500 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами; 152 947 грн. 72 коп. - пеня за прострочення сплати процентів; 86 223 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією за управління кредитом та комісією за зміну умов кредитного договору; 4 109 грн. 20 коп. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом та комісії за зміну умов кредитного договору; 67 047 грн. 54 коп. - 3 % річних у зв'язку з простроченням зобов'язань за договором по сплаті кредиту, процентів, комісій.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.01.2013 у справі № 7/060-12 позов задоволено частково: вирішено стягнути солідарно з приватного підприємства "Референт" та товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 39 200 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 4 618 055 грн. 53 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 115 151 грн. 92 коп. заборгованості за комісією за управління кредитом, 2 352 грн. 00 коп. заборгованості за комісією за зміну умов кредитного договору, 239 727 грн. 09 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 205 921 грн. 75 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 5 126 грн. 29 коп. пені за прострочення сплати комісії за управління кредитом, 198 грн. 52 коп. пені за прострочення сплати комісії за зміну умов кредитного договору, 91 289 грн. 96 коп. 3% річних за прострочення зобов'язань по сплаті кредиту, процентів, комісій та 64 367 грн. 12 коп. судового збору; в задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

При ухваленні рішення по даній справі суд першої інстанції дійшовши висновку про невиконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами, а також не виконання відповідачами зобов'язань за договорами поруки в частині сплати кредиту, задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013 у справі № 7/060-12 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не враховано укладення 28.08.2012 між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та товариством з обмеженою відповідальнісю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" додаткової угоди № 151311К3-3 до Кредитного договору від 03.03.2011 № 151311К3, а також додаткової угоди № 151310К22-4 до Кредитного договору від 20.10.2010 № 151310К22, відповідно до умов яких було зменшено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та розмір комісії, що в свою чергу спричинило невірність розрахунку суми заборгованості.

Крім цього, апелянт, в апеляційній скарзі також посилається на ненадання місцевим господарським судом сторонам можливості врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" у справі № 7/060-12 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 7/060-12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 у справі № 7/060-12 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.04.2013.

Представник апелянта - другого відповідача у справі в судовому засіданні 03.04.2013 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Перший відповідач та третя особа не скористались правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження була направлена за адресами, які є їх офіційним місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов'язковою.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", як кредитодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод", як позичальником 20.10.2010 укладено Генеральну кредитну угоду № 151310N3.

Відповідно до положень умов цієї Генеральної угоду банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї генеральної угоди (п. 4.1 Генеральної кредитної угоди).

Згідно п. 4.3 Генеральної кредитної угоди строк користування кредитом встановлюється до 19 жовтня 2015 року.

Процентна ставка визначається у кредитному договорі за згодою сторін відповідно до статті 6 генеральної угоди (п. 4.4 Генеральної кредитної угоди).

Відповідно до п. 4.5.1 Генеральної кредитної угоди загальний ліміт заборгованості за генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати 50 200 000 грн. 00 коп.

Сторони домовились, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на кредитні договори, які будуть укладені в рамках цієї Генеральної угоди протягом її дії є відповідними додатками до цієї Генеральної угоди згідно з додатком І до генеральної угоди.

Додатком І до Генеральної кредитної угоди від 20.10.2010 року сторонами узгоджено перелік кредитних договорів, укладених між банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках цієї генеральної угоди, і є додатком до цієї генеральної угоди, а саме: кредитний договір № 151310К22 від 20.10.2010 року, кредитний договір № 1513К3 від 03.03.2011 року.

На виконання умов Генеральної кредитної угоди від 20.10.2010 між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", як кредитодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод", як позичальником 20.10.2010 укладено кредитний договір № 151310К22.

Предметом договору (п. 3.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 151310К22-3 від 31.08.2011 року) є правовідносини, за якими банк зобов'язався надати позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені договором.

Згідно п. 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 151310К22-3 від 31.08.2011 року) ліміт кредитної лінії: 20 200 000 грн. 00 коп., в т.ч.:

- для частини кредиту 1 - 9 200 000 грн. 00 коп.;

- для частини кредиту 2 - 11 000 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 151310К22-3 від 31.08.2011 року) кінцевий термін погашення кредиту:

- для частини кредиту 1 - 19 жовтня 2015 року;

- для частини кредиту 2 - 19 жовтня 2011 року.

Положеннями пункту 3.2.4 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 151310К22-3 від 31.08.2011 року) передбачено, що проценти за користування кредитом:

- для частини кредиту 1: проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18% річних, що встановлюється на період, що розпочинається з дати укладення цього договору і закінчується 02 березня 2012 року включно. З подальшим щорічним переглядом, виходячи із встановлених банком процентних ставок на наступні періоди користування кредитом відповідно до додаткових угод до цього договору. Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за кредитом у разі незгоди з розміром процентної ставки.

- для частини кредиту 2: проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18% річних.

У разі невиконання позичальником хоча б одного із зобов'язань, визначених у п. п. 5.4.1.-5.4.3. та п. п. 5.1.11.-5.1.17 цього договору, процентна ставка збільшується на 2,0% річних, починаючи з дати невиконання/порушення зобов'язання і до дати його виконання.

Відповідно до п. 3.2.5 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 151310К22-3 від 31.08.2011 року) позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,0381% від ліміту кредитної лінії щомісяця.

Згідно п. 3.5.1 кредитного договору позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному у п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти за користування кредитом нараховуються щомісяця, в останній банківський день місяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі Банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом за попередній місяць. Проценти за користування кредитом за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

При цьому, Банківський рік, згідно ст. 1 кредитного договору № 151310К22, означає рік тривалістю 360 днів.

Відповідно до п. п. "д" п. 3.6.2 позичальник зобов'язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом та інших належних до сплати платежів за цим договором протягом 10 банківських днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення, у випадку, якщо це передбачено чинним законодавством України.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплатити банкові, зокрема, такі комісії за цим договором:

4.1.2. комісію за управління кредитною лінією у розмірі, встановленому в п. 3.2. цього договору.

Комісія нараховується з дати укладення договору до повного виконання зобов'язань позичальником за основним боргом за кредитом, але не більше 90 днів з дати кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за основним боргом за договором.

У разі прострочення будь-яких платежів за основним боргом за кредитом комісія нараховується на суму фактичної заборгованості за кредитом.

Така комісія нараховується за період нарахування комісії за управління кредитною лінією у національній валюті, в останній банківський день місяця, і підлягає сплаті щомісяця з 1 по 7 число місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа), на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору.

Відповідно до п. 4.1.3 кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплатити банкові комісію за зміну умов договору (за ініціативою позичальника) у розмірі, встановленому в п. 3.2. цього договору.

Така комісія сплачується одноразово у національній валюті України на рахунок, вказаний у п. 3.8 цього договору, протягом 10 банківських днів з дати підписання відповідної додаткової угоди про внесення змін до цього договору.

До обов'язків позичальника, згідно п. 5.1.2 кредитного договору входить, зокрема: своєчасно та у повному обсязі погашати банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.

Згідно п. 6.1.1 кредитного договору невиконанням зобов'язань за цим договором визнається, зокрема, наступна подія. Позичальник не сплатив банку у строк платежі з погашення кредиту, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, належні до сплати згідно з цим договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов'язання за цим договором.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору він набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку, проте кредит надається після виконання позичальником п. 3.9.1. цього договору та після укладання договорів фінансової поруки.

Додатком № 1 до додаткової угоди № 151310К22-3 від 31.08.2011 року до кредитного договору № 151310К22 сторонами визначено графік надання та погашення кредиту для частини кредиту 1 (т.1, а.с. 89-90).

Додатком № 2 до кредитного договору № 151310К22 сторонами визначено графік надання та погашення кредиту для частини кредиту-2 (т. 1, а.с. 91,).

Крім цього, між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", як кредитодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод", як позичальником 03.02.2011 року укладено кредитний договір № 151311К3.

Предметом договору (п. 3.1) є правовідносини, за якими банк зобов'язався надати позичальникові кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені договором.

Згідно п. 3.2.1 кредитного договору ліміт кредитної лінії: 30 000 000,00 (тридцять мільйонів) гривень.

Відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту: 19 жовтня 2015 року.

Пунктом 3.2.4 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 12,7% річних, що встановлюється на період, що розпочинається з дати укладення цього договору і закінчується 02 березня 2012 року включно. З подальшим щорічним переглядом, виходячи із встановлених банком процентних ставок на наступні періоди користування кредитом відповідно до додаткових угод до цього договору.

Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за кредитом у разі незгоди з розміром процентної ставки.

У разі невиконання позичальником хоча б одного із зобов'язань, визначених у п.п. 5.4.1.-5.4.3. та п.п. 5.1.11.-5.1.17 цього договору, процентна ставка збільшується на 2,0% річних, починаючи з дати невиконання/порушення зобов'язання і до дати його виконання.

Відповідно до п. 3.2.5 кредитного договору позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,0321% від ліміту кредитної лінії щомісяця.

Додатковою угодою № 151311К3-2 від 31.08.2011 до даного кредитного договору, Додаток №1 "Графік надання та погашення Кредиту" викладено в новій редакції.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", як кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод", як позичальником та приватним підприємством "Референт", як поручителем 20.10.2010 року було укладено договір поруки № 151310Р22.

Відповідно до п. 3.1 даного договору поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

Крім цього, між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", як кредитором, товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод", як позичальником та товариством з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" як поручителем 20.10.2010 року було укладено договір поруки № 151310Р23.

Згідно з п. 3.1 даного договору поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

Кредитор має право, зокрема, відповідно до п. 4.1.1 договорів поруки вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають з основного зобов'язання у випадку, якщо позичальник не виконає грошове зобов'язання, передбачене кредитною угодою, протягом 20 днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.

Відповідно до п. 4.1.2 договорів поруки кредитор має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання поручителем та/або позичальником у випадку якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитною угодою та/або поручителем за цим договором, вони не будуть виконані.

Поручитель зобов'язаний у разі одержання письмової вимоги кредитора про невиконання або неналежне виконання позичальником основного зобов'язання та/або в разі виникнення у кредитора права вимагати обов'язкового дострокового виконання основного зобов'язання повідомити про це позичальника, а в разі пред'явлення позову - подати клопотання про залучення позичальника до участі у справі (п. 4.4.1 договорів поруки).

На виконання умов вищевказаних кредитних договорів, укладених в рамках Генеральної кредитної угоди № 151310N3 від 20.10.2010 року, банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок (т.1, а.с. 19-25).

У зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" своїх зобов'язань за генеральною угодою №151310N3 від 20.10.2010 року, позивачем на адреси приватного підприємства "Референт" та товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" направлено повідомлення про порушення зобов'язань №№158-03/2071, 158-03/2072 від 13.03.2012 року, в яких банк вимагав протягом 20 днів з дати їх отримання здійснити погашення простроченої заборгованості ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод".

Вказані повідомлення були залишені поручителями без відповіді та задоволення.

Позивач повторно надіслав приватному підприємству "Референт" та товариству з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" повідомлення про порушення зобов'язань №№158-03/3613, 158-03/3604 від 27.04.2012 року, з вимогою про погашення простроченої заборгованості ТОВ "ВІГ-Жашківський цукровий завод".

Оскільки, ані позичальником, ані поручителями не було здійснено погашення заборгованості, позивач направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" вимогу про дострокове погашення заборгованості №195-01/4843 від 11.06.2012 року, яка була отримана уповноваженим представником останнього 14.06.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.156-158).

Крім того, у відповідності до п. 4.1.2 договорів поруки, позивачем були направлені вимоги про дострокове погашення заборгованості №195-01/4842 від 11.06.2012 року та №195-01/4842 від 11.06.2012 року поручителям, в яких банк вимагав протягом 20 робочих днів з дати отримання цих вимог здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами, розмір якої станом на 01.06.2012 року становив 43 142 659 грн. 92 коп.

Направлення вказаних вимог, підтверджується фіскальним чеком УДППЗ "Укрпошта" від 12.06.2012 № 9632 (т.1, а.с.146-149).

Вказані вимоги позичальником та поручителями залишені без задоволення.

У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення солідарно з приватного підприємства "Референт" та товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" заборгованості в сумі 44 488 057 грн. 46 коп., з яких:

За кредитним договором №151310К22:

- 9 200 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 56 454 грн. 17 коп. - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу);

- 1 359 555 грн. 53 коп. - заборгованість за процентами;

- 62 956 грн. 68 коп. - пеня за прострочення сплати процентів;

- 31 280 грн. 92 коп. - заборгованість за комісією за управління кредитом та комісією за зміну умов кредитного договору;

- 1 467 грн. 36 коп. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом та комісії за зміну умов кредитного договору;

- 23 742 грн. 42 коп. - 3 % річних у зв'язку з простроченням зобов'язань за договором по сплаті кредиту, процентів, комісій.

За кредитним договором №151311К3:

- 30 000 000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом (основним боргом);

- 183 272 грн. 92 коп. - пеня за прострочення погашення кредиту (основного боргу);

- 3 258 500 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами;

- 152 947 грн. 72 коп. - пеня за прострочення сплати процентів;

- 86 223 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією за управління кредитом та комісією за зміну умов кредитного договору;

- 4 109 грн.20 коп. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом та комісії за зміну умов кредитного договору;

- 67 547 грн. 54 коп. - 3 % річних у зв'язку з простроченням зобов'язань за договором по сплаті кредиту, процентів, комісій.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 151310К22 від 20.10.2010 року та договір № 1513К3 від 03.03.2011 року з урахуванням додаткових угод до них, є кредитними договорами.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Так, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачами зобов'язання щодо своєчасного повернення сум кредиту за кредитним договором № 151310К22 від 20.10.2010 року в розмірі 9 200 000 грн. 00 коп. та кредитним договором № 1513К3 від 03.03.2011 в розмірі 30 000 000 грн. 00 коп. не виконано.

Крім цього, відповідачами не виконано зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів та комісій за користування кредитом.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів оплати вищезазначеної заборгованості ані Позичальником, ані Поручителями до суду не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості по кредиту в сумі 39 200 000 грн. 00 коп., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 4 618 055 грн. 53 коп., заборгованості за комісією за управління кредитом в сумі 115 151 грн. 92 коп., заборгованості за комісією за зміну умов кредитного договору в сумі 2 352 грн. 00 коп.

Як вже було зазначено вище, позивачем також заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 239 727 грн. 09 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 215 904 грн. 40 коп., пеню за прострочення сплати комісії за управління кредитом та комісії за зміну умов кредитного договору в сумі 5 576 грн. 56 коп.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 кредитних договорів передбачено, що у разі невиконання зобов'язань згідно п.п. 3.4.1, 3.5.1., та статтею 4 цього договору, позичальник сплачує банкові пеню.

Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього договору, і підлягає сплаті у національній валюті України, на рахунок, зазначений в п. 3.8 (б).

Згідно п. 3.2.6 кредитних договорів розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання перед позивачем за кредитними договорами № 151310К22 від 20.10.2010 року та № 1513К3 від 03.03.2011, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 239 727 грн. 09 коп., пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом в сумі 205 921 грн. 75 коп., пені за прострочення сплати комісії за управління кредитом в сумі 5 126 грн. 29 коп. та пені за прострочення сплати комісії за зміну умов кредитного договору в сумі 198 грн. 52 коп., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Крім цього, у зв'язку з простроченням зобов'язань за кредитними договорами по сплаті кредиту, процентів та комісій, позивачем нараховані 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачами прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно нарахування позивачем 3% річних є правомірним.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача 3% річних за прострочення зобов'язань по сплаті кредиту, процентів та комісій в сумі 91 289 грн. 96 коп. розрахунок яких також перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Доводи апелянта про те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не враховано укладення 28.08.2012 між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та товариством з обмеженою відповідальнісю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" додаткової угоди № 151311К3-3 до Кредитного договору від 03.03.2011 № 151311К3, а також додаткової угоди № 151310К22-4 до Кредитного договору від 20.10.2010 № 151310К22, відповідно до умов яких було зменшено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та розмір комісії, що в свою чергу спричинило невірність розрахунку позивачем суми заборгованості, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Вищезазначені Додаткові угоди були укладені між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та товариством з обмеженою відповідальнісю "ВІГ-Жашківський цукровий завод" 28.08.2012.

Згідно з п. 1 даних угод відповідні пункти ст. 3 Кредитних договір викладено в новій редакції, зокрема, встановлено, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 0,1%.

Крім цього, відповідно до п. 5 Додаткових угод із Кредитних договорів виключено положення щодо зобов'язання позичальника сплатити на користь банку комісії за управління кредитною лінією, зміну умов договору, зміну умов гарантійних документів, за переведення боргу.

Пунктом 7 даних Додаткових угод передбачено, що вони набувають чинності з дати підписання сторонами.

Отже, вищезазначені Додаткові угоди, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, набули чинності 28.08.2012, тобто в день їх підписання сторонами.

З позовною заявою публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення солідарно з приватного підприємства "Референт" та товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" заборгованості за Кредитними договорами в сумі 44 488 057 грн. 46 коп. звернулось до господарського суду Київської області згідно відбитку штампу поштового відділення Київ-150, 23.07.2012 року.

Відповідно і розрахунок заборгованості за Кредитними договорами позивачем було здійснено станом на 23.07.2012 року, тобто на той час, коли Додаткові угоди від 28.08.2012 ще не було укладено.

За таких обставин, підстави для перерахунку заборгованості з урахуванням положень Додаткових угод від 28.08.2012 відсутні.

Отже, наведені вище доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Крім цього, апелянт, в апеляційній скарзі також посилається на ненадання місцевим господарським судом сторонам можливості врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право звернутись до суду з заявою про укладення мирової угоди.

Так, мирова угода оформлена належними чином, на затвердження суду сторонами не надавалась.

Також, слід зазначити, що справа розглядалась судом першої інстанції досить тривалий час, отже у сторін була можливість врегулювати спір мирним шляхом.

В матеріалах справи відсутні докази того, що апелянт звертався до банку з пропозицією про укладення мирової угоди.

За наведених обставин, доводи другого відповідача викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на другого відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013 у справі № 7/060-12 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - другого відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 7/060-12 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Остапенко О.М.