Ухвала

від 18.03.2013 по справі 23/359

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 березня 2013 року Справа № 23/359

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П., суддів:Добролюбової Т.В., Могил С.К., Подоляк О.А., Удовиченка О.С., розглянувши заяву житлово-будівельного кооперативу "Темп-15"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2012 у справі№ 23/359 за позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" дожитлово-будівельного кооперативу "Темп-15" простягнення 125 931, 03 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут "Київенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Темп-15" про стягнення 86 519,53 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 33 610,80 грн. інфляційних втрат, 5 800,70 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2012 у справі № 23/359, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2012, позов в частині стягнення основного боргу та 3 % річних задоволено повністю; в частині інфляційних втрат позов задоволено частково у розмірі 32 911,98 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Житлово-будівельний кооператив "Темп-15" звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2012 у справі № 23/359, в якій просить зазначену постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що судом касаційної інстанції застосовано до спірних правовідносин положення частини шостої статті 276 Господарського кодексу України, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2012 у справі № 1/173, від 22.11.2011 у справі № 52/451, від 24.12.2012 у справі № 1/187 та постанову Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № К-18726/09.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Приймаючи постанову від 13.12.2012, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно того, що відповідач свої договірні зобов'язання зі сплати вартості отриманої ним теплової енергії виконав не повністю, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка не погашена.

Водночас у постановах від 24.12.2012 у справі № 1/173 та від 22.11.2011 у справі № 52/451, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позову про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, а у постанові від 24.12.2012 у справі № 1/187, на яку також здійснює посилання заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові про стягнення заборгованості за спожиту енергію, оскільки розпорядження органу виконавчої влади, за якими позивачем розраховувались тарифи у спірний період, не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку, тому тарифи, встановлені ними, не можуть бути використані для розрахунку вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді за спірний період.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, до кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, належать виключно рішення суду касаційної інстанції, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, а тому на постанову Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № К-18726/09 не може бути здійснене посилання, оскільки останню прийнято згідно з главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено порядок перегляду судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

До того ж зі змісту заяви вбачається, що доводи заявника фактично зводяться до правової оцінки повноти дослідження обставин справи судом касаційної інстанції.

Разом з тим, за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ 2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 23/359 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити житлово-будівельного кооперативу "Темп-15" у допуску справи № 23/359 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді: Т.Добролюбова С.Могил О.Подоляк О.Удовиченко