Постанова

від 04.04.2013 по справі 33/383-22/451-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 33/383-22/451-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), . Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 року у справі № 33/383-22/451-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа- Нафта" до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", третя особа: відкрите акціонерне товариство "Одеський райагропостач", про визнання договору застави недійсним,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним укладеного між ними договору застави товарів в обороті від 27.11.2008 року № 219/ Zr-08-4 у зв'язку з суперечністю вимогам закону, оскільки зазначений договір застави підписано директором філії позивача з перевищенням повноважень, наданих йому довіреністю.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року (суддя Самсін Р.І.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 року (судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.2013 року розгляд справи відкладено на 04.04.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 27.11.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ВАТ "Броварський райагропостач" за генеральним договором про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 27.11.2008 року № 219-08, між ТОВ "Український промисловий банк" (заставодержатель) та філією № 13 "Харківська" ТОВ "НК Альфа - Нафта" (заставодавець) було укладено договір застави товарів в обороті № 219/Zr-08-4, відповідно до умов якого заставодавець передав в заставу заставодержателю нафтопродукти заставною вартістю 3 766 000 грн.

Зазначений договір застави від імені заставодавця було підписано директором філії № 13 "Харківська" ТОВ "НК Альфа - Нафта" Чехляєвим В.М. на підставі Положення про філію, затвердженого рішенням загальних зборів учасників, протокол № 79 від 19.10.2005 року та довіреності посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кожухар Р.В. 01.02.2006 року, зареєстрованої в реєстрі за № 535.

Предметом даного судового розгляду є вимоги заставодавця про визнання недійсним договору застави товарів в обороті у зв'язку суперечністю вимогам закону та підписанням договору з боку заставодавця особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові обґрунтовано недоведеністю правових підстав для визнання правочину недійсним та його наступним схваленням.

Проте, погодитися з такими висновками судів не можна виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В силу ч. ч. 1 і 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Статтею 95 ЦК України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до п. 3.7 статуту ТОВ "НК Альфа-Нафта" філії та представництва діють на підставі положень про них. Положення про філії та представництва затверджуються зборами учасників товариства. Керівники філій та представництв діють на підставі довіреності, що видається товариством.

Пунктом 3.1 Положення про Філію № 13 "Харківська" ТОВ "НК Альфа-Нафта" закріплено, що Філія є відокремленим підрозділом товариства без прав юридичної особи по законодавству України.

Директор Філії має право укладати договори від імені і за рахунок товариства на підставі довіреності товариства (п. 9.4.1 Положення).

Згідно довіреності від 01.02.2006 року директор філії № 13 - "Харківська" Чехляєв В.М. уповноважений представляти інтереси товариства у зв'язку із чим йому надається право, зокрема, на укладання та підписання від імені товариства договорів застави майна та майнових прав за наявності письмового дозволу товариства.

Проте, в матеріалах справи відсутній письмовий дозвіл ТОВ "НК Альфа-Нафта", який би надавав директору філії № 13 "Харківська" Чехляєву В.М. право на підписання договору застави.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в позові про визнання договору застави недійсним виходили з того, що в статуті ТОВ "НК Альфа-Нафта" не встановлено порядок надання письмового дозволу керівнику філії для укладення договорів застави майна.

У той же час, суди обох інстанцій не врахували того, що вимоги до змісту статуту містяться в ст. ст. 88, 143 ЦК України, ст. 4, 51 Закону України "Про господарські товариства".

Порядок надання письмового дозволу керівнику філії для укладення договору застави не є істотною умовою, що обов'язково повинна міститись в статуті у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 145 ЦК України встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Згідно з ч. 2 та 3 цієї ж норми у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний - дирекція або одноособовий - директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюється цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до п.п. 8.5, 8.13 статуту позивача передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції дирекції. Дирекція вирішує усі поточні питання діяльності Товариства, крім тих, які відноситься до виключної компетенції зборів учасників.

Виходячи з наведеного, надання письмового дозволу директору філії на укладення договору застави не відноситься до виключної компетенції зборів учасників, а тому в даному випадку відповідний дозвіл міг бути наданий за рішенням дирекції або за рішенням загальних зборів учасників.

Крім того, висновки суду про наступне схвалення правочину не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на припущеннях, оскільки вчинення дій філією з надання звітності юридичній особі не свідчить про прийняття нею спірного правочину до виконання.

Отже, суди обох інстанцій не звернули уваги на те, що вчинення директором філії № 13 "Харківська" Чехляєвим В.М. договору застави товарів в обороті від імені ТОВ "НК Альфа-Нафта" за відсутності письмового дозволу товариства є перевищенням повноважень, наданих йому довіреністю, а позивачем не наведено доказів наступного схвалення юридичною особою спірного договору.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанції було не в повній мірі встановлено обставини, які мають значення для даної справи, та таким обставинам не була дана правова оцінка, тому рішення і постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин, судові рішення обох інстанцій не можна вважати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року скасувати, і справу № 33/383-22/451-2012 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя С.Могил

Судді І.Вовк

М.Малетич