Ухвала

від 17.07.2014 по справі 33/383-22/451-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 липня 2014 року Справа № 33/383-22/451-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовк І.В. (головуючий, доповідач), Могил С.К., Харченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року у справі № 33/383-22/451-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", третя особа: відкрите акціонерне товариство "Одеський райагропостач", про визнання недійсним договору застави,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним укладеного між ними договору застави товарів в обороті від 27.11.2008 року № 219/ Zr-08-4 у зв'язку з суперечністю вимогам закону, оскільки зазначений договір застави підписано директором філії позивача з перевищенням повноважень, наданих йому довіреністю.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року (судді Полякова К.В., Нечай О.В., Босий В.П.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року (судді Дідиченко М.А., Станік С.Р., Руденко М.А.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено та визнано недійсним з моменту укладення договір застави товарів в обороті від 27.11.2008 року № 219/ Zr-08-4.

ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить залучити до участі у справі правонаступника відповідача - ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", замінити відповідача ТОВ "Укрпромбанк" на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2014 року розгляд касаційної скарги було відкладено на 17.07.2014 року.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційне провадження за поданою касаційною скаргою підлягає припиненню з наступних підстав.

ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" у касаційній скарзі в обгрунтування клопотання про залучення його до участі у справі як правонаступника відповідача посилається на договір про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 року № 31-Л, укладений ліквідатором ТОВ "Український промисловий банк", ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" та Національним банком України, відповідно до умов якого до ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" як довірчого власника отриманих в управління активів перейшло право володіти, користуватися і розпоряджатися активами відповідно до законодавства та зазначеного договору; бути процесуальним правонаступником ТОВ "Український промисловий банк" у справах, однією із сторін (учасників) яких є ТОВ "Український промисловий банк", а також правонаступником у виконавчих провадженнях, однією із сторін (учасників) яких є ТОВ "Український промисловий банк".

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, за п. 1.1 договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 року № 31-Л ТОВ "Український промисловий банк" (Установник управління) передає в управління ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" (Управитель) активи, наявні на балансі Установника управління на дату укладення даного договору, а Управитель приймає в управління активи та зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів Установника управління за рахунок активів.

Пунктом 1.2 даного договору визначено, що Управитель є довірчим власником отриманих в управління активів. До Управителя не переходить право власності на активи. Обмеження права довірчої власності Управителя встановляється даним договором і законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 316 Цивільного кодексу України передбачений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

У свою чергу, відповідно ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Отже, із положень наведених норм вбачається, що Управитель за договором управління діє виключно в інтересах Установника управління. Наявність такого інтересу виключає заміну сторони у зобов'язанні.

Частинами 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Матеріали справи та касаційної скарги не містять доказів припинення діяльності ТОВ "Український промисловий банк" шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу чи перетворення) або настання будь-яких інших обставин, з якими законом пов'язується зміна кредитора у зобов'язанні іншою особою (відступлення права вимоги, виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем), виконання обов'язку боржника третьою особою тощо).

Враховуючи наведені обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав із якими закон пов'язує заміну відповідача ТОВ "Український промисловий банк" у спірних правовідносинах на ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" шляхом правонаступництва, оскільки із договору про передавання в управління непроданих активів від 05.09.2013 року № 31-Л не вбачається, що ТОВ "Український промисловий банк" відступило на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" права вимоги за кредитними договорами, у забезпечення виконання зобов'язань за якими було укладено відповідні договори застави. Зазначений договір не містить відповідних умов, тоді як чинне законодавство передбачає відмінності інституту довірчої власності від відступлення права вимоги, що зокрема виключає визнання ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" правонаступником ТОВ "Український промисловий банк".

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 107 ГПК України право подати касаційну скаргу мають: 1) сторони; 2) прокурор; 3) треті особи; 4) особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

За змістом статті 107 ГПК України судове рішення, оскаржене не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення ж є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

У даному випадку оскаржувані судові рішення не містять висновків про права та обов'язки ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал", яке не є правонаступником відповідача ТОВ "Український промисловий банк".

Отже, з огляду на наведені вимоги статті 107 ГПК України ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" не є належним суб'єктом касаційного оскарження судових рішень зі справи, касаційний перегляд яких виключається відсутністю процесуальної підстави для цього (відсутній суб'єкт оскарження, визначений статтею 107 ГПК України).

Таким чином, відсутність підстав для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень по суті виключає й подальше здійснення касаційного провадження та є підставою для його припинення згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Наведене узгоджується і з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в його постановах від 24.06.2008 № 2/164-35/246 та від 02.09.2008 № 23/294.

Керуючись статтями 86 та 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року у справі № 33/383-22/451-2012 припинити.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді С.Могил

В.Харченко