Рішення від 04.04.2013 по справі 901/929/13-г

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.04.2013 Справа № 901/929/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК»

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної авіаційної служби України

про визнання Заявки на проведення сертифікації узгодженої

Суддя М.П.Гаврилюк

Представники:

від позивача - Ільонок Н.М., представник за довіреністю №б/н від 22.08.2012

від відповідача - Пучкін А.В., представник за довіреністю від 26.03.2013 №01.05.32, начальник юридичного відділу

від третьої особи - Кумпель Д.С., представник за довіреністю від 09.01.2013 №1.29-221.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК» звернувся до Публічного акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь», в якій просить суд визнати Заявку на проведення сертифікації ТОВ «Підприємство ВІТЕК» узгодженої ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь».

Позовні вимоги з посиланням на приписи ст. 66,78 Повітряного кодексу України мотивовані недотриманням відповідачем порядку та процедури сертифікації у вигляді не підписання заявки на проведення сертифікації позивача у зв'язку з чим порушено право позивача, як суб'єкта наземного обслуговування здійснювати свою господарську діяльності.

Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами викладеними у відзиві, зокрема вказує, що законодавством України не встановлений прямий обов'язок аеропорту узгоджувати заявки особам, яки бажають здійснювати свою комерційну діяльність в аеропорту, у зв'язку з чим позивачем у позовної заяві не доведено яким чином порушуються відповідачем його права.

Ухвалою від 18.03.2013 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну авіаційну службу України.

Представником третьої особи надані письмові пояснення, в який він зазначив, що заявка повинна бути підписана керівником заявника та узгоджена керівником аеропорту або його заступником та те, що рішенням Державіаслужби від 27.03.2013 термін дії сертифіката відповідності ТОВ «Підприємство ВІТЕК» продовжений.

25.03.2013 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії по припиненню

доступу на аеродром до повітряних суден паливозаправників ТОВ «Підприємство ВІТЕК» і обслуговуючого персоналу позивача та заборони анулювати діючі перепустки співробітників позивача.

Розглянувши вказану заяву суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

За приписами ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Слід зазначити, що жодних доказів на підтвердження неможливості або утруднення виконання рішення у даній справі на майбутнє позивачем надано не було. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У судовому засіданні, що відбулося 02.04.2013 у відповідності з ч. 2 ст.77 ГПК України оголошена перерва до 04.04.2013 о 11:30, після якої розгляд справи продовжений.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК» є суб'єктом авіаційної діяльності, який здійснює заправлення авіапаливом повітряних суден, що перебувають на аеродромі ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» на підставі Сертифікату відповідності № SIP-CKO-61-04 від 29.12.2009.

15 травня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» (Аеропорт за угодою) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК» (СКО за угодою) у відповідності з Правилами сертифікації аеропортів, затверджених наказом Державної служби по нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13.06.2006 №407 укладена Генеральна угода про надання суб'єктом комерційного обслуговування наземних послуг на

території ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» № 154.14.35.С.01.09

Дана угода визначає взаємні права та обов'язки, а також порядок надання Аеропортом послуг СКО для забезпечення останнім виробничої діяльності по заправленню повітряних суден авіаперевізників, здійснюючих регулярні і чартерні польоти через аеропорт «Сімферополь», використовуючи власні пересувні і стаціонарні паливозаправні засоби, персонал, власне авіапаливо і спецрідині.

Згідно пп.2.1.2.1 п.2.1.2 Угоди Аеропорт зобов'язаний розглядати та узгоджувати надану СКО технологію забезпечення авіаційної безпеки при виконанні СКО послуг по наземному обслуговуванню.

У зв'язку з закінченням 29.12.2012 терміну дії вказаного Сертифікату позивач 02.12.2012 за вих. № 487/52 звернувся до відповідача щодо узгодження заявки на проведення сертифікації ТОВ «Підприємство ВІТЕК».

25.12.2012 за №01.01.1768 відповідач повідомив позивача що на підставі вказаної заявки до Державіаслужби направлений лист з проханням про продовження Сертифікату ТОВ «Підприємство ВІТЕК» строком до 31.01.2013

28.02.2013 за №1.18.-2220 Державна авіаційна служба повідомила позивача що згідно з п.3.1.3. Правил сертифікації аеропортів, затверджених наказом Державіаслужби від 13.06.2006 №407, заявка на сертифікацію повинна бути погоджена з керівником аеропорту, у зв'язку з чим відсутність такого погодження перешкоджає подальшому проведенню процедури сертифікації.

Позивач просить суд визнати Заявку на проведення сертифікації ТОВ «Підприємство ВІТЕК» узгодженої ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь».

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з не узгодженням ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» заявки на проведення сертифікації ТОВ «Підприємство ВІТЕК».

Поняття суб'єкта наземного обслуговування, сертифікату, сертифікації та інші визначені Повітряним кодексом України.

Так, суб'єкт наземного обслуговування це суб'єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з наземного обслуговування.

Сертифікат - документ (сертифікат, схвалення, схвальний лист тощо), який видається за результатами сертифікації і засвідчує відповідність суб'єкта або об'єкта авіаційної діяльності вимогам авіаційних правил України.

Сертифікація (схвалення) - засвідчення того, що суб'єкт або об'єкт авіаційної діяльності відповідає вимогам авіаційних правил України та видання відповідного сертифіката.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство ВІТЕК» є суб'єктом наземного обслуговування, який здійснює свою господарську діяльність на підставі Сертифікату відповідності № SIP-CKO-61-04 від 29.12.2009.

Частиною 1 статті 13 Повітряного кодексу України передбачено, що сертифікат на відповідність вимогам авіаційних правил України повинні отримати підприємства та організації, які в галузі цивільної авіації здійснюють, зокрема наземне обслуговування.

Згідно частині 2 статті 13 Повітряного кодексу України сертифікат видається після здійснення процедури сертифікації, у ході якої перевіряється довгострокова здатність суб'єкта або об'єкта авіаційної діяльності до безпечного виконання дозволеного виду діяльності або функцій у галузі цивільної авіації.

Статтею 77 цього Кодексу передбачено, що суб'єкти авіаційної діяльності, які надають послуги з наземного обслуговування, що підлягають обов'язкової сертифікації, провадять свою діяльність на території аеропорту та аеродрому на підставі відповідного сертифіката, виданого Державіаслужбою України, а також договору укладеного з експлуатантом аеропорту (аеродрому).

Єдиний порядок і процедури сертифікації аеропортів та інших суб'єктів аеропортової діяльності встановлений правилами сертифікації аеропортів, затверджені наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13.06.2006 № 407 «Про затвердження Правил сертифікації аеропортів» (далі Правила), які поширюються і є обов'язковими для юридичних осіб або структурних підрозділів юридичних осіб незалежно від їх форм власності та відомчої належності, які здійснюють аеропортову діяльність в аеропортах України.

Порядок та процедури сертифікації Заявника передбачений у п.3 Правил.

Так, Сертифікація включає такі основні етапи:

- підготовка доказової документації та подання заявки на сертифікацію;

- отримання заявки і попередня оцінка комплектності доказової документації;

- комплексна експертиза доказової документації;

- сертифікаційне обстеження та оцінка відповідності Заявника;

- прийняття рішення про видачу (відмову у видачі) Сертифіката;

- оформлення та видача Сертифіката;

- контроль та нагляд за аеропортовою діяльністю Власника Сертифіката.

Заявка на одержання Сертифіката (далі - Заявка) надається у таких випадках:

- при первинній сертифікації;

- при закінченні терміну дії попереднього Сертифіката;

- при відновленні після скасування або призупинення дії Сертифіката;

- при необхідності оформлення змін або доповнень до Сертифіката, який був виданий раніше (п.3.1.2. Правил).

Заявка повинна бути підписана керівником Заявника та узгоджена керівником аеропорту або його заступником. Підписи керівних осіб скріплюються печатками (п.3.1.3. Правил).

Тобто п. 3.1.3. Правил зобов'язує Заявника при закінченні терміну дії Сертифікату повідомити про свій намір щодо проведення сертифікації Аеропорт на території якого позивачем здійснюється господарська діяльність по наземному обслуговуванню.

Таке повідомлення - узгодження Заявки є необхідною процедурою для продовження терміну дії Сертифікату.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з закінченням терміну дії Сертифікату відповідності № SIP-CKO-61-04 від 29.12.2009, позивач звернувся до відповідача щодо узгодження заявки на проведення сертифікації ТОВ «Підприємство ВІТЕК», як того вимагають норми чинного законодавства.

Проте відповідачем вказана Заявка узгоджена не була, та будь якої мотивованої відповіді щодо відмови від підписання заявки також надано не було.

Згідно ч. 3 ст. 66 Повітряного кодексу України експлуатант аеродрому не має права вживати дискримінаційних заходів та обмежувати права користувачів аеропорту, суб'єктів з наземного обслуговування.

Частиною 1 статті 78 Повітряного кодексу України експлуатанти аеропорту (аеродрому), виходячи з організаційно-технічних можливостей, зобов'язані створити

суб'єктам авіаційної діяльності, що провадять діяльність в аеропорту, рівні умови користування аеропортом та аеродромом, якщо інше не передбачено законодавством.

Державна авіаційна служба своїм листом від 28.02.2013 №1.18.-2220 повідомила позивача що заявка на сертифікацію повинна бути погоджена з керівником аеропорту, у зв'язку з чим відсутність такого погодження перешкоджає подальшому проведенню процедури сертифікації.

У судовому засіданні, що відбулось 02.04.2013 представником Державної авіаційної служби України надано рішення від 27.03.2013 «Про продовження терміну дії Сертифіката відповідності на авіапаливозабезпечення авіаційних перевезень і робіт ТО «Підприємство ВІТЕК», яким продовжений термін Сертифікату відповідності № SIP-CKO-61-04 від 29.12.2009 до 29.06.2013.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку, що узгодження Заявки є необхідною процедурою для продовження терміну дії Сертифікату, позивачем в повному обсязі дотримані вимоги Правил, Заявка на проведення сертифікації, як того вимагають Правила, направлена відповідачеві для узгодження, проте у зв'язку з безпідставним ухиленням відповідача від узгодження Заявки на проведення сертифікації право позивача, як суб'єкта наземного обслуговування щодо здійснення своєї господарської діяльності порушено та потребує захисту, тому позовні вимоги ТОВ «Підприємства «ВІТЕК» підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що законодавством не встановлений прямий обов'язок Аеропорту узгоджувати заявки особам, яки бажають здійснювати свою комерційну діяльність в аеропорту, відсутність предмету спору та обрання позивачем невірного способу захисту порушеного права, суд має зазначити наступне.

Так, 15.05.2009 між сторонами укладена Генеральна угода №154.14.35.С.01.09., якою визначені взаємні права та обов'язки, а також порядок надання Аеропортом послуг СКО для забезпечення останнім виробничої діяльності по заправленню повітряних суден авіаперевізників, здійснюючих регулярні і чартерні польоти через аеропорт «Сімферополь», використовуючи власні пересувні і стаціонарні паливозаправні засоби, персонал, власне авіапаливо і спецрідині.

Згідно пп.2.1.2.1 п.2.1.2 Угоди Аеропорт зобов'язаний розглядати та узгоджувати надану СКО технологію забезпечення авіаційної безпеки при виконанні СКО послуг по наземному обслуговуванню.

Пунктом 3.1.3. Правил чітко визначено, що заявка повинна бути підписана керівником Заявника та узгоджена керівником аеропорту або його заступником. Тобто ухилення відповідача від узгодження Заявки на проведення сертифікації зупинило процедуру сертифікації позивача щодо продовження дії Сертифікату, у зв'язку з чим інтерес позивача не був реалізований.

Реалізація такого інтересу зв'язана саме з виконанням відповідачем встановлених Правилами діями, а саме вчинення на Заявці напису «Узгоджено», підписання її керівником та скріплення печаткою.

Дії сторін у цих господарських відносинах визначені Правилами сертифікації аеропортів та Генеральною угодою від 15.05.2009 №154.14.35.С.01.09.

Суд вважає, що у разі коли бездіяльність однієї особи перешкоджає реалізації інтересу другої особи у господарських відносинах це є предметом захисту у судовому порядку. Тобто у даному випадку предметом позову є захист немайнового

інтересу позивача - узгодження заявки.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 названого Кодексу.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, а тому суд може застосувати інші способи захисту.

Підсумовуючи аналіз способів захисту цивільних прав та інтересів, необхідно відзначити, що за загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа не звертається з усіма передбаченими вимогами до суду, а обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір у розмірі 1147,00 грн. покладається на відповідача.

Повне рішення складено 08.04.2013.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати Заявку від 02.11.2012 № 487/52 на проведення сертифікації ТОВ «Підприємство ВІТЕК» узгодженої ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь».

3. Стягнути з ПАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» на користь ТОВ «Підприємство ВІТЕК» судовий збір у розмірі 1147,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Гаврилюк