Постанова

від 04.04.2013 по справі 10/5005/8661/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2013 року Справа № 10/5005/8661/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Крутовських В.І. - доповідач ,

суддів : Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.,

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2449 від 22.10.12, представник;

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року у справі № 10/5005/8661/2012

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Кривий Ріг

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Кривий Ріг

про стягнення 274 468грн. 85коп.

ВСТАНОВИВ :

В жовтні 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, враховуючи уточнення до позовних вимог, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди №16.09.2009 у розмірі 240 000грн. сума основного боргу, 16 400грн. заборгованість зі сплати використаної теплової енергії, 16 496, 73грн. пені. та судового збору у розмірі 5 489, 38грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року у справі № 10/5005/8661/2012 (суддя - Кощеєв І.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 240 000грн. основного боргу, 16 496грн. 73коп. пені, 5 129грн. 93коп. судового збору. Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати використаної теплової енергії у розмірі 16 400грн. залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення. Також скаржник посилався на неприйняття до уваги господарським судом, що відповідно до умов договору у випадку неможливості використання об'єкту оренди не з вини орендаря орендна плата не стягується за весь час невикористання.

Розпорядженням секретаря судової палати від 17.01.2013р. у зв'язку з відпусткою суддів постійно діючої колегії суддів по справі призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Крутовських В.І. (доповідач), судді Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2013р. у справі № 10/5005/8661/2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати від 01.02.2013р. у зв'язку з виходом на роботу суддів постійно діючої колегії суддів, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Крутовських В.І. (доповідач), судді Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.

Ухвалою від 04.02.2013 року справа №10/5005/8661/2012 прийнята до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Крутовських В.І. (доповідач), судді Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.

05.02.2013 року представник позивача подав до Дніпропетровського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неотриманням апеляційної скарги.

У судовому засіданні 05.02.2013 року у судовому засіданні було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 26.02.2013 року.

21.02.2013 року до апеляційного суду позивачем було подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду по даній справі без змін.

26.02.2013 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 19.03.2013 року.

У судовому засіданні 19.03.2013 року оголошено ухвалу про продовження строку розгляду спору до 19.04.2013 року та оголошено перерву до 04.04.2013 року.

До Дніпропетровського апеляційного господарського суду 26.03.2013 року від фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що при зверненні до господарського суду було не вірно нараховано суму основного боргу та пені, в зв'язку з чим розмір позовних вимог підлягає перерахуванню. Сума, яка підлягає стягненню по сплаті за користування орендованим приміщенням складає 232 500грн., розмір пені складає 15 932грн. 07коп.

04.04.2013 року у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

По справі встановлено, що між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення №1 від 16.09.2009 року.

Предметом даного договору є те, що орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення (об'єкт оренди), яке належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності. Об'єкт оренди знаходиться за адресою АДРЕСА_1, приміщ. 23-24. та має вбудоване нежитлове приміщення з цільовим призначенням офіс, загальною площею 93,6 кв.м., ганок.

Пунктом 3.1., 3.2 договору передбачено, що передання та повернення об'єкта оренди здійснюється двохсторонньою комісією, яка складається з повноважних представників сторін. При передачі та поверненні об'єкта оренди складаються акти приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін, згідно викладеного в 3.1. договору.

Відповідно до пункту 3.4 договору об'єкт оренди вважається переданим/прийнятим в користування чи повернутим з користування з моменту підписання акту приймання-передачі. Датою передачі/приймання об'єкта оренди є дата підписання акта приймання-передачі. За відсутності такого акту сторони не мають права посилатися на інші докази часу приймання/передачі об'єкта оренди.

В зв'язку з необхідністю приведення об'єкта оренди у стан для його використання, 05.09.2009 року актом приймання - передачі приміщення передано в оренду.

Пунктами 4.1, 4.3 договору передбачено, що розмір орендної плати складає 7 500грн в місяць, яка не індексується. Сума орендної плати сплачується в готівковому порядку до 15 числа поточного місяця, за який вона сплачується.

В склад орендної плати не входять витрати орендодавця на електро-, водо-, теплопостачання на об'єкт оренди, послуги зв'язку, обслуговування будинку і прибудинкової території. Компенсація плати за дані послуги сплачується орендарем орендодавцю згідно з показниками лічильників, а за їх відсутності - відповідно до норм та тарифів постачальників послуг, на підставі наданих орендодавцем рахунків щомісячно у місяць, наступний за тим за який вноситься ця оплата протягом 10-ти банківських днів з моменту надання рахунку (пункт 4.4 договору).

Строк оренди за договором складає 35 календарних місяців з моменту передачі об'єкта оренди в оренду за актом приймання - передачі.

Відповідно до п. 4.6. договору, орендна плата нараховується до моменту повернення об'єкта оренди, яке підтверджується відповідним актом.

Згідно статтей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2010 року орендодавець звернувся до орендаря з заявою-претензією про невиконання договору оренди від 16.09.2009 року, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по орендній платі, комунальним послугам та нараховано пеню.

Відповідно до умов договору, а саме п. 5.4.2. орендодавець має право вимагати розірвання договору якщо орендар не вносить плату за користування об'єктом оренди протягом двох місяців.

Так, 16.02.2010 року орендодавець звернувся до орендаря з заявою про розірвання договору оренди майна №1 від 16.09.2009 року та вимогою сплатити борг по орендній платі 15 000грн, комунальним послугам 2 565грн. та пені 4 650грн, в зв'язку з невиконанням обов'язків по договору.

Відповідач, у своєму відзиві на позовну заяву, зазначив, що з 16.02.2010 року позивач припинила доступ відповідача до орендованого приміщення, змінила замки на вхідних дверях та поставила дане приміщення на централізовану охорону уклавши з товариством з обмеженою відповідальністю «Гюрза - Плюс» відповідний договір. Відповідач також зазначив, що з 16.02.2010 року по 05.08.2012 року не мав можливості використовувати приміщення, що було об'єктом оренди.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що сторона яка розриває договір в односторонньому порядку сплачує іншій стороні суму у розмірі шестимісячної орендної плати яка встановлена на момент розірвання договору.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (стаття 35 Господарського процесуального кодексу України).

По справі встановлено, що рішенням господарського суду від 15.12.2011 року у справі № 20/5005/14046/2011 задоволено позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 45 000грн з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за дострокове розірвання договору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2012 року, рішення господарського суду скасовано. В зв'язку з тим, що орендодавцю не надано право на односторонню відмову від договору, як безпосередню підставу його розірвання, а надано лише право вимагати розірвання договору, тому надсилання листа про розірвання договору не може розцінюватися як розірвання договору в односторонньому порядку.

Також, відповідно до умов укладеного між сторонами договору, повернення об'єкта оренди здійснюється двосторонньою комісією про що складається акт прийому - передачі. Відсутність факту дійсного розірвання договору оренди від 16.09.2009 року свідчить недоведеність відповідачем факту повернення орендованого майна у встановленому договором порядку та спосіб.

Отже, враховуючи умови укладеного між сторонами договору, орендар має перед орендодавцем обов'язок сплачувати орендну плату.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ( статті 759, 762 Цивільного кодексу України ).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як з'ясовано господарським судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем було порушено умови пункту 6.3.1 договору, відповідно до якого, у випадку несвоєчасної сплати орендної плати, яка визначена в розділі 4 договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Так, у період з 01.02.2012 року по 31.07.2012 року відповідачу нарахована пеня у розмірі 16 496 грн. 73 коп.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею), є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі статтею 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача заборгованість за використану теплову енергію у розмірі 16 400 грн. за період з 01.11.2009 р. по 31.07.2012 р.

В обґрунтування заборгованості за теплову енергію позивач надав виписку з особового рахунку.

Ухвалами господарського суду позивача було зобов'язано надати документи в підтвердження виникнення у відповідача зобов'язань по сплаті компенсації використаної теплової енергії, на зазначену в позові суму та докази виставлення відповідних рахунків на оплату, але позивачем, дана вимога суду не була виконана.

Оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору у вказаній частині, господарський суд прийшов до правильного висновку про залишення вказаних позовних вимоги без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пунктів 3.1, 3.2 відповідачем не було надано доказів повернення об'єкта оренди до закінчення строку дії договору так як і не було надано доказів сплати орендних платежів у вказаний період. Також відповідачем не було доведено порушення своїх вимог у користуванні орендованим приміщенням.

Також необхідно зазначити, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не звертався до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з вимогами про усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням та розірвання договору оренди в установленому законом порядку, у зв'язку з неможливістю користування орендованим приміщенням.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючі подані додаткові пояснення фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо помилкового розрахунку позовних вимог, рішення господарського суду підлягає зміні, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Кривий Ріг залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року у справі № 10/5005/8661/2012 змінити.

Другий абзац резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року у справі № 10/5005/8661/2012 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Кривий Ріг на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Кривий Ріг 232 500грн. основного боргу, 15 932грн. 07коп. пені, 4 968грн. 64коп. судового збору».

Повернути з Державного бюджету України фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, м.Кривий Ріг 520грн. 74коп. надмірно сплаченої суми судового збору.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2012 року по справі №10/5005/8661/2012.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.04.2013 року.