Рішення

від 09.04.2013 по справі 13/31-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р. Справа № 13/31-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял" м. Херсон

про стягнення 253673грн. 64коп.

представники сторін в засідання суду не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" (позивач) звернулось з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял" (відповідача) 253673грн. 64коп. заборгованості, посилаючись на те, що відповідач не виконав обов'язків по розрахунках за будівельні матеріали, поставлені йому за видатковими накладними в період з 10.04.2008року по 28.09.2009року за усною домовленістю сторін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010 року скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 25.03.2010року і постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.2010року, якими позовні вимоги задоволено, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області для вирішення по суті.

Розпорядженням голови господарського суду Херсонської області № 453 від 09.11.2010 року справу передано на розгляд судді Ємленіновій З.І.

Ухвалою суду від 09.12.2010року провадження у справі зупинено до розгляду цивільної справи № 2-6065/2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял" до Давидова Олександра Івановича про визнання незаконими дій колишнього директора ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" Давидова О.І., що полягають в укладені від імені товариства усного договору поставки продукції з ТОВ "ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА", здійснені часткових розрахунків за продукцію та надані гарантійного листа від 12.03.2009 року №06 про зобов'язання здійснити повний розрахунок за отриману від позивача продукцію до 20.07.2009року.

На запит господарського суду від 11.02.2013року Комсомольським районним судом м. Херсона надано копію ухвали від 01.03.2013року по справі № 2114/2-616/11 про залишення без розгляду позову товариства з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял" до Давидова Олександра Івановича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" про визнання незаконними дій.

Таким чином, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунені, ухвалою від 26.03.2013року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 09.04.2013року.

Позивач надіслав до суду пояснення по справі, відповідно до якого він позовні вимоги підтримує та просить стягнути суму боргу.

Позивачем також надіслано клопотання з проханням розглянути спір по суті без участі його представника.

Наданими до матеріалів справи відзивами відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що колишній директор товариства Давидов О.І. не мав права без попереднього письмового погодження загальними зборами товариства укладати угоду з позивачем, оскільки зазначена угода перевищує суму 50000грн.00коп., відповідно він не мав права і здійснювати часткові розрахунки та підписувати гарантійного листа від 12.03.2009 року №06 про зобов'язання здійснити повний розрахунок за отриману від позивача продукцію до 20.07.2009року.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався. В засідання суду 09.04.2013року його представник не з'явився, витребувані ухвалою суду від 26.03.2013року документи на обґрунтування викладених у відзиві обставин не надав, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на відрядження генерального директора Кваковського О.А.

Розглядаючи клопотання відповідача суд враховує те, що відповідно до статті 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи, але в межах строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі і через неявку в засідання суду представників сторін. Відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у зв'язку з тим, що відрядження генерального директора відповідача не позбавляє права відповідача надіслати в засідання суду іншого представника відповідно до ч.3 ст. 28 ГПК України.

Крім того, відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України стосовно рівності сторін в судовому процесі, їх обов'язку добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Судом також враховується той факт, що провадження у справі було порушено ще 29.01.2010року і подальше відкладення розгляду справи спричинить порушення строку вирішення спору.

З урахуванням викладеного, неявка представника відповідача в засідання суду не є перешкодою для вирішення спору, а тому відхиляє його клопотання про відкладення розгляду справи і відповідно до статті 75 ГПК України вважає можливим розглянути справу без участі представників сторін, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, суд -

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял" (відповідач) згідно з ч.1 ст.173, ч.1 ст.175 Господарського Кодексу України склалися господарські зобов'язання з поставки продукції, які відповідно до частини 1 статті 181 ГК України оформлені у спрощений спосіб - шляхом підписання видаткових накладних.

За період з 10.04.2008року по 28.09.2009року позивач поставляв відповідачеві товар, на доказ чого надав суду засвідчені копії видаткових накладних, рахунків-фактур та довіреностей на отримання цінностей.

З матеріалів справи, вбачається , що за видатковими накладними № РН-0000280 від 10.04.2008р. на суму 6204,85грн, РН-0000388 від 15.05.2008р. на суму 129694,02 грн., РН-00543 від 25.06.2008р. на суму 23794,87грн, РН-00858 від 19.08.2008р. на суму 10952,18грн, РН-1122 від 13.10.2008р. на суму 6433,84грн, РН-1204 від 27.10.2008р. на суму 83020,40грн, РН-1207 від 27.10.2008р. на суму 29800,01грн, РН-1345 від 21.11.2008р. на суму 15854,39грн, РН-1513 від 18.12.2008р. на суму 19274,22грн, РН-0000599 від 14.04.2009р. на суму 29040,13грн, РН-0000689 від 28.04.2009р. на суму 10293,76грн. та РН-01597 від 28.09.2009р. на суму 1449грн. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 365811грн.67коп.

Факт отримання продукції відповідачем підтверджується, крім вказаних накладних, довіреностями на отримання товару, які видані відповідачем на ім'я представників Корнієнко О.Б., Пудченко О.А., Давидова О.І., а саме: серії ЯНМ № 091763 від 07.04.2008р., серії ЯНМ № 091767 від 13.05.2008р., серії ЯНМ № 091770 від 20.06.2008р., серії ЯНМ № 091775 від 18.08.2008р., серії ЯНМ № 091779 від 10.10.2008р., серії ЯНМ № 091780 від 27.10.2008р., серії ЯНМ № 091781 від 27.10.2008р., серії ЯНМ № 091788 від 11.12.2008р., серії ЯНМ № 091795 від 15.04.2009р.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Як зазначено вище, між сторонами склалися господарські зобов'язання з поставки продукції.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що договір поставки є різновидом договору купівлі-продажу і до поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено договором, перебіг строку виконання грошового зобов'язання у відповідача починається з моменту прийняття товару, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому факт підписання відповідачем, як покупцем, видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім того, позивач листом від 27.11.2009року №37/11 надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу в сумі 253673грн.64коп., яку відповідач відповідно до вимог ч.2 ст. 530 ЦК України повинен був виконати в семиденний термін від дня пред'явлення вимоги.

Вимоги зазначених вище норм закону відповідач не виконав і вартість отриманої від позивача продукції сплатив частково в сумі 112138грн.03 коп. Його борг станом на день звернення з позовом становив 253673грн.64коп.

Доказів погашення боргу відповідач суду не надав станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення 253673грн.64коп. підлягають задоволенню.

Його посилання на відсутність між сторонами договірних зобов'язань та обов'язку погашення вартості отриманої продукції не обгрунтовані нормами закону та належними і допустимими доказами по справі відповідно до вимог ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Так, відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися господарські зобов'язання з поставки продукції, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача полягають у поставці товару відповідачеві, а обов'язки відповідача - у направленні до позивача свого уповноваженого представника з довіреністю для отримання товару і оплаті його.

У наданих до матеріалів справи витратних накладних зазначено найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість, тобто всі відомості, які необхідні при такому виді угоди, як купівля-продаж, яка застосовується до правовідносин поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості продукції в повному обсязі не виконав, сплативши за обліковими даними позивача 112138грн.03коп. Таким чином сума боргу складає 253673грн.64коп.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак відповідачем не спростовано факт отримання ним продукції від позивача, та не надано доказів її повернення, що свідчить про те, що авона була використана ним для господарських потреб. Не надано ним і документального підтвердження того, що дії керівника щодо отримання товару, його часткової оплати та надання гарантійного листа визнані недійсними, а відповідно до ухвали Комсомольського районного суду м.Херсона від 01.03.2013року по справі №2114/2-616/11 (номер провадження 2/667/73/13) за позовом ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" до Давидова Олександра Івановича, третя особа ТОВ "ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" про визнання незаконними дій Давидова О.І. позовна заява відповідача залишена без розгляду. Документального підтвердження оскарження цієї ухвали у встановленому законом порядку відповідачем також не надано.

Факт отримання продукції і схвалення господарських операцій щодо її отримання від позивача підтверджується також гарантійним листом відповідача № 06 від 12.03.2009 року, відповідно до якого відповідач визнає борг повністю та гарантує його оплату до 20.07.2009 року.

Суд також зазначає, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 1) закріплено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, тому надані до матеріалів справи видаткові накладні відповідають вимогам ст. 9 зазначеного Закону, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку. Видаткові накладні є первинним документом які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по здійсненню розрахунків за отриману продукцію.

Крім того, листом Міністерства фінансів України від 31.10.2000року №053-291516 зазначено, що довіреність на одержання цінностей є первинним документом, який фіксує рішення уповноваженої особи (керівника ) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну вимогу, товарно - транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для її бухгалтерського обліку.

Факт видачі відповідачем довіреностей на отримання продукції у позивача в період з 10.04.2008року по 28.09.2009року та отримання продукції відповідачем на підставі видаткових накладних підтверджується наданими до справи доказами, нічим не спростований відповідачем, що свідчить про здійснення відповідачем господарських операцій, тому відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки за отриману продукцію.

З урахуванням вищезазначених норм права, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Верфь "Лагуна Роял" м. Херсон, вул. Нафтовиків, 10-А р/р 26003301000597 у Херсонській філії «Трансбанк» МФО 352822, ідентифікаційний код 35120719 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" м.Львів, вул. Зелена, 147 р/р 2600515190 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 300335 ідентифікаційний код 34760531 - 253673грн. 64 коп. основного боргу, 2536грн. 74 коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 квітня 2013 року.

Суддя З.І. Ємленінова