Постанова

від 11.06.2013 по справі 13/31-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р.Справа № 13/31-10 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головей В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Верфь „Лагуна Роял"

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.04.2013р.

по справі №13/31-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Верфь „Лагуна Роял"

про стягнення 253 673,64 грн.

В судовому засіданні 11.06.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" (далі - ТОВ „ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА", позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Верфь „Лагуна Роял" (далі - ТОВ „Верфь „Лагуна Роял", відповідач) про стягнення з останнього 253 673,64 грн. заборгованості, оскільки ТОВ „Верфь „Лагуна Роял" не виконало обов'язків щодо розрахунків за будівельні матеріали, поставлені йому за видатковими накладними в період з 10.04.2008р. по 28.09.2009р. за усною домовленістю сторін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010р. скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 25.03.2010р. і постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.2010р., якими позовні вимоги задоволено, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області для вирішення по суті.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.04.2013р. позов ТОВ „ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" задоволено. Стягнуто з відповідача 253 673,64 грн. основного боргу, 2 536,74 грн. витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що з матеріалів справи підтверджується факт наявності у відповідача боргу перед позивачем, який підлягає стягненню на підставі ст.ст. 11, 202, 205, 207, 509, ч. 2 ст. 530, ст. 655, ч. 1 ст. 692, ч. 2 ст. 712 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням , ТОВ „Верфь „Лагуна Роял" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення господарського суду винесено при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, було порушено норми процесуального права, а саме, п.5 ч.1 ст.81 , п.1, 2 ч.1 ст.77 ГПК України.

На думку апелянта, згідно ч.1 ст.92, ст.97, ч.1,3 ст.145, ст.239, ч.1 ст.249 ЦК України, ч.1 ст.58, ч.4 ст.62 Закону України „Про господарські товариства", місцевим судом не відображено та не надано оцінку доводам відповідача, а також не виконано роз'яснень Вищого господарського суду України з приводу встановлення наявності у директора ТОВ „Верфь „Лагуна Роял" Давидова О.І. повноважень на укладення усної угоди з ТОВ „ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" щодо поставки продукції (будівельного матеріалу) на загальну суму 377775,19 грн., а отже, судом помилково встановлено факт укладення між сторонами по справі в усній формі правочину щодо купівлі-продажу (поставки) товару.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представники ТОВ „ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" та ТОВ „Верфь „Лагуна Роял" в судове засідання не з'явились та не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлялись належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні ухвали про призначення справи до розгляду, відправленої їм рекомендаційною кореспонденцією, а також повідомленнями про вручення поштового відправлення від 13.05.2013р.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" та ТОВ „Верфь „Лагуна Роял" склались господарські зобов'язання з поставки продукції на підставі ч.1 ст.173, ч.1 ст.175 ГК України та, які, згідно ч.1 ст.181 ГК України, оформлені у спрощений спосіб - шляхом підписання видаткових накладних.

На підтвердження того, що в період з 10.04.2008р. по 28.09.2009р. позивач поставляв відповідачеві товар, в матеріалах справи наявні засвідчені копії видаткових накладних, рахунків-фактур та довіреностей на отримання цінностей.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.2 ст.712 ЦК України, договір поставки є різновидом договору купівлі-продажу і до поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару. При цьому, якщо інше не встановлено договором, перебіг строку виконання грошового зобов'язання у відповідача починається з моменту прийняття товару, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Факт підписання відповідачем, як покупцем, видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як свідчать матеріали справи, за видатковими накладними № РН-0000280 від 10.04.2008р. на суму 6204,85грн, РН-0000388 від 15.05.2008р. на суму 129694,02 грн., РН-00543 від 25.06.2008р. на суму 23794,87грн, РН-00858 від 19.08.2008р. на суму 10952,18грн, РН-1122 від 13.10.2008р. на суму 6433,84грн, РН-1204 від 27.10.2008р. на суму 83020,40грн, РН-1207 від 27.10.2008р. на суму 29800,01грн, РН-1345 від 21.11.2008р. на суму 15854,39грн, РН-1513 від 18.12.2008р. на суму 19274,22грн, РН-0000599 від 14.04.2009р. на суму 29040,13грн, РН-0000689 від 28.04.2009р. на суму 10293,76грн. та РН-01597 від 28.09.2009р. на суму 1449грн. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 365811,67 грн.

Факт отримання продукції відповідачем підтверджується й довіреностями на отримання товару, які видані відповідачем на ім'я представників Корнієнко О.Б., Пудченко О.А., Давидова О.І., а саме: серії ЯНМ № 091763 від 07.04.2008р., серії ЯНМ № 091767 від 13.05.2008р., серії ЯНМ № 091770 від 20.06.2008р., серії ЯНМ № 091775 від 18.08.2008р., серії ЯНМ № 091779 від 10.10.2008р., серії ЯНМ № 091780 від 27.10.2008р., серії ЯНМ № 091781 від 27.10.2008р., серії ЯНМ № 091788 від 11.12.2008р., серії ЯНМ № 091795 від 15.04.2009р.

Слід зазначити, що відповідач вартість отриманої від позивача продукції сплатив частково на суму 112138,03 грн.

Позивач листом від 27.11.2009р. №37/11 надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу в сумі 253673,64 грн., яку відповідач відповідно до вимог ч.2 ст. 530 ЦК України повинен був виконати в семиденний термін від дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (ст. 1) закріплено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, тому надані до матеріалів справи видаткові накладні відповідають вимогам ст. 9 зазначеного Закону, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку. Видаткові накладні є первинним документом які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по здійсненню розрахунків за отриману продукцію.

Листом Міністерства фінансів України від 31.10.2000р. № 053-291516 зазначено, що довіреність на одержання цінностей є первинним документом, який фіксує рішення уповноваженої особи (керівника ) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну вимогу, товарно - транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для її бухгалтерського обліку.

З урахуванням викладеного, відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості продукції в повному обсязі не виконав, сплативши за обліковими даними позивача 112138,03грн., а отже сума боргу складає 253673,64грн.

Крім цього, факт отримання продукції і схвалення господарських операцій щодо її отримання від позивача підтверджується також гарантійним листом відповідача №06 від 12.03.2009р., відповідно до якого відповідач визнає борг повністю та гарантує його оплату до 20.07.2009р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий суд правомірно задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Зокрема, відповідачем не спростовано факт отримання ним продукції від позивача, та не надано доказів її повернення, що свідчить про те, що вона була використана ним для господарських потреб. Не надано ним і документального підтвердження того, що дії керівника щодо отримання товару, його часткової оплати та надання гарантійного листа визнані недійсними, а відповідно до ухвали Комсомольського районного суду м.Херсона від 01.03.2013року по справі №2114/2-616/11 (номер провадження 2/667/73/13) за позовом ТОВ "Верфь "Лагуна Роял" до Давидова Олександра Івановича, третя особа ТОВ "ДЖЕЙ ЕЙ ЕФ УКРАЇНА" про визнання незаконними дій Давидова О.І. позовна заява відповідача залишена без розгляду. Документального підтвердження оскарження цієї ухвали у встановленому законом порядку відповідачем також не надано.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись cm. cm. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 09.04.2013р. по справі №13/31-10 залишити без змін , апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.06.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.