Ухвала

від 04.04.2013 по справі 4/5007/1252/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

"04" квітня 2013 р. Справа № 4/5007/1252/12.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Машевської О.П.

при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.

Розглянувши скаргу ПАТ "Житомирське шляхо-будівельне управління №19" (м. Житомир) на дії Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ та визнання постанов недійсними

У справі за позовом: Приватного підприємства "Бокарті" (м. Київ)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхо-будівельне управління №19" (м. Житомир)

про стягнення 198517,26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ( стягувача) : Титула П.М. - керівник, Титула Н.В. - предс. за дов. №04,03.2013р. №6, дійсна по 31.12.2013р.), Петренко Д.В. - пред. за дов. № 27 від 14.03.13р. , дійсна по 31.12.13р.)

від відповідача: (боржника): Венгерук С.Ю. - предст. за дов. від 23.01.2013р., дійсна по 23.01.2015р.

взяв участь: державний виконавець Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ: Рисіч О.В. ( посвідчення серії ЖИ № 946, дійсне по 13.03.2015р.).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 14.12.2012р. було стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхо-будівельне управління №19" (м. Житомир) на користь Приватного підприємства "Бокарті" (м. Київ) - 161099, 49 грн. - основного боргу, 14960, 69 грн. - інфляційних нарахувань, 10435, 84 грн. - 3% річних, 3729, 92 грн. - судового збору.

16.01.13р. на примусове виконання рішення суду від 14.12.12р. видано наказ.

25 лютого 2013р. до господарського суду надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхо-будівельне управління №19" про визнання незаконними дій Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції та визнання недійсними постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13р., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.02.13р., про арешт коштів боржника від 07.02.13р., про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.02.13р., про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 07.02.13р. (а.с. 83- 87 Т.1).

В обгрунтування доводів скарги про неправомірні дії державного виконавця при винесенні оскаржуваних постанов та про недійсність останніх боржник посилається , серед іншого, на таке:

- наказ господарського суду від 16.01.13 року в частині розміру стягнутих на користь позивача сум не відповідає резолютивній частині рішення суду від 14.12.12року, а всі суми стягнення, визначені в оскаржуваних постановах державного виконавця, не відповідають виконавчому документу господарського суду;

- всупереч вимог ст.ст. 25,27, 31 Закону України " Про виконавче провадження" постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13 року надіслано з порушенням встановленого терміну, чим позбавлено можливості добровільного виконання рішення суду у встановлений у ній строк та незаконно розпочато примусове виконання рішення внаслідок закінчення цього строку ;

- всупереч ст.ст. 52 та 66 Закону України " Про виконавче провадження" державним виконавцем одночасно накладено арешт як на кошти, так і на майно боржника до встановлення обставин неможливості виконання рішення суду за рахунок коштів;

- всупереч п.п. 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012р. № 489/20802 у всіх оскаржуваних постановах не зазначено прізвища, імені та по батькові державного виконавця та повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови.

Посилаючись на ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", боржник просить суд під час розгляду скарги зняти арешт з майна та коштів, а також стягнути з державної виконавчої служби судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 27.02.13 року прийнято скаргу ПАТ "Житомирське шляхо-будівельне управління №19" (м. Житомир) до розгляду в засіданні суду 14.03.13 р. та вжито заходи щодо підготовки її до розгляду по суті ( а с. 115 Т.1).

Так, у відзиві на скаргу боржника стягувач Приватне підприємство "Бокарті" звертає увагу на таке:

- боржник, з метою добровільного виконання рішення суду та з врахуванням прав сторін виконавчого провадження , передбачених ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" , вправі був звернутися до ВДВС із клопотанням про продовження строку на добровільне виконання рішення з підстав невчасного отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13 року, однак таким правом не скористався ;

- боржник, навіть попри незгоду із постановами державного виконавця про стягнення витрат на виконавче провадження та виконавчого збору, мав право виконати рішення суду добровільно, а не зловживати процесуальними правами щодо оскарження дій державного виконавця з метою уникнення відповідного обов'язку;

- доводи боржника про те, що постановами державного виконавця від 07.02.13 про арешт коштів та майна боржника та оголошення заборони на його відчуження розпочато примусове виконання рішення суду спростовуються змістом ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" , тоді як згідно ст. 57 цього Закону вжиті державним виконавцем заходи спрямовані на забезпечення реального виконання рішення суду ;

- одночасне накладання арешту як на кошти, так і на майно боржника не є порушенням вимог ст.ст. 52 та 66 Закону України "Про виконавче провадження" , оскільки цими статтями регулюється звернення стягнення на майно боржника, а це вже інша стадія виконавчого провадження;

- сума стягнення 190225,94 грн., що зазначена в оскаржуваних постановах ВДВС, відповідає резолютивній частині рішення суду від 14.12.12 року; у порядку ст. 117 ГПК України стягувач подав заяву про виправлення помилок , допущених при оформленні наказу, тому посилання на такі помилки в наказі як на підставу незаконності оскаржуваних постанов є недоречним.

Розцінюючи дії боржника з оскарження в судовому порядку дій державного виконавця щодо прийняття оскаржених постанов виключно як зловживання процесуальними правами та ухилення від обов'язку виконання рішення суду, стягувач просить скаргу відхилити у повному обсязі ( а с. 1-3 Т.2).

У відзиві на скаргу боржника, старший державний виконавець Рисіч О.В. зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13 року винесено в порядку ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" та того ж дня надіслано сторонам виконавчого провадження. Оскільки боржник у термін для самостійного виконання - 06.02.13 року рішення суду не виконав, 07.02.13 року на підставі ст.ст. 28, 41 , 52 та 57 Закону України "Про виконавче провадження" бути винесені постанови про арешт коштів, арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Боржник, як наголошує державний виконавець, мав право звернутися із заявою про відкладення виконавчих дій згідно ст. 35 цього Закону для самостійного виконання рішення суду, однак таким правом не скористався .

Вважаючи свої дії в частині прийняття всіх оскаржених постанов законними, державний виконавець просить у задоволенні скарги відмовити ( а. с. 7 Т.2)

Ухвалою господарського суду від 14.03. 13 р. розгляд скарги відкладено на 04.04.13 року та вжито додаткові заходи щодо підготовки її до наступного судового розгляду.

В засіданні суду 04.04.13 року представник боржника доводи скарги на дії державного виконавця підтримав з підстав, у ній викладених та додаткових усних доповнень до неї. Просить скаргу задовольнити у повному обсязі.

Представники стягувача та державний виконавець Рисіч О.В. проти доводів скарги заперечили з підстав, викладених у відповідних відзивах та додаткових усних запереченнях проти її доводів. Просять у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні господарський суд повторно ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №36241293 та встановив наступне.

28 січня 2013 року за вх. № 328/3-31/26 Корольовським ВДВС Житомирського МУЮ зареєстровано заяву стягувача Приватного підприємства "Бокарті" ( м. Київ) за вих. № 6-б від 21.01.13р. про відкриття виконавчого провадження із додатками : копією рішення господарського суду у цій справі від 14.12.12 року та оригіналом наказу господарського суду від 16.01.13 року ( а. с. 104 Т.1, а.с. 60 Т.2).

31.01.13 року старшим державним виконавцем Рисічем О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36241293 з примусового виконання наказу № 4/5007/1252/12, виданого 16.01.2013 року господарським судом на примусове виконання рішення суду від 14.12.12р. про стягнення з боржника суми боргу в загальному розмірі 190225,94 грн.

У п. 2 резолютивної частини постанови боржнику встановлено добровільний термін виконання рішення суду - до 06.02.13 року та у п. 3 резолютивної частини попереджено останнього про право державного виконавця виконати рішення суду в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій ( а с. 64 Т.2).

Того ж дня старшим державним виконавцем Рисічем О.В. оформлено супровідний лист за вих. № 26/3-28/311 сторонам виконавчого провадження про надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження на їх адресу.

Копію зазначеної постанови стягувачем отримано 07.02.13 року ( а.с. 64 Т.2).

Натомість копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13 року для передання боржнику прийнято ТОВ "Укркур'єр" ( переможця тендерної закупівлі послуг з доставки відправлень з поверненням повідомлень про вручення ) до виконання 12 лютого 2013 року ( а с. 58 Т.2)

Боржником копію цієї постанови отримано на свою адресу нарочним 14 лютого 2013 року ( а.с 89 Т.1, а.с. 64 на звороті Т.2).

07.02.2013 року старшим державним виконавцем Рисічем О.В. винесено постанову про арешт коштів боржника на відповідних розрахункових рахунках в межах суми стягнення 209285,10 грн., у мотивувальній частині якої зазначено, що боржник не виконав рішення суду в термін наданий для самостійного виконання. Згідно пункту 2 резолютивної частини постанови зазначено, що її копія надсилається на виконання до банку та сторонам. Постанову підписано старшим державним виконавцем Рисічем О.В. Затверджено заступником начальника Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ без визначення прізвища, імені та по батькові останнього ( а.с. 93-95 Т. 1, а.с. 74 -75 на звороті Т.2)

Для надіслання копії зазначеної постанови адресатам оформлено супровідний лист за вих. № 26/3-28/3272 від 07.02.13р. для боржника, АТ "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ), філії ПАТ "ПІБ" в м. Житомирі ( м. Житомир), Житомирського РУ ПАТ КБ "Приватбанк" ( м. Житомир), Житомирській філії ПАТ "Укрінбанк" ( м. Житомир).

У тексті супровідного листа зазначено, що надсилається вона в копії першому адресату ( слід вважати, боржнику) до виконання, другому ( слід вважати, вище зазначеним банківським установам) до відома. Супровідний лист підписано заступником начальника Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ без визначення прізвища, імені та по батькові останнього ( а.с. 73 Т.2).

07. 02. 2013 року старшим державним виконавцем Рисічем О.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у мотивувальній частині якої зазначено, що боржник не виконав рішення суду в термін наданий для самостійного виконання. У п.3 резолютивної частини постанови зазначено, що її копія надсилається на виконання в органи та та установи, які посвідчують договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, та сторонам. Постанову підписано старшим державним виконавцем Рисічем О.В. ( а.с. 96 Т.1, а.с. 67 Т.2 ).

Для надіслання копії зазначеної постанови адресатам оформлено супровідний лист за вих. № 26/3-28/3273 від 07.02.13р. для боржника , УДАІ УМВС України в Житомирській області та Реєстраційної служби Житомирського МУЮ. У тексті супровідного листа зазначено, що датою постанови є 08.02.13року та надсилається вона в копії першому адресату ( слід вважати, боржнику) до виконання, другому ( слід вважати, вище зазначеним органам державної реєстрації) до відома. Супровідний лист підписано заступником начальника Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ без визначення прізвища, імені та по батькові останнього ( а . с. 92 Т.1, а.с. 66 Т.2).

Фактично копії постанов від 07.02.13 року про арешт коштів та майна боржника та оголошення заборони на його відчуження для передання боржнику прийнято ТОВ "Укркур'єр" до виконання 14 лютого 2013 року ( а с. 91 Т.1, а.с. 72 Т.)

Боржником копії цих постанов отримано на свою адресу нарочним 18 лютого 2013 року ( а.с 89 Т.1, а.с. 72 Т.2).

07.02.2013 року старшим державним виконавцем Рисічем О.В. винесено постанову про стягнення з боржника судового збору у розмірі 19022,59 грн. з тих мотивів, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13 року було запропоновано боржнику виконати наказ господарського суду в добровільному порядку в строк до 06.02.2013 року , тоді як останній в зазначений строк боржником не виконаний. Згідно пункту 2 резолютивної частини постанови зазначено, що її копія надсилається боржнику. Постанову підписано старшим державним виконавцем Рисічем О.В. ( а.с. 99 Т.1)

Того ж дня , 07.02.13 року старшим державним виконавцем Рисічем О.В. винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 36,57 грн. з тих мотивів, що боржником рішення суду в наданий державним виконавцем строк для самостійного виконання не виконано. Згідно пункту 2 резолютивної частини постанови зазначено, що її копія надсилається боржнику. Постанову підписано старшим державним виконавцем Рисічем О.В. ( а.с. 100 Т.1).

Боржником копії цих постанов отримано 22.02.2013 року через представника Венгерука С.Ю. після ознайомлення його з матеріалами виконавчого провадження ( а. с. 77 Т. 2).

Фактично копію постанов від 07.02.13 року про стягнення з боржника судового збору та витрат на проведення виконавчих дій для передання боржнику прийнято ТОВ "Укркур'єр" до виконання 26.02.2013 року ( а с. 57 на звороті Т.2)

Боржником копії цих постанов отримано на свою адресу нарочним 05 березня 2013 року ( а.с. 57 на зворотіТ.2).

За матеріалами виконавчого провадження судом також встановлено, що постанову про арешт коштів боржника від 07.02.13 року повернуто без виконання всіма банківськими установами з посиланням на недодержання п.1.5.1 та п.4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.12р. № 512/5, а ПАТ Промінвестбанком - з підстав відсутності відкритих рахунків боржника ( а. с. 79 Т.2).

Дослідивши матеріали справи, надавши їм оцінку у сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку скаргу на дії Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. ч. 1 ст. 116 та 117 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV ( далі - Закон № 606).

Статтею 1 Закону № 606 виконавче провадження визначено, як завершальну стадію судового провадження та як сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів , які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.ст. 11,17 Закону № 606 , державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Вимоги до виконавчого документа, в тому числі , до наказу господарського суду, встановлені статтею 18 цього закону. Зокрема, у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення.

Згідно статті 26 Закону № 606 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

В ході розгляду скарги судом встановлено, що наказ господарського суду від 16.01.13 року в частині визначених до стягнення з боржника сум інфляційних нарахувань, 3% річних та судового збору не відповідає резолютивній частині рішення суду від 14.12.12 року та містить арифметичні помилки, допущені при його оформленні.

Процесуальний механізм приведення виконавчого документа господарського суду у відповідність з резолютивною частиною рішення суду за приписами статті 117 ГПК України застосовується і після відкриття виконавчого провадження, тому арифметичні помилки , допущені при його оформленні не могли стати достатньою правовою підставою для застосування державним виконавцем ст. 26 Закону № 606.

Таким чином, приймаючи до уваги, що стягувачем одночасно із оригіналом наказу господарського суду від 16.01.13 року було надано також рішення господарського суду від 14.12.12 року , яке набрало законної сили та підлягає як добровільному, так і примусовому виконанню, дії державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 31.01.2013 року є законними. Загальний розмір суми стягнення державним виконавцем визначено саме за резолютивною частиною рішення суду від 14.12.12 року, а не наказу господарського суду від 16.01.13 року.

В свою чергу, частинами 1,2,5,6 статті 25 Закону № 606 визначено:

1. Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

2. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

5. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

6. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У п. 1.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юст України від 02.04.2012 № 512/5 ( далі - Інструкція) зазначено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, обов'язкові реквізити якої визначаються у п.п.1.5.1 цього пункту.

Зокрема, у вступній частині постанови має зазначатися прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця, який виніс постанову, а в резолютивній - повне найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови.

Вступна частина постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13 року містить відомості про державного виконавця який її виніс - Рисіча О. В., а резолютивна частина п. 4 про те, що її копія надсилається сторонам виконавчого провадження.

Господарський суд вважає, що не оформлення такого реквізиту вступної частини постанови як " прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця" при викладенні зазначеного реквізиту у спосіб "Рисічем О.В" та не оформлення такого реквізиту резолютивної частини постанови як "повне найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови" при зазначенні таких відомостей в вступній частині постанови не є достатньою правовою підставою для визнання оскаржуваної постанови недійсною.

Тому доводи боржника в частині незаконності дій державного виконавця в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 31.01.13 року та недійсності самої постанови судом відхиляються у повному обсязі.

Водночас господарський суд погоджується з доводами скарги в частині незаконності дій державного виконавця, вчинених 07.02.13 року в частині винесення решти оскаржуваних постанов та про їх недійсність, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що набрала чинності з 09.03.2011 року), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, законодавець передбачив такий порядок повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження стосовно нього для того, щоб той, з одного боку, напевно був обізнаний щодо існування виконавчого провадження та мав можливість скористатися своїм правом на добровільне виконання рішення суду без застосування для нього штрафних санкцій за невиконання, а з другого боку, щоб виконавча служба мала докази повідомлення сторін виконавчого провадження про існування виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З вказаних норм закону вбачається, що невиконання вимог постанови про відкриття виконавчого провадження тягне певні юридичні наслідки визначені Законом України "Про виконавче провадження" (ст.ст. 28,32 закону, тощо).

Про настання таких наслідків для боржника як-то стягнення виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом, останнього попереджено у постанові про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13 року.

Тому статтею 35 Закону № 606 передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у р а з і н е с в о є ч а с н о г о о д е р ж а н н я с т о р о н а м и д о к у м е н т і в виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії ... з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про Державну виконавчу службу" передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Згідно із ст. 6 вказаного Закону, працівники органів державної виконавчої служби є державними службовцями. Отже, державні виконавці зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак всупереч вище викладеному, державний виконавець Рисіч О.В. не перевірив, чи було своєчасно одержано боржником копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13 року , у якій строк для самостійного виконання рішення суду було визначено до 06.02.13 року перед тим, як приймати 07.02.13 року оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Тоді як в судовому порядку достовірно встановлено, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.13 року передано боржнику до виконання не в порядку, визначеному ст. 31 Закону № 606, а через залучене до цього порядку ТОВ "Укркур'єр" , яке надало послугу у період з 12.02.13 по 14.02.13 року, тобто після закінчення строку , встановленого для добровільного виконання рішення суду у цій справі.

Окрім того, якщо розмір виконавчого збору (10 відсотків суми, що підлягає стягненню) чітко визначається у ст. 28 Закону № 606, то розмір витрат на проведення виконавчих дій - ні. У статті 41 Закону № 606 визначено лише склад можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій , однак їх суми повинні бути підтвердженими первинними документами, оскільки постанова про стягнення з боржника таких витрат підлягає оскарженню в судовому порядку. Однак в ході розгляду скарги державний виконавець так і не довів склад та розмір стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 36,57 грн.

Більше того, за приписами ст. 41 Закону № 606 постанова про стягнення з боржника витрат затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Судом встановлено, що оскаржувану постанову не було затверджено начальником ВДВС Корольовського МУЮ Котвицьким С.В.

Незаконними слід вважати дії державного виконавця Рисіча О.В. в частині винесення 07.02.13 року оскаржуваних постанов про арешт коштів боржника та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, з наступних підстав.

Як встановлено судом, стягувач ПП "Бокарті" не звертався із заявою до державного виконавця про накладення арешту на майно та кошти боржника, у зв'язку з чим заходи щодо забезпечення реального виконання рішення суду при відкритті виконавчого провадження 31.01.13 року вжиті не були.

Господарський суд погоджується з доводами стягувача про те, що постановами державного виконавця від 07.02.13 про арешт коштів та майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не було розпочато примусове виконання рішення суду та про відсутність у Законі № 606 прямої заборони виносити постанови про арешт як коштів, так і майна боржника одного й того самого дня.

Тому, державний виконавець мав право вчинити дії щодо винесення таких постанов відповідно до ст. 57 Закону № 606 після відкриття виконавчого провадження .

Однак при винесенні таких постанов, державний виконавець зобов'язаний був дотримуватися вимог п.п. 1.5.1 п.1.5 Інструкції, яка визначає вимоги до їх мотивувальних частин. І зокрема, у мотивувальній частині постанови зазначаються мотиви, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову).

Судом встановлено, що винесення оскаржуваних постанов 07.02.13 року державний виконавець вмотивував невиконанням боржником рішення суду в термін наданий для самостійного виконання .

Постанову про арешт коштів боржника від 07.02.13 року винесено ним на підставі ст. ст. 11, 52 та 59 Закону № 606, тобто фактично розпочате примусове виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на кошти.

Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.02.13 року винесено ним на підставі ст.57Закону № 606, тобто лише вжито заходи щодо забезпечення виконання рішення суду.

Однак мотиви винесення обох постанов є незаконними з врахуванням вище викладеного.

Доводи боржника в частині недійсності оскаржуваних постанов в частині відсутності таких реквізитів, як "повне найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови", господарський суд вважає обгрунтованими, оскільки йдеться вже не про сторін виконавчого провадження , а про установи та організації, які виконуватимуть зазначені постанови державного виконавця. Визначення зазначених виконавців у супровідних листах до копій оскаржуваних постанов не може слугувати підставою для спростування зазначених доводів боржника. Окрім того, судом встановлено, що постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 07.02.13 року не було затверджено начальником ВДВС Корольовського МУЮ Котвицьким С.В.

Господарський суд не знаходить підстав для застосування ч.5 ст. 60 Закону № 606 в процесуальному механізмі розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби. Окрім того, визнання недійсними оскаржених постанов в судовому порядку має своїм наслідком зняття арешту з коштів та майна боржника і прийняття додаткового рішення суду з цього питання не є необхідним.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 86 та 121 -2 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхо-будівельне управління №19" (м. Житомир) на дії Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ та визнання постанов недійсними задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ в частині винесення постанов від 07.02.13 року про арешт грошових коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

3. Визнати недійсними постанови Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 07.02.13 року про арешт грошових коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

4. Відмовити у визнанні незаконними дій Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ в частині винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 31.01.2013 року.

5. Відмовити у визнанні недійсною постанови Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 31.01.13 року про відкриття виконавчого провадження.

6. Відмовити у задоволенні скарги в частині зняти арешт з майна та коштів Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхо-будівельне управління №19" відповідно до ч.5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження"

Ухвалу може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду через господарський суд Житомирської області.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу , 2 - ПП Бокарті (03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд. 34, кв. 55) - рек. 3- боржнику ПАТ "Житом ирське шляхо-будівельне управління №19" (10025, м. Житомир, вул. Корольова, 21-б) - рек. , 4- Державному виконавцю Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ Рисічу О.В. (реком.)