Рішення

від 21.11.2006 по справі 6/613

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/613

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/613                                                                                                         21.11.06

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Клуб”

До відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство студентського харчування “Юність”

Про                              стягнення 806,78 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача           Іжевський Л.В. (за дов. № 29 від  29.01.2005)

Від відповідача           не з'явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Український Клуб” до товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство студентського харчування “Юність” про стягнення 806,78 грн. за договором № К20021108-022 від 05.11.2002, а саме: 585,68 грн. боргу, 168,68 грн. інфляційних та трьох процентів річних в розмірі 52,42 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 16.10.2006 було порушено провадження у справі № 6/613 та призначено розгляд останньої на 21.11.2006.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

          Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05.11.2002 між товариством з обмеженою відповідальністю “Український Клуб” (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю “Підприємство студентського харчування “Юність” було укладено договір купівлі-продажу                № К20021108-022 (далі –Договір).

Відповідно до умов даного Договору (п. 1.1) продавець зобов'язався передати у власність, а покупець –прийняти та сплатити вартість товару на умовах, викладених в цьому договорі.

Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в накладних, які оформлюються продавцем відповідно до  поданого покупцем замовлення (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 4.2 Договору покупець зобов'язується протягом 10 календарних днів з моменту передачі йому товару продавцем сплатити вартість переданого товару в повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Група МДМ” було поставлено відповідачеві товар за накладною № 632169 від 06.10.2003 на суму 653,02 грн.

          У свою чергу, відповідач вартість товару оплатив частково на суму 67,34 грн.

          12.02.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю “Група МДМ” (первісним кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю “Український клуб” (новим кредитором) було укладено договір уступки вимоги № 290, відповідно до якого первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує право вимагати від товариством з обмеженою відповідальністю “Підприємство студентського харчування “Юність” (боржника) сплати суми заборгованості за договором купівлі-продажу № К20021108-022 від 05.11.2002, укладеним між первісним кредитором і боржником, у розмірі 585,68 грн. згідно накладних, а також відшкодування всіх збитків, які виникли у результаті непогашення заборгованості боржником.

          Листом № 424 від 18.03.2004 боржника було повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні.

Однак, боржник, в порядку ст. 518 ЦК України, проти вимог нового кредитора заперечень не висунув, борг не сплатив.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З 01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003. Відповідно до п. 4 його Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем  продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

          Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у зазначеному вище розмірі є законними та обґрунтованими.

З урахуванням пункту 10 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до регулювання питання відповідальності відповідача за правопорушення, що виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, тобто до 01.01.2004, слід застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР (ст. 214 ЦК УРСР), а з 01.01.2004 норми ст. 625 ЦК України,  якими передбачено, що боржник на вимогу кредитора  у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми. Борг з урахуванням індексу інфляції становить 754,36 грн., а три проценти річних –52,42 грн.

          Суд приймає розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню  102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство студентського харчування “Юність” (м. Київ, вул. Дегтярівська, 32, рахунок 26000200002618 у Шевченківській філії АКБ УСБ м. Києва, МФО 322089, код 05415639) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Український Клуб” (м. Київ, вул. Червонофлотська, 88/2, рахунок 26001016947980 в банку “Фінанси та Кредит” м. Києва, МФО 300131, код 20053286) 754,36 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 52,42 грн., 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Суддя                                                                                            С.А. Ковтун          

Рішення підписано 12 грудня 2006 року.