Постанова

від 02.04.2013 по справі 2а-5013/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року № 2а-5013/12/1370

о 10 год. 46 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Приватного підприємства «Аутпост - 4», представник - Івашків Ю.В. (довіреність від 11.03.2013 року) до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, представник - Козицька Р.І. (довіреність № 18458/06 від 12.12.2012 року) про визнання незаконними і скасування вимоги про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій

Приватне підприємство «Аутпост - 4» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова у якому позивач просить:

- визнати незаконною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова № Ю-1119 від 01.12.2011 року про сплату боргу на суму 284335,44 грн.;

- визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова № 3345 від 14.12.2011 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, в розмірі 501781,67 грн.;

- визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова № 3346 від 14.12.2011 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, в розмірі 115,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті перевірки, проведеної в період з 21.11.2011 року по 30.11.2011 року, зазначено: відповідачем здійснено донарахування страхових внесків (31,8%, 33,2%, 1-2%, 0,5-2%, 2;) на винагороди за цивільно-правовими договорами за грудень 2006 року, січень-грудень 2007 року, січень-грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень-грудень 2010 року на суму 284335,44 грн. Також перевіркою встановлено, що позивачем подано недостовірні відомості, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2006-2009 роки, січень-грудень 2010 року, зокрема про осіб, які працювали за трудовими угодами про надання послуг на суму 817045,05 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірні рішення про застосування фінансових санкцій та вимогу про сплату боргу. Висновки акту перевірки щодо проведення донарахувань на суми оплат фізичним особам за надання послуг згідно цивільно-правових угод про надання послуг та включення таких витрат до фонду оплати праці, а також спірні рішення та вимогу позивач вважає протиправними, оскільки у разі, якщо суми винагород виплачуються особам за надання послуг за договорами цивільно - правового характеру, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не нараховуються та не сплачуються. За своєю природою договори цивільно-правового характеру, на думку позивача, не є трудовими договорами через те, що правовідносини між сторонами регулюються нормами цивільного законодавства, такі угоди мають ознаки цивільно-правового договору, так як надання послуг підтверджується актами наданих послуг, виконавець за надані послуги отримує винагороду, виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині визнання незаконними та скасування вимоги № Ю-1119 від 01.12.2011 року про сплату боргу та рішення № 3345 від 14.12.2011 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, лише в цій частині просив позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, що проведеною перевіркою встановлено, що позивач своєчасно не обчислив та не сплатив страхові внески в сумі 284335,44 грн. (31,8%; 33,2% - 271256,17 грн.; 1-2%, 0,5-2%, 2% - 1 3079,27 грн. на винагороди за цивільно-правовими угодами про надання послуг за грудень 2006 року, січень - грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, січень - грудень 2010 року, чим порушив п. 1 ст. 14, п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також, встановлено своєчасно не обчислені та не сплачені страхові внески (31,8%, 33,2%) за жовтень - грудень 2006 року, січень-лютий 2007 року на суму 779,56 грн. та внески (0,5% - 2%) за березень 2007 року - 3,78 грн.

Із змісту п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вбачається, що особи, які виконують на підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, є застрахованими особами.

Так, згідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески до солідарної системи роботодавців нараховуються, зокрема для роботодавця на виплату винагород фізичним особам виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

Відтак, на думку відповідача, нарахування страхових внесків на суми винагород фізичним особам за надання послуг за угодами цивільно-правового характеру визначено об'єктом нарахування страхових внесків.

Крім цього, позивач зазначає, що в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає жодної норми, яка б звільняла позивача від обов'язку, нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду за фізичних осіб, які працюють за угодами цивільно-правового характеру.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд провадження у справі закрити.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

30.11.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова проведено перевірку позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 04.07.2005 року по 30.11.2011 року. За результатами перевірки складено акт № 247.

Перевіркою правильності нарахування та сплати страхових внесків встановлено порушення п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в результаті чого:

- донараховано своєчасно не обчислені та не сплачені страхові внески (31,8%, 33,2%; 1-2%, 0,5-2%, 2%) на винагороди за цивільно - правовими угодами за грудень 2006 року, січень - грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, січень - грудень 2010 року на суму 284335,44 грн. (31,8%, 33,2% - 271256,17 грн.; 1- 2%, 0,5-2%, 2% - 13079,27 грн.), у тому числі за періодами: грудень 2006 року - 67,60 грн. (31,8% - 63,60 грн., 1-2% - 4,00 грн.), січень-грудень 2007 року - 79256,75 грн. (33,2% - 77829,84 грн., 0,5-2% - 1426,91 грн.), січень - грудень 2008 року - 79367,60 грн. (33,2% - 74858,08 грн., 2% - 4509,52 грн.), січень - грудень 2009 року - 48380,48 грн. (33,2% - 45631,57 грн., 2% - 2748,91 грн.), січень - грудень 2010 року - 77263,01 грн. (33,2% - 72873,08 грн., 2% - 4389,93 грн.);

- своєчасно не обчислені та не сплачені страхові внески (31,8%, 33,2%) за жовтень - грудень 2006 року, січень - лютий 2007 року на суму 779,56 грн. та внески (0,6-2%) за березень 2007 року на суму 3,78 грн., у тому числі за періодами: жовтень - грудень 2006 року - 98,33 грн. (31,8%), січень - лютий 2007 року - 681,23 грн. (33,2%), березень 2007 року - 3,78 грн. (0,5-2%). Платником самостійно виправлені помилки та відображені: у рядку 6 (сума, на яку збільшено внески у зв'язку з виправленням помилки в період після 01.01.2004) розділу І Розрахунку за березень 2007 року суму 779,56 грн. (31,8%, 33,2%) та у рядку 3.1.2. (сума, на яку збільшено внески у зв'язку з виправленням помилки за період до 01.01.2011) додатку до таблиці 1 Звіту за жовтень 2011 року суму 3,78 грн. (0,5-2%).

Перевіркою достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу встановлено порушення: подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2006 - 2009 роки, січень - грудень 2010 року, а саме, дані про заробіток осіб, які працювали за трудовими угодами про надання послуг на суму 817045,05 грн., сума страхових внесків (31,8%, 33,2% - 271256,17 грн.; 1-2%, 0,5-2%, 2% - 13079,27 грн.), у тому числі за періодами: 2006 рік - 200,00 грн. (31,8% - 63,60 грн.; 1-2% - 4,00 грн.), 2007 рік - 234427,20 грн. (33,2% - 77829,84 грн.; 0,5-2% - 1426,91 грн.), 2008 рік - 225476,12 грн. (33,2% -74858,08 грн.; 2% - 4509,52 грн.), 2009 рік - 137444,51 грн. (33,2% - 45631,57 грн.; 2% - 2748,91 грн.), січень - грудень 2010 року - 219497,22 грн. (33,2% - 72873,08 грн.; 2% - 4389,93 грн.).

01.12.2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі прийнято вимогу № Ю-1119 про сплату боргу, згідно якої станом на 30.11.2011 року заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків, штрафів (фінансових санкцій) та пені становить 284335,44 грн., у тому числі 284335,44 грн., фінансові санкції (штрафи) - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.

14.12.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова прийнято рішення № 3345 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, у якому зазначено, що на підставі акту документальної перевірки позивача від 30.11.2011 року за № 247, виявлено порушення п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з чим позивачу донараховано 284335,44 грн. до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова та на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до ПП «Аутпост-4» застосовано фінансові санкції в сумі 501781,67 грн.

14.12.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова прийнято рішення № 3346 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, у якому зазначено, що на підставі акту документальної перевірки позивача від 30.11.2011 року за № 247, виявлено порушення п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з чим виявлено страхувальником та донараховано 783,44 грн. до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова та на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до ПП «Аутпост-4» застосовано фінансові санкції в сумі 115,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Листом Пенсійного Фонду України № 11127/03-02 від 01.09.2006 року щодо сплати пенсійних внесків, Цивільним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 23.12.2010 року), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, страхувальник зобов'язаний, крім іншого, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно п. 4 ч. 9 ст. 106 цього ж Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позивача та його представника щодо протиправності прийняття спірної вимоги № Ю-1119 від про сплату боргу та рішення № 3345 від 14.12.2011 року про застосування фінансових санкцій, оскільки за договором про надання послуг, згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У Листі Пенсійного фонду України № 11127/03-02 від 01.09.2006 року щодо сплати пенсійних внесків зазначено, що з характерною ознакою послуг є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача, синхронність надання й одержання, неможливість зберегти споживчість послуги при її наданні тощо. Таким чином, у разі, якщо суми винагород виплачуються особами за надання послуг за договорами цивільно-правового характеру, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не нараховуються та не сплачуються.

Так, зі змісту ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які виконують роботи на підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру. Однак, даним Законом не передбачено такого обов'язку щодо осіб, які надають послуги за договорами цивільно-правого характеру.

Представник позивача в судовому засіданні, на запитання суду, пояснив, що фізичні особи з якими позивач уклав цивільно - правові угоди, надавали позивачу послуги, а не виконували роботи чи працювали на підставі трудової договору. Вказане представником відповідача по суті не заперечується.

З наданих представником позивача примірних копій угод про надання послуг від 01.07.2008 року та від 01.07.2009 року укладених між позивачем (як замовником) та гр. ОСОБА_4 і гр. ОСОБА_5 (як виконавцями) вбачається, що за надання послуг за цими угодами замовник виплачує виконавцю винагороду, розмір якої визначається в залежності від характеру, складності, тривалості та якості наданих послуг. Замовник має право змінювати розмір обумовленої винагороди у випадку порушення виконавцями умов даних угод.

Враховуючи вищенаведене, якщо суми винагород виплачуються особам за надання послуг за договорами цивільно-правового характеру, внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не нараховуються та не сплачуються, а тому, на думку суду, у позивача не виникло обов'язку нараховувати страхові внески на суми винагороди, що були виплачені фізичним особам за надані послуги на підставі цивільно - правових угод від 01.07.2008 року та від 01.07.2009 року.

Суд також не бере до уваги покликання відповідача на ст. 17 та ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як підставу донарахування позивачу страхових внесків, оскільки норми вищенаведених статей Закону на час проведення відповідачем перевірки позивача та прийняття спірних рішень та вимоги про сплату боргу, виключені згідно п.п. «е» п. 12 розділу VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». На думку суду, у відповідача були відсутні правові підстави донарахування позивачу страхових внесків, а також застосування до нього фінансових санкцій, в частині нарахування та сплати страхових внесків у зв'язку з виплатою винагороди фізичним особам за надання послуг за цивільно - правовими угодами.

Крім цього, елементами будь-якого порушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням і його наслідками. Фінансова відповідальність може наставати у страхувальника (позивача) лише за наявності умислу на приховування (заниження) заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески.

Проте, судом встановлено, що позивач нараховував страхові внески у відповідності до вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням особливостей зазначених у Листі Пенсійного фонду України № 11127/03-02 від 01.09.2006 року, що виключає його вину та причинний зв'язок між самим порушенням та його наслідками.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною в постанові від 30.01.2013 року.

Відтак, відповідач, представник відповідача належних та допустимих доказів правомірності прийняття спірних вимога № Ю-1119 від 01.12.2011 року про сплату боргу суду та рішення № 3345 від 14.12.2011 року про застосування фінансових санкцій не надали, а тому відповідач в цій частині не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини встановлені у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2010 року, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року, у справі № 2а-5751/09/1370 за позовом Приватного підприємства «Аутпост - 3 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова про скасування рішення № 74 від 18.02.2008 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 74535,43 грн. та вимоги про сплату боргу № Ю-260 від 08.02.2008 року, не доказуються при розгляді інших справи, щодо особи (в даному випадку відповідача) відносно якої встановлені ці обставини.

Судом не враховуються позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування рішення № 3346 від 14.12.2011 року про застосування фінансових санкцій за донарахування страхувальником сум своєчасно не сплачених та не сплачених страхових внесків, таке є правомірним і не підлягає скасуванню, оскільки представником позивача в цій частині позовні вимоги не підтримані та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено частково.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, позовні вимоги Приватного підприємства «Аутпост - 4» про визнання незаконними і скасування вимоги про сплату боргу та рішень про застосування фінансових санкцій, підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправною і скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова № Ю-1119 від 01.12.2011 року про сплату боргу.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова № 3345 від 14.12.2011 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Аутпост - 4» (ЄДРПОУ 33617792, вул. Повітряна,14/8, м. Львів) 1458,74 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 08.04.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.