Постанова

від 10.04.2013 по справі 4/143-пд-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 4/143-ПД-10

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника третьої особи З. Штульман (дов. від 09.04.13), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Якименко Світлани Іванівни на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 січня 2013 року і заяву про відмову від касаційної скарги у справі № 4/143-пд-10 за позовом обслуговуючого кооперативу кооперативне підприємство "Коврак" до приватного підприємства "Марс-Скад", третя особа - Якименко Світлана Іванівна, про визнання угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ: У серпні 2010 року обслуговуючий кооператив кооперативне підприємство "Коврак" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "Марс-Скад" про визнання недійсним та застосування наслідків недійсності договору від 6 серпня 2010 року купівлі-продажу нерухомого майна - будівлі універмагу, розташованого за адресою: смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області, вул. Металургів 8/3 з підстав порушення правил представництва та продажу майна, яке знаходилося під арештом.

Ухвалою від 13 серпня 2010 року господарський суд забезпечив позов, наклавши арешт на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16 вересня 2010 року провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову.

У березні 2012 року обслуговуючий кооператив кооперативне підприємство "Коврак" звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеної ухвали за нововиявленими обставинами, просив суд її скасувати та розглянути справу по суті.

У подальшому позивач відмовився від позовних вимог у частині застосування правових наслідків недійсності правочину.

За результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішенням господарського суду Херсонської області від 9 квітня 2012 року позов задоволено і припинено провадження у справі в частині застосування наслідків недійсності правочину.

У листопаді 2012 року громадянка Якименко Світлана Іванівна, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом, подала апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду з тих підстав, що вона є власником будівлі універмагу і господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Ухвалою від 5 грудня 2012 року Одеський апеляційний господарський суд, відновивши строк на подання скарги, прийняв її до розгляду, а ухвалою від 20 грудня 2012 року залучив громадянку С. Якименко до участі у справі третьою особою.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 8 січня 2013 року (судді І. Філінюк, В. Лисенко, П. Мацюра) рішення скасовано і позов задоволено з мотивів порушення господарським судом правила пункту 3 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Громадянка С. Якименко просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування апеляційним господарським судом статей 92, 203, 241 Цивільного кодексу України, статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

До початку розгляду справи громадянка С. Якименко подала заяву про відмову від касаційної скарги.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте обслуговуючий кооператив кооперативне підприємство "Коврак" та приватне підприємство "Марс-Скад" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали і їхні представники в судове засідання не з'явились.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Законність умов договору від 6 серпня 2010 року купівлі-продажу будівлі універмагу, укладеного між обслуговуючим кооперативом кооперативне підприємство "Коврак" (продавець) та приватним підприємством "Марс-Скад" (покупець), була оспорена продавцем.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що у представника продавця були відсутні повноваження на укладення договору.

Встановивши, що на момент прийняття господарським судом рішення в даній справі громадянка С. Якименко була власником будівлі універмагу, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, і скасував рішення з цих мотивів.

Проте з таким висновком апеляційного господарського суду погодитися не можна.

За змістом статей 91 і 101 Господарського процесуального кодексу України, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Право на подання апеляційної скарги громадянка С. Якименко пов'язує із захистом права власності на будівлю універмагу, яке набула на підставі договору купівлі-продажу від 8 червня 2011 року.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що сторони оспорюють чи заперечують її права на зазначене майно і правові наслідки недійсності правочину господарським судом не застосовувалися.

Пов'язуючи право громадянки С. Якименко на апеляційне оскарження з датою прийняття рішення господарським судом і датою укладення договору від 8 червня 2011 року, господарській суд апеляційної інстанції не звернув уваги на правило частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, відповідно до якого правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Крім того, вирішуючи питання апеляційної скарги, господарський суд не надав правової оцінки обраному способу захисту прав особи, яка вважає себе власником майна, у спорі про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, із застосуванням правового механізму, встановленого статтею 215 Цивільного кодексу України і фактичному поданню апеляційної скарги в інтересах одного з попередніх власників майна.

Залучення господарським судом апеляційної інстанції громадянки С. Якименко до участі у справі третьою особою цих порушень процесуального закону не усуває.

Неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції статей 91 і 101 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування постанови і, з урахуванням положень пункту 3 частини першої статті 111 9 цього Кодексу, передачі справи на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду для з'ясування дійсних прав суб'єкта апеляційного оскарження.

Відповідно до статті 111 6 Господарського процесуального кодексу України особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.

У даному випадку відмова громадянки С. Якименко від касаційної скарги порушує процесуальні права позивача і відповідача і колегія суддів на підставі статті 22 і частини другої статті 111 6 Господарського процесуального кодексу України відмовляє у задоволенні заяви про відмову від касаційної скарги.

Керуючись статтями 111 5 - 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні заяви Якименко Світлани Іванівни про відмову від касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Якименко Світлани Іванівни задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 8 січня 2013 року у справі № 4/143-пд-10 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий, суддя М.В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій