Рішення

від 29.03.2013 по справі 13/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2013 р. Справа № 13/364

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ЗАТ "Агрофірма "Титанік" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Херсонської області від 19.02.2008р. про залишення без змін ухвали про затвердження мирової угоди від 31.08.2004р. по справі №13/364

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Понтифік", м.Херсон

до Закритого акціонерного товариства "Агрофірма "Титанік", м. Херсон

про стягнення 151 828,72 грн.

за участі представників:

від позивача - Величко М.М., керівник товариства, виписка з ЄДР №593838 від 11.02.2013р.

від відповідача - Калусовський А.С., представник, дов. від 09.09.2010р., Павлюченко В.В., представник, дов. від 09.09.2010р., у судове засідання, призначене на 29.03.2013р., не прибув

Сутність справи: П'ятого березня 2013р. відповідачем (закрите акціонерне товариство "Агрофірма "Титанік", м. Херсон, код ЄДРПОУ 30557043) подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Херсонської області від 19.02.2008р., якою було здійснено заміну первісного відповідача - закритого акціонерного товариства "Колос" на його правонаступника - закрите акціонерне товариство "Агрофірма "Титанік", а також залишено без змін ухвалу господарського суду від 31.08.2004р. про затвердження між сторонами мирової угоди, на підставі якої позивачу ( ТОВ "Правовий центр "Понтифік", м.Херсон, код ЄДРПОУ 32022114) в рахунок погашення 151 828 грн. 72коп. ( у тому числі 119 758 грн. 59коп. - основний борг та 32070грн. 13коп. штрафні санкції) було передано майновий комплекс консервного цеху, розташованого за адресою: м.Гола Пристань, вул.Ларіонова, 95-а; майновий комплекс центральної ремонтної майстерні, розташований у с.Павлівка Генічеського району по вул.Шевченко, 145-а; майновий комплекс консервного цеху, розташований у с.Киселівка Білозерського району, а також транспортні засоби в кількості 37 одиниць.

Обгрунтовуючи подану заяву, відповідач посилається на те, що в наступний час ЗАТ "Агрофірма "Титанік" перебуває у процедурі припинення, не пов'язаній із банкрутством підприємства.

13 лютого 2013р. ліквідатору підприємства Малюку Є.В. стало відомо про наявність рішення Апеляційного суду Херсонської області, відповідно до якого задоволено апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Понтифік", на його користь з чужого незаконного володіння гр.Павлюченка В.В. та Чунтонова К.В. витребувано об'єкти нерухомого майна - будівлю консервного цеху, розташовану у м.Гола Пристань по вул.Ларіонова, 95, та будівлю маслоцеху, розташовану у м.Гола Пристань по вул.Ларіонова, 128.

В якості підстави набуття позивачем права власності на зазначені об'єкти, ним було надано суду складений у 2005р. акт приймання-передачі майна, підписаний від імені ЗАТ "АФ "Колос" ( в подальшому правонаступники ЗАТ "АФ "Радан", ЗАТ "АФ "Титанік" директором гр.Соломкіним В.І., який було складено з метою виконання мирової угоди, укладеної між сторонами і затвердженої господарським судом Херсонської області 31.08.2004р. в межах провадження, порушеного по справі №13/364.

У той же час, легітимні уповноважені органи відповідача не укладали з позивачем мирових угод і не передавали ТОВ "Правовий центр "Понтифік" будь-яке майно, частина якого взагалі належала іншим особам або перебувала під обтяженням.

В процесі ознайомлення з матеріалами справи №13/364 представником ліквідатора, відповідачу стало відомо, що ЗАТ "АФ "Колос" (правонаступники - ЗАТ "АФ "Радан" та ЗАТ "АФ "Титанік") 30 січня 2007р. було подано до господарського суду заяву про перегляд ухвали від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі за нововиявленими обставинами.

Зазначена заява була прийнята до розгляду і залишена без змін на підставі поданого уповноваженою особою ЗАТ "АФ "Титанік" гр.Величко М.М. клопотання про її відкликання, про що було винесено відповідну ухвалу від 19.02.2008р.

При цьому, рішення про призначення гр.Величко М.М. головою ліквідкомісії ЗАТ "АФ "Титанік" та визначення його особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені зазначеної юридичної особи, було прийнято на засіданні наглядової ради, оформленої протоколом №11 від 16.10.2007р., головою якої гр.Величко М.М. обрано на підставі рішень загальних зборів, оформлених протоколом №7 від 19.07.2004р.

Відповідач також звернув увагу суда на той факт, що на підставі рішення Генічеського районного суду від 20.11.2006р., яке набрало законної сили і є обов'язковим, оформлені протоколом №7 від 19.07.2004р. рішення позачергових зборів акціонерів ЗАТ "АФ "Радан", відповідно до яких був створений одноособовий орган керування - директор, з посади звільнено Склярова Л.О. і призначено Мирошниченко М.О.; обрано наглядову раду із строком повноважень 10 років, гр.Величка М.М. призначено її головою; змінено назву товариства, прийнято та затверджено нову редакцію статуту; визнано втраченими та недійсними установчі документи, печатку й штампи, що мають посилання на ЗАТ "АФ "Радан"; директора Мирошниченка М.О. уповноважено одержати їх дублікати; змінено незалежного реєстратора - визнано недійсними з 19.07.2004р. , а протокол скасовано у повному обсязі.

На підставі постанови Голопристанського районного суду від 13.03.2008р. по справі №2а-12/2007, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009р., державного реєстратора Голопристанської районної державної адміністрації було зобов'язано внесені до ЄДРПОУ на підставі рішень позачергових зборів акціонерів ЗАТ "АФ "Радан" від 19.07.2004р., оформлених протоколом №7 записи №3, 4, 5, 6, 7, 8 від 11.08.2004р. скасувати; скасовано також внесені зміни про юридичну особу, не пов'язані із змінами установчих документів; визнано неправомірними дії державного реєстратора щодо внесення до ЄДРПОУ записів №26 та 27 від 06.09.2007р., які стосуються реєстрації змін до установчих документів підприємства стосовно перейменування юридичної особи у ЗАТ "АФ "Титанік" та призначення керівником гр.Сервулі М.А.; державного реєстратора зобов'язано зазначені записи №№26, 27 скасувати.

Зазначені рішення набрали законної сили і є обов'язковими.

На підставі вироку Суворовського районного суду від 25.10.2011р. у кримінальній справі №1-57/11, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18.01.2012р., гр.Величко М.М. було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами 1 та 3 статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків і використання підроблених документів).

Зазначеним вироком, який набрав законної сили, Величко М.М. визнано винним у підробці протоколу №9 позачергових загальних зборів ЗАТ "АФ "Колос" від 13.04.2006р., який був виготовлений ним особисто, і на підставі якого прийнято рішення про перейменування назви відповідача на ЗАТ "АФ "Титанік"; призначено директором гр.Сервулю М.А.; затверджено нову редакцію статуту; обрано гр.Величка М.М. головою наглядової ради з наділенням останьої повноваженнями, які віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Наявність підробленого протоколу та наділення Величка М.М від імені відповідача фактично відсутніми повноваженнями надали йому можливість подати заяву про відкликання поданої 30.01.2007р. уповноваженою особою відповідача заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду від 31.08.2004р.

Таким чином, Величко М.М., будучи одночасно директором ТОВ "Правовий центр "Понтифік" та головою наглядової ради ЗАТ "АФ "Радан", підписав від імені позивача мирову угоду, на підставі якої отримав майно, яке значно перевищувало сумнівний борг за надані юридичні послуги, її умови не стосувалися предмета спору та виходили за його межі, не відповідали принципам співмірності, порушували права та законні інтереси інших осіб, суперечили закону.

Як зазначив у судовому засіданні та поданій заяві ліквідатор ЗАТ "АФ "Титанік" Малюк Є.В., викладені юридичні факти є істотними для справи, але були невідомі ані суду, що розглядав справу, ані особі, яка заявила про це в поданій заяві, і стала відома ліквідатору 14.02.2013р. під час ознайомлення з матеріалами справи №13/364.

Невнесення змін до ЄДРПОУ і наявність в даних Єдиного реєстру запису щодо того, що гр.Величко М.М. є уповноваженою особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи - відповідача без довіреності, у тому числі підписувати договори, пояснює наявність у реєстрі запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи - ТОВ "АФ "Титанік" та забороною відповідно до положень ч.2 ст.35 та ч.4 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з дати внесення такого запису проводити державну реєстрацію змін до установчих документів.

Вважає, що судова ухвала від 19.02.2008р. має бути переглянута за нововиявленими обставинами відповідно до пунктів 1, 2, 4 абз.2 статті 112 ГПК України та просить суд скасувати ухвалу господарського суду від 19.08.2008р. по справі №13/364 в частині залишення без змін ухвали господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. по цій справі про затвердження мирової угоди; скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди та припинення провадження; відмовити у задоволенні позову.

Щодо поданого позову про стягнення з відповідача на користь позивача 151 828 грн. 72коп. основного боргу і фінансових санкцій, то вважає позов безпідставним, позовні вимоги не доведеними належними доказами, а визначену вартість винагороди за надані послуги у розмірі 50% від суми заборгованості позову або вимоги - не співмірною з виконаними роботами.

Крім того, рішення господарського суду Херсонської області від 06.12.2003р. №4/254, на підставі якого на користь відповідача було стягнуто 126511грн. 12коп., скасовано касаційним судом, тому позивач не вправі вимагати виплати винагороди в розмірі 63255грн. 56коп.

Відповідач також вважає безпідставною вимогу про сплату штрафу в розмірі 5000 дол. США (гривнєвий еквівалент на дату складення позову 26670грн.) за несвоєчасну оплату винагороди більш ніж 30 календарних днів, оскільки такий штраф взагалі не передбачався чинним на той час законодавством.

Позивачем заявлене клопотання про залишення поданої відповідачем заяви про перегляд ухвали господарського суду від 19.08.2008р. за нововиявленими обставинами без розгляду на підставі п.1 ст.81 ГПК України, зважаючи на те, що її підписано неуповноваженою особою.

Обгрунтовуючи подане клопотання, позивач посилається на наявність постанови господарського суду Херсонської області від 16.10.2007р. по справі №6/228-АП-07 за позовом державної податкової служби Голопристанського району до ЗАТ "АФ "Титанік", на підставі якої було припинено підприємницьку діяльність товариства у зв'язку з неподанням податкової звітності, тобто за процедурою, не пов'язаною з банкрутством.

При цьому, суд не призначав комісію з припинення та не встановлював строк та порядок її роботи.

Відповідно до положень ст.105 ЦК України наглядовою радою ЗАТ "АФ "Титанік" було призначено комісію з припинення юридичної особи. Зазначене рішення оформлене протоколом №11 від 26.10.2007р.

Головою комісії було призначено гр.Величко М.М., членами - Сервулю М.А. та Багар А.Й.

На підставі рішення уповноваженого органу товариства державним реєстратором Голопристанської райдержадміністрації 31.10.2007р. до ЄДР було внесено відомості про припинення ЗАТ "АФ "Титанік", про голову та членів комісії з припинення, а Величко М.М. зазначено особою - підписантом, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності.

Відповідно до ухвали господарського суду Херсонської області від 11.06.2011р. по справі №6/228-АП-07 встановлено строк роботи ліквідаційної комісії, головою якої є гр.Малюк Є.В., до 14.10.2011р.

Після спливу зазначеного строку повноваження Малюка Є.В. не продовжувалися. Докази, які б підтверджували продовження цих повноважень, відсутні.

Таким чином, у гр.Малюка Є.В. відсутні встановлені законом документи щодо продовження або підтвердження його повноважень, отже, він не має права та повноважень представляти інтереси ЗАТ "АФ "Титанік".

Одночасно, наявні в ЄДР записи містять відомості щодо того, що керівником товариства є гр.Сервуля М.А., а єдиною особою, яка має представляти інтереси ЗАТ "АФ "Титанік" без доручення, визнано гр.Величка М.М.

Звертає увагу господарського суда на наявну ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі №2а-2237/11/2170, на підставі якої прийнято відмову від апеляційної скарги, викладену в поданій заяві, яку було підписано директором Сервулею М.А.

Цією ж ухвалою встановлено, що повноваження ліквідатора Малюка Є.В. сплили 14.10.2011р. і в подальшому не продовжувались, а згідно даних ЄДР єдиною особою, яка має представляти інтереси ЗАТ "АФ "Титанік", є гр.Величко М.М.

Отже, враховуючи приписи ч.4 ст.105 ЦК України, гр.Величко М.М., будучи головою комісії з припинення ЗАТ "АФ "Титанік" та єдиною особою - підписантом, в наступний час є особою, що уповноважена представляти інтереси відповідача.

Відповідач з поданим клопотанням не погоджується та просить суд залишити його без задоволення, вважає хибним висновок представника позивача щодо того, що він є уповноваженою особою та головою ліквідаційної комісії відповідача - ЗАТ "АФ "Титанік", оскільки повноваження ліквідаційної комісії не припиняються після встановленого строку її роботи.

Процедура ліквідації є незавершеною, згідно довідки з ЄДР головою комісії з припинення (ліквідатор) є гр.Малюк Є.В.

В силу приписів ч.3 ст.105 ЦК України, з моменту призначення комісії з припинення саме до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, і саме комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Подане клопотання задоволенню не підлягає з врахуванням наступного.

Так, 16.10.2007р. господарським судом Херсонської області прийнято постанову по справі №6/228-АП-07 про припинення юридичної особи ЗАТ "АФ "Титанік", а ухвалою від 14.06.2011р. продовжено строк роботи ліквідаційної комісії, ліквідатора Малюк Є.В. до 14.10.2011р. та зобов'язано ліквідаційну комісію до цього строку подати суду повний письмовий звіт про діяльність за період роботи.

Відомості щодо призначення головою ліквідаційної комісії Малюка Є.В. внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, що підтверджено наданим в матеріали справи витягом №586265 Серія А.А. (т.6, а.с.104-109)

Відповідно до ч.3 ст.105 ЦК України з моменту призначення комісії до неї переходить повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється .

За приписами ч.2 ст.104 ЦК України та ч.2 ст.33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відсутність такого запису в даних Єдиного державного реєстру свідчить про те, що ліквідаційна процедура підприємства триває і ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) не подавались державному реєстратору документи для проведення державної реєстрації.

Відсутні також в даних Єдиного державного реєстру дані щодо зміни ліквідатора.

З огляду на викладене, Малюк Є.В., як голова ліквідаційної комісії з урахуванням викладених обставин, є уповноваженою особою та вправі здійснювати повноваження від імені юридичної особи, у тому числі й пов'язаних з подачею заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Суд надав оцінку також і поясненням представника позивача гр.Величко М.М. щодо визначення його в даних вищеназваного Єдиного державного реєстра в якості єдиної особи- підписанта, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи- відповідача без довіреності, якого наглядова рада ЗАТ "АФ "Титанік" рішенням, оформленим протоколом №11 від 26.10.2007р., обрала головою ліквідаційної комісії ЗАТ "АФ "Титанік" та зобов'язала звернутися до державного реєстратора із заявою про включення його до ЄДР як уповноваженої особи на представництво та вчинення дій від імені відповідача, та зазначає наступне.

З огляду на визнання Генічеським районним судом (рішення якого набрало законної сили і є обов'язковим) недійсними з моменту їх прийняття рішень позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "АФ "Радан", оформлених протоколом №7 від 19.07.2004р., на підставі яких гр.Величко М.М. обрано головою наглядової ради, Голопристанський суд 13.03.2008р. виніс постанову по справі №2а-12/240, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2009р., відповідно до якої зобов'язав державного реєстратора Голопристанської райдержадміністрації скасувати записи №3, 4, 5, 6, 7, 8 від 11.08.2004р., внесені до ЄДРПОУ на підставі рішень, які були визнані недійсними і не створювали для товариства юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. (т.1, а.с.62-70)

Невиконання судових рішень щодо скасування вищеперелічених записів в ЄДРПОУ пов'язано із внесенням до даних ЄДР у жовтні 2007р. відомостей щодо припинення юридичної особи на підставі судового рішення №6/228-АП-07 від 16.10.2007р., винесеного господарським судом Херсонської області.

Відповідно до ч.2 ст.35 та ч.4 ст.38 Закону України "Про внесення змін до Єдиного державного реєстру" з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом, а саме: забороняється проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Невиконання відповідачем рішення суду про скасування записів в ЄДРПОУ, внесених на підставі незаконних рішень зборів акціонерів, які визнані судом недійсними, не невілює та не спростовує встановлених фактів щодо того, що ці рішення не створили для відповідача юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, наявність в ЄДРПОУ запису щодо визначення гр.Величко М.М. підписантом та уповноваженою особою, не розцінюється судом як єдиний та належний доказ, що надає йому повноваження діяти від імені відповідача.

Відповідачем заявлено клопотання про відновлення строку для подачі заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами, встановленого ст.113 ГПК України.

Мотивуючи заяву, ліквідатор відповідача посилається на те, що про існування справи №13/364, в межах якої було затверджено мирову угоду, йому стало відомо 14.02.2013р. після ознайомлення з матеріалами справи.

В свою чергу, підставою для ознайомлення зі справою було винесення 13.02.2013р. апеляційним судом Херсонської області рішення, яким задоволено вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння фізичних осіб Павлюченко В.В. та Чунтонова К.В. об'єктів нерухомості, переданих на підставі двосторонніх актів, складених з метою виконання затвердженої судом мирової угоди від 31.08.2004р.

В процесі ознайомлення з матеріалами справи ліквідатору також стало відомо, що на підставі вироку Суворовського районного суду від 25.10.2011р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18.01.2012р., гр.Величко М.М. було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 та 3 ст.358 КК України, а саме: у підробці протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "АФ "Колос" від 13.04.2006р. №9, на підставі яких були прийняті рішення про зміну назви товариства, прийнято нову редакцію статуту, змінено незалежного реєстратора, переобрано органи управління та контролю, наглядовій раді делеговано повноваження, які віднесено до виключної компетенції загальних зборів, а гр.Величко М.И. обрано її головою.

На підставі підробленого протоколу, обрана на посаду директора Сервуля М.А. внесла зміни до державного реєстру, а гр.Величко М.М. був наділений повноваженнями, які в подальшому зробили можливим призначення його головою ліквідаційної комісії відповідача.

Позивач в наданих поясненнях вважає, що строк для подачі заяви пропущено без поважних причин, тому він відновленню не підлягає.

Гр.Павлюченко В.В. як акціонер та член ліквідаційної комісії з припинення ЗАТ "АФ "Титанік" володів інформацією щодо розгляду цивільної справи про вилучення майна як Голопристанським районним судом, так і апеляційним судом Херсонської області.

В процесі розгляду кримінальної справи, за наслідками якої гр.Величко М.М. було визнано винним у скоєнні злочину, пов'язаного з підробкою протоколу загальних зборів, Калусовський А.С. (який у цій справі уповноважений ліквідатором представляти інтереси відповідача) приймав участь в якості представника цивільного позивача.

Викладені факти свідчать про те, що зазначені представники володіли обставинами, якими обгрунтовують подане клопотання.

Взявши до уваги доводи сторін, суд задовольняє подане відповідачем клопотання і відновлює строк для подачі заяви, врахувавши наступне.

Обмеження трирічним строком, який є присічним, можливості перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з дня набрання відповідним рішенням законної сили стосується підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.112 ГПК України.

Подання ж відповідних заяв з інших підстав, зазначених у частині другій ст.112 ГПК, будь-яким строком не обмежується.

За клопотанням заявника цей строк може бути відновлено відповідно до вимог ст.53 ГПК України за наявності поважних причин його пропуску (п.8.1, ч.3 п.8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал за нововиявленими обставинами).

Про існування вироку суду, який набрав законної сили і яким встановлено підробку протоколу, що потягло, як на думку заявника, ухвалення незаконної ухвали, йому стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи та з'ясування в зв'язку з цим обставин, пов'язаних з вилученням майна, у тому числі й винесеного вироку.

Позивачем не надано беззаперечених та вірогідних доказів, які б підтверджували факт обізнаності та ознайомлення ліквідатора з вироком по кримінальній справі, на яку він посилається у поданій заяві.

Позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, що розглядається, на підставі ч.1 ст.79 ГПК України, до вирішення пов'язаних з нею адміністративних справ №2-а-6-228-АП-07 та №2а-3534/08/2170, які вирішуються Одеським апеляційним адміністративним судом.

Так, головою комісії з припинення діяльності ЗАТ "АФ "Титанік" Величко М.М. подано апеляційну скаргу на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі №2-а-6-288-АП-07, якою було закрито провадження у справі за поданою ним 12.09.2011р. заявою про поворот виконання винесеної господарським судом Херсонської області ухвали (додаткового рішення) від 29.05.2008р. по справі №6/228-АП-07 про призначення головою ліквідаційної комісії Склярової І.Л., а її членами - ТОВ "Ніка +7" та Павлюченка В.В. із зобов'язанням Державного реєстратора внесення відповідних відомостей до ЄДРПОУ.

В межах апеляційного провадження по адміністративній справі №2а-3534/08/2170 подано апеляційну скаргу головою ліквідаційної комісії Малюком Є.В. на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.09.2008р., якою було частково задоволено позов голови ліквідаційної комісії ЗАТ "АФ "Титанік" Склярової І.Л. до управління МВС України в Херсонській області, Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області та визнано недійсною печатку ЗАТ "АФ "Титанік" із зобов'язанням Голопристанського РВ УМВС України в Херсонській області видати дозвіл на виготовлення дублікату печатки юридичної особи ЗАТ "АФ "Титанік".

Відповідно до постанови по зазначеній адміністративній справі визнано недійсною дублікат печатки ЗАТ "АФ "Титанік", відбитком якої засвідчена заява від 05.03.2013р. та довіреності, видані на представників ліквідатора Малюка Є.В.

Таким чином, результати розгляду апеляційним адміністративним судом зазначених справ вплинуть на визначення повноважень осіб, які звернулися до господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 19.02.2008р., що унеможливлює її вирішення.

Відповідач, не погоджуючись із заявленим клопотанням, вважає його безпідставним, направленим на затягування вирішення заяви та просить суд відмовити у його задоволенні.

Надавши оцінку доводам сторін, суд залишає зазначене клопотання без задоволення, врахувавши наступне.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, тобто мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Питання повноважень особи, яка звернулася до господарського суду з заявою про перегляд ухвали від 19.02.2008р. за нововиявленими обставинами можливо з'ясувати і перевірити в межах даної господарської справи на підставі дослідження поданих та наявних у справі доказів.

В наданих суду поясненнях представник позивача, поряд з тим, що подана заява підписана неуповноваженою особою та з пропуском встановленого для її подачі строку, звертає увагу на відсутність самих нововиявлених обставин для перегляду судового акту.

З посиланням на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" звертає увагу на те, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, та факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи.

Наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні вимог законодавства і не спростовують тих фактів, які було покладено в основу судової ухвали.

Щодо суті позовних вимог позивача, викладених в позові, поданому 23.06.2003р., то вони є обгрунтованими та доведеними належними доказами: укладеними між сторонами договорами-дорученнями, судовими рішеннями, затвердженою Голопристанським районним судом в межах виконавчого провадження мирової угодою від 30.09.2002р., відповідно до якої в рахунок присудженої до стягнення суми ВАТ "Таврія" передано ЗАТ "АФ "Радан" нерухоме майно згідно акту прийому-передачі нежилих приміщень від 15.11.2002р. на загальну суму 63887грн.

Звернув увагу суда на той факт, що умови заявки-доручення №01 від 31.07.2002р., на підставі якої позивач представляв інтереси відповідача, не ставили у залежність виконання виконавцем зобов'язань щодо представництва інтересів замовника по стягненню на його користь збитків у розмірі 126 511 грн. 12коп. ( по справі №4/254 від 06.12.2002р.) від подальшого скасування рішення.

Факт того, що зазначене рішення в подальшому було скасовано касаційним судом, не змінює умов договору щодо виплати винагороди у випадку позитивного вирішення спору місцевим господарським судом, оскільки умови договору-доручення передбачали виплату винагороди в розмірі 50% присудженої суми протягом 3-ох банківських днів з дня виставлення виконавцем рахунку.

Позивач також послався на постанову Вищого господарського суду України по справі №13/364 від 08.06.2004р., на підставі якої були скасовані рішення місцевого та апеляційного судів про відмову у позові.

Таким чином, позов про стягнення боргу та штрафу по наданих юридичних послугах був обгрунтований і підлягав задоволенню.

Укладена мирова угода відповідала внутрішньому волевиявленню сторін і була підписана уповноваженими особами.

З огляду на викладені обставини, оспорювані відповідачем судові акти є законними і скасуванню не підлягають.

Відповідач, не погоджуючись з доводами позивача щодо виконаних юридичних послуг, вважає, що ТОВ "Правовий центр "Понтифік" не доведено факту їх надання та одержання замовником виконаного відповідно до заявки-доручення, в зв'язку з чим позов є безпідставним, не доведеним належними доказами, і задоволенню не підлягає.

Розгляд заяви відбувався з перервами, які оголошувалися до 27.03.2013р., 28.03.2013, 29.03.2013р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Двадцять п'ятого червня 2003р. господарським судом Херсонської області було порушено справу №13/364 за позовом ТОВ "Правовий центр "Понтифік" до ЗАТ "АФ "Радан" про стягнення 151828грн. 72коп. основного боргу, штрафних санкцій та пені за надані на підставі укладених між сторонами договорів-доручення №001-02-01/СПД та №01 від 31.07.2002р. юридичні послуги, які було залишено без оплати.

Рішенням від 26.08.2003р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.02.2004р., у задоволенні поданого позову було відмовлено. (т.1, а.с.82-83; т.2, а.с.35-36)

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2004р. рішення та постанова місцевого та апеляційного судів були скасовані, а справу №13/364 передано до господарського суду на новий розгляд. (т.2, а.с.170-173)

В процесі нового розгляду справи між ТОВ "Правовий центр "Понтифік" та ЗАТ "АФ "Колос", який став правонаступником ЗАТ "АФ "Радан", 31.08.2004р. було укладено мирову угоду (підписану від імені позивача - директором Величко М.М., від імені відповідача - директором гр.Мирошниченко М.О.), яку було подано для затвердження господарського суду на підставі письмової заяви. (т.3, а.с.10-13)

31 серпня 2004р. господарський суд затвердив укладену між сторонами мирову угоду і припинив провадження у справі. (т.3, а.с.41-42)

За умовами мирової угоди ЗАТ "АФ "Колос" визнало факт існування заборгованості за надані ТОВ "Правовий центр "Понтифік" юридичні послуги в розмірі 151 826грн. 72коп. ( у тому числі : 119758грн. 59коп. основний борг; 5400грн. 13коп. пені; 26670грн. 00коп. штраф) та передав останньому в рахунок погашення боргу рухоме та нерухоме майно: єдиний майновий комплекс консервного цеху, який знаходиться в м.Гола Пристань по вул.Ларіонова, 95-а; єдиний майновий комплекс центральної ремонтної майстерні, розташований в с.Павлівка по вул.Шевченко, 145-а Генічеського району; єдиний майновий комплекс консервного цеху в с.Киселівка Білозерського району , а також рухоме майно в кількості 37 одиниць транспортних засобів згідно переліку, наведеного у пункті 2.4 мирової угоди.

13 квітня 2006р. ЗАТ "АФ "Радан" було подано заяву про перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами, підписану директором товариства Павловським І.В. (т.3, а.с.138-139)

18 квітня представником ЗАТ "АФ "Колос", який став правонаступником ЗАТ "АФ "Радан", було подано заяву про відмову від поданої ЗАТ "АФ "Колос" заяви про перегляд ухвали про затвердження мирової угоди за нововиявленими обставинами. (т.4, а.с.21-22)

При цьому, представник ЗАТ "АФ "Колос" діяла на підставі довіреності від 26.01.2006р., виданої головою наглядової ради ЗАТ "АФ "Колос" Величко М.М., обраного на цю посаду на підставі скликаних за його ініціативою позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "АФ "Радан", оформлених протоколом №7 від 19.07.2004р. (т.3, а.с.16-17; т.4, а.с.24)

18.04.2006р. господарський суд врахував подану представником ЗАТ "АФ "Колос" Стефан Л.В. заяву про відмову від заяви про перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами, зважаючи на те, що вона є уповноваженим представником зазначеної юридичної особи, та виніс ухвалу, залишивши оспорюваний судовий акт без змін. (т.4, а.с.35)

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали від 18.04.2006р., судом також враховано наявну ухвалу Голопристанського місцевого суду від 25.01.2006р., на підставі якої було задоволено заяву Величко М.М. про забезпечення поданого ним, як головою наглядової ради ЗАТ "АФ "Колос", позову про визнання недійсним та скасування наказу директора ЗАТ гр.Павловського І.В. , на підставі якої заборонено гр.Пономаренко В.М. та іншим особам здійснювати повноваження на підставі виданих гр.Пономаренко В.М. та Павловським І.В. доручень, а єдиним легітимним представником визнано Величка М.М. з правом делегування своїх повноважень. (т.4, а.с.23)

30.07.2007р. з заявою про перегляд ухвали від 31.08.2004р. господарського суду за нововиявленими обставинами звернулась ліквідатор ЗАТ "АФ "Радан" гр.Тимофєєва А.В.

Підставою для подачі зазначеної заяви була наявність рішення Генічеського районного суду від 20.11.2006р., відповідно до якого у повному обсязі визнано недійсними з 19.07.2004р. прийняті на позачергових зборах акціонерів ЗАТ "Радан" від 19.07.2004р., й оформлені протоколом №7 рішення, у тому числі: щодо створення одноособового органу керування товариством - директора; переобрання (звільнення) директора Склярова Л.О. і призначення на цю посаду гр.Мирошниченка М.О.; обрання наглядової ради в кількості 5 чоловік зі строком повноважень 10 років та призначення її головою гр.Величка М.М. з обранням членів наглядової ради в кількості 4-х осіб; зобов'язання директора товариства укласти договір з незалежною аудиторською фірмою на здійснення функцій ревізійної комісії; зміни назви товариства на ЗАТ "АФ "Колос"; затвердження нової редакції статуту, доручення та уповноваження Мирошниченка М.О. вчинити дії, пов'язані із зміною установчих документів, печатки й штампів, зміни зразків підписів. (т.4, а.с.43-45)

Цим же рішенням був скасований протокол №7 від 19.07.2004р., яким оформлено рішення.

За клопотанням директора ТОВ "Правовий центр "Понтифік" гр. Величко М.М. розгляд поданої ліквідатором ЗАТ "АФ "Радан" заяви 12.02.2007р. було зупинено до вирішення справи, порушеної Голопристанським районним судом за позовом виконуючого обов'язки директора ЗАТ "АФ "Колос" Соломкіна В.Л., який діяв за дорученням голови наглядової ради ЗАТ Величко М.М., до державного реєстратора Голопристанської адміністрації та реєстраційно-ліцензійної палати Миколаївської міської ради про скасування державної реєстрації змін до Державного реєстру, внесених 13.12.2005р. на підставі рішення Комсомольського суду м.Херсона про поновлення його на посаді та акту державного виконавця про виконання рішення. (т.4, а.с.113)

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.05.2007р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2007р., ухвалу господарського суду Херсонської області про зупинення скасовано. (т.4, а.с.128-129, т.5, а.с.40-42)

01 лютого 2008р. розгляд заяви ліквідатора ЗАТ "АФ "Радан" поновлено, про що винесено відповідну ухвалу. (т.5, а.с.43)

Судом також встановлено, що під час зупинення провадження по поданій ліквідатором заяві про перегляд судової ухвали Державною податковою інспекцією у Голопристанському районі було подано позов до ЗАТ "АФ "Титанік" щодо припинення юридичної особи, зважаючи на неподання податкової звітності.

16 жовтня 2007р. господарським судом Херсонської області було прийнято постанову по справі №6/228-АП-07 про припинення юридичної особи, а ухвалою від 14.06.2011р. продовжено строк роботи ліквідаційної комісії ЗАТ "АФ "Титанік", ліквідатора (арбітражного керуючого Малюк Є.В.) до 14.10.2011р. та зобов'язано ліквідаційну комісію до цього строку подати суду повний письмовий звіт про діяльність за період роботи, інвентаризаційні відомості та інші наявні документи.

Одночасно на розширеному засіданні наглядової ради ЗАТ "АФ "Титанік" було прийнято рішення про призначення комісії з ліквідації зазначеного товариства, головою якої був призначений голова наглядової ради Величко М.М., а членами - директор Сервуля М.А. та гр.Богар. Величко М.М. було визнано підписантом та уповноваженою особою на представництво інтересів та вчинення дій від імені ЗАТ "АФ "Титанік". Зазначене рішення оформлене протоколом №11 від 26.10.2007р.

На підставі вищеперелічених рішень до єдиного державного реєстру були внесені відомості щодо ліквідатора ЗАТ "АФ "Титанік" Малюка Є.В. та особи - підписанта Величко М.М.

Призначення на посаду директора Сервулі М.А. та обрання головою наглядової ради ЗАТ "АФ "Титанік" Величко М.М. відбулось на позачергових загальних зборах акціонерів ЗАТ "АФ "Колос", оформлених протоколом №9 від 13.04.2006р. , рішенням яких було змінено назву товариства на ЗАТ "АФ "Титанік"; прийнято нову редакцію статуту; переобрано органи керівництва та контролю товариства: директора, наглядової ради, ревізійної комісії; змінено незалежного реєстратора; делеговано повноваження, які віднесені до виключної компетенції вищого органу товариства - загальних зборів акціонерів, а саме: п.п."а", "б", "в", "е", "є", "ж", "з" ст. 6 статуту - наглядовій раді товариства.

Прийняття зазначених рішень надало можливість гр.Величко М.М. звернутись з заявою про відкликання поданої ліквідатором Тимофєєвою Л.Б. заяви про перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами та винесення 19.08.2008р. ухвали про її залишення без змін. (т.5, а.с.44)

На підставі вироку Суворовського районного суду від 25.10.2011р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18.01.2012р., гр.Величко М.М. визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1, 3 ст.358 КК України. (т.6, а.с.30-39)

Зокрема, зазначеними судовими актами гр.Величко М.М. визнано винним у підробці протоколу №9 від 13.04.2006р., оформленого на підставі рішень позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ "АФ "Колос", внесення до нього завідомо неправдивих відомостей.

Виписку з протоколу підписали Величко М.М. як голова зборів, Богар А.Й. як секретар, яку він переконав у дійсності проведених зборів.

До зазначеної виписки також були внесені завідомо неправдива інформація щодо того, що реєстрація здійснена акціонерами, які володіють у сукупності більш як 10% голосів, а також те, що згідно протоколу реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах були зареєстровані акціонери, які володіють 3207 318 шт. акцій голосів, що складає 64,955% від загальної кількості акцій, які мають право голосу на загальних зборах, а також те, що відповідно до листа від 18.07.2004р. з метою забезпечення конфіденційності інформації реєстр відділення Херсонського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в Херсонській області був проінформований, але свого уповноваженого представника не надав.

Проте, акціонери ЗАТ "АФ "Колос", які станом на 13.04.2006р. володіли 3 207 318 шт. акцій, для участі у загальних зборах 13.04.2006р. не реєструвались і участі в них не приймали.

13.04.2006р. уповноважені представники відділення Херсонського територіального управління ДКЦБФР, які прибули для участі у зборах за адресою: м.Гола Пристань, вул.Ларіонова, 95-а, склали протокол про недопуск їх до приміщення.

Реалізуючи свій протиправний умисел, Величко М.М., з метою державної реєстрації змін до установчих документів ЗАТ "АФ "Колос", а саме: зміни назви ЗАТ "АФ "Колос" на ЗАТ "АФ "Титанік", призначення директором товариства Сервулі М.А.; затвердження нової редакції статуту товариства з делегуванням повноважень, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів товариства - наглядовій раді і обрання її головою Величка М.М., передав гр.Сервулі М.А. нотаріально засвідченої копії підробленого документу - виписки з протоколу №9 для подальшої передачі Державному реєстратору Голопристанської райдержадміністрації з метою проведення реєстраційних дій.

У пунктах 2 та 8.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. 317 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012р. №3, від 17.10.2012р. №10, від 16.01.2013р. №2, від 16.01.2013р. №3 зазначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

За змістом приписів розділу ХІІІ ГПК України ухвала господарського суду може бути переглянута за нововиявленими обставинами за одночасної наявності двох умов: вона, по-перше, підлягає оскарженню в апеляційному та в касаційному порядку, а, по-друге, перешкоджає подальшому розглядові справи господарським судом.

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст.112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є встановлені вироком суду, що набрав законної сили, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення.

В процесі з'ясування обставин справи, дослідження та з'ясування поданих доказів, надання їм правової оцінки встановлено, що переглядається за нововиявленими обставинами ухвала, яка підлягає апеляційному та касаційному оскарженню, її винесення перешкоджало подальшому розглядові справи господарським судом.

На час розгляду справи та винесення ухвали від 19.02.2008р. факт підроблення протоколу №9 від 13.04.2006р. існував, зазначена обставина не могла бути відома заявникові під час розгляду справи, зазначена обставина є істотною, оскільки на підставі підроблених документів гр.Величко М.М. був обраний головою наглядової ради ЗАТ "АФ "Колос" ( в подальшому ЗАТ "АФ "Титанік"), яку було наділено повноваженнями, віднесеними до виключної компетенції загальних зборів ЗАТ, що в подальшому надало можливість призначення гр.Величко М.М. головою ліквідаційної комісії товариства та уповноваженою особою - підписантом, яка має право здійснювати повноваження та вчиняти дії від імені ЗАТ "АФ "Титанік" у зв'язку з проведенням процедури припинення товариства (протокол №11 від 26.10.2007р.)

Таким чином, можливість винесення ухвали від 19.02.2008р. була наслідком подачі гр.Величко М.М. як уповноваженою особою та підписантом на підставі підробленого протоколу заяви про відкликання поданої відповідачем заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі.

Зважаючи на викладене, суд скасовує винесену господарським судом ухвалу від 19.02.2008р. в частині залишення без змін ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди і розглядає по суті заяву ліквідатора ЗАТ "АФ "Радан" Тимофєєвої Л.В. про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди.

Обгрунтовуючи подану 30.01.2007р. заяву про перегляд ухвали, у якій заявник просить скасувати ухвалу від 31.08.2004р., ліквідатор посилалась на те, що мирову угоду від імені ЗАТ "АФ "Радан" було підписано директором товариства Мірошниченко М.О., який був обраний на цю посаду на скликаних за ініціативою Величко М.М. позачергових загальних зборах акціонерів ЗАТ "АФ "Радан", оформлених протоколом від 19.07.2004р. №7. (т.4, а.с.25-26)

На підставі рішення Генічеського районного суду від 20.11.2006р., яке набрало чинності і є обов'язковим до виконання на підставі ст.124 ГПК України , та ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визнано недійсними з 19.07.2004р. рішення, прийняті на позачергових зборах акціонерів ЗАТ "АФ "Радан", оформлені протоколом №7, у тому числі й про призначення директором товариства Мирошниченка М.О.; обрання наглядової ради та призначення її головою Величко М.М. (т.4, а.с.43-45)

Ліквідатор зазначає, що визнання недійсним рішень позачергових зборів, оформлених протоколом №7 від 19.07.2004р. їй стало відомо після набрання законної сили рішенням Генічеського райсуду від 20.11.2006р.

Зазначена обставина є нововиявленою у розумінні приписів діючої на час звернення редакції ст.112 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.292 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення.

Отже, рішення Генічеського районного суду від 20.11.2006р. набрало законної сили 20.12.2006р.

Частиною 1 статті 113 ГПК України (в редакції від 11.05.2007р.) встановлено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Зважаючи на те, що рішення набрало законної сили 20.12.2006р., а заяву про перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами подано 30.01.2007р., її подано в межах строку, встановленого процесуальною нормою ч.1 ст.113 ГПК України.

Винесення рішення Голопристанського районного суду та встановлені ним правові факти відносяться до нововиявлених обставин, оскільки вони існували на час розгляду ухвали про затвердження мирової угоди і не могли бути відомі заявнику. По-третє, вони є істотними для розгляду справи, оскільки їх врахування судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

З врахуванням викладеного ухвала господарського суду від 19.02.2008р. по справі №13/364 скасовується в частині залишення без змін ухвали від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі.

Ухвала від 31.08.2004р. переглядається за нововиявленими обставинами і підлягає скасуванню з врахуванням наступного.

Відповідно до чинної на дату затвердження мирової угоди редакції ст.78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, які підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття мирової угоди суд перевіряє чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору, не приводить до вирішення спору по суті, сторони припиняють спір, досягнувши угоди між собою.

Як було зазначено вище, між сторонами існував спір про стягнення 151826грн. 72коп. ( з врахуванням пені і штрафу) боргу за надані юридичні послуги на підставі укладеного між сторонами договору.

У задоволенні позову було відмовлено, в процесі касаційного оскарження рішення скасоване, а справу передано на новий розгляд, в процесі якого сторонами укладено мирову угоду.

На дату вирішення спору та затвердження мирової угоди директором та одним із засновників ТОВ "Правовий центр "Понтифік" був Величко М.М., який володіє 50% частки у статутному капіталі. ЗАТ "АФ "Радан" володіло 10% у статутному капіталі підприємства - позвиача.

Зазначений факт підтверджено наданим в матеріали справи протоколом №01 установчих зборів засновників учасників ТОВ "Правовий центр "Понтифік" від 17.07.2001р., яким було оформлено прийняті рішення. (т.1, а.с.19)

ЗАТ "АФ "Радан" було створено на підставі рішення установчих зборів засновників, оформлених протоколом №1 від 22.11.1999р. (т.1, а.с.35)

Відповідно до рішення засновників ЗАТ "АФ "Радан" володіло 80,37% акцій, приватна фірма "ІМКС" - 7,43%, Скляров Л.О., якого також було призначено головним директором товариства - 12,20% акцій у статутному фонді.

В процесі вирішення спору по суті оскарження винесених в межах провадження, порушеного по справі №13/364, рішень місцевого та апеляційного господарських судів, місцевий суд Суворовського району м.Херсона задовольнив подану ТОВ "ПЦ "Понтифік" заяву про забезпечення зустрічного позову, поданого до ЗАТ "АФ "Радан" та засновників Соценко А.В., Кузьміної Н.І. про стягнення завданих збитків на загальну суму, та заборонив ЗАТ "АФ "Радан" вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням майна, яке в подальшому було передане за мировою угодою, а також заборонив здійснювати реєстрацію будь-яких змін або доповнень до установчих документів та проводити дії щодо відчуження або переоформлення у інший спосіб акцій зазначеного товариства, про що виніс відповідну ухвалу від 08.09.2003р. (т.1, а.с.126)

До затвердження мирової угоди за ініціативою Величко М.М. було проведено позачергові збори акціонерів ЗАТ "АФ "Радан", відповідно до яких було змінено назву, статут, юридичну адресу товариства, державного реєстратора, звільнено з посади директора Склярова Л.О. та обрано на цю посаду Мирошниченко М.О., обрано наглядову раду та її головою призначено Величко М.М.

Саме наявність зазначених рішень, які в подальшому були визнані недійсними з дати їх прийняття рішенням Голопристанського райсуду від 20.12.2006р., як прийняті з численними порушеннями законодавства, зокрема, статей 41, 43, 45 Закону України "Про господарські товариства", дало можливість Мирошниченко М.О. як директору підписати мирову угоду, на підставі якої внаслідок некоректних та протиправних дій, які вчинялися гр.Величко М.М., як головою наглядової ради ЗАТ "АФ "Колос" та одночасно директором ТОВ "Правовий центр "Понтифік", передати на користь позивача одним із засновників, якого є Величко М.М., який володіє 50% частки у статутному фонді, майно, сума якого значно перевищувала реальний борг за надані юридичні послуги.

Умови укладеної мирової угоди також не стосувались виключно правовідносин сторін, які є предметом спору і поширювались на осіб, які не є сторонами спору, що є неприпустимим.

Зокрема, з наданих в матеріали справи доказів встановлено, що майно, перелічене у пунктах 2.1, 2.3 мирової угоди на дату її укладення перебувало у заставі АППБ "Аваль" на підставі укладеного з відповідачем договору застави від 01.09.2003р. (т.3, а.с.55-63)

Окрім того, всі активи ЗАТ "АФ "Колос" перебували у податковій заставі, що підтверджується наданими належними доказами: записом №12 розширеного витягу з Державного реєстру обмежень рухомого майна у період з 21.02.2004р. по 30.12.2004р. (т.3, а.с.115-124)

Судом також досліджено та надано правову оцінку рішенню господарського суду Херсонської області по справі №1/374-ПН-07 від 01.02.2008р., прийнятого за наслідками розгляду поданої ліквідатором ЗАТ "АФ "Радан" Тимофєєвою Л.Б. заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Херсонської області від 19.11.2007р., винесеного за позовом ТОВ "Правовий центр "Понтифік" до ЗАТ "АФ "Колос" про визнання права власності на майно, передане по іншій мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду 03.07.2006р. по справі №14/173-06, відповідно до якої за дострокове припинення договорів-доручення про надання юридичних послуг та в рахунок оплати штрафу в розмірі 15000 доларів США відповідач передав позивачу нежилі приміщення адміністративного корпусу літера "А", що знаходиться в м.Херсоні по вул.Червонофлотській, 17 і складаються з підвалу, приміщення першого поверху №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8,9,10,11, 12, 13; усі приміщення другого поверху №№95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 125; приміщення п'ятого поверху, окрім кабінету, загальною площею 2516,4 кв.м. Нежилі приміщення, що знаходяться в с.Рівне Генічеського району, у тому числі: будівлю дому правління 2-поверхову, 1960р. у складі: будівлі контори, кочегарки, опорного пункту, гаражів, уборної та інші споруди, що знаходяться у с.Рівне по вул.Леніна, 30; комплекс споруд та технічного обладнання столової 1952р. з пристойками, в тому числі: котельні, склади з підвалом, уборна та інші споруди, а також електроплита, холодильні шафи та інше, що знаходиться у с.Рівне по вул.Шевченко, 30. Будівлі гаражів 1984р. з пристройками, в тому числі: адміністративна будівля, будівля охорони, диспетчерска, навіси, гаражі -21шт., склади, уборна, АЗС, бетонна огорожа та інші споруди за адресою: с.Рівне, вул.Східна, 2. Будівля готелю 1967р. у с.Рівне, вул.Леніна, 35. Комплекс споруд та технологічного обладнання зернотоку 1972р. з будівлями, навісами, сторожкою, воротами та ваговою з автомобільними вагами у с.Рівне по вул.Східна, 10. Будівлі та технологічне обладнання пекарні 1980р. у с.Рівне по вул.Східна, 8, а також будівля та технологічне обладнання цеху по переробці насіння соняшника (маслобойня) у с.Рівне по вул.Східній, 10.

В рахунок погашення боргу було також передано окремо визначене майно, перелічене у пункті 1.4 (транспортні засоби та сільськогосподарська техніка).

За наслідками розгляду заяви господарський суд частково скасував рішення господарського суду по справі №1/371-ПН-07 від 19.11.2007р. та відмовив у задоволенні позову.

Як і в процесі розгляду справи №13/364 суд, приймаючи рішення по справі №1/371-ПН-07, дійшов висновку, що представники позивача та відповідача гр.Величко М.М. та Сервуля М.А. використали свої цивільні права, зловживаючи ними, приймаючи рішення щодо майна ліквідаційної маси та передаючи майнові активи вартістю 3996250грн. (лише об'єкт нерухомості по вул.Червонофлотській, 17 у м.Херсоні) в рахунок відшкодування штрафу в сумі 79975грн. 50коп., розмір якого не встановлений судовим рішенням, а визначений угодою між представниками сторін Величко М.М. та Соломкіним В.І. Зазначені правові дії учасників містять ознаки недобросовісності та зловмисної угоди представників.

Враховуючи приписи ч.2 ст.35 ГПК України, встановлені вищенаведеним рішенням факти зловживання цивільним правом є додатковим доказом зловживання гр.Величко М.М. своїми правами, оскільки по обох справах він одночасно здійснював представництво як від позивача так і від відповідача або від відповідача представництво здійснювали інші особи на підставі виданих ним, як головою наглядової ради та підписантом довіреностей.

Суд також зауважує, що неодноразові намагання уповноважених представників відповідача реалізувати надане право на перегляд ухвали від 31.08.2004р. за нововиявленими обставинами унеможливлювалися системним зловживанням управлінськими функціями, що стало можливим завдяки підробці гр.Величко М.М. протоколу, яким були оформлені рішення позачергових зборів; прийняттям зборами рішень, які не відповідали вимогам чинного законодавства та у судовому порядку визнані недійсними.

У зв'язку із скасуванням ухвали від 31.08.2004р. про затвердження мирової угоди та припинення провадження суд розглядає по суті поданий 23.06.2003р. позов.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2002р. між сторонами був укладений договір-доручення №001-02-01/СПД про надання юридичних послуг, на підставі якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання здійснити комплекс правових послуг по юридичному супроводженню діяльності замовника, а замовник зобов'язався здійснювати своєчасний розрахунок за надані послуги у встановленому умовами договору порядку. (т.1, а.с.9-10)

Відповідно до п.1.2 договору доручення №001-02-01/СПД сторони досягли домовленості щодо того, що виконання таких доручень здійснюється за рахунок замовника згідно поданої заявки.

На виконання зазначеної умови відповідачем 31.07.2002р. було подано позивачу заявку-доручення №01, згідно якої ТОВ "Правовий центр "Понтифік" було доручено здійснити послуги, а також забезпечити представництво та захист інтересів замовника перед третіми особами щодо стягнення дебіторської заборгованості з визначених у заявці суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі з ВАТ "Таврія", представляти інтереси замовника в господарському суді по справі №13/196, стягнути збитки з Генічеської ДПІ, виходячи з рішення суду від 18.06.2002р. №4/13-ПД. (т.1, а.с.12)

На виконання п.2.1.2 договору доручення №001-02-01/СПД замовником на ім'я юриста і директора ТОВ "Правовий центр "Понтифік" Величко М.М. була видана довіреність від 31.07.2002р. з правом передоручення, в зв'язку з чим останнім 01.08.2002р. було видано довіреність на ім'я юриста ТОВ "Правовий центр "Понтифік" Кравченко С.А. на представництво інтересів замовника. (т.1, а.с.11, 54)

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання заявки доручення надано юридичні послуги та здійснено представництво інтересів замовника по справі №13/196, рішенням по якій від 13.09.2002р. було відмовлено у позові ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" до ЗАТ "АФ "Радан" про стягнення заборгованості у сумі 49 121 грн. 06коп. (т.1, а.с.13)

Відповідно до вступної частини зазначеного рішення інтереси ЗАТ "АФ "Радан" представляв за дорученням Кравченко С.А., в зв'язку з чим згідно з досягнутою у пункті 2.1.5 договору-доручення №001-02-01/СПД домовленістю замовник був зобов'язаний сплатити протягом трьох банківських днів з дати набрання рішенням законної сили або іншого процесуального документа, прийнятого в інтересах та на користь замовника, винагороду в розмірі 50% від суми задоволеної вимоги або позову, у тому числі й від сум зменшених вимог третіх осіб.

У зв'язку з відмовою ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" у позові про стягнення з відповідача 49121грн. 50коп. за розрахунком позивача відповідач мав сплатити йому 50% від зазначеної суми, що складає 24560грн. 03коп.

Позивач в особі юриста Величко М.М. представляв інтереси відповідача у справі №4/254 за позовом ЗАТ "АФ "Радан" до Генічеської МДПІ та ПП фірми "Агро-Інвест" про стягнення збитків на підставі рішення господарського суду Херсонської області №4/13-ПД. За наслідками розгляду цього спору судом винесено рішення від 06.12.2002р. про задоволення позову і стягнення на користь ЗАТ "АФ "Радан" 126511грн. 12коп. основного боргу, 1265грн. 11коп. витрат по оплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (т.1, а.с.14-16)

Проте, зазначене рішення не набрало законної сили і було скасовано постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.03.2003р., а згідно постанови Вищого господарського суду України від 07.08.2003р. по справі №4/254 - скасовані рішення і постанова місцевого та апеляційного господарських судів із направленням справи на новий розгляд. (т.1, а.с.59-66)

На виконання умов договору доручення №001-02-01/СПД та замовлення-доручення №01 позивач здійснив дії по стягненню дебіторської заборгованості з ВАТ "Таврія", в результаті яких ухвалою Голопристанського місцевого районного суду Херсонської області від 30.09.2002р. затверджено мирову угоду, укладену між ВАТ "Таврія" та ЗАТ "АФ "Радан", відповідно до якої в межах виконавчого провадження про стягнення з ВАТ "Таврія" на користь відповідача боргу в сумі 63887грн ., останьому в рахунок погашення боргу було передано у власність об'єкт нерухомості на зазначену суму. (т.1, а.с.17)

Факт передачі об'єкта відповідачу підтверджується наданим в матеріали справи двостороннім актом приймання-передачі нежилих приміщень, складеним між сторонами 15.11.2002р., підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками. (т.1, а.с.18)

Участь позивача та його уповноважених представників гр.Величко М.М. та Кравченко С.А. у складенні мирової угоди, надання її відділу Державної виконавчої служби Голопристанського РУЮ для передачі суду підтверджено наданими в матеріали справи доказами: супровідним листом до заяви про відкриття виконавчого провадження, підписаним представником Величко М.М.; супровідним листом від 23.09.2002р., до якого було додано для затвердження мирову угоду; мировою угодою про закриття виконавчого провадження; виданою ЗАТ "АФ "Радан" на ім'я гр.Величко М.М. довіреністю від 23.10.2002р. на представництво інтересів ЗАТ "АФ "Радан" в процесі укладення мирової угоди та прийняття переданого майна у розпорядження кредитора; довіреністю від 01.08.2002р., виданою директором ТОВ "Правовий центр "Понтифік" гр.Величко М.М. на ім'я юриста гр.Кравченко С.А. (т.1, а.с.49-54)

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на пункти 2.1.5, 3.1, 4.1, 6.2 договору-доручення №001-02-01/СПД, на підставі яких відповідач зобов'язався після виконання виконавцем (позивач) доручення замовника (відповідач) протягом трьох банківських днів з дати набрання законної сили рішенням судового органу або іншого процесуального документа: про стягнення заборгованості, залишення позову без розгляду або іншого характеру, але прийнятого в інтересах замовника - сплатити виконавцю винагороду в розмірі 50% від суми задоволеної вимоги або позову, у тому числі й від сум зменшених вимог третіх осіб, а по справи про банкрутство - від суми грошової вимоги, визначеної судом, якщо сторонами не буде обумовлено інше.

Вартість послуг, що виконуються, визначається виконавцем у кожному конкретному випадку окремо за підсумками розгляду прийнятої від замовника заявки. Відповідач на протязі трьох банківських днів здійснює оплату виставленого позивачем рахунку за вказаними банківськими реквізитами.

У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами прийнятих за договором зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченого зобов'язання за кожний день прострочки платежу.

За порушення вимог пунктів 2.1.4, 2.1.5, 6.2 та 6.3 договору-доручення №001-02-01/СПД замовник зобов'язався у безспірному порядку виплатити виконавцю штраф в розмірі суми, еквівалентної 5000 доларів США по курсу Національного банку України на момент проведення розрахунку.

Таким чином, по вищеперелічених виконаних позивачем на користь відповідача юридичних послугах по забезпеченню представництва та захисту інтересів останнього, замовник мав сплатити виконавцю 31 946грн. 50коп. винагороди по задоволених вимогах внаслідок укладення мирової угоди та передачі на її виконання майна; 24560грн. 03коп. винагороди по представництву інтересів відповідача в процесі розгляду справи №13/196, за наслідками якого було відмовлено у стягненні з відповідача на користь ВАТ "Херсонобленерго" 49121грн. 06коп.; 63255грн. 56коп. винагороди за представництво інтересів відповідача в процесі розгляду господарської справи №4/254, за наслідками якого було винесено рішення про стягнення на користь відповідача 126511грн. 12коп. збитків.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по перерахуванню 31943грн. винагороди за період з 10.12.2002р. по 10.06.2003р. (182 дн.) позивач нарахував відповідачу 2229грн. 88коп. пені.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по проведенню розрахунку по винагороді, сума якої складає 24560грн. 03коп., за період прострочки з 10.12.2002р. по 10.06.2003р. (182 дн.), позивач нарахував відповідачу 1714грн. 50коп. пені.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по проведенню розрахунку по винагороді, сума якої складає 63255грн. 56коп. за період прострочки з 10.04.2003р. по 10.06.2003р. (60 дн.) позивач нарахував відповідачу 1455грн. 75коп. пені.

Розрахунки пені судом досліджено і перевірено, проведені із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочки.

На підставі пункту 6.3 вищеназваного договору за прострочку оплати наданих послуг більш як 30 календарних днів позивач також нарахував відповідачу штраф у розмірі 5000 доларів США по курсу Національного банку України на момент здійснення оплати, сума якого у гривнєвому еквіваленті становить 26 670грн.

Стягнення сум винагород, пені та штрафу було предметом заявленого позову.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ним не підписувалась заявка-доручення №001 на виконання послуг і не надавалась довіреність на представництво інтересів ЗАТ "АФ "Радан".

Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували виконання ним юридичних послуг та участь представника Величко М.М. в процесі їх реалізації, оскільки у розгляді справи №13/196 в якості представника відповідача був присутній гр.Кравченко С.А.

До того ж, рішення по справі №4/254 не набрало законної сили, було скасовано і направлено на новий розгляд.

Письмовою заявою, яка знаходиться на аркуші справи за № 148, т.1, позивач на підставі ч.4 ст.22 ГПК України зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь штраф в розмірі 53340грн. (26670,00 х 2) за прострочку оплати послуг по сумах винагороди відповідно 31943грн. та 24560грн. 03коп. більш як 30 календарних днів; 31943 грн. основного боргу по винагороді та 2229грн. 88коп. за представництво інтересів відповідача по затвердженню мирової угоди з ВАТ "Таврія", внаслідок якої відповідачу було передано майно на суму 63 886грн.; 24560грн. 03коп. боргу по винагороді та 1714грн. 50коп. пені по представництву інтересів по справі №13/196, за наслідками розгляду якої було прийнято рішення про відмову у позові на користь позивача.

Всього, з врахуванням зменшення суми позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 113787 грн. 41коп., а також 2395 грн. 45коп. судових витрат.

Зазначена заява прийнята до розгляду та залучена до матеріалів справи.

Як було зазначено вище, рішенням у справі в задоволенні позову було відмовлено.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 08.06.2004р. по справі №13/364 рішення місцевого суду було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області. (т.2, а.с.170-173)

Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 56503грн. основного боргу, який складає винагорода за надані послуги, а також 3944грн. 38коп. пені за несвоєчасну оплату наданих послуг, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст.151 ЦК Української РСР, який діяв на період виникнення та вирішення спірних правовідносин, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як от : передати майно, виконати роботу сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у ст.4 цього Кодексу.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. (ч.1 ст.153 ЦК УРСР)

Як встановлено з наданих в матеріали справи доказів, які є належними у розумінні приписів ст.32 ГПК України, між сторонами був укладений в письмовій формі договір-доручення про надання юридичних послуг, в якому його учасниками досягнуто згоди з усіх істотних умов.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками учасників-юридичних осіб.

Відповідно до статей 161, 162 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою ( штрафом, пенею) заставою і поручительством. (ст.178 ЦК УРСР).

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення його виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) може забезпечуватися лише дійсна вимога. (ч.1, 2 ст.179 ЦК УРСР)

Угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовій формі (ч.1 ст.180 ЦК УРСР)

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ч.1 ст.216 ЦК УРСР)

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії .

Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному винагороду лише в тому разі, коли вона передбачена договором або затвердженими в установленому порядку правилами. (ст.ст.386, 387 ЦК УРСР)

Відповідно до умов договору позивач здійснював представництво інтересів відповідача в процесі розгляду господарської справи №13/196, за наслідками якої було відмовлено у позові ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" про стягнення заборгованості в сумі 49121грн. 06коп., за що винагорода позивача, визначена умовами договору становить 24560грн. 03коп.

Внаслідок участі позивача в процесі укладення мирової угоди по справі за участю ВАТ "Таврія" та ЗАТ "АФ "Радан" відповідачем було отримано майно на загальну вартість 63887грн., у зв'язку з чим визначена умовами договору винагорода становить 31943грн. 50коп.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг позивач за 182 дні прострочки нарахував відповідачу пеню згідно наданого розрахунку відповідно в сумах 1714грн. 50коп. та 2229грн. 88коп., сплата якої передбачена умовами договору.

Розрахунок пені проведено в межах встановленого Законом для її стягнення строку (ст.72 ЦК УРСР) та з врахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Факт надання зазначених послуг підтверджений вищепереліченими доказами, які є належними у розумінні приписів ст.ст.32, 34 ГПК України.

На оплату послуг були виставлені рахунки, які були отримані замовником, що підтверджується повідомленням Укрпошти. (т.1, а.с.137-143)

Доводи відповідача до уваги не приймаються, оскільки виникнення обов'язку сторони по оплаті юридичних послуг за договором доручення обумовлюється саме фактом надання цих послуг, які є предметом договору від імені та за рахунок довірителя, а не вчиненням конкретних дій, направлених на документальне оформлення розрахунків.

Щодо неспівмірності і завищення суми винагороди за надані послуги, то їх вартість визначена умовами договору і відповідала внутрішній волі сторін.

Щодо стягнення штрафу в розмірі 53340грн., тобто сумі, еквівалентній 10 000 доларів США ( по 5000 дол. США по кожному випадку несплати послуг понад 30 календарних днів), то у задоволенні позову в частині його стягнення відмовляється.

Застосування одночасно штрафу та пені за одне й те саме порушення, по-перше, призведе до подвійної юридичної відповідальності за одне правопорушення, по-друге, сплата такого штрафу не передбачена була чинним на той час законодавством, зокрема, приписами ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Судовий звір в розмірі 1208грн. 94коп. пропорційно задоволеним вимогам покладається на відповідача.

З позивача на користь відповідача стягується 1518грн. 29коп. витрат по оплаті судового збору по заяві про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 19.02.2008р. по справі №13/364 в частині залишення без змін ухвали господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. по цій справі.

2. Скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 31.08.2004р. по справі №13/364 про затвердження мирової угоди та припинення провадження.

3. Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства агрофірми "Титанік", м.Херсон, вул.Петренка, 30-а, кв.9, код ЄДРПОУ 30557043, р.рахунки невідомі, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Понтифік", м.Херсон, пров.Готельний, 9, кв.12, код ЄДРПОУ 32022114, р.рахунки невідомі, 56503грн. 03коп. основного боргу, 3944грн. 38коп. пені та 1208грн. 94коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Правовий центр "Понтифік", м.Херсон, пров.Готельний, код ЄДРПОУ 32022114, р.рахунки невідомі, на користь закритого акціонерного товариства агрофірми "Титанік", м.Херсон, вул.Петренка, 30-а, кв.9 код ЄДРПОУ 30557043, р.рахунки невідомі, 1518грн. 29коп. витрат по оплаті судового збору по заяві про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.

6. Наказ стягувачам видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.04.2013р.

Суддя Н.О. Задорожна