Ухвала

від 11.04.2013 по справі 901/1034/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

11.04.2013 Справа № 901/1034/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпайр»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»

про стягнення 1 836 204 240,00 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники сторін не викликалися.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпайр» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» про стягнення 1 836 204 240,00 грн. заподіяної шкоди - втраченої вигоди.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпайр» про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- задовольнити заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

- накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вул. Садова, б. 19, ідентифікаційний код 36499654) в розмірі 1 836 204 240,00 грн. (один мільярд вісімсот тридцять шість мільйонів двісті чотири тисячі двісті сорок гривень 00 копійок), які знаходяться на всіх рахунках та у вкладах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» в усіх банках та інших фінансових установах.

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вул. Садова, б. 19, ідентифікаційний код 36499654) відчужувати будь-яким шляхом належне їй на праві власності нерухоме та рухоме майно, у тому числі корпоративні права в межах позовних вимог, що становить суму 1 836 204 240,00 грн. (один мільярд вісімсот тридцять шість мільйонів двісті чотири тисячі двісті сорок гривень 00 копійок) та вчиняти дії, що можуть спричинити відчуження майна у майбутньому.

Ухвалою суду від 25.03.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 04.04.2013 о 11:30 та зобов'язано позивача, зокрема, докази сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

28.03.2013 від позивача до суду надійшли докази сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

11.04.2013 до суду від позивача надійшла заява про прискорення розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, яку суд також розцінює як уточнення до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- розглянути в найближчі строки заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

- накласти арешт на грошові кошти, що будуть виявлені на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вул. Садова, б. 19, ідентифікаційний код 36499654) в межах суми позову.

- накласти арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вул. Садова, б. 19, ідентифікаційний код 36499654) в межах суми позову.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що між сторонами існує спір про стягнення 1 836 204 240,00 грн. заподіяної відповідачем шкоди - втраченої вигоди, втім наразі відповідачем здійснюються спроби відчужити належне йому на праві власності майно шляхом розміщення відповідного оголошення про його продаж в мережі інтернет. Позивач посилається на те, що він має достатньо обґрунтоване припущення, що відповідачем вчиняються підготовчі дії до реалізації майна, що свідчить про реальну можливість вибуття майна з власності відповідача та, як наслідок, призведе до неможливості виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

Також, позивач зазначає про наявність великої кількості судових процесів про стягнення значних сум з відповідача, що в свою чергу також може призвести до неможливості виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач зазначає, що невжиття заходів до забезпечення позову вказаних в заяві, може призвести до унеможливлення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом без проведення окремого судового засідання.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Також, відповідно до аб. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позовні вимоги ґрунтуються на заподіяні відповідачем шкоди позивачу в розмірі 1 836 204 240,00 грн. у вигляді втраченої вигоди. При цьому, позивач вказує на те, що наразі існує ризик відчуження відповідачем належного йому на праві власності майна, оскільки воно пропонується до продажу шляхом розміщення відповідного оголошення в мережі Інтернет. На підтвердження зазначеного, позивач надав роздруківки веб-сторінок з мережі Інтернет.

Дослідивши зміст вказаних інтернет-ресурсів, судом встановлено, що на веб-сторінках: http://simferopol.cri.slando.ua та http://www.ria.ua розміщено оголошення: «ООО «Крымская водочная компания» (идентификационный код 36499654) предлагает к продаже движимое и недвижимое имущество (строения, нежилые помещения, оборудование) на территории завода по адресу: Автономная Республика Крым, г. Симферополь, ул. Узловая, 6. Существенные условия покупки будут определены по взаимному соглашению сторон в рамках встречи. Обратная связь: адрес: 97530, Автономная Республика Крым Симферопольский район, село Мазанка, ул. Садовая, 19.».

Враховуючи зазначене, суд вважає побоювання позивача щодо неможливості виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог такими, що мають під собою обґрунтовані підстави.

Позов, згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального Кодексу України, забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

В даному випадку, предметом позову є вимоги позивача про стягнення 1 836 204 240,00 грн. заподіяної відповідачем шкоди у вигляді втраченої вигоди.

Позивач у своїй заяві зазначає, що йому невідомо про всі рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», відкриті у банках, інших фінансових установах, а також позивачу не відомо про перелік належного відповідачу рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав тощо.

Оцінюючи ефективність заходів до забезпечення позову на предмет захисту прав позивача, суд вважає за необхідне в даному випадку накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 1 836 204 240,00 грн., які знаходяться на всіх рахунках та у вкладах в усіх банках та інших фінансових установах.

Вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та у разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушених прав.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на предмет даного спору, суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 1 836 204 240,00 грн., які знаходяться на всіх рахунках та у вкладах в усіх банках та інших фінансових установах.

У задоволенні вимог позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача та заборону відповідачу відчужувати будь-яким шляхом належне йому на праві власності нерухоме та рухоме майно, у тому числі корпоративні права в межах позовних вимог, що становить суму 1 836 204 240,00 грн. та вчиняти дії, що можуть спричинити відчуження майна у майбутньому, суд відмовляє, оскільки, арешт на індивідуальне визначене майно може бути накладений за позовами про визнання права власності (іншого речового права), а підстави для заборони відповідачу відчужувати будь-яким шляхом нерухоме та рухоме майно у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпайр» (вул. О.Гончара, 52, оф. 13, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 36469698) про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи до забезпечення позову у справі №901/1034/13-г шляхом:

- Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вул. Садова, б. 19, ідентифікаційний код 36499654) в розмірі 1 836 204 240,00 грн. (один мільярд вісімсот тридцять шість мільйонів двісті чотири тисячі двісті сорок гривень 00 копійок), які знаходяться на всіх рахунках та у вкладах Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» в усіх банках та інших фінансових установах.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпайр» (вул. О.Гончара, 52, оф. 13, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 36469698) про вжиття заходів до забезпечення позову в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача та заборону відповідачу відчужувати будь-яким шляхом належне йому на праві власності нерухоме та рухоме майно, у тому числі корпоративні права в межах позовних вимог, що становить суму 1 836 204 240,00 грн. та вчиняти дії, що можуть спричинити відчуження майна у майбутньому, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття - 11.04.2013, згідно із ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом одного року з дня набрання ухвалою законної сили.

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпайр» (вул. О.Гончара, 52, оф. 13, м. Київ, 01054, ідентифікаційний код 36469698)

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вул. Садова, б. 19, ідентифікаційний код 36499654)

Суддя О.Л. Медведчук