Постанова

від 08.04.2013 по справі 5006/27/12б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2013 р. справа №5006/27/12б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарової З.П., Гези Т.Д. від скаржникане з'явився від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.2012 року у справі№5006/27/12б/2012 (суддя Тарапата С.С.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітвест груп", м. Макіївка до боржника Закритого акціонерного товариства «Центр наукових досліджень та інвестицій у вторинній металургії», м. Донецьк пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2012 року за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Елітвест груп", м. Макіївка до боржника Закритого акціонерного товариства «Центр наукових досліджень та інвестицій у вторинній металургії», м. Донецьк порушена справа про банкрутство №5006/27/12б/2012 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; справу призначено до розгляду на 07.02.2012 року.

Постановою господарського суду Донецької області від 07.02.2012 року Закрите акціонерне товариство «Центр наукових досліджень та інвестицій у вторинній металургії», м. Донецьк визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначений - ініціюючий кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітвест груп", м. Макіївка.

Вказана постанова була залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2012р.

Ухвалою від 04.07.2012 року господарський суд Донецької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Закрите акціонерне товариство «Центр наукових досліджень та інвестицій у вторинній металургії», м. Донецьк та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута відсутні майнові активи, необхідні для задоволення кредиторської заборгованості, тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна інспекція у Ленінському районі м. Донецька подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.2012 року у справі №5006/27/12б/2012, в якій просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та припинити провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що перевірка боржника з питань повноти та своєчасності нарахування та сплати податків до бюджету не проведена через відсутність боржника за місцем знаходження, про що був складений відповідний акт.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2012р. апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька залишено без задоволення, а ухвала господарського суду Донецької області від 04.07.2012р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 2.02.2013р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2012р. було скасовано, а справу передано на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

При скасуванні постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.12.2012р. Вищий господарський суд України виходив з того, що суд другої інстанції, в порушення ст. 101 ГПК України, не надавши правову оцінку відсутності у матеріалах справи постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо боржника на момент порушення провадження у справі про банкрутство, тобто без з'ясування належних доказів безспірності вимог ініціюючого кредитора, залишив оскаржувану ухвалу без змін безпідставно. Вказав на те, що судом апеляційної інстанції не встановлено чи перевірено обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури, а за відсутністю такої перевірки, чи надано таким обставинам відповідну оцінку в судовому засіданні при затверджені звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2013 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом на новій розгляд.

Представники апелянта, кредитора та боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності здійснення ліквідаційної процедури, повинен надати оцінку обставинам, які стали підставою для порушення даної справи про банкрутство, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, у зв'язку з чим апеляційний суд встановив наступне.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, за приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Документами, які підтверджують неплатоспроможність боржника, є виконавчі документи, що підтверджують безспірність вимог кредиторів та неможливість погашення їх вимог у виконавчому провадженні; інформація про всі розрахунки боржника та докази відсутності руху коштів по них; докази про відсутність майна або його недостатності для погашення вимог кредиторів.

При цьому з урахуванням положень частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", однією з умов порушення та здійснення провадження у справі є наявність у такого боржника як у суб'єкта підприємницької діяльності в обов'язковому порядку незадоволених протягом визначеного в Законі про банкрутство строку грошових зобов'язань перед кредиторами, а також обставини відносно того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними доказами.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, ініціюючий кредитор у підтвердження безспірності його грошових вимог до боржника надав лише оригінал простого векселя серії АА1187012 на суму 20 000 грн., щодо якого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. було вчинено протест про неоплату та виконавчий напис нотаріуса.

Однак вказані документи не є виконавчим в розумінні ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", тобто, за такими документами чинне законодавство не передбачає можливості списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку.

Таким чином, ініціюючим кредитором не надано суду доказів безспірності грошових вимог до боржника, що відповідно до норм Закону про банкрутство є необхідною умовою для порушення провадження у справі про банкрутство, в тому числі і за ст. 52 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як зазначалось, станом на момент порушення справи про банкрутство (05.07.2012р.) виконавче провадження по стягненню за вказаним виконавчим документом, було відсутнє. Сам по собі, факт видачі виконавчого напису нотаріуса та протесту в неплатежі та отримання їх кредитором без їх пред'явлення, не свідчить про їх не виконання боржником на загальну суму 20000,00 грн., неможливість та не спроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання по ним. Такі обставини можливо встановити лише застосувавши примусові процедури стягнення коштів у виконавчому провадженні, за наявності його порушення.

При цьому, порушення виконавчого провадження можливо лише на підставі заяви кредитора. В разі неподання такої заяви до органів виконавчої служби, розпочати будь яке здійснення примусових заходів до боржника не передбачається можливим.

Тому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заборгованість боржника перед кредитором не може розцінюватись як безспірна у розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вона не підтверджується визначеними законодавством доказами.

Відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможністю боржника є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заборгованість перед кредитором не свідчить про неплатоспроможність боржника під час порушення справи про банкрутство від 05.07.12р. та неможливість розрахунку із кредиторами у спосіб інший, а ніж застосування процедури банкрутства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що станом на 05.07.2012 року сума безспірних вимог кредитора в сумі 20000 грн. до боржника відсутня.

З наявних матеріалів справи господарський суд першої інстанції не міг дійти висновку про те, що боржник неспроможний виконати безспірні грошові зобов'язання перед кредитором та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування процедури банкрутства, а отже підстави для порушення справи про банкрутство та в подальшому визнання банкрутом та відкриття інших процедур були відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що докази неспроможності боржника виконати зобов'язання, якими обґрунтовується заява ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство цього боржника, повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не передбачена.

В свою чергу ініціюючим кредитором при зверненні до суду з позовом про визнання Закритого акціонерного товариства «Центр наукових досліджень та інвестицій у вторинній металургії», м. Донецьк банкрутом такі докази надано не було.

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши належним чином всі обставини, а за таких підстав здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підставою для скасування оскаржуваної ухвали є п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Провадження у справі №5006/27/12б/2012 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Центр наукових досліджень та інвестицій у вторинній металургії», м. Донецьк підлягає припиненню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.2012 року по справі №5006/27/12б/2012 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 04.07.2012 року по справі №5006/27/12б/2012 - скасувати.

Провадження у справі №5006/27/12б/2012 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Центр наукових досліджень та інвестицій у вторинній металургії», м. Донецьк припинити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Закритого акціонерного товариства «Центр наукових досліджень та інвестицій у вторинній металургії», м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30188809) для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про визнання Закритого акціонерного товариства «Центр наукових досліджень та інвестицій у вторинній металургії», м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30188809) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

Т.Д. Геза