Рішення

від 01.04.2013 по справі 55/411

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/411 01.04.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РОСИЧІ-ІНТЕР» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбудінвестиція» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхпромторг» простягнення 385 210,20 грн. За позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбудінвестиція» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхпромторг» За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства «Спецюрінвест» про стягнення 350 000,00 грн. Головуючий суддя Босий В.П.

Судді: Жагорнікова Т.О.

Мандичев Д.В.

Представники сторін: від позивача:не з'явився від відповідача 1:Грубник Д.Л. від відповідача 2:не з'явився від третьої особи з самостійними вимогами: Марієва А.А. від третьої особи:не з'явився слухач:Водонос Л.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Спецюрінвест» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» про стягнення 385 210,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 12.03.2009 р. позивач набув право вимоги до відповідача виконання обов'язків зі сплати заборгованості у розмірі 350 000,00 грн. за договором про надання безвідсоткової позики від 18.03.2008 р. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 4 791,50 грн. та 3% річних у розмірі 30 418,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2011 р. порушено провадження у справі №55/411, розгляд справи призначено на 17.11.2011 р.

У судовому засіданні 17.11.2011 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 07.12.2011 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва у справі №55/411 від 07.12.2011 р. на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, замінено позивача його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСИЧІ-ІНТЕР», розгляд справи відкладено до 21.12.2011 р.

У судовому засіданні 21.12.2011 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 28.12.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №55/411 від 28.12.2011 р., на підставі ст. 24, 27, 65 Господарського процесуального кодексу України, прийнято позовну заяву від третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ», залучено в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Спецюрінвест».

Позов третьої особи з самостійними вимогами обґрунтований тим, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 11.12.2009 р. саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» набуло право вимоги до відповідача виконання обов'язків зі сплати заборгованості у розмірі 350 000,00 грн. за договором про надання безвідсоткової позики від 18.03.2008 р., відтак існують підстави для стягнення з відповідача такої суми.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 28.12.2011 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі судді Ягічева Н.І. (головуюча), судді Літвінова М.Є., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №55/411 від 28.12.2011 р. справу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Ягічева Н.І. (головуюча), судді Літвінова М.Є., Ломака В.С. та призначено її до розгляду на 25.01.2012 р.

В судовому засіданні 25.01.2012 р. від представника третьої особи з самостійними вимогами надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій третя особа просила стягнути з відповідача додатково до заявлено суми заборгованості суму штрафу у розмірі 140 000,00 грн.

Судом відмолено у задоволенні заяви третьої особи з самостійними вимогами про збільшення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Із поданої позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором позики, в той час як у поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 140 000,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

З урахуванням викладеного, заява позивача про збільшення позовних вимог в частині пред'явлення додаткових вимог не може бути прийнята судом, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.

Крім того, в судовому засіданні 25.01.2012 р. від представника третьої особи з самостійними вимогами надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Судом в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено з огляду на те, що заявником не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими положення ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість застосування заходів до забезпечення позову.

У судовому засіданні 25.01.2012 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 22.02.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2012 р. змінено склад колегії суддів: Ягічева Н.І. (головуюча), судді Літвінова М.Є., Бондаренко Г.П. у зв'язку із заявлення суддею Ломакою В.С самовідвід

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №55/411 від 17.02.2012 р. справу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Ягічева Н.І. (головуюча), судді Літвінова М.Є., Бондаренко Г.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №55/411 від 22.02.2012 р. розгляд справи відкладено на 15.03.2012 р.

У зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному судове засідання, призначене на 15.03.2012 р., не відбулося.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р. справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Власов О.Л. (головуючий), судді, Літвінова М.Є., Бондаренко Г.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №55/411 від 15.03.2012 р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: Власов Ю.Л. (головуючий), Літвінова М.Є., Бондаренко Г.П. розгляд справи призначено на 05.04.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.03.2012 р. справу було передано для розгляду колегії суддів у складі: Ягічева Н.І. (головуюча), Літвінова М.Є., Бондаренко Г.П. у зв'язку із виходом з лікарняного судді Ягічевої Н.І.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2012 р. справу №55/411 прийнято до провадження колегією суддів Ягічева Н.І. (головуюча), Літвінова М.Є., Бондаренко Г.П.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. (колегія суддів у складі: Ягічева Н.І. (головуючий), Бондаренко Г.П., Літвінова М.Є.) у справі №55/411 призначено судову експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. ухвалу господарського суду міста Києва 05.04.2012 р. залишено без змін, а скаргу Приватного підприємства «Спецюрінвест» без задоволення.

28.11.2012 р. до господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №55/411 разом з повідомленням про неможливість дачі висновку експертів у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних оригіналів документів та додаткових матеріалів.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 04.12.2012 р. №04-1/1145 призначено повторний автоматичний розподіл справи №55/411 у зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №55/411 передано на розгляд судді Босому В.П.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відрядженні, справу №55/411 передано для розгляду колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), Бондаренко Г.П., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2012 р. справу №55/411 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Бондаренко Г.П., Мандичев Д.В. та поновлено провадження у вказаній справі після усунення перешкод, що зумовило її зупинення.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 16.01.2013 р. у зв'язку із великою завантаженістю судді Бондаренко Г.П. справу №55/411 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), судді Жагорнікова Т.О., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2013 р. справу №55/411 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Жагорнікова Т.О., Мандичев Д.В. та відкладено розгляд справи до 06.02.2013 р..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. розгляд справи відкладено до 13.03.2013 р. у зв'язку із неявкою представників сторін та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та необхідністю витребування додаткових документів по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2013 р. замінено відповідача правонаступниками - Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхбудінвестиція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхпромторг», розгляд справи відкладено до 01.04.2013 р.

В судове засідання представники позивача, відповідача 2 та третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Представник відповідача 1 в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, нажав пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Представник третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в судове засідання з'явилася, витребувані ухвалами суду документи не надала, вимоги до відповідачів підтримала повністю.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Афіна» було укладено договір про надання безвідсоткової позики, відповідно до умов якого ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» отримало безпроцентну позику у розмірі 350 000,00 грн. та зобов'язалось повернути таку позику до 16.07.2008 р.

12.03.2009 р. між Приватним підприємством «Спецюрінвест» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Афіна» (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (надалі - «Договір відступлення права вимоги від 12.03.2009 р.»), згідно з п. 1.1 якого в порядку та на умовах, встановлених даним договором, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за зобов'язанням між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» (боржник), яке виникло з договору про надання безвідсоткової позики б/н від 18.03.2008 р.

Відповідно до п. 1.2 Договору відступлення права вимоги від 12.03.2009 р. відступлення права вимоги складає собою право первісного кредитора на погашення боржником заборгованості за основним договором в сумі 350 000,00 грн., а також право пред'являти до боржника вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання за основним договором.

Таким чином, Приватне підприємство «Спецюрінвест» набуло право вимоги до відповідача на погашення суми заборгованості у розмірі 350 000,00 грн. за Договором від 18.03.2008 р.

05.10.2011 р. між Приватним підприємством «Спецюрінвест» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСИЧІ-ІНТЕР» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги за Договором позики б/н від 18.03.2008 р. (надалі - «Договір про відступлення права вимоги від 05.10.2011 р.» , пунктом 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, встановлених даним договором, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за зобов'язанням між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва», що виникло у первісного кредитора на підставі Договору відступлення права вимоги від 12.03.2009 р., укладеного між боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Афіна».

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню суми позики, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 350 000,00 грн. В той же час, третя особа з самостійними вимогами вказує на обов'язок відповідача сплатити такі кошти на його користь, право вимоги щодо сплати такої заборгованості належить саме їй.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п. 1. ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

На підставі Договору про відступлення права вимоги від 05.10.2011 р. позивач набув право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва», правонаступниками якого є відповідач 1 та 2, сплати заборгованості у розмірі 350 000,00 грн.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Таким чином, право позивача вимагати від відповідачів сплати заборгованості у розмірі 350 000,00 грн., а також інфляційних у розмірі 4 791,50 грн. та 3% річних у розмірі 30 418,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, виникло на підставі Договору про відступлення права вимоги від 05.10.2011 р.

В той же час, 12.01.2012 р. між Приватним підприємством «Спецюрінвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОСИЧІ-ІНТЕР» було укладено додаткову угоду до Договору про відступлення права вимоги від 05.10.2011 р.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору про відступлення права вимоги від 05.10.2011 р. сторони дійшли згоди про розірвання Договору про відступлення права вимоги від 05.10.2011 р., що укладений між первісним кредитором та новим кредитором, у зв'язку із тим, що на момент укладення основного договору первісний кредитор не був власником права вимоги, яку передав за основним договором.

Пунктом 2 вказаної Додаткової угоди сторонами погоджено, що з моменту підписання даної додаткової угоди зобов'язання, що виникли у сторін на підставі основного договору, припиняються.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 6.2 Договору про відступлення права вимоги від 05.10.2011 р. жодна із сторін не може в односторонньому порядку припинити дію даного договору, крім випадків, передбачених договором або законом.

Пунктом 6.3 даного Договору визначено, що будь-які зміни та доповнення до даного договору сторони оформлюють шляхом укладення додаткових угод до нього.

Тобто, з урахуванням норм чинного законодавства України, а також Договору про відступлення права вимоги від 05.10.2011 р., сторони правомірно уклали додаткову угоду про розірвання дії такого договору.

Відтак, 12.01.2012 р. предмет спору (сплата заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 05.10.2011 р.) припинив своє існування, оскільки підстави для вимоги позивача про сплату відповідачами заборгованості відпали.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з абз. 3 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 р. припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору та необхідність припинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСИЧІ-ІНТЕР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбудінвестиція» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхпромторг» про стягнення 385 210,20 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» суд відзначає наступне.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» обґрунтований тим, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 11.12.2009 р. саме ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» набуло право вимоги до відповідача виконання обов'язків зі сплати заборгованості у розмірі 350 000,00 грн. за договором про надання безвідсоткової позики від 18.03.2008 р., відтак існують підстави для стягнення з відповідача такої суми.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.12.2009 р. між Приватним підприємством «Спецюрінвест» (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» (боржник) було укладено договір відступлення права вимоги за договором позики №б/н від 18.03.2008 р. (надалі - «Договір відступлення права вимоги від 11.12.2009 р.»).

Відповідно до п.1.1 Договору відступлення права вимоги від 11.12.2009 р. первісний кредитор в порядку та на умовах, встановлених даним договором, відступає, а новий кредитор набуває право вимоги за зобов'язанням між первісним кредитором та боржником, що виникло у первісного кредитора на підставі Договору відступлення права вимоги від 12.03.2009 р., укладеного між боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Афіна».

Згідно з п. 1.2 даного договору відступлене право вимоги визначається як право первісного кредитора на отримання від боржника коштів у розмірі 350 000,00 грн. за основним договором.

Пунктом 1.3 Договору відступлення права вимоги від 11.12.2009 р. визначено, що підписуючи даний договір, боржник підтверджує дійсність права вимоги за основним договором та відсутність будь-яких заперечень щодо передання первісним кредитором права вимоги новому кредитору.

Із матеріалів позовної заяви ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» вбачається, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва», правонаступниками якого є відповідачі, виникла на підставі неналежного виконання зобов'язання з повернення суми позики у розмірі 350 000,00 грн. згідно умов договору про надання безвідсоткової позики від 18.03.2008 р.

По-перше, матеріали справи не містять, а ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» не надано належних та допустимих доказів (оригіналів або належним чином засвідчених копій) на підтвердження існування договору про надання безвідсоткової позики від 18.03.2008 р., а також доказів надання такої суми позики Товариству з обмеженою відповідальністю Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва».

По-друге, на підтвердження права вимоги ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» надано суду договір про відступлення права вимоги за Договором позики №б/н від 18.03.2008 р., укладений 11.12.2009 р. між ПП «Спецюрінвест», ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» та ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва», а також акт приймання-передачі від 11.12.2009 р. за Договором про відступлення права вимоги від 11.12.2009 р.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У зв'язку з оспоренням ТОВ «РОСИЧІ-ІНТЕР» існування вказаних договору та акту, ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. призначено експертизу документів, наданих суду Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» щодо відносної давності їх виготовлення; експертизу матеріалів документів (паперу на якому вони виготовлені та абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у них).

Як вбачається із повідомлення №8500/12-33/8501-34 від 20.11.2012 р., експерти не змогли дати висновок на поставлені судом питання, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» не було надано оригіналів досліджуваних документів, зокрема, договору про відступлення права вимоги від 11.12.2009 р. за Договором позики №б/н від 18.03.2008 р. та акту приймання-передачі від 11.12.2009 р. за Договором про відступлення права вимоги від 11.12.2009 р.

Крім того, судом визнано необхідність витребуваних документів по суті спору, що знайшло своє відображення в ухвалах суду від 05.12.2012 р., 16.01.2013 р., 06.02.2013 р. та 13.03.2013 р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» в порушення вимог ухвал суду не було надано оригіналу договору про відступлення права вимоги від 11.12.2009 р. за Договором позики №б/н від 18.03.2008 р. та акту приймання-передачі від 11.12.2009 р. за Договором про відступлення права вимоги від 11.12.2009 р.

За таких обставин, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» не доведено наявності права вимагати виконання відповідачами зобов'язань, що виникають з Договору про відступлення права вимоги від 11.12.2009 р. у заявленій до стягнення сумі, а тому в задоволенні позову ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСИЧІ-ІНТЕР» припинити.

2. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.04.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді: Т.О. Жагорнікова

Д.В. Мандичев