Постанова

від 08.04.2013 по справі 816/960/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/960/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Безніщенко І.П.,

представника відповідача - Магер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» (далі - позивач, ТОВ «Ресурс-Полтава») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 лютого 2013 року №0000242310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 16 952,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4238,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Спец-Техноресурс» (далі - ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс») підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про порушення положень Податкового кодексу України є необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з контрагентом підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Ресурс-Полтава» зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради як юридична особа 15.03.2007, з 17.05.2007 є платником ПДВ.

Видом діяльності ТОВ «Ресурс-Полтава» є надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, неспеціалізована оптова торгівля /арк. с. 35/.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі положень вищевказаних норм Податкового кодексу України державним податковим ревізором-інспектором 30.01.2013 проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Ресурс-Полтава» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс» за період з 01.01.2009 по 31.10.2011.

У ході перевірки встановлено завищення ТОВ «Ресурс-Полтава» залишку від'ємного значення з ПДВ за вересень 2009 року на суму 21 972,00 грн, у результаті чого занижено ПДВ за листопад 2009 року на 5020,00 грн та завищено бюджетне відшкодування у липні 2010 на суму 16952,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №403/22.4/34962951 від 30.01.2013 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення ТОВ «Ресурс-Полтава» вимог підпункту 7.2.6. пункту 7.2., підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» /арк. с. 8-13/.

15 лютого 2013 року на підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №0000242310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 16 952,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4238,00 грн /арк. с. 14/.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15 лютого 2013 року №0000242310 , судом встановлено наступне.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно з пунктом підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно акту перевірки підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 16952,00 грн стали господарські операції позивача з ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс».

01.09.2009 між позивачем та ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс» укладено договір за умовами якого останній зобов'язався передати у власність ТОВ «Ресурс-Полтава» запчастини /арк. с. 15/.

Як встановлено у ході судового розгляду позивач придбав у контрагента шестерню, підшипник, колесо зубчасте.

На підтвердження факту реальності господарських операцій з вищевказаним контрагентом позивач надав договір, видаткові та податкові накладні, рахунки, журнал реєстрації доручень, виписку по особовому рахунку, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, виписку з обороту та параметру рахунків /арк. с.15-23/.

ТОВ «Ресурс-Полтава» придбавало деталі у ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс» з метою виконання договірних зобов'язань перед ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з капітального ремонту 2-х тепловозних візків на підтвердження чого позивачем надано договір, акт приймання-здачі виконаних робіт, податкову накладну /арк. с. 24-25, 28/.

Для виконання вищезазначених робіт позивачем укладено договір №3/Р від 24.09.2008 з ФОП ОСОБА_3, який виконував роботи з капітального ремонту тепловозних візків за допомогою придбаних позивачем у ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс» запчастин, що підтверджується договором, актом прийманням-передаванням товаро-матеріальних цінностей /арк. с. 26-27/.

На підставі господарських операцій з ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс» позивачем сформовано податковий кредит на суму 21972,00 грн.

Крім того, згідно декларації за липень 2010 року задекларована сума бюджетного відшкодування включає податковий кредит за січень 2010 року /арк. с. 32-33/.

Дослідивши надані позивачем первинні документи суд вважає їх такими, що відповідають положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій з ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс».

Враховуючи те, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій, суд вважає висновок ДПІ у м. Полтаві про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у липні 2010 року на 16952,00 грн неправомірним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0000242310 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позовні вимоги ТОВ «Ресурс-Полтава» обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 15 лютого 2013 року №0000242310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Полтава» (ідентифікаційний код 34962951) витрати зі сплати судового збору в розмірі 211 (двісті одинадцять) гривень 90 (дев'яносто) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2013 року.

Суддя К.І. Клочко