Постанова

від 11.04.2013 по справі 10/293-пн-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 10/293-ПН-07 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу на ухвалу у справі господарського суду ОСОБА_4 Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 року №10/293-ПН-07 Херсонської області за позовом до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Текс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-ЛТД" визнання права власності за участю представників сторін: ОСОБА_4 - ОСОБА_5; ПАТ "Ерсте Банк"-

Запорожцев В.В.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Берег-Текс" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-ЛТД" про визнання права власності на об'єкт нерухомості, який є предметом іпотеки, наданого з метою забезпечення вимог заставодержателя за кредитним договором.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.10.2007 року у справі №10/293-ПН-07 позов задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Берег-Текс" право власності на нерухоме майно, а саме комплекс, до якого відносяться: склад-модуль літ. А, туалет літ. Б, склад запасних частин літ. В, склад № 5 літ. Г, щитова літ. Є, дільниця послуг літ. Ж, навіс літ. М, вхід в підвал літ. І, склад з підвалом літ. З, склад-навіс літ. Т, прохідна літ. У, котельні-тамбур літ. С, підстанція літ. Д, ткацька дільниця літ. Ф, № 1-4 огорожа, №1 мостіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Текс" витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що позивач є правонаступником прав за іпотечним договором щодо вимоги виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, а відтак за умови невиконання відповідачем своїх зобов'язань у встановлений строк, позивач набуває право власності на предмет іпотеки.

Справа у апеляційному порядку розглядалась неодноразово.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року (Головуючий суддя - Жеков В.І., судді Бєляновський В.В. та Аленін О.Ю.) рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2007 року у справі № 10/293-пн-07-скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2012 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року у справі № 10/293-ПН-07 - скасовано, оскільки апеляційний розгляд відбувся за апеляційною скаргою особи, а саме, гр. ОСОБА_4, правовий статус якого, щодо можливості оскарження рішення суду першої інстанції, не було встановлено судом апеляційної інстанції. Справу №10/293-ПН-07 направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду даної справи, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2007 року у справі № 10/293-ПН-07 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись із наведеним процесуальним актом, гр. ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду від 24.01.2013 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції вимог процесуального права, зокрема, ст. ст. 43, 91, 101 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Апеляційним господарським судом встановлено, що звертаючись з апеляційною скаргою, гр. ОСОБА_4 зазначав, що оскарженим рішенням суду першої інстанції вирішено питання про його майнові права, у зв'язку із тим, що будучи учасником ТОВ "Лотос ЛТД" (частка статутного капіталу - 18,2 %), 03 жовтня 2006 року оскаржувачем подано нотаріально посвідчену заяву про вихід із зазначеного товариства. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Лотос ЛТД" від 26.01.2007 року ОСОБА_4 виведено зі складу товариства та вирішено визначити розмір належних йому виплат за допомогою аудиторської фірми, здійснивши виплати відповідно до положень ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" 27.11.2009 року рішенням господарського суду Херсонської області, зі змінами, внесеними постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.08.2010 р. у справі № 2/427-07, стягнуто з ТОВ "Лотос ЛТД" на користь ОСОБА_4, зокрема, 455 600,00 грн. вартості частки майна в товаристві. Постанова Запорізького апеляційного господарського суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010 року.

Разом з тим, як встановлено апеляційним господарським судом, на час подання апеляційної скарги у провадженні господарського суду Херсонської області перебувала справа № 12/118-Б-10 про визнання банкрутом ТОВ "Лотос ЛТД", у якій оскаржувачем заявлені вимоги до товариства в загальній сумі 802 044,00 грн.

Згідно звіту голови ліквідаційної комісії ТОВ "Лотос ЛТД" у останнього відсутнє майно, з вартості якого можуть бути погашені кредиторські вимоги скаржника.

Отже, враховуючи, що у ТОВ "Лотос ЛТД" відсутнє майно, за рахунок якого ОСОБА_4 міг би задовольнити свої вимоги, а відповідно до рішення місцевого господарського суду від 18.10.2007 року право власності на нерухоме майно перейшло від ТОВ "Лотос ЛТД" до ТОВ "Берег-Текс", то на думку скаржника, рішенням суду першої інстанції від 18.10.2007 року, у даному випадку, вирішено питання про його майнові права.

Апеляційний господарський суд встановив, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом надано правову оцінку доказам, наданим учасниками процесу, та правовідносинам між сторонами - ТОВ "Лотос ЛТД" та ТОВ "Берег-Текс", крім того, резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить жодних приписів щодо прав та обов'язків ОСОБА_4, мотивувальна частина оскарженого рішення суду також не містить жодних суджень про права і обов'язки даної фізичної особи у відповідних правовідносинах.

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки на момент прийняття рішення від 18.10.2007 року ОСОБА_4 вже не був учасником ТОВ "Лотос ЛТД", то у даному випадку немає правового зв'язку між оскаржувачем і сторонами у справі. Існування у ОСОБА_4 матеріальних претензій до товариства не свідчить про наявність у нього права на оскарження судового рішення у цій справі, так як дане рішення безпосередньо не стосується його прав та обов'язків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з наведеними висновками апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Зі змісту даної норми вбачається, що судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Згідно із п. 5 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Апеляційний господарський суд дійшов до правомірних висновків про те, що оскаржуване гр. ОСОБА_4 рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2007 року у справі №10/293-ПН-07 не є таким, що прийняте про права та обов'язки останнього, тому підставно припинив апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувач у касаційній скарзі також посилається на обставини, що не мають відношення до оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду, оскільки стосуються обставин, викладених у рішенні місцевого господарського суду про перегляд якого подано апеляційну скаргу.

Згідно приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним.

Відтак, враховуючи предмет касаційного оскарження та повноваження суду касаційної інстанції, ці доводи касаційної скарги не можуть бути прийняті до уваги під час перегляду в касаційному порядку ухвали апеляційного господарського суду про припинення апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 року у справі № 10/293-ПН-07 залишити без змін.

Головуючий суддя О.С. Удовиченко

Судді: П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук