Постанова

від 15.04.2013 по справі 5011-50/18752-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа№ 5011-50/18752-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Агрикової О.В.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги № 04-1390 від 13.03.2013 року приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року

у справі № 5011-50/18752-2012 (суддя - Головатюк Л. Д.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування»

до Приватного підприємства «Надія - Транс»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 14 452, 96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2012 року до господарського суду м. Києва звернулося приватне акціонерне товариство «ПРОСТО - страхування» з позовом до приватного підприємства «Надія - Транс» про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 14 452, 96 грн. (а.с.5-7).

В обґрунтування позову позивач посилається на норми ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.993 ЦК України, які регламентують правовідносини сторін у разі виплати страхового відшкодування страхувальнику внаслідок настання страхового випадку.

Рішенням Господарського суду мста Києва від 26.02.2013 року у справі № 5011-50/18752-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (а.с.116-121).

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована у АСТ «Вексель», останнє і повинно відшкодовувати завдану шкоду, яку позивач виплатив страхувальнику.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач, приватне акціонерне товариство «ПРОСТО - страхування», 13.03.2013 року звернувся до місцевого господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 26.02.2013 року по справі № 5011-50/18752-2012 повністю і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, за неповним з'ясуванням обставин справи та неповним дослідженням доказів у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2013 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року у справі прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.04.2013 року.

Представники апелянта та представники відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

26.04.2008 року на бул. Дружби Народів в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля «Citroen С4», д.н. АА 7354 НВ під керуванням Табіної Ірини Василівни та автомобіля марки «Богдан А-091», д.н. 004 04 ХМ, що належить ПП «Надія-Транс», під керуванням Руденка Івана Васильовича.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.05.2008 року у справі № 3-19398/3-2008, водія автомобіля «Богдан А-091», д.н. 004 04 ХМ Руденка Івана Васильовича було визнано винним у вчинені ДТП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, в порядку ст. 124 КУпАП (а.с.15).

Матеріалами справи встановлено, що транспортний засіб «Citroen С4», д.н. АА 7354 НВ застрахований власником у ПАТ «ПРОСТО - страхування» (позивач у справі) згідно договору добровільного страхування транспортних засобів № 149824 серії АТК від 04.04.2008 року (договір страхування) (а.с.8), згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Citroen С4», д.н. АА 7354 НВ (надалі - застрахований автомобіль).

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, ст. 354 ГК України, ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Страхувальник за договором добровільного страхування транспортних засобів № 149824 серії АТК від 04.04.2008 року, в строк визначений договором, повідомив страховика про настання страхового випадку та 10.06.2008 року звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.30).

Згідно акту № 716/8515 товарознавчого дослідження від 20.05.2008 року (а.с.16), матеріальні збитки спричиненні страхувальнику транспортного засобу «Citroen С4», д.н. АА 7354 НВ складають 14 962,96 грн.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 10.06.2008 року, страхового акту від 13.06.2008 року, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач, на виконання умов договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 14 962,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12675 від 18.06.2008 року, належним чином засвідчена копія якого представлена в матеріалах справи (а.с.33).

Як встановлено матеріалами справи, на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Богдан А-091», д.н. 004 04 ХМ була застрахована в АСТ «Вексель», що підтверджено представленою в матеріалах справи копією полісу ВС №475564 від 22.04.2008 року (а.с.89).

Місцевий господарський суд визнав доведеним той факт, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при ДТП, отримав, в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 ЦК України, в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є АСТ «Вексель», як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи, тому відмовив у задоволені позовних вимог до ПП «Надія -Транс» (власника автомобіля).

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, вважає його помилковим з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст.ст. 1187, 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» встановлено, що під час розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією і шкоду було заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим чи на інших умовах) вона була.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що оскільки вина Руденка Івана Васильовича встановлена у судовому порядку, шкода, заподіяна внаслідок ДТП відшкодовується власником автомобіля «Богдан А-091», д.н. 004 04 ХМ ПП «Надія-Транс», оскільки Руденко Іван Васильович під час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з даним підприємством, однак суд відмовив у відшкодуванні шкоди в порядку регресу за рахунок власника транспортного засобу, оскільки цивільно-правова відповідальність власника застрахована, що на думку колегії суддів є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Нормами ст.ст. 33, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язки учасників дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України; вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди, подати страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що виходячи із змісту ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», вищенаведених норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право, а не зобов'язаний звернутися до страховика, у якого застрахована цивільно-правова відповідальність особи, відповідальної за заподіяний збиток на отримання страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика, що не виключає права звернення до особи, відповідальній за завдані збитки, якою є відповідач.

Аналізуючи наведені норми права, колегія дійшла висновку, що особою відповідальною за шкоду, на підставі п.3 ч.2 ст.11, ст. 1166, ст. 1172, ст. 1187 ЦК України, є ПП «Надія-Транс» та на підставі п.1 ч.2 ст.11, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є АСК «Вексель», отже відповідальність ПП «Надія-Транс» (власника транспортного засобу) виникає на загальних підставах, а відповідальність страхової компанії - на підставі договору страхування, укладеного з власником транспортного засобу.

Колегія суддів вважає, що позивач, правомірно, після виплати страхового відшкодування за договором страхування, скористався наданим йому ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України правом звернення з позовом до особи, відповідальної за завдані збитки, якою є відповідач - ПП «Надія-Транс».

При цьому, колегія апеляційної інстанції вважає за доцільне звернути увагу на те, що відповідальність АСТ «Вексель» виникає в наслідок укладення договору страхування з відповідачем і враховуючи положення ст. 509, 511 ЦК України, зобов'язання, які випливають з договору, не створюють обов'язку для третьої особи - позивача у даному випадку, тому останній вправі звернутися за відшкодуванням шкоди або до особи, що її завдала, або до страхової компанії у якій було застраховано цивільно-правову відповідальність цієї особи.

Таким чином, обов'язок відшкодувати шкоду виник у відповідача з моменту завдання такої шкоди, в той час як у АСТ «Вексель» такий обов'язок виникне лише у випадку звернення до нього особою, яка має право на отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Отже, особа, якій завдано шкоду має право звернутися за її відшкодуванням або до особи, яка завдала шкоду, або до страхової компанії у якій застраховано цивільно-правова відповідальність цієї особи. Законодавець не обмежує право особи обирати спосіб захисту, не зобов'язує особу, що має право на відшкодування шкоди звертатися не до винної особи, я лише до її страховика, у випадку наявності останнього, оскільки страхування цивільно-правової відповідальності не може бути підставою для звільнення особи, що завдала шкоду від відповідальності.

Крім того, відшкодування шкоди в порядку регресу з винної особи (відповідача у справі) не виключає можливість та право останнього на звернення до страхувальника його цивільно-правової відповідальності про відповідне відшкодування в межах встановленого договором ліміту.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 14 452, 96 грн., колегія суддів апеляційного господарського суду визнає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

За даних обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року у справі № 5011-50/18752-2012 суперечить нормам чинного законодавства України, що є підставою для його скасування.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги, у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року у справі № 5011-50/18752-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року у справі № 5011-50/18752-2012 скасувати. Прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Надія - Транс» (02217, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, будинок 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 31239487) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 14 452 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 96 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 609 (тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. в повернення судового збору, сплаченого в суді першої інстанції.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Надія - Транс» (02217, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, будинок 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 31239487) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. в повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

7. Справу № 5011-50/18752-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Агрикова О.В.

Остапенко О.М.