Рішення

від 02.04.2013 по справі 5006/29/50/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.13 р. Справа № 5006/29/50/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Екорамбус», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 20 741,18грн., 3% річних у сумі 74,74грн.

за участю:

від позивача: Волос О.П. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екорамбус», м.Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 20 741,18грн., 3% річних у сумі 74,74грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) №979 від 09.06.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) №979 від 09.06.2011р., специфікацій до договору, накладних на повернення постачальнику, актів звіряння взаємних розрахунків, які підписано з боку обох сторін без зауважень, відповідно до яких заборгованість станом на 31.03.2012р. складає 59 058,08грн., станом на 30.04.2012р. складає 53 058,08грн., станом на 31.05.2012р. складає 20 666,44грн., станом на 30.06.2012р. складає 20 666,44грн., видаткових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Екорамбус».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 229, 230, 231, 343 Господарського кодексу України.

30.08.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, податкових накладних, специфікацій до договору.

25.03.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії видаткових накладних.

02.04.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: претензії від 03.07.2012р., доказів направлення претензії на адресу Відповідача, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

Заявою від 01.04.2013р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 15 666,44грн., суму 3% річних у розмірі 74,74грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 01.04.2013р. №б/н, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Заявою від 02.04.2013р. Позивач в порядку п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відмовився від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 74,74грн.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі зупинялось та поновлялось.

Представник Позивача у судове засідання 02.04.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 01.04.2013р. №б/н та заяви від 02.04.2013р. про часткову відмову від позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83008, м.Донецьк, вул.Югославська, буд. 30

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екорамбус» (Продавець) було укладено договір (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) №979, відповідно п.1.1 якого Продавець поставляє та передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах та у порядку, встановленому даним Договором, відповідно замовлення на поставку та супровідної документації, яка є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток 1 «Бланк Замовлення на поставку»).

Згідно п.1.2 договору Покупець надає замовлення на поставку Продавцю відповідно до Специфікацій, затверджених Сторонами, в якій приведений асортимент (список) товарів, які надаються за даним Договором, ціни. Специфікація є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток 2 «Специфікація»).

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни Договору та порядку розрахунків:

- Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого Продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 14 (чотирнадцяти) банківських днів від моменту реалізації товару (п.5.3 Договору);

У пункті 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 15 грудня 2011 року. Пунктом 8.2 договору передбачено, що якщо ні одна з сторін письмово не повідомить іншу Сторону про припинення дії Договору не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати припинення його дії, Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

03.03.2012р., 30.03.2012р., 15.08.2011р. між Сторонами підписано специфікації до договору, де Сторони визначили асортимент (список) товарів, які надаються за даним Договором та ціни.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 71 893,08грн., що підтверджується видатковими накладними №ТОВ-000240 від 29.02.2012р. на суму 5 300,52грн., №ТОВ -000239 від 29.02.2012р. на суму 5 331,90грн., №ТОВ-000241 від 29.02.2012р. на суму 5 331,90грн., №ТОВ-000243 від 29.02.2012р. на суму 5 331,90грн., №ТОВ-000244 від 29.02.2012р. на суму 5 331,90грн., №ТОВ-000237 від 29.02.2012р. на суму 5 331,90грн., №ТОВ-000242 від 29.02.2012р. на суму 5 298,12грн., №ТОВ-000238 від 29.02.2012р. на суму 5 378,94грн., №ТОВ-000236 від 29.02.2012р. на суму 5 135,34грн., №ТОВ-000235 від 29.02.2012р. на суму 5 176,56грн., №ТОВ-000936 від 29.09.2011р. на суму 18 944,10грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Відповідачем здійснено повернення товару на суму 22 391,64грн., що підтверджується накладними на повернення товару №2622878 від 11.05.2012р. на суму 20 509,20грн., №2622879 від 11.05.2012р. на суму 1 882,44грн.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 15 666,44грн.

Позивач 06 липня 2012 року звернувся до Відповідача з претензією №1 про оплату заборгованості.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору (купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар) №979 від 09.06.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 71 893,08грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відповідачем здійснено повернення товару на суму 22 391,64грн.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, сторони у пункті 5.3 договору дійшли згоди, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого Продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 14 (чотирнадцяти) банківських днів від моменту реалізації товару.

Таким чином, момент виникнення зобов'язання відповідача по оплаті отриманого на підставі договору товару, був визначений вказівкою на подію - реалізацію останнім товару кінцевому споживачу.

В матеріалах справи відсутні будь-які листи, докази звернення Відповідача до Позивача з повідомленнями про нереалізований товар, неможливість оплати товар або затримку платежу, Відповідач не звертався з проханням відстрочити виконання зобов'язання по оплаті товару через його не реалізацію.

Належні та допустимі докази наявності у Відповідача нереалізованого товару, отриманого за спірними накладними, суду не надані. Разом з цим, суд дійшов до висновку, що саме на Відповідача покладений обов'язок доказування, чи був ним реалізований товар.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи ті обставини, що з часу здійснення поставки Позивачем товару пройшов тривалий термін, суд вважає правомірною вимогу Позивача, наведену у претензії №1, яка направлена Відповідачу, про повну оплату поставленого товару. Отримання Відповідачем вказаної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке вручене 06.07.2012р.

Отримання товару Відповідачем, підтверджується підписанням видаткових накладних, за якими здійснювалося постачання товару, свідчить про те, що товар перебуває у власності Відповідача, а отже останній зобов'язаний сплатити його вартість.

Як стверджує Позивач, перераховані Відповідачем кошти лише частково погасили заборгованість за товар, внаслідок чого за бухгалтерським обліком Товариства з обмеженою відповідальністю «Екорамбус» за Відповідачем значиться заборгованість у розмірі 15 666,44грн.

При цьому, оскільки відсутні докази, за допомогою яких можливо встановити конкретні дати реалізації товару, суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За приписами ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, на момент прийняття рішення грошове зобов'язання Відповідача перед Позивачем на суму 15 666,44грн. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 15 666,44грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині належними доказами не спростував, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екорамбус», суд вважає таким, що підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 74,74грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення 3% річних у сумі 74,74грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення 3% річних у сумі 74,74грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екорамбус», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 15 666,44грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008, м.Донецьк, вул.Югославська, буд. 30, ЄДРПОУ 33967456, р/р 26008302785819 у ф-л ГУ ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 334635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екорамбус» (01004, м.Київ, вул.Басейна, 9/3, ЄДРПОУ 37194379, р/р 26007286887500 у ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005) заборгованість у розмірі 15 666,44грн., судовий збір у сумі 1 211,34грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екорамбус», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м.Донецьк про стягнення 3% річних у сумі 74,74грн. припинити.

У судовому засіданні 02.04.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 08.04.2013р.