ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2013 року Справа № 5016/1314/2012(10/45)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Лазурний берег" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р. у справігосподарського суду Миколаївської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Єднання" до 1) Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області; 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Лазурний берег"; 3) відділу Держкомзему у Березанському районі Миколаївської області; 4) Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області; провизнання незаконним та скасування розпорядження РДА №907 від 30.11.2010р.; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.12.2010р. та зобов'язання вчинити певні дії. за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: Дащенко О.В. (представник за дов. від 09.12.2010р. №7),
відповідача 3-4: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Єднання" звернулось з позовом до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, ТОВ "Пансіонат Лазурний берег", відділу Держкомзему у Березанському районі Миколаївської області, Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування розпорядження №907 від 30.11.2010р. Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.12.2010р. та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2012р. у справі №5016/1314/2012(10/45), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р., призначено судову будівельно-технічну експертизу із зупиненням провадження у справі.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою та постановою, ТОВ "Пансіонат Лазурний берег" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Миколаївської області, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 69 ГПК України, п.1, 2 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Під час розгляду справи місцевим господарським у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, в зв'язку з необхідністю підтвердження або спростування факту розміщення на орендованій ТОВ "Пансіонат Лазурний берег" земельній ділянці належного позивачеві об'єкту нерухомого майна (каналізаційної насосної станції).
Як вірно зазначено господарським судом апеляційної інстанції, ГПК України не передбачено можливості оскарження ухвали про призначення судової експертизи, в зв'язку з чим в частині призначення експертизи доводи скаржника не можуть бути предметом перегляду при зверненні з апеляційною скаргою.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з ч. 5 цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
ТОВ "Пансіонат Лазурний берег" оскаржує ухвалу місцевого господарського суду щодо зупинення провадження у справі з тих підстав, що судом необґрунтовано призначено будівельно-технічну експертизу, оскільки наявних в справі матеріалів недостатньо для об'єктивного, всебічного та повного проведення судової експертизи, що судом попередньої інстанції правомірно відхилено з посиланням на ст. 31 ГПК України, відповідно до ч.4 якої у разі необхідності судовий експерт для дачі висновку має право просити суд про надання йому додаткових матеріалів.
Слід також зазначити, що така процесуальна дія, як зупинення провадження у справі, передбачена господарським процесуальним кодексом та є правом суду у разі призначення експертизи, яким останній і скористався.
Отже, оскільки порушень судом норм матеріального та процесуального права не вбачається, а доводи касаційної скарги не спростовують правильність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України, то і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р. у справі №5016/1314/2012(10/45) залишити без змін.
Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко
Судді: Л.Й. Катеринчук
Г.П. Коробенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2013 |
Оприлюднено | 22.04.2013 |
Номер документу | 30797848 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні