ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року Справа № 1/5005/5381/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М., Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - Скрипко Ю.М.; відповідача - не з'явився; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 у справі№ 1/5005/5381/2012 за позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал" про стягнення 18 729,93 грн.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" (далі - ТОВ "Техноторгсервіс") про стягнення 18 729,93 грн. перерахованої попередньої оплати.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2012 порушено провадження у справі № 1/5005/5381/2012 за позовом ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до ТОВ "Техноторгсервіс" про стягнення 18 729,93 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2012 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Рудь І.А., судді Первушин Ю.Ю., Назаренко Н.Г.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Павловський П.П., судді Науменко І.М., Швець В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2012 - без змін.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2012, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.04.2013 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 17.04.2013.
Колегія суддів, розглянувши матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Господарськими судами встановлено, що між ПАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (замовник) та ТОВ "Техноторгсервіс" (підрядник) 18.12.2007 укладено договір № 27-2399-02 (далі - договір).
Згідно п.1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботи на основі завдань замовника по установці та вводу в експлуатацію контрольно-вимірювальних приладів обліку теплової енергії, холодного та гарячого водопостачання, іменованих в подальшому устаткуванням, за адресами згідно додатків № 1 та № 2, в строки, згідно графіку виконання робіт (додаток № 3), а замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи.
Вартість робіт по даному договору складає 159 845,28 грн. з ПДВ. Загальна сума договору складається з вартості обладнання в розмірі 103 939,60 грн. та вартості робіт в розмірі 55 905,68 грн. Вартість робіт може змінюватися за згодою сторін, яка визначається додатковою угодою до даного договору (п. 2.1, 2.2 договору).
За умовами п. 2.3 договору замовник здійснює оплату підряднику на виконання робіт у три етапи:
1 етап - шляхом перерахування 25% попередньої оплати за обладнання від вартості обладнання, передбаченої п. 2.1 договору, після укладання договору та пред'явлення рахунку на попередню оплату.
2 етап - 25% вартості обладнання, після встановлення контрольно-вимірювальних приладів обліку і підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт та пред'явлення на оплату.
3 етап - остаточний розрахунок здійснюється після повного виконання робіт по установці і вводу в експлуатацію обладнання, на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт, оформленого в установленому порядку і підписаного тепло - водопостачальної організації.
По закінченні робіт на об'єкті підрядник надає замовнику акт приймання виконаних робіт, оформлений в двосторонньому порядку, але не пізніше 29-го числа поточного місяця. У разі мотивованої відмови замовника від підписання акту приймання виконаних робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання (п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору підрядник виконує роботи по кошторисно-фінансовим розрахункам, складеним згідно ДБН Д. 1. 1-1-2000р. Розрахунки за виконані роботи по ДНБ Д. 1. 1-1-2000р. здійснюються щомісячно на підставі акту форми № КБ-2в та довідки по формі № КБ-3 з додаванням податкової накладної, з обов'язковим посиланням на номер даного договору. Всі розрахунки по договору здійснюються замовником після надання підрядником платіжної вимоги-доручення. Оплата здійснюється на поточний рахунок підрядника. Підрядник зобов'язаний надати замовнику оформлені документи на оплату у місяці, коли була проведена робота, але не пізніше 29 числа.
Розрахунки за виконані роботи провадяться протягом 25 календарних днів з моменту акцепту рахунків замовником, але не пізніше 30-го числа місяця, що йде за звітним. Допускаються інші форми розрахунків (п. 5.2 договору).
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору ПАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" здійснило попередню оплату у розмірі 25 984,90 грн., згідно виставленого підрядником рахунку на попередню оплату від 18.12.2007, що підтверджується платіжним дорученням № 12472 від 24.12.2007.
На підставі виставлених ТОВ "Техноторгсервіс" рахунків від 28.02.2008 на суму 12 208,80 грн. (за повірку та ремонт лічильників тепла), від 07.03.2008 на суму 6 100,00 грн. (за встановлення лічильників холодної води) ПАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" перераховано 18 308,99 грн. із призначенням платежу: "оплата за виконані роботи", що підтверджується платіжним дорученням № 3069 від 31.03.2008.
Згідно актів виконаних робіт № № 1, 2, 3, 4 за лютий 2008 року та № № 9, 10, 11, 12, 14, 15 за серпень 2009 року та доданих до кожного з них актів приймання в експлуатацію вузлів обліку водоспоживання за адресами встановлення приладів обліку, як встановлено судами, контрольно-вимірювальні прилади обліку теплової енергії, холодного та гарячого водопостачання введені в експлуатацію у 2008 році
Суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позову виходили з того, що згідно п. 7.1 договору, строк дії спірного договору визначено сторонами з моменту підписання до 31.12.2008, сторонами не надано доказів на підтвердження укладання додаткових угод щодо продовження строку дії даного договору, а тому договір підряду № 27-2399-02 від 18.12.2007 припинив свою дію 31.12.2008. Позов поданий позивачем до господарського суду 21.06.2012, тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності у три роки, перебіг якої закінчився у грудні 2011 року.
Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними з таких підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Частиною 1 ст. 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій з урахуванням наведених норм права не визначено початку перебігу строку позовної давності, не дано оцінки умовам договору щодо строків виконання робіт за договором та їх виконання сторонами, не досліджено обставин щодо порушення відповідачем прав позивача, оскільки, не порушене право, позовною давністю не захищається.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Також, судами попередніх інстанцій не дано правової оцінки тому, що сторони в актах приймання виконаних підрядних робіт №№ 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16 від серпня 2009 року, як підставу виконання робіт посилались на договір № 27-2399-02 від 18.12.2007.
Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2012 у справі № 1/5005/5381/2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий - суддя Черкащенко М.М.
Судді: Нєсвєтова Н.М.
Студенець В.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2013 |
Оприлюднено | 22.04.2013 |
Номер документу | 30797875 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Казарцева Валерія Вадимівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Казарцева Валерія Вадимівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Казарцева Валерія Вадимівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Казарцева Валерія Вадимівна
Господарське
Вищий господарський суд України
Студенець B.I.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Павловський Павло Павлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні