Постанова

від 18.04.2013 по справі 5011-35/943-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 5011-35/943-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа - Нафта" від позивача: Утулов В.В. від відповідача: Тарасенко Н.В. на рішенняГосподарського суду міста Києва від 19.09.2012 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року у справі№ 5011-35/943-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа - Нафта" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" провизнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа - Нафта" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі відповідач) про визнання недійсним договору застави товарів в обороті № 55/Zк-08-3 від 08.07.2008 року (далі Договір), укладеного між філією № 10 "Хмельницька" ТОВ "НК Альфа - Нафта" та відповідачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2012 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до частин 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Позивач схвалив оспорюваний правочин, відповідно до вимог ст. 241 ЦК України, згідно з частиною другої якої наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу на те, що згідно п. 3.7 Статуту позивача філії та представництва діють на підставі положень про них, які затверджуються Зборами учасників товариства. Керівники філій та представництв діють на підставі довіреності, що видається товариством. Відповідно до п. 9.4.1 Положення про філію затвердженого рішенням Загальних зборів учасників від 08.04.2005 року, директор філії має право укладати від імені товариства договори відповідно до довіреності, виданої товариством. Згідно з довіреністю, посвідченою нотаріусом Київського міського нотаріального округу Назаренко К.В. від 13.08.2006 року, директор філії був уповноважений укладати від імені позивача договори застави майна та майнових прав лише за наявності письмового дозволу товариства. Відповідного дозволу, як стверджує позивач, філії не надавалось.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

08.07.2008 року між сторонами у справі укладено Договір, (позивач, в особі філії № 10 "Хмельницька" ТОВ "НК Альфа - Нафта" (далі Філія) - заставодавець, відповідач - заставодержатель).

Предметом Договору є застава товарів в обороті (нафтопродукти), яка забезпечувала вимоги відповідача за кредитним договором № 55/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.03.2008 року, який укладений між відповідачем та ТОВ "А-Конто" з лімітом кредитування 30 000 000 грн.

Договір підписано від імені Філії директором Ручком В.А., який діяв на підставі Положення про Філію, яке затверджено рішенням Загальних зборів учасників 08.04.2005 року та довіреності від 13.09.2006 року.

Відповідно до статуту позивача, філії та представництва діють на підставі положень про них, затверджених зборами учасників товариства.

Згідно до п. 9.4.1 Положення про Філію, директор Філії має право укладати договори від імені і за рахунок товариства на підставі довіреності товариства (позивача).

До матеріалів справи (т. 1 а.с. 67) залучена копія довіреності від 13.09.2006 року, яка видана позивачем директору Філії.

Згідно до зазначеної довіреності, директор Філії має право укладати та підписувати від імені позивача договори, у тому числі договори застави майна та майнових прав за наявності письмового дозволу позивача.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи немає юридичної сили, крім випадків коли юридична особа доведе, що третя особа знала, чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Судами не враховано те, що при укладанні оспорюваного договору його підписано директором філії, на підставі довіреності від 13.09.2006 року, яка містить обмеження для підписання директором договорів застави і про цю довіреність зазначено у оспорюваному договорі і відповідно не надано оцінки щодо обізнаності відповідача про зазначені вище обмеження.

Частиною 1 статті 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 74) залучено ксерокопію протоколу № 199/1 зборів учасників відповідача від 08.08.2008 року. Згідно з зазначеною ксерокопією, Філії № 10 "Хмельницька" дозволено збільшити забезпечення за договором застави товарів в обороті № 55/zk- 08-03 на загальну суму 19 578 000 грн. ТОВ "Укрпромбанк", по кредиту отриманому ТОВ "А- Конто", згідно кредитного договору № 55/К- 08 від 17.03.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначену ксерокопію надано представником відповідача.

Абзацом 8 пункту 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" передбачено, що якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Оскільки оригіналу зазначено протоколу матеріали справи не містять, суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ксерокопія протоколу від 08.08.2008 року № 199/1 не може бути належним доказом у даній справі (позивач ставить під сумнів існування оригіналів документів, копії яких були надані відповідачем).

Матеріали справи не містять документів фінансової та статистичної звітності Філії, які б свідчили про те, що оспорюваний договір у подальшому був схвалений позивачем.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення прийняті у справі скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.

При новому розгляді справи, судам необхідно зробити висновок щодо обізнаності відповідача про обмеження повноважень директора Філії на укладання оспорюваного договору, а також, на підставі зібраних (при новому розгляді) у справі матеріалів, зробити висновок про те, чи був у подальшому схвалений оспорюваний правочин позивачем, у відповідності до ст. 241 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа - Нафта" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року прийняті у справі № 5011-35/943-2012 скасувати.

3. Справу № 5011-35/943-2012 направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд, в іншому складі суду.

Головуючий В. І. Дерепа

Судді С. В. Бондар

В. В. Палій