Рішення

від 18.06.2013 по справі 5011-35/943-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/943-2012 18.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-нафта" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" м. Києва

про визнання договору недійсним.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Утулов В.В.,

від відповідача: Кривенда М.В.

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-нафта" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-конто" (далі-товариство) був укладений кредитний договір № 55/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17 березня 2008 р., відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відкрити товариству відновлювальну кредитну лінію та в її межах надати кредит у розмірі 30000000 грн., а той, у свою чергу - повернути кредит та сплатити за його користування проценти згідно умов договору.

Виконання товариством зобов'язання за вказаним договором було забезпечене заставою на підставі договору застави товарів в обороті № 55/Zк-08-3 від 8 липня 2008 р. укладеного між сторонами у справі, згідно з яким позивач передав відповідачу в заставу належні йому нафтопродукти загальною вартістю 14888589,05 грн.

Посилаючись на те, що договір застави укладений без дозволу позивача, підписаний від імені останнього директором філії з перевищенням повноважень, позивач на підставі ст. 203 ЦК України просив задовольнити позов та визнати цей договір недійсним.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, відповідність спірного договору вимогам чинного законодавства.

Справа розглядається після скасування на підставі постанови Вищого господарського суду України від 18 квітня 2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 19 вересня 2012 р., постанови Київського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2013 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-конто" був укладений кредитний договір № 55/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 17 березня 2008 р., відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відкрити товариству відновлювальну кредитну лінію та в її межах надати кредит у розмірі 30000000 грн., а той, у свою чергу - повернути кредит та сплатити за його користування проценти згідно умов договору.

На виконання кредитного договору 8 липня 2008 р. між сторонами у справі був укладений договір застави товарів в обороті № 55/Zк-08-3, згідно з яким позивач передав відповідачу в заставу належні йому нафтопродукти загальною вартістю 14888589,05 грн. в рахунок забезпечення виконання зобов'язання товариства за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 55/К-08.

Зазначені обставини підтверджуються пояснення сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договорів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з правилами ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З тексту спірного договору вбачається, що від імені позивача він підписаний директором філії № 10 "Хмельницька" Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-нафта" Ручком Віталієм Анатолійовичем, який діяв на підставі довіреності від 4 серпня 2005 р.

Відповідно до п. 9.4.1 Положення про філію № 10 "Хмельницька" Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-нафта" директор філії має право укладати від імені товариства договори відповідно до довіреності, виданої товариством.

Зі змісту довіреності від 4 серпня 2005 р., виданої на ім'я директора філії № 10 "Хмельницька" Ручко В.А., останній був уповноважений позивачем підписувати від його імені, зокрема, договори застави майна та майнових прав за наявності письмового дозволу.

Доказів видачі директору видачі директору філії письмового дозволу на укладення спірного договору суду не надано.

Також встановлено, що 8 серпня 2008 р. між сторонами у справі був укладений договір про внесення змін та доповнень до договору застави товарів в обороті № 55/Zк-08-3, згідно якого сторони змінили редакцію п.п. 1.2, 1.4 первісного договору, збільшивши кількість переданих у заставу нафтопродуктів, погодивши їх вартість у розмірі 19578778,20 грн.

Це підтверджується наявною у матеріалах копією указаного договору, оригінал якого досліджено судом у судовому засіданні, поясненнями відповідача.

З тексту указаного договору слідує, що від імені відповідача він також підписаний директором філії № 10 Ручко В.А., який діяв на підставі довіреності.

При цьому, як вбачається з протоколу зборів учасників позивача № 199/1 від 8 серпня 2008 р. позивачу в особі філії № 10 "Хмельницька" було надано дозвіл на таку зміну предмету застави за спірним договором, а директора цієї філії Ручка А.Г. уповноважено на підписання відповідного договору.

Доказів визнання в установленому порядку указаного рішення загальних зборів учасників позивача недійсним суду не надано.

Таким чином, позивач укладенням належним чином вищевказаного договору про внесення змін і доповнень схвалив спірний договір застави товарів в обороті № 55/Zк-08-3, укладений представником з перевищенням повноважень.

Відповідно до вимог ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З пояснень відповідача, судових рішень, які набрали законної сили, у справах №№ 42/572, 5011-26/466-2012, 21/44, 56/244 за участю тих самих сторін, вбачається, що пред'явлення представником позивача відповідачу разом із нотаріально посвідченою довіреністю оригіналу протоколу зборів учасників (прості (не завірені у певний спосіб) їх фотокопії залишалися у відповідача) на підтвердження повноважень на представництво під час укладення аналогічних договорів застави товарів в обороті було звичайним правилом поведінки сторін, усталеним у сфері їх цивільних відносин, достатнім для укладення правочину.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Заперечення позивача щодо схвалення спірного договору є безпідставними, оскільки належних доказів непроведення 8 серпня 2008 р. зборів учасників товариства (реєстр протоколів зборів учасників за це період тощо) не надано. Так само не надано доказів спотворення або неправильної передачі змісту оригіналу під час виготовлення фотокопії протоколу зборів учасників позивача.

Станом на час вирішення даної справи, позивачем не надано суду обвинувального вироку чи відомостей про порушення кримінальної справи у відношенні керівника філії за встановленим фактом підроблення документу, перевищення повноважень при укладенні договору застави товарів в обороті, неправомірного проставлення печатки на договорі, а відтак усі заяви позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

У даному випадку, усі доводи позивача зводяться до відсутності доказів на підтвердження наявності в оригіналі відповідного документу, та при врахуванні що надання суду такого доказу, рівно як і його збереження у товаристві залежить від волі самого товариства, твердження позивача з яких заявлено позов не можуть бути підставою для задоволення вимог про недійсність договору, оскільки самі лише твердження не є належними доказами у розумінні положень ст. 34 ГПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 5 листопада 2008 р. між сторонами у справі був укладений договір про внесення змін та доповнень до договору застави товарів в обороті № 55/Zк-08-3, згідно якого сторони змінили редакцію п.п. 1.2, 1.4 первісного договору, зменшивши кількість переданих у заставу нафтопродуктів, погодивши їх вартість у розмірі 8034724,85 грн.

Це підтверджується наявною у матеріалах копією указаного договору, оригінал якого досліджено судом у судовому засіданні, поясненнями відповідача.

Доказів визнання цього договору в установленому порядку недійсним суду не надано.

Ці обставини в сукупності свідчать про схвалення позивачем спірного договору.

За таких обставин, враховуючи, що спірний договір укладено з дотриманням вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України, права позивача у зв'язку з його укладенням з боку відповідача не порушені, то у позові відповідно до вимог ст.ст. 16, 215 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-нафта" м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар