Рішення

від 10.04.2013 по справі 9/72-64/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/72-64/308 10.04.13

за позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго

до Житлово-будівельного кооперативу Кристал-11

про стягнення заборгованості в сумі 113078,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: Іващенко О.В., дов. № 91/2012/12/04-1 від 04.12.2012 року,

від відповідача: Кіщук Т.В., дов. № 25 від 27.03.2013 року,

Суть спору:

25.01.2011 року Акціонерна енергопостачальна компанія Київенерго в особі Структурного відокремленого підрозділу Енергозбут Київенерго (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу Кристал-11 (далі - відповідач) про стягнення 113078,00 грн. заборгованості за договором № 1630387 від 01.05.1999 року на постачання теплової енергії у гарячій воді в сумі 113078,00 грн., з яких 92541,47 грн. основного боргу, 3120,69 грн. пені, 13441,18 грн. інфляційних втрат, 3974,66 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором № 1630387 від 01.05.1999 року на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині повноти та своєчасності оплати за надані послуги, в зв'язку із чим виникла заборгованість в сумі 92541,47 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2011 позов задоволено частково та стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-11" 62541 грн. 47 коп. основного боргу, 3 120 грн. 69 коп. пені, 3974 грн. 66 коп. 3 % річних, 13441 грн. 18 коп. інфляційних втрат, 1130 грн. 78 коп. державного мита та 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2011 року у справі № 9/72, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 року та рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року у справі № 9/72 скасовано, а справу № 9/72 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва .

При цьому, постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2011 року у справі № 9/72 встановлено те, що попередніми судовими інстанціями не було досліджене питання на підставі яких тарифів встановлених та затверджених міською державною адміністрацією, нараховувалась плата за поставлену теплову енергію; судом апеляційної інстанції не було надано оцінки доводам апеляційної скарги про скасування в адміністративному порядку розпорядження Київської міської державної адміністрації № 643 від 30.05.2007 року.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції не було з'ясовано, чи є дійсними розпорядження Київської міської державної адміністрації на підставі яких розрахована сума боргу та чи обґрунтовано позивач розрахував суму боргу саме за вказаними ним тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час розгляду справи.

18.10.2011 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 9/72 та справу передано на новий розгляд судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 20.10.2011 року справу № 9/72 прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І. та присвоєно їй № 9/72-64/308 , розгляд справи призначено на 04.11.2011 року.

03.11.2011 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшли пояснення по справі № 9/72-64/308, в яких він зазначав, що він правомірно нарахував вартість теплової енергії, оскільки в силу скасування розпорядження КМДА № 643 від 30.05.2007 року, сума основного боргу мала розраховуватись, виходячи з тарифів закріплених попереднім розпорядженням КМДА № 1575 від 30.10.2006 року в редакції розпорядження № 142 від 12.07.2007 року, та вказував, що розмір тарифів по даним розпорядженням ідентичний та складає 94,33 грн. (без ПДВ), аналогічна думка вказана в постанові ВГСУ від 17.08.2001 року у справі № 10/21.

04.11.2011 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у його задоволенні у зв'язку із тим, що договір № 1630387 від 01.05.1999 року, укладений між сторонами, не був приведений у відповідність до Закону України Про житлово-комунальні послуги та Постанови КМУ від 21.07.2005 року № 630 Про затвердження правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та, враховуючи вищенаведені обставини, втратив чинність на підставі п. 1 ч. 2 Розділу VIII Прикінцеві положення Закону України Про житлово-комунальні-послуги . Тому, на думку відповідача, у позивача відсутні підстави для застосування норм матеріального права, що регулюють договірні зобов'язання.

04.11.2011 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи у справі.

У судовому засіданні від 04.11.2011 року судом було оголошено перерву у розгляді справи на 02.12.2011 року в порядку ст. 77 ГПК України.

18.11.2011 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшло заперечення на відзив, в якому він не погодився з твердженням відповідача щодо недійсності договору № 1630387 від 01.05.1999 року, оскільки воно суперечить чинному законодавству у сфері енергопостачання, умовам договору та дійсним обставинам справи.

Позивач зазначав, що між сторонами був укладений договір на постачання теплової енергії № 1630387 (ст. 712 ЦК України), а не договір про надання комунальних послуг. На думку позивача відносини між позивачем та відповідачем регулюються законодавством у сфері енергопостачання, а саме: ЗУ Про теплопостачання від 02.06.2005 року, ЗУ Про електроенергетику від 16.10.1997 року, Правилами користування тепловою енергією затвердженими Постановою КМУ від 03.10.2007 року, а ЗУ Про житлово-комунальні послуги не поширюється на відносини, що виникли між сторонами.

Ухвалою суду від 02.12.2011 року у справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 02.12.2011 року провадження у справі було зупинено у зв'язку із призначенням судово-економічної експертизи.

06.06.2012 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз через відділ діловодства суду надійшов лист, в якому повідомлялось, що у зв'язку з відсутністю в інституті відповідної проектно-лабораторної бази та фахівців з досвідом вирішення питань щодо визначення фактичних показників спожитої теплової енергії та дослідження технологічного процесу ПАТ Київенерго , проведення судово-економічної експертизи є неможливим.

Ухвалою суду від 14.06.2012 року поновлено провадження у справі № 9/72-64/308, розгляд справи призначено на 04.07.2012 року.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 04.07.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці, справу було передано для вирішення питання щодо вчинення відповідних процесуальних дій судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 04.07.2012 року справу прийнято до провадження суддею Ярмак О.М. та призначено розгляд справи на 01.08.2012 року.

04.07.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи у справі.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 10.07.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 01.08.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для вирішення питання щодо вчинення відповідних процесуальних дій судді Качан Н.І.

Ухвалою суду від 01.08.2012 року було відкладено розгляд справи на 29.08.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України.

28.09.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи у справі.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 29.08.2012 року було відкладено розгляд справи на 26.09.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін.

30.08.2012 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою суду від 26.09.2012 року було призначено судово-економічну експертизу у справі № 9/72-64/308, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 26.09.2012 року провадження у справі було зупинено у зв'язку із призначенням судової експертизи.

12.02.2013 року від Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз через відділ діловодства суду надійшов висновок судово-економічної експертизи № 10700 від 29.01.2013 року, по матеріалам справи № 9/72-64/308.

Відповідно до переліку питань, поставлених судом на вирішення експерта, вищезазначений висновок містить наступні відповіді:

- Документально підтверджується постачання АЕК Київенерго ЖБК Кристал - 11 за період з 01.10.2008 року по 01.12.2010 року комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого гарячого водопостачання.

- Документально підтверджується кількість спожитої теплової енергії ЖБК Кристал - 11 за період з 01.10.2008 року по 01.12.2010 року згідно договору № 1630387 від 01.05.1999 року за центральне опалення 2051,559 ГкКал та за централізоване гаряче водопостачання 1556,22798 ГкКал.

- Згідно договору № 1630387 від 01.05.1999 року, за період з 01.10.2008 року по 01.12.2012 року, ЖБК Кристал - 11 сплачено за центральне опалення та за централізоване гаряче водопостачання суму 366839,18 грн. (триста шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень 18 коп.).

- Для документального обґрунтування визначеної позивачем кількості теплової енергії на послуги гарячого водопостачання, необхідно здійснити розрахунки, які потребують вихідних даних в сфері теплоенергетики. Однак, судовий експерт - економіст не володіє необхідними знаннями для отримання таких вихідних даних, тому зазначене питання не відноситься до його компетенції.

Ухвалою суду від 28.02.2013 року було поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.03.2013 року.

27.03.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому за сіданні 27.03.2013 року представника позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2012 року у справі № 2а-7498/12/2670; постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі № 2610/10996/2012; ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.04.2012 року у справі № N K/9991/12928/12; ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року у справі № 2а-7498/12/2670; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2012 року у справі № 2а-74/12/2670.

В судовому засіданні від 27.03.2013 року було судом було оголошено перерву у розгляді справи на 10.04.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 10.04.2013 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судовому засіданні 10.04.2013 року представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по справі.

У судовому засіданні 10.04.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

01.05.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго (правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство Київенерго ) (за договором - Енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом Кристал-11 (за договором - Абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630387 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно із п. 2.2.1. Договору Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору Енергопостачальна організація зобов'язується підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток4 № 2), крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.

Згідно із п. 5.1. Договору облік споживання Абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5. 3. Договору Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до Договору.

Згідно із п. 5.4. Договору межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказано в Додатку № 6 до Договору та не може бути змінена в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 8.1. та 8.4. Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.1999 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення договору у встановленому порядку суду не надано.

Відповідно до Звертання-доручення про укладання договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.1999 року до Договору № 1630387 від 01.05.1999 року Житлово-будівельний кооператив "Кристал-11" надає данні про теплове навантаження об'єкту (п.1) Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго", а саме: опалення (макс.) - 0,696 Гкал/годину; гаряче водопостачання (макс.) - 0,273 Гкал/годину; гаряче водопостачання по середньогодинному тепловому навантаженню - 0,114 Гкал/с.годину; гаряче водопостачання по середньодобовому тепловому навантаженню - 2,73 Гкал/с. годину. Згідно п. 3 Звертання-доручення облік споживання теплової енергії проводиться: по приладах обліку; розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Згідно Додатку № 1 до Договору дата зняття Абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця; надання звіту РВТ № 6 - не пізніше 28 числа.

Відповідно до п. 1 Додатку № 3 до Договору розрахунки з Абонентом за відпущену теплову енергію з "Енергопостачальною організацією" проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації, які можуть змінюватись в період дії Договору.

Згідно із п.п. 2, 3 Додатку № 4 до Договору Абонент зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту № 6 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки повертає у РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними в п. 2 Додатку документами, "Абонент" виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи довідками про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію, відомостями обліку споживання теплової енергії, табуляграмами за спірний період, підтверджується заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію станом на 01.12.2010 року в сумі 92541,47 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.02.2011 року відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію, копія якої міститься в матеріалах справи.

Окрім того, відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 10700 від 29.01.2013 року по справі № 9/72-64/308 згідно договору № 1630387 від 01.05.1999 року, за період з 01.10.2008 року по 01.12.2012 року, ЖБК Кристал - 11 сплачено за центральне опалення та за централізоване гаряче водопостачання суму 366839,18 грн.

Відповідно до довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію, наданої позивачем, відповідач за період з 01.10.2008 року по 01.12.2012 року спожив теплової енергії на загальну суму 429817,24 грн., а тому несплаченою залишилась заборгованість в сумі 62978,06 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги данні, які були встановлені експертним шляхом, дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем, станом на час розгляду справи, становить 32978,06 грн., з наступного розрахунку: 429817,24 грн. (сума спожитої відповідачем теплоенергії) - 366839,18 грн. (сума оплаченої відповідачем теплової енергії) - 30000,00 грн. (сума погашеної відповідачем заборгованості 04.02.2011 року) = 32978,06 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості та до стягнення з відповідача 32978,06 грн.

За результатами дослідження обставин, встановлених постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2011 року судом встановлено наступне.

Так, в постанові Вищого господарського суду України від 11.10.2011 року у справі № 9/72 міститься вказівка щодо з'ясування, дослідження та надання належної правової оцінки господарським судом міста Києва наступних питань: чи є дійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації № 643 від 30.05.2007 року на підставі тарифів якого розрахована сума боргу, та чи обґрунтовано позивач розрахував суму боргу за вказаними ним тарифами.

В зв'язку із скасуванням розпорядження КМДА № 643 Про затвердження тарифів на теплову енергію від 30.05.2007 року, нарахування вартості теплової енергії позивачем в період з 01.10.2008 року по 01.12.2010 року проводилось згідно тарифів, закріплених попереднім розпорядженням КМДА № 1575 від 30.10.2006 року в редакції розпорядження № 142 від 12.07.2007 року. Тарифи вартості теплової енергії, встановлені в розпорядженні КМДА № 643 є ідентичними тарифам, згідно яких розраховувалась заборгованість позивачем та становлять 94,33 грн. (без ПДВ).

Відповідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно із ст. 20 Закону України Про теплопостачання , тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч. 2 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Окрім того, позивачем було надано суду інформацію щодо нормативних актів з приводу встановлення тарифів на теплову енергію, відповідно до якої нарахування оплати за користування відповідачем тепловою енергією проводилось у відповідності до вимог діючого законодавства.

Таким чином, станом на час розгляду справи, відповідач зобов'язаний сплатити вартість наданих послуг на постачання теплової енергії у гарячій воді в сумі 32978,06 грн.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3120,69 грн. пені, 3974,66 грн. трьох процентів річних та 13441,18 грн. інфляційних втрат.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 3.5. Додатка № 4 до Договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього Додатку), Енергопостачальна організація нараховує Абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення пені в період з 01.10.2008 року по 01.12.2010 року в сумі 3120,69 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, врахувавши періоди, коли індекс інфляції становив менше 100 відсотків, а також дати оплат нарахувань за поставлену теплову енергію у кожному місяці позовного періоду, здійснив власний розрахунок сум інфляційної складової боргу на підставі Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, затверджених листом Верховного суду від 03.04.1997 № 62-97р та трьох процентів річних та дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 13441,18 грн. інфляційних втрат та 3974,66 грн. трьох процентів річних, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по справі до уваги судом не приймаються та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 32978,06 грн., трьох процентів річних в сумі 3974,66 грн., інфляційних втрат в сумі 13441,18 грн. та пені в сумі 3120,69 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Кристал-11 (02222, м. Київ, проспект Маяковського, 37а, код ЄДРПОУ 22864793) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 32978,06 (тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім грн. 06 коп.) грн., 13441,18 (тринадцять тисяч чотириста сорок одна грн. 18 коп.) грн. інфляційних втрат, 3974,66 (три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири грн. 66 коп.) грн. трьох процентів річних та 3120,69 (три тисячі сто двадцять грн. 69 коп.) грн. пені.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Кристал-11 (02222, м. Київ, проспект Маяковського, 37а, код ЄДРПОУ 22864793) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 535,16 (п'ятсот тридцять п'ять грн. 16 коп.) грн. витрат із сплати державного мита та 111,69 (сто одинадцять грн. 96 коп.) грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 11.04.2013 року.