Рішення

від 04.07.2007 по справі 2-228/07

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

4 липня

2007 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Капшук Л.О.

При секретарі - Бесараб І.С.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Миронівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фортуна»,

закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»», третя особа :

ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом

підвищеної небезпеки, № справи 2-228/2007,

ВСТАНОВИВ:

позивачі звернулись до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим,

що 26.01.2007 року близько 17 години ОСОБА_3., керуючи транспортним засобом

марки «Шкода-Октавіа» д.н.з. НОМЕР_1, що належить ТОВ «Юрія-Фортуна», в селі

Карапиші Миронівського району Київської області по вулиці Набережній здійснив

наїзд на ОСОБА_4., який являвся їхнім онуком та племінником, в результаті чого

останній отримав тілесні ушкодження, від яких наступила смерть.

Внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди їм завдано значної матеріальної шкоди, яка

заключається у витратах, понесених на поховання неповнолітнього ОСОБА_4., проведенні поминального обіду на 9 та 40 днів, купівлю

надгробного пам»ятника.

Зокрема

при похованні ОСОБА_4.

ними витрачено на придбання одягу, труни та обрядових

речей 1757 грн., продуктів харчування - 2553,45 грн., купівлю м»яса - 360 грн.

На проведення поминального обіду на 9 днів ними було придбано м»ясо на суму 288

грн., продукти харчування на суму 1595,60 грн. На проведення поминального обіду

на 40 днів придбано м»ясо на суму 115 грн. та інші продукти харчування на суму

1194,50 грн. Вартість придбаного надгробного пам»ятника склала 10 200 грн.

Загалом ними було витрачено 18063,85 грн.

Крім

цього смертю ОСОБА_4.

їм заподіяно моральної шкоди, яка виразилась у моральних

стражданнях в зв»язку зі смертю близької людини. Вони отримали психологічний

стрес, втратили душевний спокій, були вимушені витрачати кошти та час на

організацію поховання, поминальних обідів, в зв»язку з чим погіршилось їх матеріальне

благополуччя та порушився звичний ритм життя. їм необхідно тривалий час та

додаткові зусилля для організації свого життя. Завдану моральну шкоду визначили

в розмірі 50 000 грн. кожній.

Матеріальну

та моральну шкоду просили стягнути з відповідача в судовому порядку, оскільки

останній провести відшкодування в добровільному порядку відмовився.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 15.05.2007 року

до участі в справі в якості співвідповідача залучено ЗАТ «Страхова група

«ТАС»».

В судовому

засіданні представник позивачів ОСОБА_5 уточнив заявлені вимоги. Посилаючись на

наявність поліса обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності

відповідача ТОВ «Юрія-Фортуна», як власника автомобіля, яким скоєно

дорожньо-транспортну пригоду, просив стягнути матеріальну шкоду, завдану

позивачам, з відповідача ЗАТ «Страхова група «ТАС»». Відшкодування провести в

рівних частках кожній, тобто по 9031 грн., оскільки вони спільно несли витрати

на поховання та проведення поминальних обідів. Моральну шкоду і на користь

позивача ОСОБА_1 просить стягнути в розмірі, зазначеному в позовній заяві, на

користь ОСОБА_2 - в розмірі 25 000 грн. В поясненнях зіслався на обставини,

викладені в поданій до суду заяві. Крім того пояснив, що померлий проживав без батьків

за місцем проживання ОСОБА_1 та виховувався обома позивачами. ОСОБА_2,

являючись тіткою померлого, брала безпосередню участь в його утриманні та

вихованні, враховуючи похилий вік ОСОБА_1, яка є її матір»ю. Вона вихідні дні

та відпустки постійно проводила в селі Карапиші Миронівського району за місцем

проживання матері та померлого, забирала останнього до місця свого проживання

на час канікул.

Представник відповідача ТОВ «Юрія-Фортуна» позов не визнав, посилаючись на

ту обставину, що не доведена вина третьої особи ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній

пригоді, що сталася 26.01.2007 року. Суду пояснив, що ОСОБА_3. дійсно на той

час перебував у трудових відносинах із товариством, був водієм директора

товариства. При виконанні ним службових обов»язків сталася ДТП за його участю. В даний час проводиться розслідування

кримінальної справи, вина ОСОБА_3 не доведена, а тому відсутні підстави для

відшкодування товариством моральної шкоди. Крім того вважає, що позивач ОСОБА_2

взагалі не має права на відшкодування такої шкоди, оскільки не проживала однією

сім»єю з померлим. Вважає, що відповідальність за позовом має нести страхова

компанія, з якою 25.01.2007 року укладено поліс обов»язкового страхування

цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в

рамках страхового відшкодування. Про настання страхового випадку страхова

компанія ними була поставлена до відома наступного дня після події. Позивачі

про наявність договору страхування не повідомлялись.

Представник

ЗАТ «Страхова група ТАС»» позов також не визнав та показав, що подія, яка

сталася 26.01.2007 року є страховим випадком. Про неї страхова компанія була

повідомлена наступного дня. Після отримання повідомлення страховик ніяких дій

не здійснював, потерпіла сторона із відповідною заявою не зверталась,

документів про дорожньо-транспортну

пригоду

не надавала, рішення про виплату страхового відшкодування страховиком не

приймалось. Позовні вимоги вважає необгрунтованими, оскільки відсутній

документ, що підтверджує вину водія у скоєнні ДТП. Стверджує, що поліс вступає

в дію з моменту доведення вини водія.

Третя

особа ОСОБА_3. пояснив суду, що дійсно 26.01.2007 року, перебуваючи на своєму

робочому місці, на автомобілі марки «Шкода-Октавіа» д.н.з. НОМЕР_1 віз

директора ТОВ «Юрія-Фортуна» з місця роботи до місця проживання в місто Рокитне

Київської області. Дорогою сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті

якої загинув ОСОБА_4 В даний час по даному факту проводиться розслідування

кримінальної справи.

Суд,

дослідивши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши

пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно з»ясувавши обставини,

на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об»єктивно оцінивши в

сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по

суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В

судовому засіданні встановлено, що 26 січня 2007 року близько 17 години на

вулиці Набережній села Карапиші Миронівського району Київської області сталася

дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Шкода-Октавіа» д.н.з.

НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, що здійснив наїзд на неповнолітнього ОСОБА_4.? який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці

пригоди. Його смерть підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОК №

НОМЕР_2, виданим 29.01.2007 року Карапишівською сільською радою Миронівського

району Київської області.

Оскільки

смерть особи заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, то відшкодування шкоди,

завданої цим джерелом, має проводитись відповідно до правил, особливість яких

полягає в наявності таких підстав для виникнення відповідальності, як наявність

шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди та наявність причинного зв»язку

між притиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається.

В

судовому засіданні відповідачами та третьою особою не оспорено обставини, при

яких настала смерть ОСОБА_4.

Вона явилась результатом протиправних дій ОСОБА_3, який

керував транспортним засобом.

Відповідно

до ч.2 ст. 1187 ЦК

України обов»язок по відшкодуванню задвної джерелом

підвищеної небезпеки шкоди покладається на володільця джерела, тобто особу, яка

на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Не

визнається володільцем джерела і не несе відповідальності за шкоду перед

потерпілим особа, яка управляла джерелом в силу виконання своїх трудових

обов»язків перед володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Автомобіль

марки «Шкода-Октавіа» д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований у Черкаському МРЕВ ДАІ ГУ МВС України в Київській

області

і його власником є відповідач ТОВ «Юрія-Фортуна», що підтверджується свідоцтвом

про реєстрацію транспортного засобу.

ОСОБА_3.,

який був безпосереднім заподіювачем шкоди, на час скоєння дорожньо-транспортної

пригоди був водієм ТОВ «Юрія-Фортуна», тобто перебував з ним у трудових

відносинах. Зазначена обставина підтверджується поясненнями представника

відповідача ТОВ «Юрія-Фортуна» та наданими ним в судовому засіданні письмовими

доказами : витягом з наказу директора ТОВ «Юрія-Фортуна» № 143 від 20.02.2006

року, відповідно до якого ОСОБА_3 прийнято на роботу водієм з випробувальним

терміном у 2 місяці, витягом з наказу №70 від 20.05.2006 року про закріплення

за ним автомобіля>марки «Шкода-Октавіа» д.н.з. НОМЕР_1. Яких-небудь доказів

того, що шкода водієм завдана діями, які за своїм змістом не випливають з його

трудового становища, відповідачем ТОВ «Юрія-Фортуна» не надано. Крім того в

справі міститься подорожній лист ^ службового легкового автомобіля серії 03- СП № 118443 від 26.01.2007 року, за яким водій слідував з

міста Черкаси до міста Рокитне Київської області. В зв»язку із зазначеними

обставинами та відповідно до правил ч.1 ст. 1172 ЦК України спричинену шкоду має відшкодовувати ТОВ «Юрія-Фортуна», працівником

якого являвся ОСОБА_3.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ТОВ «Юрія-

Фортуна» є суб»єктом страхування цивільно-правової відповідальності.

25.01.2007 року між відповідачами було укладено договір обов»язкового

страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних

транспортних засобів шляхом видачі полісу №ВА/9931042. Договір

укладено строком на 6 місяців. Забезпеченим транспортним засобом є

автомобіль марки «Шкода-Октавіа» д.н.з. НОМЕР_1. За шкоду, заподіяну

життю і здоров»ю, договором передбачено ліміт відповідальності на одного

потерпілого в розмірі 51 000 гривень.                                                                                            

Статтею

979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона

(страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку)

виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі,

грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати

страхові Длатежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно

до ст. 6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є

подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час

дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого

транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність

особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пригода,

яка сталася 26.01.2007 року являється страховим випадком. Про цю пригоду ТОВ

«Юрія-Фортуна» повідомило страховика 27.01.2007 року, що вбачається із пояснень

представників відповідачів. Після отримання вказаного повідомлення дій,

зазначених в ст. 34 Закону

України

«Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників

наземних транспортних засобів», страховик не проводив.

Потерпілі

з відповідними заявами про страхове відшкодування до страховика не звертались,

оскільки про наявність договору страхування до відома відповідачем ТОВ

«Юрія-Фортуна» поставлені не були. Зазначені обставини не оспорюються

представником товариства, який лише при розгляді справи в судовому засіданні

повідомив, що ТОВ «Юрія-Фортуна» є суб»єктом обов»язкового страхування та надав

укладений договір страхування. В зв»язку із вказаними обставинами страхове

відшкодування не сплачувалось.

Відповідно

до п.22.1 ст. 2.2 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів». Пунктом 27.1 ст. 27

цього закону передбачено, що право на отримання відшкодування за шкоду,

пов»язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні

потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з похованням.

В

судовому засіданні встановлено, що витрати з похованням ОСОБА_4. понесли позивачі. При похованні ними витрачено на

придбання одягу, труни та обрядових речей 1757 грн., продуктів харчування -

2553,45 грн., купівлю м»яса - 360 грн. На проведення поминального обіду на 9

днів ними було придбано м»ясо на суму 288 грн., продукти харчування на суму

1595,60 грн. На проведення поминального обіду на 40 днів придбано м»ясо на суму

115 грн. та інші продукти Харчування на суму 1194,50 грн. Вартість придбаного

надгробного пам»ятника склала 10 200 грн. Загалом ними було витрачено 18063,85

грн.

Зазначені

витрати повністю підтверджується накладними про придбання обрядових речей,

одягу на поховання та продуктів харчування (а.с, а.с. 7-11), товарним чеком на

придбання пам»ятника (а.с.55 ), та актами про поховання та поминальні обіди

(а.с.,а.с. 17-19), довідкою Миронівського ринку від 4.04.2007 року про вартість

м»яса.

При

визначенні розміру понесених витрат суд врахував витрати за накладними №№1,2

від 27.01.2007 року, виданими ПСК «Укооппромторг у м.Броварах», в яких відсутня

вказівка на особу, якій відпущено вказані в накладних продукти. Суд вважає

відсутність необхідних у накладній записів про особу, що придбала продукти,

помилковим. Придбання продуктів, які зазначені у вказаних накладних,

підтверджується актом про поховання, а тому у суду не виникає сумніву в тому,

що вказані у накладних продукти придбавались позивачами.

Із

поданої заяви та пояснень представника позивачів вбачається, що витрати на

поховання, придбання пам»ятника та поминальні обіди позивачі несли порівну.

Враховуючи 'зазначені обставини вони мають право на відшкодування понесених

витрат в рівних частках.

Оскільки

у встановленому порядку матеріальна шкода позивачам , не була відшкодована, то

їх вимоги про стягнення такої шкоди із ЗАТ

«Страхова група «ТАС»» в

судовому порядку являються повністю обгрунтованими.

Що стосується вимог позивачів про стягнення моральної шкоди, то суд рахує,

що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному об»ємі, а вимоги

ОСОБА_2 мають бути задоволені частково, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 23 ЦК

України передбачено, що особа має право на відшкодування

моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.2 ч.2 цієї статті моральна шкода полягає, в тому числі, у

душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною

поведінкою щодо неї самої, ч.1енів її сім»ї чи близьких родичів.

За правилами ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана смертю  

фізичної   особи   внаслідок  

дії  джерела   підвищеної  

небезпеки К відшкодовується незалежно від вини особи, що її завдала.

Зазначена норма свідчить про те, що заперечення представника ТОВ

«Юрія-Фортуна» проти вимог про стягнення моральної шкоди за відсутності доказів

вини водія ОСОБА_3, який здійснив наїзд на померлого ОСОБА_4., являються такими, що не заслуговують на увагу.

В судовому засіданні встановлено, що в зв»язку зі смертю ОСОБА_4. позивачі зазнали душевних страждань. ОСОБА_4, який залишився

без батьківського піклування, проживав з позивачем ОСОБА_1, яка являється його

бабусею, та перебував на її утриманні, що підтверджується довідкою

Карапишівської сільської ради Миронівського району Київської області № 298 від

12.03.2007 року. В його утриманні та вихованні безпосередньо брала участь

позивач ОСОБА_2 В зв»язку з його смертю значно порушилась їх душевна рівновага,

вони втратили спокій, порушився звичний ритм їх життя, сталися вимушені зміни у

життєвих стосунках. Позивач ОСОБА_1, для якої онук був самою близькою людиною,

перебуває на межі відчаю. Після смерті онука значно погіршився її стан

здоров»я, в зв»язку з чим вона вимушена звертатись за медичною допомогою.

Позивачам ще тривалий час доведеться докладати зусиль з метою відновлення психологічної

рівноваги.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір

грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від

характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, а також з

урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру

відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд

вважає, що позивачу ОСОБА_1. протиправними діями працівника ТОВ «Юрія-Фортуна»

завдано суттєвої   моральної    шкоди. З урахуванням тривалості та глибини

її душевних страждань суд вважає   

доцільним стягнути на її користь моральну шкоду у заявленому нею

розмірі. Що стосується вимог позивача ОСОБА_2 про   стягнення на її користь   моральної  

шкоди,   то   суд  

вважає   доцільним   та  

достатнім,

враховуючи

вимоги розумності і справедливості, стягнути на її користь моральну шкоду в

розмірі 10 000 гривень.

При

вирішенні питання про те, чи підлягає моральна шкода стягненню в повному обсязі

з відповідача ТОВ «Юрія-Фортуна», суд виходить з наступного.

Відповідно

до п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому

відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частинами другої

статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у

встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті > 23 Цивільного

кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків

ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.

Полісом,

укладеним відповідачами, обов»язковий ліміт відповідальності страховика

передбачений в розмірі 51000 гривень на одного потерпілого, що відповідає

вимогам п.9.2 ст. 9 Закону України «Про обов»язкове страхування

цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З

врахуванням розміру моральної шкоди, що встановлений ст. 22 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової

відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик

зобов»язаний сплатити потерпілим по 5 % визначеного ліміту, що становить 2550

гривень.

Відповідно

до ст. 1194 ЦК

України особа, яка застрахувала свою цивільну

відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового

відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана

сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою

(страховим відшкодуванням).

Оскільки

страхове відшкодування моральної шкоди не покриває завдану позивачам моральну

шкоду, відповідач ТОВ «Юрія-Фортуна», який застрахував свою відповідальність,

зобов»язаний сплатити потерпілим різницю між фактичним розміром шкоди і

страховим відшкодуванням.

Виходячи

з викладеного з відповідача ТОВ «Юрія-Фортуна» на користь ОСОБА_1 підлягає

стягненню моральна шкода в розмірі 47 500 гривень, на користь ОСОБА_2 - 7500

гривень.

Відповідно

до ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати

присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а

відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких

позивачеві відмовлено.

Крім

цього, на підставі ст. 81 ЦПК України з відповідачів на користь держави

підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи судом.

На

підставі викладеного, ст.ст. 16,23, 979, 980, 985, 988, 1166, 1167, 1172, 1187,

1194, 1201 ЦК

України, ст.ст. 6, 9, 22, 23, 27, 33, 34, Закону України

«Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності

власників

наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 131, 212, 213,

214, 215 ЦПК України, суд ,

ВИРІШИВ

:

позов задовольнити частково.

Стягнути

з закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»» ( р/р №

26502337132001 в філії «Розрахунковий центр «ПриватБанку», м.Київ, МФО 320649) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в

розмірі 9031 грн. матеріальної шкоди та 2500 грн. моральної шкоди, а всього

.11531 грн.(одинадцять тисяч п»ятсот тридцять одну гривню).

Стягнути

з закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»» ( р/р №

26502337132001 в філії «Розрахунковий центр «ПриватБанку», м.Київ, МФО 320649) на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в

розмірі 9031 грн. матеріальної шкоди та 2500 грн. моральної шкоди, а всього

11531 грн.(одинадцять тисяч п»ятсот тридцять одну гривню).

Стягнути

з товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фортуна» (р/р 26009051501367, МФО 354347 в ЧФ КБ «ПриватБанк», код ЗКПО 32654283) на користь ОСОБА_1 47 500 грн. (сорок

сім тисяч п»ятсот гривень) та на користь ОСОБА_2 7 500 грн. (сім тисяч п»ятсот

гривень) моральної шкоди.

Стягнути

з закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»» на користь держави

230 гривень судового збору.

Стягнути

з товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-

Фортуна»

на користь держави 550 гривень судового збору.

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь держави 150 гривень судового збору.

Стягнути

з з закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»» та товариства з

обмеженою відповідальністю «Юрія-Фортуна» в дохід держави по 15 гривень витрат

на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської

області через Миронівський районний суд Київської області шляхом подачі

в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з

подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК

України.