Постанова

від 16.04.2013 по справі 15/5005/4730/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2013 року Справа № 15/5005/4730/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів: Сизько І.А., Герасименко І.М.,

секретар судового засідання: Гаврилов О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Олексюк С.М. , представник, довіреність б/н від 06.07.12;

від відповідача: Чебикін С.В. , представник, довіреність № від 18.02.12,

розглянувши апеляційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства "КРИОЛІТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012р. у справі №15/5005/4730/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л УКРАЇНА", м.Львів

до приватного науково-виробничого підприємства "КРИОЛІТ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 82 964грн.60 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012р. у справі №15/5005/4730/2012 позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Ц-Л Україна" задоволено, з приватного науково-виробничого підприємства (далі-ПНВП)"Криоліт" на користь позивача стягнуто 82 964грн.60 коп. заборгованості за поставлений товар;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин невиконання відповідачем зобов"язань по оплаті за товар, отриманий по накладних №РН-0000769 від 05.05.2009р. на суму 14 046грн.54коп., №РН- 0000895 від 20.05.2009р. на суму 22 362грн.85коп., №РН- 0001189 від 22.06.2009р. на суму 10 713грн.40коп. та №РН-0001145 від 16.06.2010р. на суму 40 205грн.08коп.;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПНВП"Криоліт" подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про порушення господарським судом норм процесуального права, яке полягає в тому, що розгляд справи здійснено ним за відсутності представника підприємства, не повідомленого належним чином про дату та час судового засідання, про невідповідність дійсності відмітки щодо відсутності підприємства відповідача за місцем реєстрації та спростування такої відсутності доставкою пошти на цю адресу листа виконавчої служби з постановою про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення у даній справі, про позбавлення відповідача у зв"язку із викладеними обставинами можливості надання суду своїх доводів і заперечень , а також про порушення судом норм матеріального права і невідповідність висновків суду щодо наявності заборгованості підприємства у вказаній вище сумі фактичним обставинам справи, оскільки з часу отримання товару за видатковими накладними, які зазначені в позовній заяві, відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти на загальну

суму 107 610грн.79коп. за платіжними дорученнями, які додані до апеляційної скарги, що свідчить про відсутність заборгованості відповідача і неотримання від позивача деякого товару на решту перерахованих коштів;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на існування між сторонами бездоговірних відносин щодо поставки позивачем відповідачу товару, в результаті яких у відповідача і виникла заборгованість в сумі 82 964грн.60коп., на постійне існування боргу відповідача перед позивачем, у зв"язку з чим, грошові кошти, перераховані відповідачем на підставі платіжних доручень, доданих до апеляційної скарги зараховувалися позивачем в погашення боргу минулих періодів, що підтверджується бухгалтерською розшифровкою рахунку 361 за 01.01.2008 - 31.12.2010р.р. із зазначенням станом на 01.01.2008р. поточного сальдо (дебет) в сумі 83 236грн.14коп. та бухгалтерською розшифровкою рахунку 361 за 01.01.2011-11.09.2012р.р.;

- в процесі розгляду апеляційної скарги ухвалою апеляційного суду від 25.10.2012р. по справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз;

- 18.02.2013р. апеляційним судом отримано висновок судової економічної експертизи №3933/3934-12 від 12.02.2013р. з додатками (т.2, а.с.131-148);

- 04.04.2013р. апеляційним судом заслухані усні пояснення судового експерта, якого було викликано в судове засідання за клопотанням позивача, письмові пояснення на вимогу суду експертом не надані;

- за наслідками заслуховування експерта позивачем заявлено клопотання про призначення по справі додаткової експертизи;

- клопотання позивача обґрунтовано посиланням на те, що відповіді на друге, третє та четверте питання, поставлені судом на вирішення експертизи, надані експертом не по суті цих питань, зазначені відповіді суперечать змісту експертного висновку, на те, що у разі непредставлення товариством на дослідження виписки банку з первинними платіжними дорученнями експерт мав заявити про неможливість надання відповіді на поставлене судом питання, оскільки таку відповідь можливо надати лише за умови системного аналізу всіх господарських операцій;

- відповідач проти заявленого клопотання заперечує, зазначаючи при цьому, що не було обґрунтованої потреби у призначенні апеляційним судом економічної експертизи, призначення експертизи по справі фактично пов"язано з небажанням позивача виконувати вимоги суду по проведенню звірки розрахунків, що експертиза була проведена виключно за ініціативою суду і друге питання, поставлене судом на її вирішення є незрозумілим, а третє та четверте не стосується предмета спору, що до предмета доказування входить наявність чи відсутність боргу за поставлений товар виключно по накладним, вказаним у позовній заяві і починаючи з 05.05.2009р., а також , що питання наявності переплати з боку відповідача або існування заборгованості перед позивачем за будь-який інший період не були предметом розгляду в господарському суді і відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України не можуть прийматися апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та судового експерта, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом травня-червня 2009р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 87327грн.87коп.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №РН-0000769 від 05.05.2009р., №РН-0000895 від 20.05.2009р., №РН-0001189 від 22.06.2009р. та №РН-0001145 від 16.06.2010р., копії яких представлені в матеріалах справи.

Оплата вартості отриманого товару здійснена відповідачем частково.

13.02.2012р. позивачем на адресу відповідача направлена вимога про сплату заборгованості за товар в сумі 82 964грн.60коп. протягом семи днів з дня отримання останньої.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ТОВ"Ц-Л Україна" з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 82 964грн.60коп.

За результатами розгляду позову товариства господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

В процесі перегляду прийнятого господарським судом рішення в апеляційному порядку, сторонами надані пояснення, відповідно до яких договірні відносини між ними відсутні.

На вимогу суду апеляційної інстанції договір №ДГ-0000070 від 27.03.2006р., про який містяться відомості у спірних накладних, договір без номеру, про який йдеться в платіжних документах, пред"явлених відповідачем або будь-які інші договори сторонами не надані з посиланням на обставини по існуванню довгострокових господарських відносин.

Згідно з бухгалтерською розшифровкою рахунка 361 (взаєморозрахунки з вітчизняними покупцями) контрагент: приватне науково-виробниче підприємство "Криоліт" за 01.01.2008-31.12.2010р.р. (т.1, а.с.85-100) заборгованість відповідача, пред"явлена позивачем до стягнення, визначена ним з урахуванням заборгованості по оплаті товару, яка існувала станом на 01.01.2008р., а також на підставі сум вартості поставленого та оплаченого протягом 2008-2010р.р. товару.

Представлені в матеріалах справи копії накладних та довіреностей (т.2, а.с.148-262) свідчать про те, що за період з 16.03.2006р. по 31.12.2010р.р. позивачем було поставлено товар на загальну суму 1 244 708грн.11коп..

Оплата за поставлений товар проведена відповідачем в сумі 1 195 674грн.16 коп., що підтверджується довідкою Харківського відділення ЦФ ПАТ "Кредобанк" від 02.04.2013р. №13.14101-6901113 (т.3 а.с.148-151) , копіями платіжних доручень, наданих відповідачем (т.3, а.с.30-116) та в сумі 11 960грн.50коп. згідно з платіжним дорученням від 20.04.2011р. (т.3, а с.117) .

Докази оплати вартості товару в повному обсязі відповідачем не представлені та в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав і обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.202 названого Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст.ст.525, 526 Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства? а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.530 Кодексу якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов"язань по оплаті вартості отриманого товару в повному обсязі та ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке невиконання, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 37 073грн.45коп. (1244708.11-1195674.16-11960.50).

В решті в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем документально не підтверджені факти поставки товару за накладними №РН-0001239 від 01.07.2010р. на суму 23105грн.06коп., №РН-0001456 від 03.08.2010р. на суму 10 413грн.43коп. і №РН-0001630 від 06.09.2010р. на суму 1 412грн.16коп. та не враховано надходження від відповідача грошових коштів в сумі 11 960грн.50коп. згідно з платіжним дорученням від 20.04.2011р. при умові відсутності належним чином підтвердженого факту поставки товару на цю суму.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, як таке, що прийнято при неповному з"ясуванні обставин, які мають значення для справи.

Доводи скаржника про розгляд справи господарським судом за відсутності представника підприємства, не повідомленого належним чином про місце засідання суду колегією суддів не прийняті до уваги.

Відповідно до абз.3 п.п.3.9.1 п.3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У даному випадку, ухвала про порушення провадження у справі від 30.05.2012р. направлена господарським судом відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.27-28).

Конверт з цією ухвалою повернуто відділенням поштового зв"язку з відміткою "організація не розыскана"(т.1, а.с.24).

Отже підприємство вважається таким, що повідомлено належним чином про час і місце розгляду даної справи господарським судом.

Посилання скаржника на перерахування позивачу грошових коштів в сумі 107 610грн.79коп. з часу отримання товару за спірними накладними, що перевищує розмір пред"явленої до стягнення заборгованості і свідчить про її відсутність та, в подальшому, на наявність переплати по оплаті товару в сумі 46 162грн.71коп. визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки при визначенні фактичної суми заборгованості є необхідним врахування поставок товару та проплат його вартості на протязі всього періоду існування між сторонами господарських відносин, тобто з 16.03.2006 по 20.04.2011р.р

Такі висновки зроблені апеляційним судом внаслідок відсутності між сторонами договору на поставку товару та відсутності в платіжних дорученнях, представлених скаржником, в графі "призначення платежу" відомостей щодо оплати вартості товару за конкретною видатковою накладною або за декількома видатковими накладними, у зв"язку з чим, позивач не був позбавлений можливості зараховувати отримані за цими платіжними дорученнями проплати в хронологічному порядку, у тому числі, і шляхом зарахування відповідних коштів в рахунок заборгованості за минулі періоди.

Між тим, сума переплати в розмірі 46 162грн.71коп. розрахована скаржником на підставі вибіркових даних з поставки та оплати товару, які відбулися лише, починаючи з 01.01.2009р.

Доводи скаржника про наявність підстав для залишення позову без розгляду не відповідають положенням чинного процесуального законодавства.

Так, згідно з п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

З наведеної норми випливає, що залишення в цьому випадку позову без розгляду можливо тільки при наявності трьох умов: документи повинні бути витребувані господарським судом; матеріали вкрай необхідні для розгляду спору, і без них спір вирішити неможливо; відсутні поважні причини, у зв"язку з якими документи не можуть бути подані.

Щодо акту звірки розрахунків, обставинами з неподання якого позивачем мотивовано клопотання про залишення позову без розгляду, то вказаний документ не є вкрай необхідним для розгляду спору по даній справі і таким, що без нього спір вирішити неможливо, оскільки визначальним є дослідження первинних документів з поставки та оплати товару, наданих сторонами.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов"язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з ст.43 Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

При перевірці й оцінці висновку судової економічної експертизи №3933/3934-12 від 12.02.2013р. апеляційним судом було встановлено, що цей висновок не узгоджується з іншими матеріалами справи, відповіді на питання, поставлені судом на вирішення експертизи не відповідають іншим фактичним обставинам справи.

Відповіді на питання суду сформовані експертом на підставі проведення дослідження методом зіставлення первинних документів, наданих скаржником, наданої позивачем бухгалтерської розшифровки по рахунку 361 за період з 01.01.2008 по 31.12.2010р.р. та акту звірки розрахунків за 01.01.2009р. по 01.09.2012р.р., який не підписано зі сторони позивача (т.2, а.с.135) .

За результатами такого зіставлення експертом встановлені за 2009 рік відсутність розбіжностей по господарських операціях з надходження та оплати і наявність розбіжностей в сумі 82 236грн.16коп., що виникла до 2008 року, відсутність розбіжностей по оплаті та наявність розбіжностей по руху товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку позивача в сумі 34 930грн.65коп. за 2010 рік та відсутність розбіжностей по оплаті і наявність розбіжностей по руху товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку позивача в сумі 11 960грн.50коп. за 2011 рік (т.2., а.с.141).

Отже результати такого дослідження, які слугували підставою для відповідей експерта на поставлені питання не приймаються апеляційним судом, оскільки річні періоди поставки і оплати продукції в конкретних письмових документах сторонами не узгоджувалися.

При розгляді висновку експертизи, заслуховуванні пояснень судового експерта, дослідженні матеріалів справи в їх сукупності апеляційний суд дійшов до висновку про відсутність обставин, які зумовлюють необхідність розширення експертного дослідження та про відсутність, у зв"язку з цим, підстав для призначення по справі додаткової експертизи.

Тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2012р. у справі №15/5005/4730/2012 скасувати частково;

- позов задовольнити частково;

- стягнути з приватного науково-виробничого підприємства "КРИОЛІТ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л УКРАЇНА" 37 073грн.45коп. заборгованості за поставлений товар та 1609грн.50коп. судового збору, видати наказ;

- в решті в позові відмовити;

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л УКРАЇНА" на користь приватного науково - виробничого підприємства "КРИОЛІТ" 445грн.14коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;

- стягнути з приватного науково-виробничого підприємства "КРИОЛІТ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ц-Л УКРАЇНА" 3 287грн.09коп. витрат на оплату за проведення судової експертизи, видати наказ;

- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 22.04.2013р.