Постанова

від 17.04.2013 по справі 5011-64/9907-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 5011-64/9907-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П. суддівГубенко Н.М. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма" на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 14.01.2013 у справі господарського суду№ 5011-64/9907-2012 міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Столиця" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Призма" третя особаКролик Олександр Леонідович прозвернення стягнення на предмет застави у судовому засіданні взяли участь представники: - позивачаповідомлений, але не з'явився; - відповідача - третьої особиГлазков Є.С.; Гончаренко О.Л.; ВСТАНОВИВ:

23.07.2012 Публічне акціонерне товариство "Банк Столиця" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 26-32/07-F-1Z від 04.12.2007.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.09.2012 у справі № 5011-64/9907-2012 (суддя Зеленіна Н.І.) в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма" перед Публічним акціонерним товариством "Банк Столиця" у сумі 79 938, 23 грн. за кредитним договором № 26-32/07-F від 04.12.2007, звернуто стягнення на предмет застави за договором № 26-32/07-F-1Z від 04.12.2007 шляхом проведення публічних торгів, а саме: автоклав з сушкою обробляємого інструменту, 2003 року випуску, інвентарний номер 04/С, заводський номер 03/123; стоматологічну установку "ERFORMER III" А'DEC, 2004 року випуску, інвентарний номер 01/С; 02/С; 03/С, заводський номер 1145761;1185756;2578374; фізіодиспенсер "Антожир" з наконечником, 2006 року випуску, інвентарний номер 07/С, заводський номер 110; датчик цифровий рентгенологічний Planmeka Dixi, 2006 року випуску, інвентарний номер 09/С, заводський номер 5422; рентген апарат Planmeka Intra, 2003 року випуску, інвентарний номер 05/С; заводський номер 4577; компресор "Сіменс" з сушкою та очисткою повітря, 2003 року випуску, інвентарний номер 06/С; заводський номер 889558; апарат Ротамікс для капсульованих пломбованих матеріалів, 2006 року випуску, інвентарний номер 11/С; заводський номер 9604000849.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі № 5011-64/9907-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А, судді Ємельянов А.С., Пономаренко Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2012 у справі № 5011-64/9907-2012 скасовано частково. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма" перед Публічним акціонерним товариством "Банк Столиця" у сумі 75586, 69 грн. за кредитним договором № 26-32/07-F від 04.12.2007, звернуто стягнення на предмет застави за договором № 26-32/07-F-1Z від 04.12.2007 шляхом проведення публічних торгів, а саме: автоклав з сушкою обробляємого інструменту, 2003 року випуску, інвентарний номер 04/С, заводський номер 03/123- за початковою ціною 13 644, 70 грн.; стоматологічну установку "ERFORMER III" А'DEC, 2004 року випуску, інвентарний номер 01/С; 02/С; 03/С, заводський номер 1145761;1185756;2578374- за початковою ціною 166 725, 00 грн.; фізіодиспенсер "Антожир" з наконечником, 2006 року випуску, інвентарний номер 07/С, заводський номер 110- за початковою ціною 21 722, 09 грн.; датчик цифровий рентгенологічний Planmeka Dixi, 2006 року випуску, інвентарний номер 09/С, заводський номер 5422- за початковою ціною 28 713, 75 грн.; рентген апарат Planmeka Intra, 2003 року випуску, інвентарний номер 05/С; заводський номер 4577- за початковою ціною 11 693, 91 грн.; компресор "Сіменс" з сушкою та очисткою повітря, 2003 року випуску, інвентарний номер 06/С; заводський номер 889558- за початковою ціною 6225, 06 грн.; апарат Ротамікс для капсульованих пломбованих матеріалів, 2006 року випуску, інвентарний номер 11/С; заводський номер 9604000849- за початковою ціною 5100, 00 грн.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі № 5011-64/9907-2012, та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет застави за договором № 26-32/07-F-1Z від 04.12.2007 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 26-32/07-F від 04.12.2007.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 564 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання зас тавленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель вправі у випадку невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

При прийнятті постанови у справі суд апеляційної інстанції, на відміну від господарського суду першої інстанції, згідно з приписами, зокрема, статей 11, 525, 526, 564, 572, 589, 590, 1048, 1054 ЦК України, статті 193 ГК України та статті 20 Закону України "Про заставу", статей 23, 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши умови кредитного договору № 26-32/07-F від 04.12.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Столиця" та Кролик Олександром Леонідовичем, договору застави № 26-32/07-F-1Z від 04.12.200, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Столиця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Призма"; встановивши, що Публічне акціонерне товариство "Банк Столиця" свої договірні зобов'язання виконало у повному обсязі - надало кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи; натомість, позичальник свій обов'язок щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у встановлені договором терміни не виконав; відповідно до п. 2.1.6. договору застави заставодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання боржником зобов'язань, передбачених договором кредиту; виправивши допущені місцевим господарським судом порушення, зокрема, зазначивши початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації; беручи до уваги те, що позивач здійснив розрахунок пені з порушенням вимог п. 6 ст. 232 ГК України, оскільки зобов'язання з повернення кредиту мало бути виконане 03.12.2010, в той час як пеня нарахована за період з 15.01.2012 по 12.07.2012; дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет застави за договором № 26-32/07-F-1Z від 04.12.2007 шляхом проведення публічних торгів в рахунок погашення заборгованості у сумі 75586, 69 грн. за кредитним договором № 26-32/07-F від 04.12.2007.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, про те, що договір застави № 26-32/07-F-IZ від 04.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смірновим Іваном Вікторовичем, містить недопустимі виправлення, які оформленні з порушенням вимог діючої на той час Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. До того ж, скаржником не надано доказів визнання недійсним договору застави № 26-32/07-F-IZ від 04.12.2007 у судовому порядку (ст. 204 ЦК України).

Що стосується посилання відповідача на порушення судом апеляційної інстанції ст. 79 ГПК України, то слід зауважити, що ця стаття передбачає право, а не обов'язок суду зупиняти провадження по справі за наявності певних обставин; суд апеляційної інстанції з дотриманням приписів статей 33, 43, 79 ГПК України дійшов обґрунтованого висновку про можливість подальшого розгляду даної справи на підставі доказів поданих сторонами.

Всі інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі № 5011-64/9907-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА